Постанова

від 22.09.2021 по справі 460/8029/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/8029/20 пров. № А/857/11176/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Хобор Р.Б.,

при секретарі судового засідання: Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі №460/8029/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача, зобов`язання вчинити певні дії (головуючий суддя першої інстанції - Недашківська К.М., час ухвалення - 12:55 год., місце ухвалення - м. Рівне, дата складання повного тексту - 31.03.2021),-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність відповідача, зобов`язання вчинити певні дії та визнання протиправною і скасування податкової вимоги від 02.12.2020 р. № 18682/13.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі №460/1880/19, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги - задоволено частково, зокрема: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 №578/1-5613-0715 про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб на суму 176863,64 грн. Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Закарпатській області із заявою від 07.09.2020, в якій просив відповідно до статті 43 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 повернути переплату по орендній платі з фізичних осіб в сумі 176863,64 грн. За результатами розгляду заяви позивача від 07.09.2020 Головним управлінням ДПС у Закарпатській області сформований лист від 05.10.2020 №9259 про те, що на виконання судового рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області у справі №302/1124/16-ц з позивача стягнуто у примусовому порядку суму боргу у розмірі 169062,94 грн та сплачено орендну плату в сумі 7800,70 грн згідно договору оренди землі (разом - 176863,64 грн); сплачені кошти не являються помилковою та / або надмірною сплатою в силу вимог Податкового кодексу України, а тому підстав для повернення такої суми немає. Позивач вважає такі дії контролюючого органу протиправними та вказує, що сума у розмірі 176863,64 грн. є надмірно та / або помилково сплаченим платежем, який підлягає поверненню платнику податків. Також позивач вказує, що 05 лютого 2021 року отримав Податкову вимогу про сплату боргу від 02.12.2020 №18682-13, якою визначена до сплати сума податкового боргу у розмірі 35021,29 грн. У розрахунку суми заборгованості бере участь сума, визначена податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2019 №578/1-5613-0715, яке скасоване судом. Тому така податкова вимога підлягає скасуванню, оскільки боргу позивача зі сплати орендної плати немає.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_1 виконано обов`язкові умови для повернення сум: грошового зобов`язання - подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, за умови наявності надміру сплачених грошових зобов`язань та відсутності податкового боргу, а відповідачем безпідставно не вчинено жодних дій з метою повернення апелянту надміру сплаченої орендної плати за землю в розмірі 176 863,64 грн.

Щодо оскаржуваної податкової вимоги, то саме невизнання відповідачем переплати по орендній платі з фізичних осіб, яка виникла внаслідок скасування податкового повідомлення - рішення від 21.09.2019 р. № 578/1-5613-07215 мало наслідком прийняття відповідачем Вимоги.

По платнику податків ОСОБА_1 надміру сплачена сума орендної плати за землю в розмірі 176863,64 гри. виникла 31 жовтня 2019, після набрання законної сили судовим рішенням у справі №460/1880/19, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 №578/1-5613-0715 про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб на суму 176 863,64 грн.

З урахуванням наведеного, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі та просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі №460/1880/19 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги - задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 №578/1-5613-0715 про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб на суму 176863,64 грн; визнано протиправною та скасовано Податкову вимогу від 21.05.2019 № 220589-56 на суму податкового боргу в розмірі 12201,89 грн; у позові в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2019 №578/2-5613-0715 - відмовлено; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1890,68 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 у справі №460/1880/19 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі №460/1880/19 - без змін.

Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Закарпатській області із заявою від 07.09.2020, в якій просив відповідно до статті 43 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 повернути переплату по орендній платі з фізичних осіб в сумі 176863,64 грн, яка була сплачена на бюджетний рахунок № НОМЕР_1 ; про прийняте рішення просив повідомити в установлений законом термін.

За результатами розгляду заяви позивача від 07.09.2020 Головним управлінням ДПС у Закарпатській області сформований лист від 05.10.2020 №9259 про те, що на виконання судового рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області у справі №302/1124/16-ц з позивача стягнуто у примусовому порядку суму боргу у розмірі 169062,94 грн та сплачено орендну плату в сумі 7800,70 грн згідно договору оренди землі (разом - 176863,64 грн); сплачені кошти не являються помилковою та / або надмірною сплатою в силу вимог Податкового кодексу України, а тому підстав для повернення такої суми немає.

Суд першої інстанції в позові відмовив з тих підстав, що контролюючий орган мав усі правові підстави для формування податкової вимоги.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України) надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 17.1.10 пункту 17.1 статті 14 ПК України).

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (пункт 43.1 статті 43 ПК України).

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (пункт 43.3 статті 43 ПК України).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (пункт 43.4 статті 43 ПК України).

Відповідно до пункту 43.5. статті 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Наказом Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій №787 від 03.09.2013 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 р. за №1650/24182) затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (налі - Порядок №787).

Відповідно до пункту 1 Порядку №787, цей Порядок розроблено на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України Про судовий збір та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, визначених Бюджетним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують бюджетний процес.

Пунктом 2 Порядку №787 визначено, що цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі). Дія цього Порядку не поширюється на операції з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 5 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Держмитслужби, до Казначейства подається висновок, погоджений з відповідним місцевим фінансовим органом, у випадках повернення податків, зборів, пені, платежів, що зараховані до місцевих бюджетів або підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. Надання та погодження висновку здійснюється відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року №60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за №370/33341, та Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року №643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844.

Судом встановлено, що Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.02.2017 у справі №302/1124/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за оренду земельної ділянки площею 0,38 га кадастровий номер 2122487200:01:002:0006, ур. Красний , розташовану в с. Син.Поляна Міжгірський район Закарпатська область, нараховану згідно договору оренди від 19.11.2013 станом на 01.11.2016 в сумі 169062 грн. 94 коп. (сто шістдесят дев`ять тисяч шістдесят дві грн. 94 коп.) в користь Син.Полянської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 10.10.2017 у справі №302/1124/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а заочне рішення Міжгірського районного суду від 21.02.2017 - залишено без змін.

За правилами частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.02.2017 у справі №302/1124/16-ц встановлено наступні обставини: На підставі рішення с/ради №231 від 10.11.2013 р. між с/радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 19.11.2013 року, яка розташована за адресою: с.Син.Поляна, ур. Красний , площею 0,38 га., з фіксованою оплатою 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 509846 грн., в розрахунку 134,17 грн. - за 1 м.кв., землі комерційного використання. У розділі договору орендна плата передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щороку, загальна плата становить 45886,14 грн., обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 3823,85 грн. не пізніше 10 числа наступного за звітнім місяця. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2 % несплаченої суми за кожний день прострочення. Договір підписаний сторонами та зареєстровано РС Міжгірського РУЮ Закарпатської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №3445836 ;

Згідно розрахунку заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою складеного головним бухгалтером с/ради 17.11.2016 року заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою площею 0,38 га становить: у 2013 р. - 5225,91 грн.; у 2014 р. - 38085,44 грн.; у 2015 р. - 57311,79 грн.; у 2016 р. - 68439,80 грн., всього станом на 01.11.2016 р. сума заборгованості по сплаті орендної плати становить 169062,94 грн. Отже, вимога позивача ґрунтується на законі є підставною і обґрунтовано доведеною .

Постановою державного виконавця Рівненського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 29.11.2018 ВП №56034586 закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.02.2017 №302/1124/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 169062,94 грн, у порядку пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження - борг погашено в повному обсязі.

Таким чином, саме на підставі судового рішення позивачем сплачено суму заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 169062,94 грн за періоди 2013-2016 років.

Крім цього, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі №460/1880/19, яке набрало законної сили 28.05.2020, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги - задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 №578/1-5613-0715 про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб на суму 176863,64 грн; визнано протиправною та скасовано Податкову вимогу від 21.05.2019 № 220589-56 на суму податкового боргу в розмірі 12201,89 грн; у позові в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2019 №578/2-5613-0715 - відмовлено.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі №460/1880/19 встановлено наступні обставини:

19.11.2013 між ОСОБА_1 (Орендар) та Синевирсько-Полянською сільською радою Закарпатської області (Орендодавець) було укладено договір оренди землі, яка розташована в с. Синевирська Поляна, ур. Красний , площею 0,38 га, з терміном оренди - п`ять років (з 19.11.2013 по 18.11.2018) (а.с.122-126). Згідно з п.8 даного договору орендна плата сплачується Орендарем щороку у розмірі 9 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що складає 134,17 грн за один кв.м землі комерційного використання. Загальна плата 45886,14 грн за рік. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 3823,85 грн не пізніше 10 числа наступного за звітним місяцем (п.10). У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожний день прострочення (п.11). За змістом п.12 розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; в інших випадках, передбачених законом. Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.11.2013 за №8103166 ;

Крім того, 19.11.2018 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди від 19.11.2013, згідно з якою до основного договору оренди землі внесено зміни: продовжено термін дії договору оренди строком на 4 місяці до 19.03.2019; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 927200,0 гривень; орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 9 відсотків від нормативної грошової оцінки землі. Загальна орендна плата 83448,00 грн за рік; орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 6954,0 грн не пізніше 10 числа наступного за звітним місяцем; зобов`язано гр. ОСОБА_1 внести заборгованість до 19.03.2019 по орендній платі за земельну ділянку ;

Синевирсько-Полянська сільська рада Закарпатської області листом від 21.02.2019 №02-05/19 (а.с.121) звернулася до Хустського управління ГУ ДФС у Закарпатській області, в якому зазначила, що враховуючи надіслані копії документів (ухвали судів, договір оренди, додаткову угоду та ін.) просить провести нарахування орендної плати громадянину ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , за період дії договору оренди землі від 19.11.2013 (з 19.11.2013 по 19.11.2018) та додаткової угоди до договору оренди землі від 19.11.2018 (з 19.11.2018 по 19.03.2019). В тому числі: за 2013 рік - 5225,91 грн; за 2014 рік - 45886,14 грн; за 2015 рік - 57311,79 грн; за січень 2016 року - 68439,80 грн; за листопад - грудень 2016 року - 13687,96 грн; за листопад - грудень 2018 року - 9602,24 грн; за січень - лютий - березень 2019 року - 17604,10 грн ;

Суд встановив, що 21.02.2019 ГУ ДФС у Закарпатській області прийнято податкові повідомлення-рішення форми Ф : №578-5613-0715, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за період з 01.01.2019 по 18.03.2019 в сумі 7604,10 грн (а.с.79); №578/1-5613-0715, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік сумі 176863,64 грн (а.с.80); №578/2-5613-0715, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 13687,96 грн (а.с.81); №578/3-5613-0715, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за період з 19.11.2018 по 31.12.2018 в сумі 9602,24 грн (а.с.82) ;

Так, на виконання вищевказаних вимог податкового законодавства ГУ ДФС у Закарпатській області прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення форми Ф від 21.02.2019 №578/1-5613-0715, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 176863,64 грн (а.с.80) ;

Разом з тим, дослідженням розрахунку до податкового повідомлення-рішення встановлено, що вищевказане податкове зобов`язання визначене за період з 19.11.2013 по 31.12.2013 в сумі 5225,91 грн, за 2014 рік - 45886,14 грн, за 2015 рік - 57311,79 грн, за період січень - жовтень 2016 року - 68439,80 грн (а.с.84) ;

Таким чином, грошове зобов`язання позивача з плати за землю визначене відповідачем у податковому повідомленні-рішенні від 21.02.2019 №578/1-5613-0715 за період з 2013 по 2015 роки без врахування положень статі 102 ПК України, тобто поза межами 1095 днів ;

Крім того, у розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 21.02.2019 №578/1-5613-0715 зазначено, що сума 176863,64 грн визначена згідно із судовим рішенням за період з 19.11.2013 по 31.10.2016 ;

Як встановлено судом з матеріалів справи, заочним рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.02.2017 у справі №302/1124/16-ц за позовом Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Синевирсько-Полянської сільської ради Міжгірського району до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оренду земельної ділянки, позов задоволено повністю ;

Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за оренду земельної ділянки площею 0,38 га кадастровий номер 2122487200:01:002:0006, ур. Красний , розташовану в с.Син.Поляна Міжгірський район Закарпатська область нараховану згідно договору оренди від 19.11.2013 станом на 01.11.2016 в сумі 169062,94 грн на користь Син.Полянської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.132-136) ;

Вказаним судовим рішенням встановлено розмір заборгованості ОСОБА_1 по орендній платі за користування вказаною земельною ділянкою: у 2013 році - 5225,91 грн; у 2014 році - 38085,44 грн; у 2015 році - 57311,79 грн; у 2016 році (станом на 01.11.2016) - 68439,80 грн. Всього сума заборгованості становить станом на 01.11.2016 - 169062,94 грн. ;

Отже, визначені відповідачем суми орендної плати в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні від 21.02.2019 №578/1-5613-0715 за 2013, 2015 та 2016 роки повністю відповідають сумам заборгованості з орендної плати, стягнутої з ОСОБА_1 судовим рішенням у справі №302/1124/16-ц. Відмінність складає лише сума, визначена відповідачем за 2014 рік (45886,14 грн), яка є більшою на 7800,70 грн від встановленої вказаним судовим рішенням (38085,44 грн) .

З вказаного вище вбачається, що підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2019 №578/1-5613-0715 слугувало те, що визначені суми податкового зобов`язання за таким рішенням відповідали сумам заборгованості з орендної плати, стягнутої з ОСОБА_1 за судовим рішенням у справі №302/1124/16-ц.

Тобто, стягнута за судовим рішенням у справі №302/1124/16-ц сума заборгованості не являлася та не являється надмірно та / або помилково сплаченим платежем.

Суд першої інстанції вірно вказав, що сума податкового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення №578/1-5613-0715 у розмірі 176863,64 грн, яке скасоване судом, не сплачувалася позивачем взагалі, тому відповідно вказана сума не являється надміру сплаченим грошовим зобов`язанням в розумінні норм ПК України, а заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування Податкової вимоги від 02.12.2020 №18682/13.

З матеріалів справи слідує, що контролюючим органом сформована Податкова вимога від 02.12.2020 №18682-13, відповідно до якої позивачу визначено до сплати суму боргу у розмірі 35021,29 грн з орендної плати з фізичних осіб станом на 01.12.2020.

Як зазначалося вище, 19.11.2013 між ОСОБА_1 (Орендар) та Синевирсько-Полянською сільською радою Закарпатської області (Орендодавець) укладено договір оренди землі, яка розташована в с. Синевирська Поляна, ур. Красний , площею 0,38 га, з терміном оренди - п`ять років (з 19.11.2013 по 18.11.2018). Згідно з пунктом 8 Договору орендна плата сплачується Орендарем щороку у розмірі 9 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що складає 134,17 грн за один кв.м землі комерційного використання; загальна плата 45886,14 грн за рік. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 3823,85 грн не пізніше 10 числа наступного за звітним місяцем (пункт 10 Договору). У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожний день прострочення (пункт 11 Договору). За змістом пункту 12 Договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; в інших випадках, передбачених законом.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.02.2017 у справі №302/1124/16-ц вирішено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за оренду земельної ділянки станом на 01.11.2016 у сумі 169062,94 грн на користь Синевирсько-Полянської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області.

Згідно розрахунку станом на 01.11.2016 сума заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою ОСОБА_1 становить 169062 грн. 94 коп. за такі періоди нарахування: у 2013 році - 5225 грн 91 коп; у 2014 році - 38085 грн 44 коп; у 2015 році - 57311 грн 79 коп; у 2016 році - 68439 грн 80 коп.

Згідно постанови державного виконавця Рівненського районного відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області від 29.11.2018 виконавче провадження №56034586 з примусового виконання виконавчого листа №302/1124/16-ц, виданого 21.02.2017 Міжгірським районним судом Закарпатської області, про стягнення з ОСОБА_1 169062,94 грн закінчено у зв`язку з погашенням боргу в повному обсязі.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Синевирсько-Полянська сільська рада 03.02.2017 надіслала до Міжгірського відділення Хустської ОДПІ Перелік орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної та комунальної власності станом на 31 січня 2017 року .

На виконання вищевказаних вимог податкового законодавства ГУ ДФС у Закарпатській області сформовано та направлено на адресу ОСОБА_1 податкові повідомлення - рішення про сплату орендної плати за землю: Ф №3039701-1309 від 08.05.2017 про визначення суми податкового зобов`язання на суму 87055,46 грн за 2017 рік; Ф №679230-1309-0715 від 04.05.2018 про визначення суми податкового зобов`язання на суму 73845,76 грн за 2018 рік.

Зі змісту інтегрованої картки платника податків слідує, що у зв`язку з несплатою у встановлені законодавством терміни грошового зобов`язання у 2018 році позивачу нараховано пеню по орендній платі за землю у розмірі 12201,99 грн.

За період з 28.03.2018 по 29.11.2018 згідно інтегрованої картки платника ОСОБА_1 сплачено орендної плати з фізичних осіб у розмірі 169062,94, а саме: 11.06.2018 - 1881,57 грн; 17.07.2018 - 3582,87 грн; 28.09.2018 - 4655,98 грн; 02.10.2018 - 2054,11 грн; 12.11.2018 - 148165,40 грн; 20.11.2018 - 5000,00 грн; 29.11.2018 - 3723,04 грн.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Пунктом 131.2 статті 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 та пункту 131.2 статті 131 ПК України сплачені позивачем кошти у розмірі 169062,94 грн зараховані в порядку погашення податкового боргу та пені.

Таким чином, грошові суми, стягнуті з боржника ОСОБА_1 згідно виконавчого провадження №56034586, зараховано в рахунок погашення податкового боргу по податкових повідомленнях-рішеннях від 08.05.2017 №3039701-1309 та від 04.05.2018 №679230-1309-0715, оскільки такі не були сплачені позивачем.

З врахуванням переплати у розмірі 3760,43 грн, та сплати позивачем орендної плати у розмірі 27816,00 грн, станом на 31.12.2018 за позивачем рахувалась переплата по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 31576,43 грн.

Крім цього, Синевирсько-Полянська сільська рада надіслала до Хустського управління ГУ ДФС у Закарпатській області лист від 21.02.2019 №02-05/19, в якому зазначила, що враховуючи надіслані копії документів (ухвали судів, договір оренди, додаткову угоду) просить провести нарахування орендної плати громадянину ОСОБА_1 (мешканцю АДРЕСА_1 ) за період дії Договору оренди землі від 19.11.2013 (з 19.11.2013 по 19.11.2018) та додаткової угоди до договору оренди землі від 19.11.2018 (з 19.11.2018 по 19.03.2019), в тому числі: за 2013 рік - 5225,91 грн, за 2014 рік - 38085,45 грн, за 2015 рік - 57311,79 грн, за січень-жовтень 2016 року - 68439,80 грн, за листопад - грудень 2016 року - 13687,96 грн, за 2017 рік на суму - 87055,46 грн; за січень-жовтень 2018 року - 73845,76 грн; за листопад - грудень 2018 року - 9602,24 грн, за січень-березень 2019 року - 17604,10 грн.

Відповідно до додаткової угоди від 19.11.2018 до Договору оренди землі від 19.11.2013 внесено наступні зміни до договору від 19.11.2013: продовжено термін дії договору оренди строком на 4 місяці до 19.03.2019; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 927200,00 грн; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 9 відсотків від нормативної грошової оцінки землі; загальна плата 83448,00 грн за рік; орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 6954,00 грн не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем; зобов`язано гр. ОСОБА_1 погасити заборгованість до 19.03.2019 по орендній платі за земельну ділянку.

Головним управлінням ДФС у Закарпатській області нараховано ОСОБА_1 суму орендної плати з фізичних осіб та винесено податкові повідомлення-рішення від 12.03.2019 №578-5613-0715 про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 17604,10 грн за 2019.

Головним управлінням ДФС у Закарпатській області нараховано ОСОБА_1 суму орендної плати з фізичних осіб та винесено податкові повідомлення-рішення від 21.02.2019 року:

№578/2-5613-0715 про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 13 687,96 грн за листопад - грудень 2016 року;

№578/1-5613-0715 про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 176863,64 грн. за листопад - грудень 2013 року, 2014 рік, 2015 рік, січень-жовтень 2016 року;

№578/3-5613-0715 про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 9602,24 грн за період з 19.11.2018 по 31.12.2018.

Всього згідно податкових повідомлень-рішень від 21.02.2019 позивачу визначено зобов`язання з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 217757,94 грн.

Податкове повідомлення-рішення №578/1-5613-0715 про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 176863,64 грн за листопад-грудень 2013 року, 2014 рік, 2015 рік, січень-жовтень 2016 року оскаржувалася у судовому порядку та рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №578/1-5613-0715 від 21.02.2019 про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 176863,64 грн.

Згідно інтегрованої картки платника, станом на 30.04.2019 за позивачем рахувалась переплата по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 205556,05 грн (разом з врахуванням переплати, яка виникла станом на 31.12.2018).

Отже, враховуючи розмір визначеного зобов`язання у сумі 217757,94 грн та наявну переплату станом на 30.04.2019 у розмірі 205556,05 грн, у позивача виникла заборгованість по орендній платі за землю.

В інтегрованій картці платника податків, контролюючим органом відображено відомості по рішенню Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі №460/1880/19 щодо скасування податкового повідомлення-рішення №578/1-5613-0715 від 21.02.2019 на суму 176863,64 грн. та зменшено недоїмку, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 виникла переплата у розмірі 164661,75 грн.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків у 2020 році позивачу нараховано штрафну санкцію у розмірі 30620,10 грн та збільшено нарахування по рішенню Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.02.2017 по справі 302/1124/16 на суму 169062,94 грн.

Всього за період дії Договору оренди земельної ділянки від 19.11.2013, укладеного між Синевирсько-Полянською сільською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар), позивачу визначено до сплати податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 413680,55 грн.

За період з 2013-2020 платником податків сплачено до бюджету орендної плати з фізичних осіб у розмірі 378659,26 грн, а саме: 2014 рік - 7800,70 грн; 2018 рік - 196878,94 грн; 2019 рік - 173979,62 грн.

Відповідно до Договору оренди земельної ділянки, який укладений строком на п`ять років (з 19.11.2013 по 18.11.2018) та Додаткової угоди від 19.11.2018 до Договору оренди землі від 19.11.2013, яким продовжено термін дії договору строком на чотири місяці (з 19.11.2018 по 19.03.2019) відповідно до ПК України та Договору передбачено, що орендар зобов`язується щороку сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, а тому грошове зобов`язання, яке визначено у податковому повідомленні-рішенні №578/1-5613-0715 від 21.02.2019 не містить у собі подвійного стягнення, оскільки дана сума визначена за період користування земельною ділянкою в період з листопада 2013 року по жовтень 2016.

Отже, відповідно до листа №9259 від 05.10.2020 інтегрована картка платника ОСОБА_1 приведена у відповідність, зі змісту якої вбачається наявність у позивача не сплаченого податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 35021,29 грн та відповідно вказана сума боргу відображена в оскаржуваній Податкові вимозі від 02.12.2020 №18682/13.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що жодних подвійних зобов`язань з орендної плати за землю за одні і ті ж самі податкові періоди Позивачу не було визначено та не було нараховано.

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те що контролюючий орган мав усі правові підстави для формування Податкової вимоги від 02.12.2020 №18682/13, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши оскаржене позивачем рішення відповідача, апеляційний суд вважає, що таке відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності не дають підстави вважати що рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, тому відповідно позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди з ними та трактуванні на власний розсуд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі №460/8029/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 28.09.2021