Рішення

від 24.09.2021 по справі 125/1057/21

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/1057/21

2/125/354/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2021 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря Шарапанівської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Барської міської ради Вінницької області про визнання права власності на самочинне будівництво, -

ВСТАНОВИВ:

В заяві до суду позивач ОСОБА_1 вказав, що рішенням 25 позачергової сесії Барської міської ради 23 скликання від 28.01.2002 року йому надано дозвіл на виготовлення проектної документації на капітальний ремонт та реконструкцію з добудовою магазину в АДРЕСА_1 . Рішенням 55 сесії Барської міської ради Вінницької області 5 скликання від 17.08.2010 року позивачу було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у користування на праві оренди земельну ділянку для провадження комерційної діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , біля кінотеатру, площею 0,0200 га, згідно договору укладеного між ним та Барською міською радою Вінницької області. Згодом ОСОБА_1 здійснив реконструкцію з добудовою нежитлового приміщення Магазин-кафе за вказаною адресою. Побудована споруда відповідає всім вимогам надійності, безпечної експлуатації та відповідає вимогам нормативно правових актів з питань будівництва. У березні 2018 р. Верховною Радою України прийнято рішення про затвердження будівельної амністії . Бажаючи скористатися таким правом, позивач ОСОБА_1 звернувся до органів державної реєстрації з метою зареєструвати за собою право власності на магазин. Однак, йому було відмовлено, оскільки будівельна амністія поширюється на будови, що відносяться до класу незначних наслідків і СС-1. Капітальна споруда, що використовується для здійснення підприємницької діяльності, не віднесена до таких об`єктів, які підпадають під будівельну амністію, а тому позивач не може скористатися даним Порядком з метою узаконення побудованого ним нежитлового об`єкта та отримати відповідно документи для подальшої реєстрації права власності на нього.

На підставі ст. 376 ЦК України позивач ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що свої позовні вимоги підтримує повністю та наполягає на їх задоволенні, просив справу розглянути без його участі.

Представник відповідача по справі - Барської міської ради Вінницької області позов визнав повністю, не заперечував проти його задоволення, просив справу розглядати без його участі, про що зазначив в письмовій заяві до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, прийнявши визнання позову відповідачем, оскільки це не буде суперечити закону і не порушуватиме прав сторін та свобод чи інтересів інших осіб, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.

Рішенням 25 позачергової сесії Барської міської ради 23 скликання від 28.01.2002 р. ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення проектної документації на капітальний ремонт та реконструкцію з добудовою магазину в АДРЕСА_1 .

Рішенням 53 позачергової сесії Барської міської ради 5 скликання від 30.06.2010 р. ОСОБА_1 було поновлено рішення 25 позачергової сесії Барської міської ради 23 скликання від 28.01.2002 р.

На підставі вказаного рішення позивачем було виготовлено документацію на земельну ділянку.

Рішенням 55 сесії Барської міської ради 5 скликання від 17.08.2010р. ОСОБА_1 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у користування на праві оренди земельну ділянку для провадження комерційної діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , біля кінотеатру, площею 0,0200га., кадастровий номер: 0520210100:01:064:0031, згідно договору від 07.10.2010 р. укладеного між ним та Барською міською радою.

Відповідно до ст.126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

На виконання вимог ст.126 ЗК України, позивачем було здійснено реєстрацію права користування вищезазначеною земельною ділянкою.

Оскільки рішенням 25 позачергової сесії Барської міської ради 23 скликання від 28.01.2002 позивачу було надано дозвіл на капітальний ремонт та реконструкцію з добудовою, ОСОБА_1 здійснив реконструкцію з добудовою нежитлового приміщення Магазин-кафе .

Побудована споруда відповідає всім вимогам надійності, безпечної експлуатації та відповідає вимогам нормативно правових актів з питань будівництва, про що свідчить Звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій будівлі Магазину - кафе , по АДРЕСА_2 для провадження підприємницької діяльності на предмет її фактичного стану (капітальності).

Звіт виконаний ФОП ОСОБА_2 - експерт з технічного обстеження будівель і споруд (кваліфікаційний сертифікат АЕ №004077 виданий згідно рішення Атестаційної архітектурно - будівельної комісії від 28.12.2015 р.).

Експертом було здійснено обстеження споруди та було встановлено, що загальний технічний стан конструктивних елементів будівлі - задовільний. Клас наслідків (відповідальності) об`єкта - СС-1. В цілому, встановлена відповідність вимогам надійності і можливість безпечної експлуатації. Крім, того за результатами проведення технічного обстеження встановлено, що будівля є капітальною спорудою.

Комунальне підприємство Барське районне бюро технічної інвентаризації виготовило технічний паспорт на нежитлове приміщення Магазин -кафе .

Відповідно до ст..328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно зі ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору є власником цієї речі. Частина 2 цієї норми передбачає особливості набуття права власності на новостворене нерухоме майно.

Виняток з загального правила набуття права власності на новостворене майно особою, яка його створила, передбачений, зокрема ч. 2 ст. 376 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно ствердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВССУ № 6 від 30.03.2012 року. Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) при вирішенні позову про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України суд не повинен враховувати час передачі земельної ділянки у власність або надання її у користування, або укладення договору суперфіцию, у тому числі в період розгляду справи, оскільки такі дії свідчать про визнання за позивачем права на забудову з боку власника (користувача) земельної ділянки.

У п.п. 9, 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) (далі Постанова) роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до ст. 26 Закону України Про основи містобудування спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання. У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Згідно з пунктом 12 вказаної Постанови у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК).

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК).

Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність (абзац 3 п. 22 Постанови)

Відповідно до п. 14 Постанови на підставі частини третьої статті 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК).

В силу ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належить земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України та ст. 376 Цивільного Кодексу України, суд,

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на нежитлове приміщення Магазин-кафе (літера А), загальною площею 167,4 кв.м, яке розташоване за адресою: Вінницька область, м. Бар, вулиця Соборна (біля кінотеатру).

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Барський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354, ст. 355 ЦПК України).

Суддя: