Ухвала

від 28.09.2021 по справі 320/7822/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7822/20

УХВАЛА

28 вересня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Федотова І.В., суддів Єгорової Н.М., Сорочка Є.О. перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Чирко Агро до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено.

Головне управління Державної податкової служби у Київській області, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність її вимогам частині 5 ст. 296 КАС України та ч.1 ст.293 КАС України, а саме, до апеляційної скарги не додано належним чином оформленого документу, який свідчить про сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2021 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв`язку з з несплатою судового збору.

15 травня 2021 року Головне управління Державної податкової служби у Київській області повторно звернулося з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, оскільки вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення строку для подачі апеляційної скарги, визнані неповажними, а також у зв`язку із відсутністю документа про сплату судового збору.

При цьому, 01 вересня 2021 року апелянт повторно звертається до суду апеляційної інстанції з відповідною заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року.

Крім того, на усунення недоліків апеляційної скарги 01.09.2021 апелянтом подано до суду апеляційної інстанції платіжне доручення від 09.06.2021 №1296.

Проте, інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім відсутність можливості вчасно сплатити судовий збір апелянтом не наведено. При цьому, апелянтом не надано обґрунтованих пояснень щодо неможливості надати платіжне доручення до суду апеляційної інстанції відразу після його сплати.

Крім того, апелянт у вказаному клопотанні звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у справі №820/1212/17 від 15 травня 2020 року згідно з якою сплата судового збору за подання апеляційної скарги є підставою для відкриття апеляційного провадження.

Так, зі змісту вказаної постанови Верховного Суду вбачається, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги є підставою для відкриття апеляційного провадження за умови, що відповідач довів, що не зловживав своїм процесуальним правом та не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, а після появи можливості сплатити судовий збір в установленому законом розмірі використав своє право на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою .

У контексті наведеного суд звертає увагу, що платіжне доручення від 09.06.2021 №1296 апелянтом подано до суду апеляційної інстанції лише 01.09.2021. Водночас, будь-яких обґрунтованих пояснень щодо неможливості подання до суду апеляційної інстанції вказаного платіжного доручення відразу після сплати судового збору, апелянт не надає.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Отже, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, у даному випадку це - Головного управління Державної податкової служби у Київській області, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Тому, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Враховуючи вищевикладене, підстави для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні.

Інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та відповідних належних доказів апелянтом не наведено.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 298, 299, 325, 328 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Чирко Агро до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач І.В. Федотов

Судді Н.М. Єгорова

Є.О. Сорочко