Ухвала

від 28.09.2021 по справі 640/26727/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

28 вересня 2021 року м. Київ№ 640/26727/21 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись із позовом і доданими до нього матеріалами

Громадянина Таджикистану ОСОБА_1 доДержавної міграційної служби України провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Громадянином Таджикистану ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної міграційної служби України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9, ідентифікаційний код - 37508470, ел. пошта - info@dmsu.gov.ua) (надалі - відповідач або ДМС України), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України № 190-21 від 11.06.2021 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- зобов`язати Державну міграційну служби України прийняти нове рішення, яким надати громадянину Таджикистану ОСОБА_1 статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.

Суд відмічає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Частиною 2 вказаної статті вказано, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Проаналізувавши позовну заяву і додані до неї матеріали, в силу вимог зазначених норм, суд приходить до висновку, що означена справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання - у письмовому провадженні.

Позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 160-161, 172 КАС України.

Додатково судом встановлено, що разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та призначення підготовчого судового засідання.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 КАС України (скорочено - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Так, частиною четвертою цієї статті визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Щодо критерію "малозначності", суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у вказаному рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалось судами нижчих інстанцій.

З огляду на викладене, суд вважає, що для сторін застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним.

Згідно з частиною четвертою статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

У відповідності ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі незначної складності не вимагають розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також враховуючи, що право на касаційний перегляд не є абсолютним та може бути реалізоване у випадках, визначених законом, що саме по собі не зумовлює необхідність зміни виду провадження, беручи до уваги, що будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи в підготовчому провадженні або у судовому засіданні не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Суд, дослідивши обставини у справі, прийшов до висновку про задоволення заяви позивача про звільнення громадянина Таджикистану ОСОБА_1 від сплати судового збору.

За ч. 3 ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.

Так судом встановлена необхідність отримання доказів.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 77, 79-80, 94, 160-164, 166, 171, 172, 241-243, 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження у адміністративній справі.

2. Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

3. Запропонувати відповідачу подати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву (відзив) та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

4. Запропонувати позивачу подати до суду у п`ятиденний строк з моменту отримання відзиву на позовну заяву (відзив) разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, відповідь на відзив та документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

5. Запропонувати відповідачу подати до суду у п`ятиденний строк з моменту отримання відповіді на відзив разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення позивача, заперечення та документи, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.

6. Звернути увагу учасників справи, що письмові докази, які подаються до суду мають бути оформлені відповідно до вимог ст. 94 КАС України, зокрема, вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

7. Звернути увагу відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

8. Звернути увагу сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам ч.ч. 2-4 ст. 162 КАС України.

9. Повідомити учасників справи, що вони можуть отримати інформацію по справі № 640/26727/21, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет http://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/.

10. Запропонувати учасникам справи подати до суду всі наявні заяви та клопотання.

11. Примірник позовних матеріалів направити відповідачу.

12. Клопотання громадянина Таджикистану ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та призначення підготовчого судового засідання залишити без задоволення.

13. Заяву громадянина Таджикистану ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.

14. Звільнити громадянина Таджикистану ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до Державної міграційної служби України.

15. Витребувати у Державної міграційної служби України:

- належним чином завірені копії матеріалів особової справи громадянина Таджикистану ОСОБА_1 (номер справи: 2020KYIV0063);

- належним чином засвідчену копію спірного рішення № 190-21 від 11.06.2021, а також пакет документів, що став підставою для його прийняття.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко