Рішення

від 28.09.2021 по справі 177/514/21

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/514/21

Провадження № 2/177/549/21

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

28 вересня 2021 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі:

секретаря судового засідання Короновської Д. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої вказала, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,932 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0573 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

18 травня 2018 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 04 оренди земельної ділянки, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Бунякіною Т.Л., номер запису 28397140.

Умовами договору передбачено, що позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування зазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено терміном на 7 років (п.п. 1,8). Пунктом 9 договору передбачено, що за користування земельною ділянкою відповідач сплачує позивачу щороку оренду у розмірі не менше 3% від грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі становить 5500 грн. грошової або натуральної форми та орендна плата виплачується не пізніше як у термін від 15 серпня по 01 листопада кожного року (п. 11 договору).

Однак, порушуючи умови договору відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання по договору з виплати орендної плати, як грошової так і натуральної форми орендної плати за 2019-2020 роки, у зв`язку із чим станом на 19.04.2021 виникла заборгованість у розмірі 11000, 00 грн.

Також, п. 13 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки визначені договором, справляється пеня у розмірі - 0,2 % несплаченої суми за кожен день прострочення, яка за період з 02.11.2019 - 19.04.2021 складає 7744,00 грн.

Позивач неодноразово намагалася врегулювати спір в позасудовому порядку, однак відповідач не відповідає на телефонні дзвінки та взагалі змінив номер телефону. Крім того, позивачем на адресу відповідача було направлено лист із вимогою сплатити заборгованість по орендній платі, однак відповіді на зазначений лист позивач не отримала, у зв`язку із чим позивач змушена звернутися до суду із позовом.

Просить суд розірвати договір оренди № 04 від 18 травня 2018 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , як орендарем, предметом якого є земельна ділянка площею 3,932 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0573 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, який зареєстрований 05.10.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі за договором оренди № 04 від 18.05.2018 р. в розмірі 11000,00 грн., пеню в розмірі 7744,00 грн., а також, відповідно до вимог ст.625 ЦК України, інфляційні збитки в розмірі 842,60 грн., 3% річних в розмірі 318,25 грн., та сплачений позивачем при подані позовної заяви судовий збір в розмірі 1816,0 грн.

Ухвалою судді від 23 квітня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду та призначене підготовче засідання (а.с. 26).

04 серпня 2021 року підготовче провадження закрите та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 61).

Позивач та її представник ОСОБА_3 правом на участь в судовому засіданні не скористалися, від представника надійшла заява, в якій вона просила суд справу розглядати за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала (а.с. 67).

Відповідач ФОП ОСОБА_2 , його представники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку (а.с. 64,65,66), про причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надали, відзиву не подано.

Зі згоди представника позивача, яка не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів в силу ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Крім того, ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Отже, із наведених судом норм Конституції України вбачається, що держава Україна приділяє особливу увагу захисту права власності на землю.

Відповідно до ст. 1, 13, 14 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 18 Закону України Про оренду землі договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст.35 Закону України Про оренду землі спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту про право приватної власності на землю серії Р1 №136452 виданого 10.09.2001 року Широківської сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області позивачу ОСОБА_1 належить на праві приватної власності, земельна ділянка площею 3,932 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0573, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с. 8-9,13)

18.05.2018 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладений договір оренди земельної ділянки №04 (а.с. 10-11), відповідно до пунктів 1, 2, 5 якого вбачається, що орендодавець ОСОБА_1 передає належну їй, а орендар ФОП ОСОБА_2 приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,932 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0573, яка знаходяться на території Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 97818,75 грн.

Відповідно до п. 8 договору, договір укладено на термін 7 років, з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою.

Відповідно до п. 9 договору орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату (в розрахунку за одну земельну ділянку) у розмірі не менш ніж 3% від грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі становить 5500 грн. грошовій або натуральній формі за ринковими цінами.

Згідно п.11 договору орендна плата сплачується по Договору не пізніше як у термін від 15 серпня по 01 листопада кожного року.

Вказаний договір оренди землі № 04 від 18.05.2018 року зареєстрований 05.10.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Бунякіною Т.Л., номер запису 28397140 (а.с. 13).

Як вбачається з акту приймання-передачі об`єкта оренди, орендодавець ОСОБА_1 передала, а орендар ФОП ОСОБА_2 прийняв у користування земельну ділянку у задовільному стані площею 3,932 га, яка знаходиться на території Широківської сільської ради з кадастровим номером земельної ділянки 1221888200:04:001:0573 (а.с. 13).

Як вказувала в позові позивач, за користування землею у 2019 та 2020 роках орендна плата не виплачувалася, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І кварталу 2018 року по ІV квартал 2020 року, які не містять відомості про виплату орендної плати від відповідача (а.с. 19), що також не заперечувалося відповідачем.

Позивачем на адресу відповідача від 04 лютого 2021 року направлено лист із вимогою щодо сплати заборгованості з орендної плати в розмірі 11000,00 грн., а також позивачем було направлено відповідачу Додаткову угоду №01 до договору оренди земельної ділянки №04 від 18.05.2018 щодо припинення дії договору оренди землі у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору, а саме у зв`язку із систематичними порушеннями умов договору щодо несплати орендної плати за користування земельною ділянкою (а.с.15-18). Однак, до теперішнього часу відповідачем заборгованість не погашена.

Зазначені обставини свідчать про систематичну (два і більше рази) несплату орендної плати, що може бути підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі.

Пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч.1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Приписами ст.24 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Положеннями ст.32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність. Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідно до пункту 33 Договору, його дія припиняється шляхом розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

В даному випадку суд вважає, що оплата орендної плати є істотними обставинами, а її не отримання орендодавцем в повному обсязі згідно до умов договору, або несвоєчасне отримання, є істотним порушенням договірних умов, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа. За таких умов доводи позивача мають правове значення для вирішення даного спору, що відповідно до ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі , ст.141 ЗК України, ст.651 ЦК України та умов договору є правовою підставою для розірвання цього договору. Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 міститься висновок, що: враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність .

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: у пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Таким чином, на підставі достовірних, належних та допустимих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за оренду плату за 2019 - 2020 роки за договором оренди земельної ділянки №04 від 18.05.2018 року в розмірі 11000,00 грн., суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи відповідачем порушено умови договору оренди земельної ділянки №04 від 18.05.2018, а саме п.9 договору, яким передбачено, що за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі у розмірі, що становить 5500 грн., сплачується орендна плата один раз на рік в період з 15 серпня по 01 листопада, в грошовій або натуральній формі, однак відповідач протягом 2019-2020 років орендної плати за договором оренди земельної ділянки позивачу не сплачував, доказів протилежного суду не надав, тому заборгованість по сплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 18.05.2018 року складає 11000,00 грн., яку суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача.

Крім того, відповідно до п. 13 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожен день прострочення. Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем (а.с. 6-7), який відповідач не заперечив та з яким суд погоджується, розмір пені, який підлягає стягненню із відповідача складає 7744,00 грн. за період з 02.11.2019 по 19.04.2021, який відповідно до умов договору також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, судом встановлено, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання перед позивачем, а отже і є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 842,60 грн. та 3 % річних в сумі 318,25 грн. за період з 02.11.2019 по 19.04.2021.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений розмір судового збору в сумі 1816,00 грн. (а.с. 24).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 611, 625, 651 ЦК України, ст. ст. 93, 141, 152 Земельного Кодексу України, ст.ст. 1, 13, 14 15, 18,21, 24, 32 Закону України Про оренду землі , суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості - задовольнити.

Розірвати договір № 04 від 18 травня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , оренди земельної ділянки площею 3,932 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221888200:04:001:0573, який зареєстрований 05.10.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Бунякіною Т.Л., номер запису 28397140.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , заборгованість по виплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки № 04 від 18.05.2018 за 2019-2020 роки в розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) гривень 00 копійок, пеню за невиконання зобов`язань по договору в розмірі 7744 (сім тисяч сімсот сорок чотири) гривні 00 копійок, інфляційні втрати в розмірі 842 (вісімсот сорок дві) гривні 60 копійок та 3% річних в розмірі 318 (триста вісімнадцять) гривень 25 копійок.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , витрати на оплату судового збору в сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Суддя Г.Г. Строгова