Рішення

від 24.09.2021 по справі 580/5239/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року справа № 580/5239/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., за участю:

секретаря судового засідання - Мельник Т.В.,

представника позивача - Кулика А.О.(згідно з ордером),

представник відповідача не прибув,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВЕЛИКОХУТІРСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

23.07.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до ВЕЛИКОХУТІРСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ (19854, Черкаська обл., Драбівський р-н, село Великий Хутір, вулиця Куниці, будинок 10; код ЄДРПОУ 34238349) (далі - відповідач) про:

визнання незаконним і скасування рішення від 17.06.2021 №8-17/VIII "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою та відведення земельної ділянки у власність";

зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення позивача про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,1200га у власність для індивідуального садівництва за рахунок земель не наданих у власність і користування, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ,- за межами населеного пункту, та передачу у власність позивачу земельної ділянки площею 0,1200га за кадастровим номером 7120682600:02:001:0130 для індивідуального садівництва за вказаною адресою.

Обґрунтовуючи зазначено, що відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за відсутності правових підстав.

Ухвалою від 28.07.2021 суд позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив спрощене провадження.

13.08.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки у спірних правовідносинах не допустив порушень вимог закону. Зокрема, проект землеустрою позивача оформлений щодо земельної ділянки, яка не входить в його адміністративні межі, а назва вулиці її розташування відсутня у відомостях погосподарського обліку.

16.08.2021 суд постановив ухвалу про задоволення клопотання позивача та судовий розгляд справи з викликом сторін у відкрите судове засідання.

25.08.2021 на адресу суду надійшла письмова відповідь позивача на відзив, в якому зазначив, що відповідно до прямої норми закону та публічної кадастрової карти розпорядження відповідною земельною ділянкою відноситься до повноважень відповідача, а назва вулиці її розташування відповідає відомостями дозволу на виготовлення проекту землеустрою та Державного земельного кадастру.

Всі подані сторонами документи долучені судом до матеріалів справи як докази.

У відкритому судовому засіданні, що відбулося 21.09.2021, суд задовольнив заяву відповідача щодо судового розгляду справи за відсутності його представника.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені учасниками спору доводи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №580/2671/20 Головне управління Держгеодакастру у Черкаській області видало наказ №23280/14-21-01 від 10.02.2021, яким надало дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ,- за межами населеного пункту, орієнтовною площею 0,12га із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва.

За завданням позивача на підставі договору фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №012484 від 06.02.2015) склала Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,1200га гр. ОСОБА_1 у власність для індивідуального садівництва за рахунок земель, не наданих у власність і користування, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ,- за межами населеного пункту (далі - Проект землеустрою) відповідно до згаданого вище дозволу, в результаті чого 05.03.2021 земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7120682600:002:001:0130, що підтверджується відомостями Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Щодо вказаного Проекту ГУ Держгедокадастру у Рівненській області дало висновок про його погодження (вих.від 02.03.2021 №4754/82-21). Серед іншого у висновку зазначено, що на момент складання документації із землеустрою цільове призначення земельної ділянки - землі запасу, склад угідь - багаторічні насадження, форма власності - комунальна .

Тому 10.06.2021 позивач звернувся до відповідача клопотанням про затвердження вказаного Проекту землеустрою та відведення земельної ділянки йому у власність. У результаті розгляду відповідач виніс оспорюване рішення від 17.06.2021 №8-17/VIII (далі - Спірне рішення) про відмову в його затвердженні та передачі з одночасною пропозицією звернутися зі вказаним питанням до Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Щодо підстав його винесення зазначено вимоги п.34 ст.26, підп.3 п.3 ст.50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, житлово-комунального господарства та благоустрою з огляду на встановлення, що зазначена земельна ділянка не входить в адміністративну межу Великохутірської сільської територіальної громади.

Відповідно до витягу з протоколу восьмої сесії відповідача VIII скликання від 17.06.2021, на якому прийняте Спірне рішення, під час депутатського обговорення Проекту землеустрою позивача встановлено, що земельна ділянка відповідно до матеріалів розмежування земель не входить в адміністративну межу відповідача. Оскільки погодження на надання її у власність надала Драбівецька сільська рада Золотоніського району згідно з рішенням від 10.07.2019 №31-48/VII, яка ввійшла до складу територіальної громади Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, вирішено відмовити в затвердженні та запропонувати звернутися саме до вказаного органу місцевого самоврядування. Крім того, під час обговорення секретар сільської ради та головуюча на засіданні ОСОБА_3 повідомила депутатам, що в селищі Ашанівка наявна вулиця Набережна та відсутня адреса АДРЕСА_2 . У результаті обговорення одноголосно кількістю 17 депутатів проголосоване Спірне рішення.

Тому позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-III (далі - ЗК України), законами України: від 21 травня 1997 року №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - ЗУ №280/97-ВР), від 7 липня 2011 року №3613-VI Про Державний земельний кадастр (далі - ЗУ №3613-VI), від 22 травня 2003 року №858-IV Про землеустрій (далі - ЗУ №858-IV),- Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі - Порядок №1051).

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені в ст.116 ЗК України.

Зокрема, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом .

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований нормами ст.118 ЗК України.

Так, відповідно до ч.ч.1-2 громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову .

Частина шоста вказаної статті встановлює, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу , забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч.9 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність .

Отже, обов`язок затвердити проект землеустрою та передати земельну у власність виникає виключно в органу, який розпоряджається землями в межах повноважень згідно зі ст.122 ЗК України.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок погодження та затвердження проектів землеустрою визначений ч.3 ст.186 ЗК України.

Згідно з п.6 вказаної частини ст.186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою відповідно до ч.8 ст.186 ЗК України може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації .

Згідно з ч.10 ст.186 ЗК України висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів , затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Зважаючи на викладені в Спірному рішенні та протоколі відповідного засідання сесії відповідача підстави, суд урахував.

Відповідно до ст.140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування згідно зі ст.142 Конституції України є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до положень ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об`єкти державної власності.

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Згідно зі ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно абзацу другого ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірне рішення не відповідає вимозі обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки всупереч зазначених ч.ч.8, 10 ст.186 ЗК України не містить посилань на норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів щодо недоліків (опису змісту) документації із землеустрою. Натомість, зазначений п.34 ст.26 ЗУ №280/97-ВР встановлює виключну компетенцію відповідача, як органу місцевого самоврядування, на пленарному засіданні вирішувати відповідно до закону питання регулювання земельних відносин, а підп.3 п.3 ст.50 цього Закону - повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради вести засідання ради та підписувати її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом .

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Відповідно до ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;

в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону .

Частина п`ята вказаної статті встановлює, що територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:

а) передачі їм земель державної власності ;

б) відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

в) прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;

г) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом .

Отже, відсутність факту передачі розпорядженням із державної до комунальної власності відповідача земельної ділянки, щодо якої розроблено Проект землеустрою, на що звертає у відзиві увагу відповідач, не є достатньою обставиною вважати порушенням меж компетенції щодо розпоряджання нею.

Суд врахував вимоги п.24 Розділу X ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗК України, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними .

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними . Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті "е" цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

Отже, отриманий від ГУ Держгеокадастру у Черкаській області позивачем дозвіл на виготовлення проекту землеустрою чинний, але розпорядження відповідною земельною ділянкою, що згідно з Проектом розташована за межами населеного пункту - с.Ашанівка, вказаний орган виконавчої влади не має права. Натомість таким повноваженням наділений орган місцевого самоврядування.

Зважаючи на присвоєний кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої розроблено Проект землеустрою, суд урахував.

Положеннями ст.79 - 1 ЗК України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до підп.5 п.6 Загальної частини Порядку №1051 присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам належить до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі).

Згідно з п.10 вказаного Порядку відомостями Державного земельного кадастру є всі відомості, які підлягають внесенню до нього згідно з цим Порядком та у порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами, а також відомості, одержані внаслідок їх оброблення, систематизації та узагальнення.

Відповідно до п.11 Порядку №1051 відомості Державного земельного кадастру поділяються на відомості про:

1) геодезичну та картографічну основу Державного земельного кадастру;

2) кадастрове зонування земель у межах території України;

3) об`єкти Державного земельного кадастру.

На підставі вимоги п.12 Порядку №1051 відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом .

Відповідно до п.17 Порядку №105 геодезичною основою Державного земельного кадастру є координати пунктів державної геодезичної мережі в єдиній державній системі координат.

Для трансформації (перетворення) до єдиної державної системи координат архівних відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, створених в інших системах координат, до Державного земельного кадастру можуть бути внесені додаткові відомості про координати пунктів державної геодезичної мережі у відповідних системах координат.

Згідно з п.20 Порядку №1051 відомості про кадастрове зонування земель у межах території України включають:

1) номери кадастрових зон і кварталів;

2) опис меж кадастрових зон і кварталів (координати точок повороту меж кадастрових зон і кварталів у єдиній державній системі координат);

3) площу кадастрових зон і кварталів;

4) підстави для встановлення меж кадастрових зон і кварталів (електронні копії документів, на підставі яких встановлено такі межі (відповідні накази Держгеокадастру та його територіальних органів, документи, на підставі яких встановлено державний кордон, відповідні накази Держгеокадастру про внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про державний кордон, документація із землеустрою щодо встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць та рішення уповноважених органів про її затвердження ).

До Державного земельного кадастру відповідно до п.22 Порядку №1051 вносяться такі відомості про землі у межах державного кордону, як відомості про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах) та за їх межами (у частині, що характеризують такі землі з урахуванням їх місцезнаходження):

1) назва адміністративно-територіальної одиниці згідно з Державним реєстром географічних назв;

1 -1 ) відомості Державного адресного реєстру;

2) опис меж адміністративно-територіальної одиниці :

графічне зображення меж адміністративно-територіальної одиниці з координатами їх поворотних точок, текстовим описом та довжиною (в цілому та окремих ділянок);

кількість та координати межових знаків, якими в натурі (на місцевості) закріплено межі адміністративно-територіальної одиниці (в цілому та окремих ділянок);

3) площа земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці;

4) повні назви суміжних адміністративно-територіальних одиниць згідно з Державним реєстром географічних назв;

5) інформація про документи, на підставі яких встановлено (змінено) межі адміністративно-територіальних одиниць:

назва, дата та номер рішення про затвердження документації із встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, найменування органу, що його прийняв;

електронні копії документів, на підставі яких встановлено (змінено) межі адміністративно-територіальних одиниць;

6) відомості про категорії земель у межах адміністративно-територіальної одиниці:

назва, код (номер) категорії земель (в цілому і за окремими контурами) згідно з додатками 2 і 3 та пунктом 28 цього Порядку;

межі земель кожної категорії за окремими контурами з координатами їх поворотних точок та довжиною;

площа земель кожної категорії (в цілому і за окремими контурами);

інформація про документи, на підставі яких встановлено категорію земель (назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, за якою здійснено віднесення земель до відповідної категорії, найменування органу, що його прийняв), електронні копії таких документів;

6 -1 ) відомості про масив земель сільськогосподарського призначення:

назва, код (номер) масиву згідно з додатком 2 та пунктом 28 цього Порядку;

опис меж та угідь, що входять до складу масиву, а саме:

межі масиву з координатами їх поворотних точок та довжиною, текстовий опис складу угідь;

контури угідь, що входять до складу масиву з координатами їх поворотних точок та довжиною;

площа масиву;

інформація про земельні ділянки, що входять до складу масиву;

інформація про документи, на підставі яких відомості про масив внесено до Державного земельного кадастру (назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв), електронні копії таких документів;";

6 -2 ) відомості про межі територій, на яких розташовані земельні ділянки , необхідні для розміщення об`єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності:

назва, код (номер) територіальної зони згідно з додатком 2 та пунктом 28 цього Порядку;

відомості про об`єкти, які передбачається розмістити на території;

опис меж;

площа;

інформація про документи, на підставі яких відомості про межі території внесено до Державного земельного кадастру;

6 -3 ) відомості про межі функціональних зон:

назва, код (номер) виду функціональної зони згідно з додатком 2 та пунктом 28 цього Порядку;

опис меж;

площа;

інформація про документи, на підставі яких відомості про межі функціональних зон внесено до Державного земельного кадастру;

7) відомості про угіддя адміністративно-територіальної одиниці:

назва, код (номер) угіддя (в цілому і за окремими контурами) згідно з додатками 2 і 4 та пунктом 28 цього Порядку;

контури угідь з координатами їх поворотних точок та довжиною;

площа кожного угіддя (в цілому і за окремими контурами);

інформація про документи, на підставі яких визначено угіддя (назва, дата та номер рішення про затвердження відповідної документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв), електронні копії таких документів;

інформація про якісні характеристики угідь (в цілому і за окремими контурами), а саме: відмітки висот у Балтійській системі висот, горизонталі рельєфу, ареали крутизни схилів, об`єкти рельєфу (яри, кручі, скелі, урвища, зсуви тощо), висоту перерізу рельєфу, кути крутизни схилів; належність до ареалів певних ґрунтів, їх агровиробничих груп (підгруп) згідно з додатком 5 ; вміст гумусу; результати агрохімічних обстежень; наявність негативних ознак (засоленість, заболоченість, еродованість, зсуви, обвали, карстоутворення, підтоплення, скелетність, забрудненість радіоактивними, хімічними чи біологічними речовинами, деградованість, малопродуктивність тощо), а також про документи, на підставі яких визначено якісні характеристики угідь (назва, дата та номер рішення про затвердження відповідної документації, найменування органу, що його прийняв (у разі, коли така документація затверджується), електронні копії таких документів;

8) відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці:

розподіл земель за економіко-планувальними зонами та оціночними одиницями (районами), а саме: код оціночної економіко-планувальної зони згідно з додатком 2 , номер економіко-планувальної зони та оціночної одиниці (району); межі економіко-планувальних зон та оціночних одиниць (районів) з координатами їх поворотних точок; площа економіко-планувальних зон та оціночних одиниць (районів); значення зональних коефіцієнтів;

значення нормативної грошової оцінки земель у межах адміністративно-територіальної одиниці (середньої вартості одного кв. метра земель населеного пункту, одиниці площі земель за межами населеного пункту);

інформація про локальні фактори і зони їх дії (назви локальних факторів; межі зон дії локальних факторів (за видами) з координатами їх поворотних точок; значення коефіцієнта локального фактора в межах зони його дії);

інформація про ареали агровиробничих груп ґрунтів відповідно до підпункту 7 цього пункту;

інформація про бонітування ґрунтів відповідно до підпункту 9 цього пункту;

інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці (назва, дата та номер рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, найменування органу, що його прийняв, дата проведення нормативної грошової оцінки земель та введення в дію зазначеного рішення), електронні копії таких документів. Підставою для надання відомостей із Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів) є дані про нормативну грошову оцінку, внесені до Державного земельного кадастру в установленому порядку. Перелік відомостей про економічну оцінку земель, які вносяться до Державного земельного кадастру, визначається Мінекономіки;

9) відомості про бонітування ґрунтів адміністративно-територіальної одиниці:

розподіл ґрунтів адміністративно-територіальної одиниці за балами бонітету, а саме: межі ґрунтів з однаковими балами бонітету з координатами їх поворотних точок, площа ґрунтів з однаковими балами бонітету, значення бала бонітету за кожним ареалом ґрунтів;

середній бал бонітету ґрунтів адміністративно-територіальної одиниці;

інформація про документи, на підставі яких проведено бонітування ґрунтів адміністративно-територіальної одиниці (назва, дата та номер рішення про затвердження технічної документації з бонітування ґрунтів, найменування органу, що його прийняв, дата проведення бонітування ґрунтів), електронні копії таких документів.

Відповідно до вимог п.24 вказаного Порядку до Державного земельного кадастру вносяться відомості про земельні ділянки, серед яких у т.ч. кадастровий номер згідно з пунктом 30 цього Порядку, опис меж із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності, координати поворотних точок меж, дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі із зазначенням пунктів прив`язки та інші.

Згідно з п.29 Порядку №1051 кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Він присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється. У разі поділу чи об`єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер.

Пунктом 30 Порядку №1051 визначено, що кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК : НЗД,-

де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку;

НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку;

НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999).

Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою.

Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки визначаються на підставі: індексної кадастрової карти (плану); даних, що містяться у Державному земельному кадастрі; відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки, зазначених у документації із землеустрою та відповідному електронному документі.

Одинадцятим абзацом п.38 Порядку №1051 встановлено, що індексний кадастровий план кадастрової зони в межах адміністративно-територіальних одиниць є невід`ємною складовою частиною індексної кадастрової карти (плану) відповідної адміністративно-територіальної одиниці і створюється у її складі .

Система нумерації кадастрових зон і кварталів відповідно до п.34 вказаного Порядку є єдиною на всій території України.

Згідно з п.36 Порядку №1051 індексні кадастрові карти (плани) Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, селищ, сіл створюються в межах лінії державного кордону та межах адміністративно-територіальних одиниць (з точністю, яка визначається Держгеокадастром) відповідно територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру шляхом:

1) визначення на картографічній основі Державного земельного кадастру меж кадастрових зон і кварталів з урахуванням лінії державного кордону, меж адміністративно-територіальних одиниць , географічних об`єктів (річок, струмків, каналів, лісосмуг, вулиць, шляхів, інженерних споруд, огорож, фасадів будівель, лінійних споруд тощо), земельних ділянок, інших об`єктів Державного земельного кадастру;

2) присвоєння унікальних номерів кадастровим зонам і кварталам відповідно до пункту 34 цього Порядку.

Зміна меж адміністративно-територіальних одиниць після внесення до Державного земельного кадастру індексних кадастрових карт (планів) та відомостей про кадастрове зонування відповідно до п.41 Порядку №1051 не тягне за собою змін у кадастровому зонуванні відповідної території. Повноваження державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі, установлені пунктом 6 цього Порядку, перерозподіляються відповідно до зміни меж адміністративно-територіальних одиниць без зміни у кадастровому зонуванні відповідної території.

Врахувавши наведене, суд із кадастрового номера 7120682600:02:001:0130 встановив, що номерація 7120682600 присвоєна згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Держстандарту України від 31.10.97 № 659 зі змінами, Великохутірській сільській раді .

На час судового вирішення спору діє в частині, що не суперечить Конституції України, указ Президії Верховної Ради Української РСРП від 12 березня 1981 року №1654-X, яким затверджено Порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, норми якого передбачають порядок підпорядкованості сіл та селищ до міст районного підпорядкування.

Систему адміністративно-територіального устрою України згідно зі ст.133 Конституції України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Відповідно до матеріалів Проекту землеустрою межі земельної ділянки перебувають в селищі Ашанівка (за межами населеного пункту) Драбівського району Черкаської області в межах прибережної захисної смуги вздовж річки, за якою знаходиться селище Драбівці Золотоніського району Черкаської області.

У відомостях веб-сайту "Публічна Кадастрова карта України": http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta , - КОАТУУ -7120682600, зона - 02 та квартал - 001 відносяться до Драбівського району. Земельна ділянка з кадастровим номером 7120682600:02:001:0130 відноситься до Драбівського району Черкаської області. Для Золотоніського району КОАТУУ - 7121500000, що не відповідає відомостям про земельну ділянку, щодо якої розроблено Проект землеустрою для позивача.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 18.11.2020 №3-ОТГ, копію якого долучено до матеріалів справи, підтверджуються передача відповідачу земель запасу, не наданих у власність, складові кадастрових номерів яких 7120682600:02:001:__ .

Відповідно до ст.ст.1.1.1.-1.1.4. глави 1.1. розділу І Статуту відповідача, затвердженого 05.01.2019, Великохутірська сільська об`єднана територіальна громада утворена шляхом добровільного об`єднання територіальних громад сіл Великий Хутір, Рождественська, селищ Ашанівка Великохутірської сільської ради, Рецюківщина Рецюківщинської сільської ради. Рішення про утворення Територіальної громади прийняте 04.10.2018. Ця громада має єдиний представницький орган - Великохутірська сільська рада Драбівського району Черкаської області. Згідно з п.6 ст.1.2.3 Статуту площа земель запасу Територіальної громади складає 1291,1348га.

Жодного належного, допустимого та достовірного доказу віднесення земельної ділянки, щодо якої розроблено Проект землеустрою, до Золотоніського району, у т.ч. до адміністративних меж Новодмитрівської об`єданої територіальної громади суду не надано.

Надана відповідачем копія його рішення від 27.12.2012 №24-7/VI щодо затвердження землеустрою про розмежування земель державної та комунальної власності в межах с.Великий Хутір та с.Ашанівка, не спростовує відомостей публічної кадастрової карти.

Отже, вказана у Спірному рішенні підстава відмови у затвердженні Проекту землеустрою не відповідає викладеним вище вимогам закону.

Крім того, не доведено будь-яким доказом факту відсутності зазначеної в Проекті поштової адреси земельної ділянки. Зважаючи, що клопотання позивача та дозвіл на виготовлення Проекту, виданий на виконання рішення суду у справі №580/2671/20, яке набрало законної сили, містили саме відповідну назву вулиці, з огляду на викладені вище норми, підстави для відмови у затвердженні Проекту землеустрою, вказані у Спірному рішенні, не відповідають вимогам та правовим підставам, визначеним ст.186 ЗК України.

Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позовної заяви щодо порушення відповідачем вимог закону та наявність обґрунтованих підстав визнати протиправним і скасувати Спірне рішення, зобов`язати відповідача повторно у визначеному законом порядку розглянути звернення позивача про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,1200га у власність для індивідуального садівництва за рахунок земель не наданих у власність і користування, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ,- за межами населеного пункту, - та передачу її у власність.

Оскільки понесення позивачем судових витрат за розгляд цієї справи не підтверджено будь-яким доказом, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення ВЕЛИКОХУТІРСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ від 17.06.2021 №8-17/VIII "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою та відведення земельної ділянки у власність".

Зобов`язати ВЕЛИКОХУТІРСЬКУ СІЛЬСЬКУ РАДУ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ (19854, Черкаська обл., Драбівський р-н, село Великий Хутір, вулиця Куниці, будинок 10; код ЄДРПОУ 34238349) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,1200га у власність для індивідуального садівництва за рахунок земель не наданих у власність і користування, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ,- за межами населеного пункту, та передачу у його власність земельної ділянки площею 0,1200га за кадастровим номером 7120682600:02:001:0130 для індивідуального садівництва за вказаною адресою.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення виготовлене в повному обсязі та підписане 29.09.2021.