Рішення
від 28.09.2021 по справі 420/10313/21
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10313/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛІЙНИК К" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році у розмірі 25890,00 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 295,26 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

17.06.2021 року до суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛІЙНИК К" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році у розмірі 25890,00 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 295,26 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що згідно "Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів" за 2020 рік, наданого до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників на ТОВ "КОЛІЙНИК К" склала 10 осіб. У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, проте його не було створено.

У позовній заяві позивач, посилаючись на положення п.3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за 1442/11722, п.3.4 Інструкції щодо заповнення форми звітності N10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Мінпраці України від 10.02.2007 року №42 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 13.02.2007 року за №117/13384 вказує, що кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю дорівнює одному. Відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій сума відрахувань за 1 нестворене робоче місце становить 25890 грн.

Отже, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не виконав норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом звітного 2020 року.

Ухвалою суду від 22.06.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛІЙНИК К" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році у розмірі 25890,00 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 295,26 грн. і відкрито провадження в адміністративній справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

21.07.2021 року (вх.№39318/21) від Одеського обласного центру зайнятості до суду надійшов лист, в якому зазначено, що за період 2020 року від ТОВ "КОЛІЙНИК К"звіт за формою 3-ПН до Одеського обласного центру зайнятості не надходив.

23.07.2021 року (вх.№ЕС/1534/21) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками.

У відзиві вказано, що у 2020 році на ТОВ "Колійник К" було працевлаштовано одного інваліда. Так, наказом № 40 від 16.11.2020 була прийнята на роботу прибиральницею території ОСОБА_1 . З довідки серії МСВ № 171813 від 09.11.1994 вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом дитинства безстроково, а відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 01.11.2006 вона змінила прізвище на ОСОБА_1 . Про працевлаштування інваліда ТОВ "Колійник К" звітувало в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70, звіт отриманий Одеським обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів 29.01.2021 року. Позивач не зарахував відповідачеві працевлаштування ОСОБА_1 з огляду на те, що ТОВ "Колійник К" повинне було працевлаштувати її таким чином, щоб вона працювала у 2020 році на ТОВ "Колійник К" 6 місяців. Однак станом на серпень 2020 в ТОВ "Колійник К" працювало 5 осіб, а у вересні 2020 року було прийнято на роботу одразу 15 осіб, тобто необхідність працевлаштувати інваліда, згідно ч. 9 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", виникла лише у вересні 2020 року. І менше ніж через два місяці, у листопаді 2020 року на ТОВ "Колійник К" вже було працевлаштовано інваліда ОСОБА_1 . Таким чином, позивач вніс до позовної заяви недостовірну інформацію, вказавши, що ТОВ "Колійник К" повинен був створити у 2020 році 1 робоче місце, але не створив жодного.

Як вказано у відзиві, у 2020 році ТОВ "Колійник К" розмістило замовлення на придбання і придбало товари (швейні вироби) на Підприємстві об`єднання громадян "Лікувально-трудові майстерні для реабілітації інвалідів", що в сукупності підтверджується договором № 02/0112-2019 від 01.12.2019, рахунками-фактурами № ДК-0013 від 13.01.2020, № ДК-0020 від 21.01.2020, № ДК-0186 від 28.05.2020, № ДК-0204 від 10.06.2020, видатковими накладними № ВН-019 від 24.01.2020, № ВН-080 від 12.03.2020, № ВН-154 від 28.05.2020, № ВН-176 від 16.06.2020, актом звірки між ТОВ "Колійник К" і ПОГ "ЛТМ" за 2020 рік за договором № 02/0112-2019 від 01.12.2019. Згідно довідки № 006/04-1 від 06.04.2021, ПОГ "ЛТМ" є підприємством громадської організації осіб з інвалідністю, яке не входить до складу господарського об`єднання. При цьому сума річних витрат на оплату праці осіб з інвалідністю на цьому підприємстві у 2020 році складала 132032,46 грн., що значно перевищує суму адміністративно-господарських санкцій (25890,00 грн.), які Одеське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів нарахувало ТОВ "Колійник К".

Таким чином, на думку відповідача, ТОВ "Колійник К" виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи період перебування головуючого судді по справі у відпустці, дана справа розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у межах строку, визначеного приписами КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судам встановлено наступні факти та обставини.

Згідно приписів ч.9 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (надалі - Закон № 875-ХІІ, Закон), підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб , реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Судом встановлено, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛІЙНИК К" (ідентифікаційний код 42560569) зареєстровано як юридична особа 18.10.2018 (Номер запису: 15541020000004245) та знаходиться за адресою: вул.Перемоги, 50-А, м.Чорноморськ, Одеська обл., 68091.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.1 п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70 (далі - Порядок №70), звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що ТОВ "КОЛІЙНИК К" складено звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2020 рік за формою № 10-ПОІ, який зареєстровано в Одеському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 29.01.2021 року за вхідним №588 (а.с.5).

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства,організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Тобто, відповідною нормою для підприємств, установ, організацій, зокрема, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.

У поданому до позивача звіті за формою 10-ПОІ за 2020 рік, відповідач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2020 році становила 10 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - "1" особа; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників - 517,8 грн., та середньорічна заробітна плата штатного працівника - 51,8 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - "-" грн.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З аналізу вищенаведених норм ст.18, ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", вбачається, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. У той же час підприємство зобов`язане створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Отже, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - осіб з інвалідністю.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня 2018 року у справі № 819/639/17.

При цьому, Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" також визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такого інваліда.

З огляду на викладене, обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу субсидіарно покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Разом з тим, як вбачається з приписів частини третьої статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", до обов`язків органів державної служби зайнятості законодавцем віднесена організація працевлаштування осіб з інвалідністю, бо саме з цією метою роботодавці зобов`язані надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію.

Відповідно до частини 3 статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" №5067 (далі - Закон № 5067) визначено, що роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

За правилами, визначеними статтею 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі на підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

До обов`язків роботодавців щодо забезпечення працевлаштування інвалідів в силу приписів частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої та п`ятої статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні фактично віднесено укладання трудового договору з інвалідом, який самостійно звернувся до роботодавця або був направлений до нього державною службою зайнятості (в силу статті 21 Кодексу законів про працю України саме наявність трудового договору вказує на виникнення у працівника обов`язку виконувати певну роботу, а у роботодавця обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці).

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону № 5067 наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 року затверджено форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" (далі - Наказ № 316).

Згідно з приписами пункту 5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, (у редакції чинній з 07.02.2017) форма N 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Таким чином, на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії починаючи з 07.02.2017 року.

З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення на підприємство осіб для працевлаштування.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавством встановлено обов`язок роботодавця створити робочі місця для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу та подавати, інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості.

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

При цьому, згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17 встановлено, що якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у визначений строк з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Тобто, передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово (або декілька разів на рік) подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів (з 07.02.2017 року) з дати відкриття вакансії, він виконав свій обов`язок щодо звітування своєчасно та в повному обсязі.

Таким чином, до обов`язків роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування, і саме подання такої інформації (звітність форми № 3-ПН) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії (починаючи з 07.02.2017 року) може свідчити про вчинення роботодавцем усіх дій, необхідних дій для працевлаштування осіб з інвалідністю і, відповідно, про наявність підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Будь-які інші дії роботодавців не виправдовують та не звільняють від відповідальності за порушення правил господарської діяльності.

Так, підставою для звернення до суду із цим позовом стала інформація у звітності підприємства про не забезпечення працевлаштування інвалідів на 1 робочому місці за 2020 рік.

Судом вставлено, що в ТОВ "Колійник К" у 2020 року працювало: у січні та лютому - 5 осіб, к березні та квітні - 4 особи, з травня по серпень - 5 осіб, у вересні та довтні - 20 осіб, у листопаді - 21 особа та у грудні 19 осіб.

Отже, обов`язок щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування однієї особи з інвалідністю відповідно до приписів ч.1 ст. 9 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні у підприємства виник у вересні 2020 року.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що у листопаді 2020 року на ТОВ "Колійник К" працевлаштовано особу з інвалідністю ОСОБА_1 .

З огляду на наведене, суд зазначає, що виконання підприємством свого обов`язку щодо працевлаштування особи з інвалідністю на роботу з того моменту, з якого у підприємства виник цей обов`язок, виключає обставини для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.06.2020 по справі №815/3117/18, який є обов`язковим для суду в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Відповідно до листа Мінсоцполітики № 1/6-172 від 26.03.2017 р. норми щодо працевлаштування осіб з інвалідністю будуть вважатись виконаними, якщо інвалід працював на підприємстві 6 місяців звітного року, а дані табельного обліку використання робочого часу працівників відповідають цим шести місяцям звітного року з ч. 2 пункту 3, 2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Держкомстату № 286 від 28.09.2015 р.

Суд зазначає, що оскільки обов`язок щодо працевлаштування особи з інвалідністю виник у відповідача лише у вересні 2020 року, ТОВ "Колійник К" об`єктивно не могло працевлаштувати ОСОБА_1 на підприємстві протягом 6 місяців звітного року.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до п.3 Порядку №70 виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за звітний період також може бути забезпечене шляхом виконання однієї з таких умов: розміщення на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю, яке не входить до складу господарського об`єднання, або на підприємстві із чисельністю зайнятих осіб з інвалідністю за основним місцем роботи, що становить не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг), які безпосередньо виготовляються такими підприємствами, за умови, що сума річних витрат на оплату праці осіб з інвалідністю на підприємстві, на якому розміщено замовлення, перевищує суму адміністративно-господарських санкцій, які підприємство повинне сплатити у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Як зазначено відповідачем, не спростовувалось позивачем та встановлено судом, у 2020 році ТОВ "Колійник К" розмістило замовлення на придбання і придбало товари (швейні вироби) на Підприємстві об`єднання громадян "Лікувально-трудові майстерні для реабілітації інвалідів", що в сукупності підтверджується договором № 02/0112-2019 від 01.12.2019, рахунками-фактурами № ДК-0013 від 13.01.2020, № ДК-0020 від 21.01.2020, № ДК-0186 від 28.05.2020, № ДК-0204 від 10.06.2020, видатковими накладними № ВН-019 від 24.01.2020, № ВН-080 від 12.03.2020, № ВН-154 від 28.05.2020, № ВН-176 від 16.06.2020, актом звірки між ТОВ "Колійник К" і ПОГ "ЛТМ" за 2020 рік за договором № 02/0112-2019 від 01.12.2019.

Згідно довідки № 006/04-1 від 06.04.2021, ПОГ "ЛТМ" є підприємством громадської організації осіб з інвалідністю, яке не входить до складу господарського об`єднання.

При цьому сума річних витрат на оплату праці осіб з інвалідністю на цьому підприємстві у 2020 році складала 132032,46 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ "Колійник К" виконало норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік.

Отже, аргументи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Враховуючи вищезазначене та наявні у справі докази, суд вважає, що товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛІЙНИК К" вчинило всі передбачені чинним законодавством заходи, спрямовані на працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році, відтак позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, з огляду на викладене позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛІЙНИК К" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році у розмірі 25890,00 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 295,26 грн. не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 120, 139, 241-246, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛІЙНИК К" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році у розмірі 25890,00 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 295,26 грн. - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 13901271).

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛІЙНИК К" (вул.Перемоги, 50-А, м.Чорноморськ, Одеська обл., 68091, код ЄДРПОУ 42560569).

Суддя Корой С.М.

.

Дата ухвалення рішення28.09.2021
Оприлюднено30.09.2021

Судовий реєстр по справі —420/10313/21

Рішення від 28.09.2021

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Корой С.М.

Ухвала від 22.06.2021

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Корой С.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні