Ухвала

від 28.09.2021 по справі 197/913/21

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 197/913/21

провадження № 2/197/550/21

УХВАЛА

28 вересня 2021 року Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Леонідової О.В., за участі секретаря судового засідання Куропятник І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Широке Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову разом з позовною заявою, просить зупинити стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ на підставі виконавчого напису від 11.06.2021 року, зареєстрованого у реєстрі за №146630, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко О.М. Заява обґрунтована тим, що позивач вважає, що виконавчий напис є таким що не підлягає виконанню, однак прийнятий до виконання та проводяться виконавчі дії з його примусового виконання .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

ОСОБА_1 , подав заяву з поданням позовної заяви з дотриманням правил підсудності, зазначив як причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, його предмет, так і обґрунтував необхідність їх вжиття та відсутність необхідності у застосуванні зустрічного забезпечення, як це передбачено ст. 151 ЦПК України.

Як роз`яснено в п. 1, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів, доданих до заяви, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко О.М. , №1466630 від 11.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" заборгованості в розмірі 38 808,48 гривень.

Слід зауважити, що невжиття заходів для забезпечення позову у даній справі, а саме не зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса у виконавчому провадженні може призвести до незаконного відчуження при примусовому виконані оскаржуваного виконавчого напису майна позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України , заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Новоселецький проти України від 11 березня 2003 року, Федоренко проти України від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображена в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Відповідно до ч.6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Отже, враховуючи вищенаведене, виходячи з характеру заявлених вимог, наявності спору між сторонами, та наявність відкритого виконавчого провадження № 66057778 від 12.07.2021 з примусового виконання суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса, оскільки такий захід, передбачений ЦПК України, є співмірним із заявленими позовними вимогами, його невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективне поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки розпочато процедуру примусового виконання оскаржуваного позивачем виконавчого напису.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-150 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити. Зупинити стягнення з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" (адреса місцезнаходження: вул.Академіка Белелюбського б.54 офіс 402 м.Дніпро, 49000, ЄДРПОУ: 43115064) заборгованості у розмірі 38 808,48 грн., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко О.М.

Копію ухвали для виконання направити приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. (адреса місцезнаходження: вул. Сімферопольська б.21 пр.48 кімната 307 м.Дніпро Дніпропетровської області)та сторонам по справі до відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.В. Леонідова