Рішення

від 28.09.2021 по справі 120/8109/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 вересня 2021 р. Справа № 120/8109/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Мурованокуриловецької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що звернулась до відповідача із клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області кадастровий номер 0522880800:04:02:0246.

За результатом розгляду клопотання позивача, станом на день подання позовної заяви, рішення за наслідком розгляду заяви відповідачем не прийнято.

Неналежний розгляд клопотання позивача зумовили її звернутись з цим позовом до суду.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позову. Зазначає, що Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Після передачі земель сільськогосподарського призначення з державної власності у комунальну власність територіальних громад відповідно до указу Президента України від 15.10.2020 року "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" та постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 року № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" та підписання акту прийому-передачі Мурованокуриловецькою селищною радою в лютому-березні було зареєстроване право комунальної власності на передані земельні ділянки.

Відповідач вказує, що після проведеної інвентаризації земель переданих у комунальну власність Мурованокуриловецької селищної ради, звернення позивача відповідно до Регламенту Мурованокуриловецької селищної ради 8 скликання, затвердженого рішенням 2 сесії 8 скликання Мурованокуриловецької селищної ради № 9 від 28.12.2020 року, розглянуто 20.07.2021 року на постійній комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою та погоджено для розгляду на черговій сесії Мурованокуриловецької селищної ради, яка розпочалася 30.07.2021 року. Проекти рішень, які виносяться на сесію Мурованокуриловецької селищної ради, публікуються на офіційному сайті селищної ради murkur-gromada.gov.ua у розділі "Проекти рішень селищної ради 8 скликання". Проекти рішень, які затверджені до розгляду на постійних комісіях селищної ради та погоджувальній раді 20.07.2021 року та виносяться на чергову сесію Мурованокуриловецької селищної ради, яка розпочалася 30.07.2021 року опубліковані за посиланням https://murkur-gromada.gov.ua/20-lipnya-22-13-30-20-07-2021/. Станом на 04.08.2021 року в роботі сесії оголошена перерва та рішення по клопотанню ОСОБА_1 ще не прийнято. В зв`язку з чим вважає, що оскаржувані порушення були виправлені Мурованокуриловецькою селищною радою.

Ухвалою суду від 27.07.2021 року відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи судом встановлено, що 19.04.2021 року позивач звернулась до відповідача із клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області кадастровий номер 0522880800:04:02:0246.

Разом із тим, як зазначає позивач, станом на день звернення до суду - 20.07.2021 року, вона не отримала дозволу на розроблення проекту землеустрою, ані мотивованої відмови у його наданні.

Наведені вище обставини зумовили її звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.

Отже, законом гарантовано право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, не більше як 2.0 гектара.

Порядок набуття права на землю визначається главою 19 Розділу IV ЗК України.

Так, згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України, а тому відмова у вирішенні заяви на будь-яких інших підставах, які не передбачені даною нормою, суперечить вимогам закону.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25.02.2020 у справі за № 723/1964/14-а, від 15.04.2020 у справі за № 638/15764/17, від 15.04.2020 у справі за № 638/15764/17, від 22.04.2020 у справі за № 818/1707/16, від 14.05.2020 у справі за №360/536/17-а, та інших.

Частиною 5 статті 242 КАС України вказано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 33 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, а саме, підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 26 Закону № 280/97-ВР).

Отже, аналізуючи вказані норми права, суд наголошує на тому, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, надає громадянину дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж мотивовану відмову в його наданні у формі рішення, прийнятого на пленарному засіданні відповідної ради.

Проте, як встановлено судом, за наслідком розгляду клопотання позивача щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі Мурованокуриловецькою селищною радою не прийнято рішення ані щодо відмови, ані щодо надання дозволу на розробку такої документації.

Відповідач вказує, що після проведеної інвентаризації земель переданих у комунальну власність Мурованокуриловецької селищної ради, звернення позивача відповідно до Регламенту Мурованокуриловецької селищної ради 8 скликання, розглянуто 20.07.2021 на постійній комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою та погоджено для розгляду на черговій сесії Мурованокуриловецької селищної ради, яка розпочалася 30.07.2021. Станом на 04.08.2021 року в роботі сесії оголошена перерва та рішення по клопотанню ОСОБА_1 ще не прийнято.

Суд критично ставиться до вищевказаного, як на доказ того, що ним не допущено бездіяльність, оскільки за наслідком розгляду заяви не прийнято ані вмотивованого позитивного рішення про надання позивачам дозволу, ані відмови у його наданні, що суперечить вимогам ст.118 Земельного кодексу України.

В даному ж випадку, враховуючи, що відповідач отримавши клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, не розглянув його у строки, встановлені ч. 7 ст. 118 ЗК України, не прийняв жодного відповідного процесуального рішення за наслідками розгляду такого клопотання, не надав суду доказів на спростування цього, суд дійшов висновку, що дані обставини підтверджують протиправну бездіяльність відповідача.

Суд звертає увагу відповідача на те, що стаття 118 Земельного кодексу України визначає виключно два можливі варіанти поведінки органу місцевого самоврядування за результатами розгляду заяв (клопотань) фізичних осіб про надання дозволу на розробку проекту землеустрою (надання відповідного дозволу або надання мотивованої відмови у наданні дозволу).

При цьому, прийняття органом місцевого самоврядування за результатами розгляду заяви фізичної особи про надання дозволу на розробку землеустрою рішення з будь-яким іншим змістом (у тому числі, можливість постановки у чергу громадян для отримання у власність земельної ділянки) нормами чинного законодавства не передбачено.

Таким чином, оскільки Мурованокуриловецька селищна рада не прийняла рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача за результатами розгляду поданого клопотання підлягають задоволенню.

Отже, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України "Про землеустрій", без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, протиправної бездіяльності стосовно розгляду заяви позивача.

Оскільки відповідачем не прийнято жодного з рішень за наслідком, суд дійшов висновку, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідача розглянути відповідне клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Крім того, відповідачем у відзиві зазначено про закриття провадження у справі оскільки, на його думку, оскаржувані порушення були виправлені Мурованокуриловецькою селищною радою, однак суд не бере до уваги так доводи відповідача про закриття провадження у справі, оскільки фактично відповідачем подано відзив на позов, зі змісту якого слідує що відповідач просить відмовити в задоволенні позову, а питання про закриття провадження, серед іншого, суд вирішує за окремо поданим клопотанням особи, з урахуванням вимог статті 167 КАС України, чого відповідачем зроблено не було.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 908 грн.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як встановлено з поданих документів, 14.07.2021 року між позивачем - ОСОБА_1 та адвокатом Спесивцевим Вадимом Валерійовичем укладено Договір про надання правової допомоги №1/07-21.

За умовами цього договору (пункти 1.1) адвокат приймає на себе доручення клієнта про надання клієнту юридичної допомоги обумовленої цим договором в інтересах клієнта на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності фактичні витрати, пов`язані з виконання договору. Зміст прийнятого адвокатом доручення: надання правової допомоги, представництво інтересів клієнта з питань визнання протиправними відповіді та/або наказів головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області або рішень інших інших органів, які є розпорядниками таких земельних ділянок щодо відмови у наданні дозволу на розробку та затвердження документації із землеустрою у Вінницькому окружному адміністративному суді.

Вартість однієї години часу витраченого на надання послуг становить 1000 грн. Загальна вартість правової допомоги за цим договором становить 4500 грн., що підтверджується розрахунком виконаних робіт (надання послуг) № СВВ-000031 від 22.09.2021 року.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально. У той же час, суд дійшов висновку, що розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Суд не ставить під сумнів вартість однієї години часу, витраченої адвокатом на надання позивачу правових послуг, оскільки відповідний розмір визначений у договорі про надання правничої допомоги. Втім, кількість часу витраченого адвокатом на складання позовної заяви у цій справі, а саме 2 години, та подання позовної заяви до суду 1 година, на переконання суду, є непропорційною складності справи та предмету спору, адже у позові заявлено лише одну вимогу, що пов`язана із визнанням бездіяльності протиправною. Підготовка позову такої категорії не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви, а також, те що справу віднесено до справ незначної складності, суд вважає, що понесені позивачем витрати в сумі 4500 грн. є неспівмірними зі складністю справи, а показники часу на оформлення позовної заяви та подачу її до суду, які зазначені адвокатом (4,30 год.) є завищеними.

Відтак, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити до 1500 грн., що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) до Мурованокуриловецької селищної ради (вул. Соборна, 45, смт. Муровані Курилівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, ЄДРПОУ 04325974) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Мурованокуриловецької селищної ради щодо не прийняття рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 19.04.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області кадастровий номер 0522880800:04:002:0246.

Зобов`язати Мурованокуриловецьку селищну раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 19.04.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області кадастровий номер 0522880800:04:02:0246.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 980 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Мурованокуриловецької селищної ради (вул. Соборна, 45, смт. Муровані Курилівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, ЄДРПОУ 04325974).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович