Справа № 444/2347/21
Провадження № 2/444/934/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Мікула В. Є.
секретар судового засідання Сагаль Д.А.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гавінська Мирослава Іванівна, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гавінська Мирослава Іванівна про визнання за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на земельну частку (пай) площею 1,75 умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території села Туринка Туринківської сільської ради (на сьогоднішній день-Жовківської міської ради Львівського району Львівської області), право на яку ОСОБА_2 мала на підставі сертифіката серії ЛВ No 159334, виданого Туринківською сільською радою 28.05.1997 року та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за No 845.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що своє дошлюбне прізвище ОСОБА_3 на ОСОБА_4 вона змінила внаслідок укладення шлюбу із ОСОБА_5 .
Її батьком є ОСОБА_6 , матір`ю- ОСОБА_2 .
Стверджує, що матері, ОСОБА_2 , на підставі рішення Туринківської сільської ради від 27.01.1994 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,75 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території села Туринка, Туринківської сільської ради. Землю було передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.
Даний сертифікат зареєстрований у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за No 845.
22.02.2018 року її матір`ю, ОСОБА_2 , було складено заповіт, згідно якого вона на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те, що буде належати на час її смерті і на що за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , тобто їй.
Позивач вказує, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на право на земельну частку (пай). Вона як спадкоємець за заповітом звернулася 22.03.2021 року до приватного нотаріуса Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Гавінської Мирослави Іванівни із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті матері, зокрема, на земельні ділянки, на земельну частку (пай) площею 1,75 га, що розташований на території Туринківської сільської ради, Жовківського району Львівської області.
Внаслідок її звернення було зареєстровано спадкову справу No 29/2021 та 21.05.2021 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері, ОСОБА_2 , зокрема на земельну ділянки площею 0,2911 га, кадастровий номер 4622789200:33:000:0165, та площею 0,5561 га, кадастровий номер 4622789200:02:000:0101, цільове призначення- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області.
Однак приватний нотаріус Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гавінською Мирославою Іванівною листом за Вих. No 133/02-14 від 21.05.2021 року їй фактично відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) із роз`ясненнями, що пред`явлений нею сертифікат на земельну частку (пай), виданий на ім`я матері, втратив чинність згідно Постанови КМУ від 12.10.1995 року No 801, оскільки у ньому не вказана назва колективного сільськогосподарського підприємства та не зазначена вартість земельної частки (паю). Як наслідок їй було роз`яснено про необхідність подання в нотаріальну контору оригіналу документу, який би підтверджував право на земельну частку (пай) нового зразка, а у випадку відсутності такого документа роз`яснено про необхідність звернення в судові органи для оформлення права на пай в порядку спадкування.
Позивач стверджує, що є спадкоємцем за заповітом після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла після її смерті спадщину, оскільки була зареєстрована та проживала разом із матір`ю на час її смерті, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після її смерті, однак спадщини на право на земельну частку (пай) в розмірі 1,75 умовних кадастрових гектара, яке належало померлій матері згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ No 159334 старого зразка, не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім`я померлої матері, оскільки вона втратила цивільну правоздатність та дієздатність.
А тому враховуючи наведені вище обставини, вважає, що її право на дану земельну частку (пай) підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 10.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 23.09.2021 року о 09 год. 30 хв.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак подала на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Представник відповідача, Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Жовківської міської ради Львівського району Львівської області на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що не заперечують проти позову, справу прошу розглянути на розсуд суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гавінська Мирослава Іванівна в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак надіслала на адресу суду клопотання про розгляд справи без її участі зазначили, що при вирішенні справи покладається на думку суду.
А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, третьої особи, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнали їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Туринка, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 20.04.1999 року.
З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , яке видане Туринківською сільською радою 01.05.1982 року, вбачається, що ОСОБА_7 уклала шлюб із ОСОБА_5 , про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу було зроблено запис за No 12. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища чоловікові ОСОБА_4 , дружині- ОСОБА_4 . Тобто судом констатується, що дошлюбним прізвищем позивача було ОСОБА_3 .
Батьком позивача є ОСОБА_6 , матір`ю- ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_3 , яке видане 07.12.1977 року.
Те, що батько позивача, ОСОБА_6 , та мати позивача, ОСОБА_8 перебували у зареєстрованому шлюбу стверджується копією свідоцтва про їх одруження серії НОМЕР_4 від 21.08.1961 року.
ОСОБА_2 на підставі рішення Туринківської сільської ради від 27.01.1994 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,75 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території села Туринка, Туринківської сільської ради. Землю було передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.
Даний сертифікат зареєстрований у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за No 845.
Наведене підтверджується копією сертифіката на право власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ No 159334 від 28.05.1997 року.
Судом встановлено, що 22.02.2018 року ОСОБА_2 було складено заповіт, згідно якого вона на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те, що буде належати на час її смерті і на що за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , тобто позивачу у справі.
Даний заповіт посвідчено ОСОБА_9 , секретарем виконкому Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області Гоцій Галиною Іванівною та зареєстровано в реєстрі за No 11, що підтверджується його копією.
По даних, які є в сільській раді, заповіт заповідачем не змінено і не скасовано.
Мати позивача, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 30.03.2020 року було складено відповідний актовий запис No 08 та що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , яке видане Виконавчим комітетом Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області 30.03.2020 року.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
А тому після смерті матері позивача, ОСОБА_2 , відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на право на земельну частку (пай).
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Судом встановлено, що позивач як спадкоємець за заповітом звернулася 22.03.2021 року до приватного нотаріуса Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Гавінської Мирослави Іванівни із заявою про видачу їй свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті матері, зокрема, на земельні ділянки, на земельну частку (пай) площею 1,75 га, що розташований на території Туринківської сільської ради, Жовківського району Львівської області.
Внаслідок її звернення було зареєстровано спадкову справу No 29/2021, номер у спадковому реєстрі 67381048, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №64022419 від 22.03.2021 року.
Позивачу 21.05.2021 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері, ОСОБА_2 , зокрема на земельну ділянку площею 0,2911 га, кадастровий номер 4622789200:33:000:0165, цільове призначення- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області, що підтверджується копією свідоцтва та копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі No 64819298 від 21.05.2021 року.
Також позивачем зареєстровано право власності на дану земельну ділянку, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності No 257631829 від 21.05.2021 року.
Також позивачу 21.05.2021 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері, ОСОБА_2 , зокрема на земельну ділянку площею 0,5561 га, кадастровий номер 4622789200:02:000:0101, цільове призначення- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області, що підтверджується копією свідоцтва та копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі No 64817973 від 21.05.2021 року.
ОСОБА_1 зареєструвала право власності на дану земельну ділянку, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності No 257598627 від 21.05.2021 року.
Однак суд враховує, що приватний нотаріус Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гавінська Мирослава Іванівна листом за Вих. No 133/02-14 від 21.05.2021 року фактично відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) із роз`ясненнями, що пред`явлений нею сертифікат на земельну частку (пай), виданий на ім`я матері, втратив чинність згідно Постанови КМУ від 12.10.1995 року No 801, оскільки у ньому не вказана назва колективного сільськогосподарського підприємства та не зазначена вартість земельної частки (паю).
Суд звертає увагу, що позивачу було роз`яснено про необхідність подання в нотаріальну контору оригіналу документу, який би підтверджував право на земельну частку (пай) нового зразка, а у випадку відсутності такого документа роз`яснено про необхідність звернення в судові органи для оформлення права на пай в порядку спадкування.
Згідно ст. 1216-1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.
Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
З копії довідки No 601, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 03.06.2021 року, вбачається, що ОСОБА_2 була зареєстрована і проживала до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 .
Копією довідки No 602, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 03.06.2021 року, стверджується, що ОСОБА_1 була зареєстрована і проживала разом із матір`ю, гр. ОСОБА_2 , до дня її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 і вели спільне господарство.
Як наслідок суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 є такою, що прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , оскільки проживала з нею на час відкриття спадщини, тобто на день її смерті та не заявила про відмову від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку після її відкриття, тобто після смерті ОСОБА_2 .
З копії свідоцтва про народження ОСОБА_10 , вбачається, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 і її батьком був ОСОБА_11 , матір`ю ОСОБА_12 .
Суд враховує, що батьки ОСОБА_2 померли ще до її смерті, зокрема батько, ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , яке видане повторно Відділом реєстрації актів цивільного стану Жовківського районного управління юстиції Львівської області 05.02.2008 року.
До смерті ОСОБА_2 помер також її чоловік, а батько позивача, ОСОБА_6 .
Інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку і прийняли таку з матеріалів справи не вбачається та судом не встановлено.
Суд бере до уваги і те, що в шестимісячний строк після відкриття спадщини, тобто після смерті ОСОБА_2 , ніхто крім позивача не звертався із заявою про прийняття спадщини.
Враховуючи наведене судом перевірено та встановлено, що позивач є єдиною, хто прийняла спадщину після смерті матері, ОСОБА_2 .
Факт прийняття спадщини підтверджується вже виданими їй нотаріусом свідоцтвами про право на спадщину за заповітом.
Суд враховує, що на земельну частку (пай) розміром 1,75 га, який належав ОСОБА_2 , заборон і арештів немає.
Викладене підтверджується копією довідки No 603, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 03.06.2021 року.
Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року No 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року №801 затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Сертифікати саме такої форми слід подавати до нотаріальної контори.
Тобто ОСОБА_2 ще за життя необхідно було обміняти сертифікат на земельну частку (пай) старого зразка на новий, який затверджений постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року No 801.
Згідно ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак суд враховує, що позивачем не може бути пред`явлено для оформлення спадщини сертифікат на ім`я спадкодавця, матері, нового зразка, оскільки її мати померла, а тому втратила цивільну правоздатність та дієздатність.
Отже судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла після її смерті спадщину, оскільки була зареєстрована та проживала разом із матір`ю на час її смерті, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після її смерті, однак спадщини на право на земельну частку (пай) в розмірі 1,75 умовних кадастрових гектара, яке належало померлій матері згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ No 159334 старого зразка, не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім`я померлої матері, оскільки вона втратила цивільну правоздатність та дієздатність.
А тому враховуючи наведені вище обставини суд приходить до висновку, що право позивача на дану земельну частку (пай) підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354
Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 20.04.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 1,75 умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території села Туринка Туринківської сільської ради (на сьогоднішній день- Жовківської міської ради Львівського району Львівської області), право на яку ОСОБА_2 мала на підставі сертифіката серії ЛВ No 159334, виданого Туринківською сільською радою 28.05.1997 року та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 845.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Мікула В. Є.
Суд | Жовківський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2021 |
Оприлюднено | 29.09.2021 |
Номер документу | 99950918 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жовківський районний суд Львівської області
Мікула В. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні