Ухвала

від 27.09.2021 по справі 372/3704/21

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3704/21

Провадження 1-кс-1142/21

ухвала

Іменем України

27 вересня 2021 року м.Обухів

Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, у кримінальному провадженні № 12021111230001037, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.09.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Обухівського РУП надійшла заява ОСОБА_4 про вчинення на його думку шахрайських дій з боку ОСОБА_5 , в результаті чого йому завдано значної шкоди.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 показав, що на теперішній час він являється керівником та власником Товариства з обмеженою відповідальністю «МІА ВІЛЛА» ЄДРПОУ 34182423. 01.11.2016 між ТОВ «МІА ВІЛЛА» та ОСОБА_5 укладено договір купівлі продажу належних Товариству на праві приватної власності двох земельних ділянок, кадастровий номер: 8000000000:82:109:0010 площею 0,20, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та кадастровий номер: 8000000000:82:109:0004, площею 0,20 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Вартість вказаних вище земельних ділянок складає 5 086 784 (п`ять мільйонів вісімдесят шість тисяч сімсот вісімдесят чотири ) гривень. Указану суму коштів ОСОБА_5 пообіцяв сплатити до 31.12.2020, про що склав та скріпив власним підписом зобов`язання, щодо проведення розрахунку за вказані вище земельні ділянки. Указані документи останній підписав у власному офісі за адресою АДРЕСА_3 . Однак, у зазначений час та дату ОСОБА_5 розрахунок не провів та заявив, що нічого не винен, оскільки розрахувався під час укладання відповідних договорів купівлі-продажу. На телефонні дзвінки не відповідає та за адресою офісу, останній не перебуває, указане приміщення здається в оренду. Таким чином, ОСОБА_5 обманним шляхом заволодів двома земельними кадастровий номер: 8000000000:82:109:0010 площею 0,20, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та кадастровий номер: 8000000000:82:109:0004, площею 0,20 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , завдавши шкоду ТОВ МІА ВІЛЛА у розмірі 5 086 784 (п`ять мільйонів вісімдесят шість тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривень, чим вчинив злочин передбачений ст. 190 Кримінального кодексу України. Також додав, що відповідно до рішення №09 від 05.10.2020 учасника ТОВ «МІА ВІЛЛА» посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 з 06.10.2020 директора ОСОБА_7 звільнено та призначено на посаду директора його - ОСОБА_8 починаючи з 07.10.2020. Також, під час посвідчення договорів купівлі продажу зазначених двох земельних ділянок, приватним нотаріусом ОСОБА_9 перевірено повноваження та право директора ОСОБА_7 на укладання договорів купівлі продажу. Також перевірено висновок про вартість майна виготовленого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ІНСТИТУТ НЕЗАЛЕЖНОЇ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ» від 31.10.2016.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 показав, що з 19.10.2016 по 06.10.2020 він був директором ТОВ «МІА ВІЛЛА» КОД ЄДРПОУ 34182423 зареєстровано за адресою: 01032, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 118. Вказане товариство займалось будівництвом житлових та нежитлових будівель. В його обов`язки як директора входило керувати відповідно до чинного законодавства господарською та фінансово-економічною діяльністю будівельної організації. Визначати заходи та способи вирішення завдань підпорядкованої будівельної організації. Забезпечувати своєчасне і якісне виконання будівельною організацією договорів, підрядів, інших зобов`язань. З приводу продажу ТОВ «МІА ВІЛЛА» 2-х земельних ділянок ОСОБА_5 повідомив наступне. Так, приблизно у серпні 2016 року у зв`язку із фінансовими труднощами було прийнято рішення про продаж двох земельних ділянок: кадастровий номер: 8000000000:82:109:0010 площею 0,20, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та кадастровий номер: 8000000000:82:109:0004, площею 0,20 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Оскільки з ОСОБА_5 він особисто був знайомий довгий час (приблизно з 2015) та останній неодноразово співпрацював разом із ТОВ «МІА ВІЛЛА» у сфері будівництва житлових будівель, ОСОБА_5 , дізнавшись про наші фінансові проблеми запропонував придбати указані земельні ділянки. Під час переговорів у офісі ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , він домовився з ОСОБА_5 про продаж двох земельних ділянок за ціною, що відповідно до висновку про вартість майна, яку було виготовлено ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки». Оціночна вартість земельних ділянок становить по 2 543 392 грн кожна. Також, останній переконав його про необхідність укладання договору купівлі продажу із відстроченням виплати указаної суми, пообіцявши, що якщо він погодиться, ТОВ «МІА ВІЛЛА» буде залучена у будівництво клубного будинку у м. Києві на земельних ділянках, що належала їх компанії. У подальшому, на виконання зазначених намірів, 01.11.2016 між ТОВ «МІА ВІЛЛА» в його особі як директора та ОСОБА_5 укладено договір купівлі продажу належних Товариству на праві приватної власності двох земельних ділянок, кадастровий номер: 8000000000:82:109:0010 площею 0,20, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та кадастровий номер: 8000000000:82:109:0004, площею 0,20 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Вартість вказаних вище земельних ділянок складала 5 086 784 (п`ять мільйонів вісімдесят шість тисяч сімсот вісімдесят чотири ) гривень. Указану суму коштів ОСОБА_5 пообіцяв сплатити до 31.12.2020 про що склав та скріпив власним підписом зобов`язання, щодо проведення розрахунку за вказані вище земельні ділянки. Указані документи останній підписав у власному офісі за адресою АДРЕСА_3 .

Однак, у зазначений час ОСОБА_5 розрахунок не провів та заявив, що нічого не винен, оскільки вважає, що розрахувався до укладання відповідних договорів купівлі-продажу, посилаючись на текст самих договорів, в яких вказано, що на час укладання сторони розрахувались. А тому вони нічого не зможуть довести навіть у суді. На телефонні дзвінки перестав відповідати, за адресою офісу, останній більше не перебуває, указане приміщення здається в оренду. Таким чином, ОСОБА_5 обманним шляхом заволодів двома земельними ділянками кадастровий номер: 8000000000:82:109:0010 площею 0,20, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та кадастровий номер: 8000000000:82:109:0004, площею 0,20 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , завдавши шкоду ТОВ МІА ВІЛЛА у розмірі 5 086 784 (п`ять мільйонів вісімдесят шість тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривень. При цьому, вони неодноразово звертались до ОСОБА_5 з питаннями виконання зобов`язань щодо сплати коштів, однак він постійно обіцяв виконати свої зобов`язання, але так їх і не виконав, та в подальшому став уникати із нами будь-яких контактів. Таким чином вважає, що він вчинив злочин, передбачений ст.190 Кримінального кодексу України.

Крім того, в ході досудового розслідування від потерпілого надійшла заява про визнання земельних ділянок із кадастровими номерами 8000000000:82:109:0010 та 8000000000:82:109:0004 речовими доказами та накладення на них арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

В рамках кримінального провадження постановою слідчого від 23.09.2021 об`єкти нерухомості, а саме: земельна ділянка із кадастровим номером: 8000000000:82:109:0010, площею 0,20, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка із кадастровим номером: 8000000000:82:109:0004, площею 0,20 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12021111230001037 від 15.09.2021, у зв`язку з тим, що вони були об`єктами кримінально-протиправних дій.

Відповідно до статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, зазначені об`єкти нерухомості, є речовими доказами у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою потерпілого ОСОБА_4 .

Відповідно до витягу з державного земельного кадастру, земельна ділянка із кадастровим номером: 8000000000:82:109:0010, площею 0,20, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка із кадастровим номером: 8000000000:82:109:0004, площею 0,20 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належать на праві приватної власності ОСОБА_5 .

Незастосування арешту вказаного майна може призвести до подальшого відчуження цього майна, та внаслідок цього спричинення майнової шкоди третім особам, які за плату можуть набути майно, яке раніше було придбано незаконним шляхом і яке підлягає витребуванню у добросовісного набувача на підставі статті 388 Цивільного кодексу України.

Отже, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, і вимоги пункту 2 частини 3 статті 132 КПК України виконані.

У відповідності до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.

Згідно зі статтею 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Таким чином, досягнення мети арешту майна, передбаченого ч.2 ст.170 КПК України, а саме: забезпечення збереження речових доказів, можливо лише за умови їх належного зберігання в органу досудового розслідування без можливості доступу до нього та використання сторонніми особами.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

В тойже час,відповідно дост.64-2КПК України,третьою особою,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт,може бутибудь-якафізична абоюридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

На даний час в кримінальному провадженні № 12021111230001037 від 15.09.2021 жодній особі про підозру не повідомлялось, а тому наявні очевидні і достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні має статут третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

При цьому, для зміни власника, тобто укладення договору купівлі-продажу, або іншого договору, який може призвести до відчуження вказаного майна, а також внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно необхідний незначний час, а тому наявні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза відчуження даних об`єктів іншим особам, що може призвести до затягування досудового розслідування, а тому розгляд даного клопотання слідчим суддею необхідно провести без участі ОСОБА_5 та його представників.

Враховуючи вищевикладене, з метою досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного факту, а також з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, необхідно накласти арешт на земельну ділянку із кадастровим номером: 8000000000:82:109:0010, площею 0,20, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку із кадастровим номером: 8000000000:82:109:0004, площею 0,20 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , які є безпосереднім предметом злочину, із забороною користування та розпорядження вказаними земельними ділянками будь-яким особам та забороною проведення будь-яких реєстраційних дій по вказаних об`єктах.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 27 КПК України, слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є таємна інформація.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

Згідно ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про доступ до судових рішень» якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» обмеження права вільного користування офіційним веб-порталом судової влади України допускається настільки, наскільки це необхідно для захисту інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень», у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу, не можуть бути розголошені такі відомості інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися у закритому судовому засіданні.

При цьому, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні містять таємницю досудового розслідування, розголошення якої на даному етапі досудового розслідування може завдати шкоди інтересам слідства, дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування в порядку ст. 222 КПК України не наданий, а тому виникла необхідність у розгляді цього клопотання у закритому судовому засіданні.

Прокурор в судове засідання не з`явився, просив розглядати клопотання без його участі, вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив не здійснювати фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів, в тому числі не здійснювати аудіо запис та відео запис за допомогою технічних засобів.

Згідно норми ч. 1ст. 107 КПК Українифіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Вважаю доводи клопотання про наявність підстав для накладення арешту не обґрунтованими і безпідставними.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Так з матеріалів справи вбачається, що прокурором не зазначено підставу і мету та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, на яке прокурор просить накласти арешт. Будь-яких доказів на підтвердження відомостей про те, що відповідне майно мають ознаки, передбачені ст.ст.98, 170 КПК України слідчому суді не подано.

За таких обставин, вважаю клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-9,172,174,303-307 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1