Рішення

від 29.09.2021 по справі 420/12867/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12867/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Подільської міської ради Подільського району Одеської області (пр.-кт Шевченка,2, м.Подільськ, Одеська область, 66300) про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області, за результатом якого позивач просить:

визнати протиправною відмову Подільської міської ради Подільського району Одеської області, викладену у листі від 06.07.2021 року № 1941/5/1481, 1482м, у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Ліпецьке на території Подільської міської ради Подільського району Одеської області;

зобов`язати Подільську міську раду Подільського району Одеської області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.06.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту Ліпецьке на території Подільської сільської ради Подільського району Одеської області та прийняти рішення за результатом розгляду вказаної заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом;

стягнути на користь Позивача - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Подільської міської ради Подільського району Одеської області (Код ЄДРПОУ: 33909986, юридична та фактична адреса: 66300, Одеська область, м. Подільськ, проспект Шевченка, 2) судові витрати за подання правничої допомоги у розмiрi 3000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що не погоджується із відмовою Подільської міської ради Подільського району Одеської області, викладену у листі від 06.07.2021 р. № 1941/5/1481, 1782м, посилаючись на неприйняття за результатом розгляду заяви позивача індивідуального акту у формі рішення, згідно з нормами чинного законодавства. У зв`язку з викладеним та посилаючись на норми діючого законодавства, позивач просить суд зобов`язати Подільську міську раду Подільського району Одеської області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.06.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту Ліпецьке на території Подільської сільської ради Подільського району Одеської області та прийняти рішення за результатом розгляду вказаної заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Ухвалою суду від 27.07.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України).

10.09.2021р. до суду від Подільської міської ради Подільського району Одеської області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Так, відповідач вказав, що враховуючи те що право ініціювання виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки належить власнику земельної ділянки, а також проведення на даний час інвентаризації переданих земельних ділянок: за результатами розгляду клопотання позивача, виконавчим комітетом Подільської міської ради Подільського району Одеської області протягом місячного строку надіслано відповідь оформлену листом від 06.07.2021 року №1941/5/1481, 1782м, про те що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га на території Подільської міської ради Подільського району Одеської області не є можливим, так як на даний час проводиться інвентаризація земельних ділянок комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області.

13.09.2021р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач вказав, що наданий відповідачем лист, в якому Подільська міська рада Подільського району Одеської області зазначила про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не може сприйматися як належна відмова у наданні такого дозволу, оскільки питання вирішене не у встановленому законом порядку.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

06.06.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Подільської міської ради Подільського району Одеської області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Подільської міської раді Подільського району Одеської області:

- земельна ділянка за межами населеного пункту Ліпецьке, яка позначена на публічної кадастров карті: КОАТУУ: 5122987400 зона: 01. квартал: 001, площею більше 5 га., та має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122987400:01:001:0967;

- земельна ділянка за межами населеного пункту Ліпецьке, яка позначена на публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122984200, зона: 01. квартал: 003. площею більше 4 га.. та має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122984200:01:003:1064;

- земельна ділянка за межами населеного пункту Ліпецьке, яка позначена на публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122984200, зона: 01. квартал: 002, площею більше 8 га., та має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122984200:01:002:0724;

- земельна ділянка за межами населеного пункту Ліпецьке, яка позначена на публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122984200, зона: 01. квартал: 003, площею більше 10 га., та має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122984200:01:003:0002.

Листом заступника голови Подільського міського голови від 06.07.2021 р. №1941/5/1481, 1482м, адресованого ОСОБА_1 повідомлено про неможливість надання відповідного дозволу за заявою від 06.06.2021р., так як на даний час проводиться інвентаризація земельних ділянок комунальної власності Подільської міської ради Одеської області.

Вважаючи відмову у формі листа у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України №2768-III від 25.10.2001 року (далі Земельний кодекс України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом в частини 3 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У силу пункту а частини 3 статті 22 Земельного кодексу України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин та виключену на підставі Закону №1423-IX від 28.04.2021 року) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Виходячи з аналізу зазначених норм, будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутись до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, проте суд звертає увагу, що якщо земельна ділянка перебуває у користуванні інших осіб додається погодження землекористувача.

Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР від 21 травня 1997 року (далі - Закон України Про місцеве самоврядування в Україні ) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з вимогами частини 2 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць (ч.5 ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування ).

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради (ч.12 ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування ).

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №34/5 від 12.04.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 року за №381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що, за результатами розгляду будь-яких основних питань, у тому числі, про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах повноважень органу місцевого самоврядування, цей орган має приймати відповідне рішення на пленарному засіданні відповідної ради.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Подільська міська рада Подільського району Одеської області листом №1941/5/1481, 1782м від 06.07.2021 року повідомила ОСОБА_1 , що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га на території Подільської міської ради Подільського району Одеської області - не є можливим, так як на даний час проводиться інвентаризація земельних ділянок комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області.

Тобто, протягом встановленого законодавством строку, Подільською міською радою Подільського району Одеської області не було прийнято відповідного рішення на пленарному засіданні ради про відмову у наданні дозволу чи у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою ОСОБА_1 , а відмова позивачеві листом не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення Подільської міської ради Подільського району Одеської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи відмову у його наданні у формі рішення , а не листа, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного акту організаційно-розпорядчого характеру з числа тих, які він повинен був постановити за законом.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Подільської міської ради Подільського району Одеської області, викладену у листі від 06.07.2021 року № 1941/5/1481, 1482м, у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Ліпецьке на території Подільської міської ради Подільського району Одеської області.

Згідно з частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання Подільської міської ради Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву від 06.06.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки (орієнтовною) площею 2,00 у власність для ведення особистого селянського господарства, у відповідності з пунктом б частини 1 статті 121 Земельного Кодексу України підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, у свою чергу, не доведено правомірність не розгляду клопотання позивача у встановленому законом порядку та не прийняття відповідного владного рішення за результатами його розгляду.

Таким чином, на підставі статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні витрати на виклик свідків та призначення експертизи, жодні витрати не належать до компенсації за рахунок коштів Державного бюджету України.

Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 було заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1,2,3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04, п. 269).

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Судом встановлено, що 09.03.2021 року, між ОСОБА_1 та адвокатом Опалько Олегом Миколайовичем було укладено договір про подання професійної правничої допомоги.

Відповідно до п. 1.1 договору, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Згідно Додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 09.03.2021 року вартість робіт, наданих адвокатом складає 3000,00 гривень та включає в себе: зустріч з замовником, вивчення відповіді Подільської ОТГ від 06.07.2021 року, надання консультації - 30 хвилин 500,00 гривень; підготування запиту на публічну інформацію до Подільської ОТГ - 30 хвилин 500,00 гривень; зібрання доказів до позову, вивчення судової практики, підготування позову 1 години 1500,00 гривень; виїзд у Подільск на зустріч з замовником, надання консультації, підготовка акту виконаних робіт та заяви на відшкодування судових витрат 1 година 500,00 гривень.

На підтвердження наданих послуг позивачем було надано до суду акт виконаних робіт від 20.07.2021 року.

Водночас, суд зазначає, що ані позивачем, ані його представником не було надано до суду жодного доказу здійснення витрат на проїзд адвоката на зустріч з клієнтом до м. Подільська про який він зазначає у Додатку №1 до договору про надання правової допомоги та в акті виконаних робіт.

Суд звертає увагу, що адресою реєстрації позивача є місто Одеса, адвоката смт. Любашівка, а тому, суду не зрозуміло необхідності проведення зустрічей адвоката з клієнтом у місті Подільск.

Крім того, дана адміністративна справа є типовою справою незначної складності, а тому, суд вважає необґрунтованим тричі надавати консультації позивачеві.

Також, суд зазначає, що виконані адвокатом роботи з надання консультації заявнику, вивчення оскаржуваного рішення, збирання доказів, вивчення судової практики - охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позовної заяви, а тому не є такими, що належать до стягнення.

10.09.2021 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від Подільської міської ради Подільського району Одеської області надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу.

В обґрунтування вищевказаного клопотання відповідачем зазначено, що вимога про стягнення судових витрат у розмірі 3000,00 гривень є завищеною, перелік послуг наданих адвокатом не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи. Зокрема, адвокатом Опалько Олегом Миколайовичем жодного запиту на отримання інформації до ради не надсилалося.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги та стягнути з відповідача на користь позивача 1000,00 гривень на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Вказана позиція суду відповідає позиції Верховного Суду висловленій у постанові №301/2534/16-ц від 31 липня 2020 року.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Подільської міської ради Подільського району Одеської області (пр.-кт Шевченка,2, м.Подільськ, Одеська область, 66300) про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Подільської міської ради Подільського району Одеської області, викладену у листі від 06.07.2021 року № 1941/5/1481, 1482м, у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Ліпецьке на території Подільської міської ради Подільського району Одеської області.

Зобов`язати Подільську міську раду Подільського району Одеської області (пр.-кт Шевченка,2, м.Подільськ, Одеська область, 66300, код ЄДРПОУ 33909986), повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.06.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту Ліпецьке на території Подільської сільської ради Подільського району Одеської області та прийняти рішення за результатом розгляду вказаної заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Подільської міської ради Подільського району Одеської області (пр.-кт Шевченка,2, м.Подільськ, Одеська область, 66300, код ЄДРПОУ 33909986) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко