Ухвала

від 10.08.2021 по справі 757/31154/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31154/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА-ОЙЛ-ГРУП» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12020270000000218, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «НАФТА-ОЙЛ-ГРУП» звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2021 по справі № 757/28821/21-к на рахунок ТОВ «НАФТА-ОЙЛ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 42502507): №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (українська гривня), які відкриті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299) та №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 (українська гривня), які відкриті в АТ «ПУМБ» (МФО 334851).

Клопотання обґрунтовано тим, що арешт на вищевказане майно накладено безпідставно та необґрунтовано. Зокрема зазначив, що в судове засідання представник ТОВ «НАФТА-ОЙЛ-ГРУП» не викликався, про розгляд справи не повідомлявся та не був присутній на засіданні, чим фактично був позбавлений можливості спростувати надану слідчим інформацію та заперечити проти його доводів. ТОВ «НАФТА-ОЙЛ-ГРУП» було зареєстровано у відповідності до вимог чинного законодавства, є юридичною особою реального сектору економіки, яке здійснює свою господарську діяльність на ринку продажу нафтопродуктів, є платником податку на прибуток на загальних умовах та платником податку на додану вартість. Товариство не входить до ризикових платників податків, арештовані грошові кошти поступили на рахунок ТОВ «НАФТА-ОЙЛ-ГРУП» відповідно до роздрібної торгівлі нафтопродуктів. Додатково зазначив, що Товариство не є фігурантом жодних кримінальних проваджень, в ухвалі суду не зазначено, відносно яких підприємств порушено кримінальне провадження та яким чином ТОВ «НАФТА-ОЙЛ-ГРУП» стосується даного кримінального провадження. Накладаючи арешт на спірне майно, слідчий суддя не врахував всі обставини провадження. Вважає, що у даному кримінальному провадженні прокурором не доведено необхідності у накладенні арешту на майно, оскільки не надано доказів того, що арештовані грошові кошти є предметом злочину чи отримані незаконним шляхом. Не надано доказів того, що ТОВ «НАФТА-ОЙЛ-ГРУП» або його посадові особи причетні до кримінальних правопорушень, що є предметом розслідування вказаного кримінального провадження. Крім того, зазначив, що грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів) не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальним об`єктами, які можуть бути знаряддям злочину, зберегти сліди або відомості, які підлягають доказуванню в провадженні. Жодних процесуальних дій щодо Товариства не вчинялося, підозри чи обвинувачення не висувалося, відтак необхідність в арешті рахунків на теперішній час відсутня.

Представник власника майна в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Прокурор ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Разом з тим, на адресу суду надійшов лист, в якому прокурор заперечує проти скасування арешту майна, вважаючи арешт накладеним обґрунтовано.

З урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, положень ч. 2 ст. 174 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання у відсутність сторін, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя надходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів клопотання, Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12020270000000218 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2021 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються на рахунках, зокрема ТОВ «НАФТА-ОЙЛ-ГРУП» (ЄДРПОУ 42502507) у наступних банківських установах: АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299) рахунок №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (українська гривня); АТ «ПУМБ» (МФО 334851) рахунки №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 (українська гривня).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов`язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.

При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для скасування арешту.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Як вбачається зі змісту ухвали від 31.05.2021, накладаючи арешт на майно, слідчий суддя виходив з того, що грошові кошти на рахунках юридичних осіб є предметом протиправної діяльності, могли зберегти на собі сліди злочину та можуть містити відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Слідчим суддею при накладенні арешту на майно було враховано розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вказаних висновків слідчого судді заявником не спростовано, жодних доказів в обґрунтування своєї позиції щодо безпідставності накладення арешту не надано. Зокрема, не надано доказів на підтвердження доводів представника власника майна про те, що ТОВ «НАФТА-ОЙЛ-ГРУП» здійснюється господарська діяльність, виплачується заробітна плата, сплачуються податки, тощо.

В своєму клопотанні представник власника майна посилається на те, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливий розмір шкоди, завданої злочином, що не було враховано при накладенні арешту на майно.

Поряд з тим, пунктами 3 та 4 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

З цього приводу слід зазначити, шо слідчий суддя у своєму рішенні про арешт майна дійшов висновку про те, що зазначене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, та наклав арешт на таке майно саме з метою забезпечення збереження речових доказів. Отже, такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження та не вимагає обов`язкової наявності цивільного позову. Вказане нівелює доводи власника майна щодо відсутності процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого у службових осіб ТОВ «НАФТА-ОЙЛ-ГРУП», відсутності цивільного позову та доказів визначення розміру збитків.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Щодо доводів заявника про те, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся за відсутності власника майна слід зазначити, що слідчий суддя в постановленій ним ухвалі прийняв рішення про необхідність розгляду клопотання прокурора про арешт майна без повідомлення власника майна, з метою забезпечення арешту майна, що передбачено ч. 2 ст. 172 КПК України.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що власником майна не доведено необґрунтованості накладення арешту або того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, із чим закон пов`язує можливість скасування арешту, а тому підстави для задоволення клопотання відсутні.

Керуючись ст. ст. 169-174, 309, 392 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА-ОЙЛ-ГРУП» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12020270000000218 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1