Постанова

від 28.09.2021 по справі 643/4893/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 вересня 2021 року

м. Харків

справа № 643/4893/21

провадження №22-ц/818/4560/21

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю МЖБК Інтернаційоналіст 1 ,

третя особа - Національний університет Цивільного захисту України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю МЖБК Інтернаційоналіст 1 , третя особа Національний університет Цивільного захисту України про визнання права на об`єкт незавершеного будівництва за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2021 року, постановлену під головуванням судді Мельникової І.Д., в залі суду в м. Харкові, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МЖБК Інтернаційоналіст 1 , третя особа Національний університет Цивільного захисту України про визнання права на об`єкт незавершеного будівництва.

27 квітня 2021 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:10:003:0027 площею 0,5248 га, з наявною забудовою на стадії незавершеного будівництва, яка перебуває у власності територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради та передана на праві постійного користування Національному університету цивільного захисту України.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2021 рокуу задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про забезпечення позову - вімовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що заявлені заходи забезпечення позову є співмірними із позовними вимогами. Вважає, що наявні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки подальше використання земельної ділянки та наявних на ній будівельних матеріалів у вигляді шести поверхневої недобудови призведе до порушення майнових прав первісних інвесторів, в тому числі і позивача, із використанням належних таким інвесторам будівельних матеріалів. Окрім того будівництво на вказаній земельній ділянці призведе до фактичного знищення речових доказів та предмета спору по справі, що стане наслідком неможливості виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, що і стало підставою звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Представник Національного університету Цивільного захисту України надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якій просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений позивачем захід забезпечення позову є неспівмірним з заявленими у позові вимогами, та таким, що буде порушувати права власника, користувача земельної ділянки, а також права інших інвесторів.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами.

Судом встановлено, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 є визнання майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та визнання права власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи, які використані для будівництва та утворюють однокімнатну квартиру, розташовану по вісям 8/А - 13/А , Д/А , А/А на першому поверсі секції А недобудованого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Як на підставу заявлених вимог, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилався на те, що 21.01.2006 року з метою фінансування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , між позивачем та ТОВ МЖБК "Інтернаційоналіст 1" було укладено договір № Р-11/050 пайової участі у фінансуванні житлового будинку. Будинок в експуатацію не введено, будівництво не закінчено. Земельна ділянка під будівництво будинку була передана на праві постійного користування Академії цивільного захисту України. Як вбачається з інформації Харківської міської ради належить НУЦЗ України. За даними Державоного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, станом на теперішній час будь-яких відомостей щодо права власності чи оренди земельної ділянки не зареєстровано. Згідно з інформацією Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області встановлено, що згідно даних Державного земельного кадастру обліковується запис № 7513 від 13.10.2005 року про реєстрацію Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою за Академією цивільного захисту України. Встановлено, що Національним університетом цивільного захисту України та обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Устій" було укладено договір № 25/06 про часткову передачу прав замовника будівництва від 25.06.2019 року. Подальше використання земельної ділянки та наявних на ній будівельних матеріалів у вигляді шестиповерхової недобудови призведе до порушення прав первісних інвесторів. При цьому посадові особи університету мають можливість подальшого розпорядження земельною ділянкою, здачу її в оренду іншим особам забудовникам, що призведе до знищення об`єкту незавершеного будівництва та може мати наслідком забудову земельної ділянки іншими юридичними особами, в той час, коли проведення подальшої забудови та здача земельної ділянки в оренду без урахування прав та інтересів позивача унеможливить подальший захист його прав та інтересів, оскільки недобудований об`єкт нерухомості, який було відбудовано за кошти первісних інвесторів, буде знесено або використано без їх згоди для проведення подальшої забудови. Існує вірогідність знищення та відчуження майна, тому не вжиття заходів забезпечення позову унеможливить збереження такого майна для подальшого відновлення прав позивача.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просив позивач.

Крім того, враховуючи зміст позовних вимог та обґрунтування позивачем необхідності забезпечення позову, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні, оскільки заходи забезпечення позову, про застосування яких просить позивач, не співмірні заявленим позовним вимогам.

Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення виготовлено 29.09.2021 року.