Рішення

від 21.09.2021 по справі 902/642/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2021 р. Cправа № 902/642/21

за позовом : Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури (вул. Покровська, 5, м. Могилів-Подільський, 24000) в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області (вул. Соборна, буд. 45, смт Муровані Курилівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 23400)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячна лінія" (вул. Соборна, буд. 180, смт Муровані Курилівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 23400)

про розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.

за участю представників:

прокурор: Моніч Л.В.

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

18.06.2021 р. Керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Вінницької області в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячна лінія" про розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок+.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/642/21) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 23.06.2021 р. відкрито провадження у справі № 902/642/21. Визначено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 03.08.2021 р.

Ухвалою суду від 03.08.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/642/21 на 30 днів. Слухання у справі призначено на 02.09.2021 р. Встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 01.09.2021 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився прокурор.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 03.08.2021 р.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 01.09.2021 р. повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 21.09.2021 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився прокурор. Представник позивача та представник відповідача не з`явились.

При цьому від представника позивача 16.09.2021 р. надійшла заява (вх. № канц. 01-34/8328/21 від 16.09.2021 р.) про розгляд справи без його участі.

Водночас відповідачу ухвала суду від 01.09.2021 р. вручена останньому 25.09.2021 р., що підтверджується витягом з сервісу відстежень підприємства "Укрпошта".

Суд вважає за необхідне зазначити, що при неявці в судове засідання представників відповідача суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов`язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву, на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідач належним чином був повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Водночас слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, інші представники сторін в судове засідання не з`явились.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Могилів-Подільською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності при використанні земельних ділянок комунальної власності на території Могилів-Подільського району, встановлено наявність систематичної несплати орендної плати ТОВ Сонячна лінія за користування земельними ділянками комунальної власності кадастровий номер 0522855100:03:005:0004 площею 7,0457 га, кадастровий номер 0522855100:03:005:0005 площею 10 га, кадастровий номер 0522855100:03:005:0007 площею 10 га в межах населеного пункту смт Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області.

25.10.2019 р. між Мурованокуриловецькою селищною радою (далі Орендодавець, позивач) та ТОВ Сонячна лінія (далі - Орендар, Відповідач) укладено договір оренди землі № б/н (далі - Договір).

За умовами п.1 Договору, Орендодавець на підставі рішення 38 сесії 7 скликання №669 від 21.06.2019 р. Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення 14.01 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована в смт Муровані Курилівці (в межах населеного пункту) ТОВ Сонячна лінія та надання її на умовах оренди , на підставі рішення 41 сесії Мурованокуриловецької селищної ради 7 скликання №687 від 18.09.2019 Про надання на умовах оренди земельних ділянок 14.01 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій в смт Муровані Курилівці (в межах населеного пункту) ТОВ Сонячна лінія надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки кадастровий номер 0522855100:03:005:0004 площею 7,0457 га, кадастровий номер 0522855100:03:005:0005 площею 10 га, кадастровий номер 0522855100:03:005:0007 площею 10 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, які розташовані в межах смт Муровані Курилівці.

Між сторонами умовами договору було погоджено, що в оренду передаються земельні ділянки кадастровий номер 0522855100:03:005:0004 площею 7,0457 га, кадастровий номер 0522855100:03:005:0005 площею 10 га, кадастровий номер 0522855100:03:005:0007 площею 10 га. (пункт 2 Договору).

На земельній ділянці відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна (пункт 3 Договору).

Відповідно до пункту 4 Договору, земельні ділянки передаються в оренду без будівель комунальної власності.

Пунктом 6 Договору передбачено, що земельні ділянки, які передаються в оренду, не мають недоліків, що можуть перешкоджати ефективному її використанню.

Відповідно до пункту 8 Договору, такий договір укладено на строк 49 років.

Державним реєстратором 25.06.2019 р. зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522855100:03:005:0007 (номер запису про право власності 32145504) та 25.10.2019 р. зареєстровано право оренди земельної ділянки ТОВ Сонячна лінія (номер запису про речове право: 33894692) зі строком дії права оренди на 49 років.

Державним реєстратором 11.06.2019 р. зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522855100:03:005:0005 (номер запису про право власності 31989303) та 25.10.2019 р. зареєстровано право оренди земельної ділянки ТОВ Сонячна лінія (номер запису про речове право: 33897501) зі строком дії права оренди на 49 років.

Державним реєстратором 11.06.2019 р. зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522855100:03:005:0004 (номер запису про право власності 31991052) та 25.10.2019 р. зареєстровано право оренди земельної ділянки ТОВ Сонячна лінія (номер запису про речове право: 33895932) зі строком дії права оренди на 49 років.

Відповідно до пункту 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок в рік, що становить: 209 948,56 грн за користування земельною ділянкою площею 10 га кадастровий номер 0522855100:03:005:0007; 147 923,46 грн за користування земельною ділянкою площею 7,0457 га кадастровий номер 0522855100:03:005:0004; 209 948,56 грн за користування земельною ділянкою площею 10 га кадастровий номер 0522855100:03:005:0005, тобто всього 567 820,58 грн в рік за користування вказаними земельними ділянками.

Орендна плата вноситься Орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Натомість Відповідачем систематично порушуються умови договору в частині сплати коштів з орендної плати, що і стало підставою позову.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Статтею 1, ч.2 ст.5 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/11).

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.18 у справі №553/3280/16-а).

Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Як слідує з матеріалів справи земельні ділянки, надані у користування Відповідачу за оскаржуваним договором б/н від 25.10.2019р. перебуває на адміністративній території смт Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2020 р. № 707-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області Мурованокуриловецький район (Мурованокуриловецька територіальна громада) увійшов до складу Мурованокуриловецької територіальної громади.

З огляду на вищевикладене, вимоги чинного законодавства, саме Мурованокуриловецька селищна рада Могилів-Подільського району Вінницької області є отримувачем коштів за використання спірних земельних ділянок.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Вінницькій області №11877/5/02-32-13-05-08 від 20.05.2021 р., заборгованість платника податків ТОВ Сонячна лінія з орендної плати по смт Муровані Курилівці виникла 29.06.2020 р. та станом на 26.03.2021 р. заборгованість складає 567 820,58 грн.

Судом встановлено, що заборгованість має систематичний характер, оскільки упродовж з червня 2020 року по даний час оплата орендної плати орендарем не здійснювалась.

Разом з тим, відповідно до інформації ГУ ДПС у Вінницькій області від 20.05.2021 р. №11877/5/02-32-13-05-08, заборгованість платника ТОВ Сонячна лінія частково охоплена позовними вимогами ГУ ДПС у Вінницькій області (заявлено до стягнення заборгованість в сумі 189273,52 грн.). 22.02.2021 р. Вінницьким окружним адміністративним судом задоволено позовні вимоги по цій справі №120/6305/20-а. Крім того, ГУ ДПС у Вінницькій області підготовлено матеріали для подання позовної заяви на стягнення новоствореного податкового боргу в сумі 378 547,06 (нарахування по 01.05.2021 включно).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, сформованою за наслідками розгляду справи № 6-824цс16 (постанова від 11.05.2016 р.) дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.

Таким чином, ненадходження коштів зі сплати орендної плата, надходження їх несвоєчасно та не в повному розмірі призводить до спричинення шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово- економічної діяльності держави та економічної безпеки держави в цілому.

Зі змісту листа Мурованокуриловецької селищної ради № 02-13/506 від 12.03.2021, встановлено, що листи-претензії про погашення заборгованості не надсилались, попередження щодо погашення боргу велося неодноразово в телефонному режимі з керівництвом ТОВ Сонячна лінія .

Незважаючи на те, що ст. 18-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем і відповідачем, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування, питання припинення правовідносин засобами цивільно-правового реагування, радою не вирішувалось.

При цьому, з цих листів вбачається, що при наявності факту систематичної несплати орендної плати відповідачем, цивільно - правові заходи щодо розірвання Договору та повернення земельної ділянки Орендодавцем, згідно наявних повноважень, не вживалися. Про причини незастосування заходів, спрямованих на розірвання договору оренди, а так само обставини, які перешкоджали застосуванню заходів позовного характеру позивачем не поінформовано.

Хоча згідно умов Договору, а саме п.38, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі, зокрема невиконання іншою стороною обов`язків передбачених цим договором, у разі не сплати розміру орендної плати протягом більше ніж три місяці.

На виконання вказаних вимог, окружною прокуратурою на адресу Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Поділського району Вінницької області направлено повідомлення про намір вжиття заходів представницького характеру в межах повноважень, наданих ст. 23 Закону України Про прокуратуру (лист від 27.05.2021).

Також листом від 15.06.2021 Могилів-Подільська окружна прокуратура повідомила Позивача про звернення до суду від його імені із відповідною позовною заявою до Відповідача.

Сам факт бездіяльності Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області є підставою для звернення прокурора з відповідним позовом на захист інтересів держави. Жодним законодавчим актом прокурора не зобов`язано в позовній заяві зазначати причини бездіяльності позивачів.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 згідно з якими прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Неефективне та нераціональне використання бюджетних коштів підриває засади бюджетного процесу, призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких покладено на органи прокуратури (ч. З ст. 131-1 Конституції України).

У разі встановлення порушення вимог законодавства та факту бездіяльності органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, у прокурора виникає не лише право, а й обов`язок захистити такі інтереси, що у даному випадку і зроблено шляхом звернення до суду з позовом.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між сторонами по справі договір оренди є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Так, як слідує з наявних доказів в матеріалах справи з червня 2020 року по даний час відповідачем постійно допускається заборгованість з орендної плати за землю, плата не вноситься своєчасно, що є порушенням п.п.9, 10, 11 Договору.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно із ч.ч.1-4 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Поряд з цим, частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до правової позиції, що викладена в постанові судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 18.09.2013 р. № 6-75цс13 істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

За частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Такими чином істотне порушення орендарем такої умови договору оренди майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення майна орендодавцю (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2018 р. у справі № 904/6961/17).

Таким чином, судом встановлено, що у визначений строк, відповідачем не було сплачено орендну плату за користування майном і при цьому зазначений факт є тривалим у часі.

Вказані обставини, на думку суду, є нічим іншим як істотним порушенням відповідачем умов укладеного з позивачем договору оренди, що стало підставою для звернення із позовом до суду про дострокове розірвання вказаного договору.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Згідно ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов`язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов`язків його учасників, припинення зобов`язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема для подальшого перебування у відповідача майна, отриманого за спірним договором.

Пунктом 17 договору між сторонами було погоджено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Положення щодо обов`язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Отже, позовні вимоги про розірвати Договору оренди землі від 25.10.2019 р., б/н укладеного між Мурованокуриловецькою селищною радою (Вінницька обл., смт Муровані Курилівці, вул. Соборна, буд. 45, код ЄДРЮОФОПГФ 04325974) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сонячна лінія (Вінницька область, смт Муровані Курилівці, вул..Соборна, буд. 180, код ЄДРЮОФОПГФ 41718622) щодо земельних ділянок кадастровий номер 0522855100:03:005:0004 площею 7,0457 га, кадастровий номер 0522855100:03:005:0005 площею 10 га, кадастровий номер 0522855100:03:005:0007 площею 10 га та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Сонячна лінія (Вінницька область, смт Муровані Курилівці, вул..Соборна, буд. 180, код ЄДРЮОФОПГФ 41718622) повернути Мурованокуриловецькій селищній раді (Вінницька обл., смт Муровані Курилівці, вул. Соборна, буд. 45, код ЄДРЮОФОПГФ 04325974) земельні ділянки кадастровий номер 0522855100:03:005:0004 площею 7,0457 га, кадастровий номер 0522855100:03:005:0005 площею 10 га, кадастровий номер 0522855100:03:005:0007 площею 10 га підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти. Станом на день прийняття рішення, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

При розгляді справи судом враховано, що відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

У відповідності до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10-15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 129, 191, 231-233, 236-238, 240-242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди землі від 25.10.2019, б/н укладений між Мурованокуриловецькою селищною радою (Вінницька обл., смт Муровані Курилівці, вул. Соборна, буд. 45, код ЄДРЮОФОПГФ 04325974) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сонячна лінія (Вінницька область, смт Муровані Курилівці, вул..Соборна, буд. 180, код ЄДРЮОФОПГФ 41718622) щодо земельних ділянок кадастровий номер 0522855100:03:005:0004 площею 7,0457 га, кадастровий номер 0522855100:03:005:0005 площею 10 га, кадастровий номер 0522855100:03:005:0007 площею 10 га.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Сонячна лінія (Вінницька область, смт Муровані Курилівці, вул..Соборна, буд. 180, код ЄДРЮОФОПГФ 41718622) повернути Мурованокуриловецькій селищній раді (Вінницька обл., смт Муровані Курилівці, вул. Соборна, буд. 45, код ЄДРЮОФОПГФ 04325974) земельні ділянки кадастровий номер 0522855100:03:005:0004 площею 7,0457 га, кадастровий номер 0522855100:03:005:0005 площею 10 га, кадастровий номер 0522855100:03:005:0007 площею 10 га.

4. Стягнути з ТОВ Сонячна лінія (Вінницька область, смт Муровані Курилівці, вул.Соборна, буд.180, код ЄДРЮОФОПГФ 41718622) на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРЮОФОПГФ 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988) витрати зі сплати судового збору в сумі 4540,00 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 29 вересня 2021 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - прокуратурі, позивачу (вул. Покровська, 5, м. Могилів-Подільський, 24000), (вул. Соборна, буд. 45, смт Муровані Курилівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 23400)

4 - відповідачу (вул. Соборна, буд. 180, смт Муровані Курилівці, Могилів-Подільський

район, Вінницька область, 23400)