Ухвала

від 23.09.2021 по справі 199/7180/21

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/7180/21

(1-кс/199/1285/21)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 клопотання заступника начальника СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №42021042010000170, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.206-2 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2021 року до Амур-Нижньодніпровського районного суд м. Дніпропетровська звернувся заступник начальника СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за погодженням із прокурором із вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого послався на те, що в СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021042010000170, кваліфікованому за ст.206-2 ч.3 КК України та порушеному за заявою про вчинення кримінального правопорушення в тому числі за фактом протиправного заволодіння майном ТОВ «Бристоль Імперіал» шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів за співучасті приватного нотаріуса, як суб`єкта державної реєстрації прав. В ході досудового розслідування встановлено, що до вищевказаного майна ТОВ «Бристоль Імперіал» належить і нежитлова будівля, розташована за адресою АДРЕСА_1 . Вказана будівля за наслідками загальних зборів учасників зазначеного товариства від 30 липня 2021 року, на яких нібито була присутня його керівник ОСОБА_5 , яка нібито діяла на підставі довіреності і від імені учасника такого товариства ОСОБА_6 , а також за наслідками загальних зборів ТОВ «Лібенс» від 30 липня 2021 року була передана до статутного капіталу останнього. В подальшому 10 серпня 2021 року згадане вище нерухоме майно за договором купівлі-продажу ТОВ «Лібенс» продало ТОВ «Абасор», а останнє в той же день передало в іпотеку ОСОБА_7 . За таких обставин, посилаюсь на твердження ОСОБА_6 , який стверджує, що жодної довіреності на ім`я ОСОБА_5 не видав, а остання, за твердженнями ОСОБА_6 , участі у вищевказаному відчуженні нерухомого майна ТОВ «Бристоль Імперіал» не приймала, слідчий просив його клопотання задовольнити, наклавши арешт на вищевказане відчужене нерухоме майно із забороною його відчуження, розпорядження та користування ним, а також із забороною суб`єктам державної реєстрації прав та обтяжень прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії щодо реєстрації відповідних прав та обтяжень на нерухоме майно, арешт якого просить здійснити слідчий.

В судовому засіданні прокурор клопотання про арешт майна підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Власник, володілець майна в судове засідання не з`явився, в зв`язку із чим суд, керуючись положеннями ст.172 ч.ч.1, 2 КПК України, вважає за можливе провести розгляд клопотання за відсутності такого учасника його розгляду.

Вислухавши доводи прокурора та дослідивши матеріали поданого слідчим клопотання, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

В судовому засіданні встановлено, що СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021042010000170, кваліфікованому за ст.206-2 ч.3 КК України та порушеному за фактом подання представником ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_8 заяви про вчинення кримінального правопорушення, в тому числі про протиправне заволодіння майном ТОВ «Бристоль Імперіал» шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів за співучасті приватного нотаріуса.

В ході досудового розслідування встановлено, що 30 липня 2021 року відбулись загальні збори учасників ТОВ «Бристоль Імперіал», на яких були присутні його учасник ОСОБА_5 , яка діяла від свого імені, як учасника, а також від імені другого учасника товариства на підставі довіреності ОСОБА_6 . За наслідками таких зборів прийнято рішення збільшити внесок до статутного капіталу ТОВ «Лібенс» шляхом внесення власного майна товариства ТОВ «Бристоль Імперіал», а саме нерухомого майна нежитлової будівлі, розташованої за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул.Університетська, буд.41/пр. Праці, буд.32.

В той же день відбулись збори учасників ТОВ «Лібенс», на яких були присутні учасники цього товариства, а також ТОВ «Бристоль Імперіал» в особі його керівника ОСОБА_5 . За наслідками таких зборів прийнято рішення про збільшення внеску ТОВ «Бристоль Імперіал» до статутного капіталу ТОВ «Лібенс» шляхом внесення власного нерухомого майна нежитлової будівлі, розташованої за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул.Університетська, буд.41/пр. Праці, буд.32. Зазначене рішення в подальшому в той же день було реалізоване шляхом складення відповідного акту-приймання-передачі нерухомого майна.

10 серпня 2021 року між ТОВ «Лібенс», як продавцем, та ТОВ «Абасор», як покупцем, було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу будівлі, предметом якого стало нерухоме майно нежитлова будівля, розташована за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул.Університетська, буд.41/пр. Праці, буд.32.

В той же день, 10 серпня 2021 року, між ТОВ «Абасор», як іпотекодавцем, та ОСОБА_7 , як іпотекодержателем, укладено договір іпотеки, предметом іпотеки за яким виступило те саме вищевказане нерухоме майно.

В той же час, відповідно до протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 слідує, що останній категорично заперечує факт надання ним довіреності на ім`я ОСОБА_5 для представництва його інтересів на загальних зборах від 30 липня 2021 року та відчуження на них ТОВ «Бристоль Імперіал», ніколи не бачив та не знає приватного нотаріуса, який посвідчувала таку довіреність, а також інших осіб (учасників ТОВ «Лібенс», ТОВ «Абасор», ОСОБА_7 ), за участі яких здійснено відчуження нерухомого майна ТОВ «Бристоль Імперіал». Крім того, зі слів ОСОБА_5 ОСОБА_6 відомо, що перша не отримувала довіреності на представництво інтересів ОСОБА_6 , не підписувала ніяких протоколів про внесення нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Лібенс», актів приймання-передачі такого майна, також не бачила та не знає приватного нотаріуса, яка посвідчувала довіреність від імені ОСОБА_6 , а також осіб (учасників ТОВ «Лібенс», ТОВ «Абасор», ОСОБА_7 ), за участі яких здійснено відчуження нерухомого майна ТОВ «Бристоль Імперіал».

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вищевказані правочини щодо відчуження та обтяження нерухомого майна ТОВ «Бристоль Імперіал» дійсно мали місце. На даний час право власності на вищевказане нерухоме майно зареєстровано за ТОВ «Абасор», і це майно, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , має наступні технічні характеристики: -основана будівля «А», загальна площа 1517,6 кв.м; - прибудова «а», загальна площа 47 кв.м; - ганок до «А»; -балкон до «А»; - склад «Б», загальна площа 44,5 кв.м; - навіс «В», загальна площа 5,4 кв.м; -навіс «Г», загальна площа 5,4 кв.м; - замощення №1; - люк №2; - хвіртка №3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1208346623104, номер об`єкта в РПВН 20236487.

Постановою заступника начальника СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 17 вересня 2021 року вищевказане нерухоме майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42021042010000170.

За змістом ст.ст.131, 132, 170 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, різновидом яких є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.

Частиною 3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частинами 2, 3 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частинами 10, 11 ст.170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст.173 ч.1 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч.1 ст.170 КПК України, тобто наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Аналізуючи наведені слідчим в його клопотанні фактичні обставини, як підстави для задоволення клопотання, в контексті долучених до клопотання матеріалів, як доказів таких фактичних обставин, з урахуванням на вказані вище положення чинного кримінального процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що в ході розгляду такого клопотання знайшли своє підтвердження всі заявлені слідчим і необхідні для розгляду клопотання обставини, як то факт вчинення діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, та початок кримінального провадження за ознаками цього кримінально караного діяння, правова кваліфікація якого та встановлений кримінальним процесуальним законом обов`язок доказування зумовлюють необхідність доведення слідчим події кримінального правопорушення, винуватості особи у його вчиненні тощо. Доказування здійснюється за допомогою відповідних доказів, різновидом яких є речові докази, значення яких, в свою чергу, має майно, арешт на яке просить накласти слідчий в рамках кримінального провадження №42021042010000170, оскільки існують достатні підстави вважати, що таке нерухоме майно є предметом злочинного посягання, а правочини щодо відчуження якого та обставини їх вчинення утворюють об`єктивну сторону розслідуваного кримінального право рушення, а отже таке нерухоме майно має значення речового доказу у кримінальному провадженні. Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що слідчий просить накласти арешт на вказане майно, яке має суттєве значення для встановлення та виключне значення для доведення важливих обставин у розслідуваному кримінальному провадженні, а також досягнення його дієвості, при цьому існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження цього майна, враховуючи викладені в ст.173 ч.2 КПК України обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, однак частково шляхом накладення арешту на вказане слідчим майном із позбавленням власника (володільця) вказаного вище майна права відчужувати, розпоряджатись зазначеним нерухомим майном, а також із обмеженням у праві користування цим майном в тій мірі, в якій таке обмеження не створить перешкод у господарській діяльності його теперішнього титульного власника (володільця).

Не підлягає задоволенню вимога слідчого щодо заборони будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та інших державних реєстрів щодо нерухомого майна, арешт якого здійснюється, оскільки заборона здійснення вказаних дій логічно слідує із факту накладення арешту на майно із забороною його відчужувати, розпоряджатись ним та із обмеженням у праві користування ним, а отже така вимога є зайвою та надмірною.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170, 173, 309, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника начальника СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Лівобережної окружної прокуратури м.Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №42021042010000170, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.206-2 ч.3 КК України, задовольнити частково.

Накласти в рамках кримінального провадження №42021042010000170 арешт на майно, а саме на нерухоме майно нежитлову будівлю, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , яка має наступні технічні характеристики: - основана будівля «А», загальна площа 1517,6 кв.м; - прибудова «а», загальна площа 47 кв.м; - ганок до «А»; -балкон до «А»; - склад «Б», загальна площа 44,5 кв.м; - навіс «В», загальна площа 5,4 кв.м; - навіс «Г», загальна площа 5,4 кв.м; - замощення №1; - люк №2; - хвіртка №3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1208346623104, номер об`єкта в РПВН 20236487, право власності на яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «АБАСОР» (ЄДРПОУ 43813503), з позбавленням власника (володільця) вказаного вище майна права відчужувати та будь-яким чином розпоряджатись зазначеним майном, а також із обмеженням власника (володільця) вказаного вище майна у праві користування цим майном шляхом заборони власнику (володільцю) майна знищувати, реконструювати, погіршувати чи поліпшувати або іншим чином змінювати стан вищевказаного майна.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного провадження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1