Ухвала від 27.09.2021 по справі 211/99/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9345/21 Справа № 211/99/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С.В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі судді Барильської А.П., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2015 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки Союз-Дніпро до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2015 року не можу бути відкрито, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 13 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, у редакції Закону України 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У пункті 9 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, у редакції Закону України 03 жовтня 2017 року, визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, судові рішення, що ухвалені до набрання чинності цією редакцією ЦПК України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, однак до розгляду таких скарг застосовуються правила, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Станом на момент постановлення рішення суду першої інстанції процедура апеляційного оскарження рішення була врегульована, зокрема, положеннями статей 292, 294, 297 ЦПК України, в редакції від 2004 року.

Відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України, в редакції 2004 року, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У відповідності до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В апеляційній скарзі відповідачем порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції без належного обґрунтування причин пропуску такого строку, при цьому посилання відповідача на те, що вона лише зараз знайшла допомогу і подає апеляційну скаргу не є належною правовою підставою для поновлення процесуального строку.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, відповідач по справі отримала копію оскаржуваного рішення 01 липня 2015 року, про що власноруч зробила відмітку в заяві про видачу копії рішення (а.с.35).

Таким чином, відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України, в редакції 2004 року, апеляційна скарга на рішення суду мала бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня його отримання, тобто до 11 липня 2015 року, включно.

При цьому, відповідачем не подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції і в десятиденний строк з дня отримання копії оскаржуваного рішення, що передбачено статті 294 ЦПК України, в редакції 2004 року.

Правовий інститут строків звернення до суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням звернення до суду тощо.

Отже, у разі оскарження судового рішення зі спливом значного періоду часу, заявником має бути наведено переконливі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

Проте, будь-яких обставин, які є об`єктивно непереборними та переконливо підтверджують неможливість оскарження рішення суду першої інстанції заявником вказано не було.

У зв`язку з наведеним вище апеляційна скарга відповідача повинна бути залишена без руху з наданням апелянту десятиденного терміну з дня вручення копії ухвали, для звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення процесуального строку з належними доказами його пропуску.

Частиною 2 ст. 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.

Оскільки вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними зазначені відповідачем ОСОБА_1 причини пропуску строку подання апеляційної скарги на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2015 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2015 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки Союз-Дніпро до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху для усунення недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня вручення копії ухвали шляхом надання обґрунтованої заяви щодо підстав пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження з належними доказами його пропуску.

Попередити особу, яка подає апеляційну скаргу, що на випадок невиконання даної ухвали в названий строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження, і апеляційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.П.Барильська.