Постанова

від 28.09.2021 по справі 460/3281/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/3281/20 пров. № А/857/14268/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді Ніколіна В.В.

суддів Качмара В.Я., Пліша М.А.

за участі секретаря судового засідання Михальської М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОР С.І.М." на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року (суддя - Зозуля Д.П., м. Рівне, повне судове рішення складено 25 травня 2021 року) у справі № 460/3281/20 за адміністративним позовом Громадської організації "Екологія і світ" до Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, треті особи: Клеванська селищна рада Рівненського району Рівненської області, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Лігос , Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОР С.І.М.", про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Екологія і світ" у листопаді 2020 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, треті особи: Клеванська селищна рада, ТОВ Науково-виробнича фірма Лігос , ТОВ "КОЛОР С.І.М.", у якому просила: встановити факт порушення вимог законодавства України при винесенні рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області від 10.08.2018 № 04-02-26/3715 щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 29.08.2018 №5624655400-24, виданого Департаментом екології та природних ресурс в Рівненської обласної державної адміністрації ТОВ «КОЛОР С.І.М» ; визнати бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області та Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації протиправною, незаконною, неправомірною, що допускає порушення права громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля; зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області та Департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації повторно розглянути факти порушення вимог чинного законодавства при винесенні рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області 10.08.2018 № 04-02-26/3715 щодо можливості видачі Департаментом екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації дозволу ТОВ «КОЛОР С.І.М» на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 29.08.2018 № 5624655400-24; зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, у порядку визначеному законодавством, анулювати рішення від 10.08.2018 № 04-02-26/3715 щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «КОЛОР С.І.М» ; зобов`язати Департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, у порядку визначеному законодавством, анулювати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 29.08.2018 № 5624655400-24, виданий ТОВ «КОЛОР С.І.М» .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.03.2020 ГО "Екологія і світ" звернулась до відповідачів із заявою № 3 в порядку встановленому Законом України "Про звернення громадян", в якій виклала виявлені нею недостовірні відомості у документах, що стали підставою для видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря ТОВ КОЛОР С.І.М. для здійснення виробництва хімічної продукції в смт. Клевань. Позивач на цій підставі просив відповідачів проаналізувати факти викладені у його зверненні, а також документи за якими видавався дозвіл від 29.08.2018 №5624655400-24 та звернутись до суду про анулювання зазначеного дозволу. Однак позивачем отримано від відповідачів листи, зі змісту яких вбачається, що належних дій по перевірці викладених у його зверненні обставин відповідачами здійснено не було. Вважає, посилаючись на висновок експерта, що ним у своїй заяві доведено подання ТОВ КОЛОР С.І.М. недостовірної інформації у документах на підставі яких видавався дозвіл, а тому Департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації повинен був звернутися до суду із позовом про анулювання такого дозволу. У зв`язку з цим, позивач вважає, що відповідачами його заява розглянута неналежно, а тому така їхня бездіяльність є протиправною, порушує вимоги чинного законодавства.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у справі №460/3281/20 позов задоволено частково. Визнано дії Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області щодо розгляду заяви Громадської організації "Екологія і світ" № 3 від 11.03.2020 протиправними та зобов`язано Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області повторно розглянути зазначені у даній заяві факти порушення вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржили Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області та ТОВ "КОЛОР С.І.М.", які із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області зазначає, що відповідачем вчасно здійснено об`єктивний та всебічний розгляд заяви позивача, та вчинено належні та активні дії для вирішення питання, порушеного у заяві, у встановлений законом строк. Крім того, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Рівненській області було направлено відповідні запити щодо наявності у межах санітарно-захисної зони ТОВ КОЛОР С.І.М. об`єктів житлової забудови і отримано відповідь, що містобудівна документація на забудову в межах ССЗ у компетентних органах відсутня. Також було проаналізовано документи, на підставі яких ТОВ КОЛОР С.І.М. видано дозвіл, який просить анулювати позивач і жодних недостовірних відомостей в них виявлено. З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо часткового задоволення позову.

ТОВ "КОЛОР С.І.М." в своїй апеляційній скарзі покликається на те, що суд першої інстанції не врахував, що підприємством було подано достовірну інформацію у документах на підставі, яких воно отримало, а тому доводи позивача про наявність підстав для його анулювання є необґрунтованими. Також звертає увагу на те, що ГО "Екологія і світ" є неналежним суб`єктом звернення у цьому спорі, оскільки не зрозуміло, яким чином порушені права та інтереси цієї організації видачою підприємству згаданого вище дозволу, а звертатися в інтересах необмеженого кола осіб така організація не мала права. Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом, оскільки про отримання ТОВ "КОЛОР С.І.М." дозволу на викиди від 29.08.2018 №5624655400-24 позивачу було відомо ще у листопаді 2018 року, що підтверджується листом від 14.11.2018 №3844/04/1-10/18. Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог та задовольнив частково позов шляхом зобов`язання Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області повторно розглянути заяву позивача про факти порушення вимог чинного законодавства, оскільки така позовна вимога ГО "Екологія і світ" не заявлялася.

ТОВ Науково-виробнича фірма Лігос подала відзив на апеляційну скаргу ТОВ "КОЛОР С.І.М.", в якому підтримує апеляційні вимоги третьої особи про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Також Клеванська селищна рада подала відзив на апеляційну скаргу ТОВ "КОЛОР С.І.М.", в якому покликається на правильність висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, тому просить апеляційну скаргу ТОВ "КОЛОР С.І.М." залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи правом подання письмового відзиву на апеляційні скарги не скористалися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ГО Екологія і світ зареєстрована у встановленому законом порядку, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію об`єднання громадян від 04.11.2005 №46. (а.с.21, т.1). Територія, на яку поширюється діяльність цієї організації визначено Рівненський район Рівненської області, зокрема, на цій території розташовано смт Клевань.

Основною метою діяльності ГО Екологія і світ є надання допомоги фізичним і юридичним особам у захисті їхніх екологічних прав, захисті довкілля в інтересах суспільства, сприянні розвитку природоохоронної справи та розвитку еколого-правової освіти, науки та культури, що узгоджується із пунктом 3 Статуту такої громадської організації затвердженого протоколом загальних зборів позивача від 21.09.2005 №1.

Згідно з пунктом 4 Статуту основними напрямами та формами діяльності організації, серед іншого, є : надання юридичних консультацій громадянам та юридичним особам у галузі охорони довкілля, захисту екологічних прав; представлення інтересів фізичних та юридичних осіб в судах, інших державних установах у справах, пов`язаних з порушенням екологічного законодавства; збір та розповсюдження еколого-правової і екологічної інформації.

ГО Екологія і світ 11.03.2020 звернулась до Департаменту екології і природних ресурсів Рівненської ОДА, Головного управління Держспоживслужби в Рівненській області із заявою за вихідним номером № 3 в порядку встановленому Законом України "Про звернення громадян" (а.с. 24-30 т.1). У своєму зверненні позивач, зокрема, повідомив, що ТОВ КОЛОР С.І.М провадить господарську діяльність з хімічного виробництва: Виробництво пластмас у первинних формах (код КВЕД 20.16); Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик (Код КВЕД 20.30 - основний) на території Клеванської селищної ради.

ТОВ КОЛОР С.І.М 29.08.2018 отримало дозвіл на викиди забруднюючих в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 5624655400-24, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації на підставі рішення щодо можливості видачі такого дозволу на викиди від 10.08.2018 № 04-02-26/3715 ухваленого Головним управлінням Держпродспоживслужби в Рівненській області.

ГО Екологія і світ повідомило, що в документах, які надавалися підприємством Головному управлінню Держспоживслужби в Рівненській області до заяви про отримання такого дозволу була зазначена недостовірна інформація. Зокрема, в межах встановленої для ТОВ КОЛОР С.І.М нормативної санітарно-захисної зони 300 м знаходяться об`єкти житлової забудови, а саме: земельна ділянка кадастровий номер: 5624655400:02:018:0913, цільового призначення для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельна ділянка кадастровий номер: 5624655400:02:018:2388, цільового призначення для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельна ділянка кадастровий номер: 5624655400:02:018:0759, цільового визначення для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельна ділянка кадастровий номер: 5624655400:02:018:2662, цільового призначення для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Крім того, ГО Екологія і світ повідомила, що санітарно захисна зона повинна бути встановлена у розмірі 1000 метрів, а не 300 метрів, як вказано у документах ТОВ КОЛОР С.І.М , оскільки підприємство здійснює виробництво органічних розчинників та масел (бензолу, толуолу, ксилолу, нафтолу, фенолу, креозолу, антрацену, фенатрену, акридину, карбозолу), а тому відноситься до I класу небезпеки, а не до III класу, як зазначено у документах, які подавались для отримання дозволу. Також у заяві було зауважено, що ТОВ КОЛОР С.І.М , всупереч вимог законодавства України не розроблено Звіту з оцінки впливу на довкілля та не ознайомлено з ним громадськість, а також не здійснено ідентифікацію об`єктів підвищеної небезпеки товариства відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.

Враховуючи вказане вище, ГО Екологія і світ просила розглянути питання щодо звернення з позовною заявою до суду в порядку адміністративного судочинства до ТОВ КОЛОР С.І.М. про скасування дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 5624655400-24 від 29.08.2018 та рішення щодо можливості видачі такого дозволу на викиди від 10.08.2018 № 04-02-26/3715.

У відповідь на заяву позивача від 11.03.2020 Головне управління Держспоживслужби в Рівненській області направило лист від 07.04.2020 №04-02-17/01-10/1253-20, у якому зазначило, що з метою перевірки викладеної у зверненні інформації (в частині недотримання підприємством розміру СЗЗ) управлінням був направлений запит до Клеванської селищної ради з проханням надати копії рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок під будівництво багатоквартирних житлових будинків на визначених земельних ділянках. Вказано, що нормативна ССЗ має становити 300 метрів, а не 1000 метрів, оскільки підприємство не виробляє, а використовує органічні розчинники.

Також повідомлено, що рішення щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин видане на підставі розгляду документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ТОВ КОЛОР С.І.М. . При розгляді документації встановлено, що санітарно-захисна зона для ТОВ КОЛОР С.І.М. до межі житлової забудови, визначена проектними матеріалами у розмірі 300 метрів витримана. З цього листа вбачається, що відповіді на інші питання поставлені у зверненні позивача надані не були. Разом з тим, Клеванська селищна рада в листі від 02.04.2020 №342/02.19/20 на запит відповідача 1 (а.с.91 т.1) повідомила, що відповідно до відомостей публічної кадастрової карти України, в межах санітарно-захисної зони ТОВ КОЛОР С.І.М. знаходяться земельні ділянки цільового призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): кадастровий номер - 5624655400:02:018:0913; кадастровий номер - 5624655400:02:018:2810; кадастровий номер - 562465,3400:02:018:2388; кадастровий номер - 5624655400:02:018:0759; кадастровий номер - 5624655400:02:018:2662; кадастровий номер - 5624655400:02:01 8:2365; кадастровий номер - 5624655400:02:018:0887.

Повідомлено, що рішення про виділення таких земельних ділянок були прийняті селищною радою у період з 2000 по 2002 рік, а самі рішення знаходяться на зберіганні в архівному відділі Рівненської РДА. Зазначено, що містобудівна документація, якою дозволено розміщувати на вказаних ділянках об`єкти нерухомості у ради відсутня.

Департамент екології та природних ресурсів Рівненської ОДА листом від 07.04.2020 №1006/04/3.2-5/20 у відповідь на звернення позивача від 11.03.2020 повідомив, що відстань від багатоквартирного житлового будинку до джерел шкідливості підприємства у розмірі 252 метри є відстань від будинку до складів, в яких зберігаються розчинники. Санітарно-захисна зона (далі - СЗЗ) даних складів становить 100 метрів, тобто вимоги щодо розміру СЗЗ підприємством дотримані.

Щодо здійснення ТОВ КОЛОР С.І.М оцінки впливу на довкілля вказав, що оскільки в поданих підприємством матеріалах для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відсутня інформація щодо розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності та інших підстав передбачених зазначеною вище статтею, то оцінка впливу на довкілля діяльності підприємства перед видачою дозволу на викиди не проводилася.

Зауважив, що питання одержання суб`єктом господарювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки не пов`язане та не передбачене чинним законодавством з видачею дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Щодо питання ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки ТОВ Колор С.І.М рекомендовано звернутись до товариства. З огляду на такі обставини зазначено, що недостовірної інформації у документах товариством не виявлено і підстав для анулювання дозволу на викиди у департаменту немає.

Також у справі встановлено, що ТОВ КОЛОР С.І.М для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами подав до дозвільного органу ряд документів, зокрема: документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, а також коригування звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин від 24.07.2013 виготовлених ТОВ НВФ ЛІГОС на замовлення товариства.

У підрозділі 4.1 Загальна характеристика виробництва та технологічного обладнання розділу 4 Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин Коригування звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ТОВ КОЛОР С.І.М. (арк. 12) у пункті Виготовлення лаків (плівкоутворювачів) , а також у пункті 2.3.4. документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ КОЛОР С.І.М (арк. 11) зазначено, що основною продукцією цеху виготовлення лаків (плівкоутворювачів) є поліефірні смоли, алкідні та модифіковані алкідні смоли, які використовуються в покриттях для тонкошарової сигналізації доріг. Проектна потужність їх виробництва товариством складає 15000 т/рік .

Відповідно до Довідки вих. №219 від 22 червня 2018 року (арк. 15 документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів) ТОВ КОЛОР С.І.М. зазначає, що випуск лакофарбової продукції за 2017 рік становить 2031 т/рік.

Водночас у Розділі 4 Відомості щодо санітарно-захисної зони документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ КОЛОР С.І.М вказано, що основні виробничі цехи підприємства можуть бути віднесені до III класу небезпеки з нормативним радіусом СЗЗ 300 метрів; склади рідкої сировини (видаткові та базисні склади легкозаймистих та паливних речовин) - до IV класу небезпеки з нормативним радіусом СЗЗ 100 метрів, для котелень (топкових) -нормативний розмір СЗЗ не встановлений. Також зазначено, що загальний розмір СЗЗ для підприємства встановлюється інтегрованим поєднанням відповідних розмірів СЗЗ для структурних елементів виробництва. Вказано, що нормативний розмір СЗЗ підприємством дотримано.

Вважаючи бездіяльність відповідачів щодо неналежного розгляду заяви № 3 від 11.03.2020 протиправною та такою, що порушує права громадян, які проживають на території селищної ради на безпечне для життя і здоров`я довкілля, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду справи відповідач повністю не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем частково доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, тому з метою повного захисту та відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ГО Екологія і світ шляхом зобов`язання Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області повторно розглянути зазначені у заяві позивача факти порушення вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у рішенні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Орхуська конвенція. Орхуську конвенцію ратифіковано Законом України № 832-ХІУ від 06 липня 1999 року, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Для забезпечення належної реалізації, зокрема, екологічних прав Орхуська конвенція передбачає у статті 9 право і гарантії доступу до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені з порушенням права на доступ до інформації чи права на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

При цьому відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік), далі - Керівництво). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя, як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Такі ж висновки щодо застосування норм Орхуської конвенції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/8122/17.

Судом встановлено, що основною метою діяльності ГО Екологія і світ є надання допомоги фізичним і юридичним особам у захисті їхніх екологічних прав, захисті довкілля в інтересах суспільства, сприянні розвитку природоохоронної справи та розвитку еколого-правової освіти, науки та культури, що зазначено у пункті 3 статуту такої громадської організації затвердженого протоколом загальних зборів позивача від 21.09.2005 №1.

Відповідно до пункту 4 Статуту позивача основними напрямами та формами діяльності організації, серед іншого, є: надання юридичних консультацій громадянам та юридичним особам у галузі охорони довкілля, захисту екологічних прав; представлення інтересів фізичних та юридичних осіб в судах, інших державних установах у справах, пов`язаних з порушенням екологічного законодавства; збір та розповсюдження еколого-правової і екологічної інформації.

Враховуючи наведені вище фактичні обставини справи та приписи наведених вище нормативно-правових актів можна дійти висновку, що ГО Екологія і світ є природоохоронною організацією, яка відповідно до положень Орхуської конвенції та Законів України Про охорону навколишнього природного середовища , Про громадські об`єднання , а також відповідно до свого статуту, має право на представництво в суді екологічних інтересів суспільства та окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав громадян або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.

З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги ТОВ КОЛОР С.І.М. про те, що даний адміністративний позов подано неналежним суб`єктом звернення є помилковими, тому колегія суддів апеляційного суду такі до уваги не бере.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

Згідно зі статтею 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України Про звернення громадян .

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" заява (клопотання) це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності (стаття 4 Закону України Про звернення громадян ).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільні органи - органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

Згідно з пунктом 5 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №302 (далі-Порядок №302) суб`єкт господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, для отримання дозволу подає Мінприроди, а суб`єкт господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи подає дозвільному центру у письмовій та в електронній формі документи, підготовлені відповідно до затвердженої Мінприроди Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, а також вміщує в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл із зазначенням адреси місцевої держадміністрації, до якої можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян.

Відповідно до пункту 6 Порядку №302 Мінприроди та дозвільні центри передають Держсанепідслужбі, її територіальним органам відповідно заяву та документи на отримання дозволу. Держсанепідслужба, її територіальні органи протягом 15 календарних днів з дати надходження документів приймають рішення щодо можливості/неможливості видачі дозволу, яке надсилається Мінприроди та дозвільним центрам відповідно. У разі прийняття рішення щодо неможливості видачі дозволу у ньому зазначається зміст зауважень.

Статтею 33 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення від 24 лютого 1994 року № 4004-XII (далі Закон № 4004-XII) передбачено, що одним з основних напрямів діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби є здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Згідно зі статтею 39 Закону № 4004-XII державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров`я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.

Основними завданнями цієї діяльності є, зокрема: нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів та нагляд за дотриманням санітарного законодавства. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні що затверджується Кабінетом Міністрів України вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2014 N 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади Держпродспоживслужбу створено шляхом перетворення Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та ліквідації Державної санітарно-епідеміологічної служби.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1092 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів утворено Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області. Таким чином, до Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області перейшли повноваження органів державної санітарно-епідеміологічної служби, зокрема, щодо прийняття рішення щодо можливості/неможливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також у сфері санітарно-епідеміологічного нагляду, що серед іншого, включає в себе контроль за дотриманням суб`єктами господарювання розмірів санітарно-захисних зон встановлених відповідно до класів небезпеки виробництв. Задля забезпечення здійснення таких функцій відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 5 квітня 2007 року№ 877-V ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області уповноважено проводити заходи державного нагляду (планові і позапланові), які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

У справі встановлено, що 11.03.2020 ГО Екологія і світ звернулась до Департаменту екології і природних ресурсів Рівненської ОДА, Головного управління Держспоживслужби в Рівненській області з заявою, в якій повідомляла, що в документах, які надавалися ТОВ "КОЛОР С.І.М" Головному управлінню Держспоживслужби в Рівненській області до заяви про отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами була зазначена недостовірна інформація.

Зокрема, ТОВ "КОЛОР С.І.М" недотримано розміру встановленої санітарно-захисної зони від земельних ділянок призначених для будівництва і обслуговування житлових будинків, неправильно віднесено підприємство до III класу небезпеки, а не до I класу, і у зв`язку з цим занижено розмір СЗЗ з 1000 метрів до 300 метрів.

Також заявник звернув увагу на те, що ТОВ КОЛОР С.І.М всупереч вимог законодавства України не розроблено Звіту з оцінки впливу на довкілля та не ознайомлено з ним громадськість, а також не здійснено ідентифікацію об`єктів підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.

У відповідь Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області направило позивачу лист від 07.04.2020 №04-02-17/01-10/1253-20, в якому фактично було надано відповідь лише на частину поставлених заявником питань. Так, відповідач у своєму листі взагалі не повідомив заявника про розгляд питання стосовно законності нерозроблення ТОВ "КОЛОР С.І.М" Звіту з оцінки впливу на довкілля та ознайомлення з ним громадськості, а також не здійснення ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин, хоча дослідження таких питань належить до його компетенції.

Разом з тим, Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області у вказаному вище листі зазначило, що з метою перевірки викладеної у зверненні інформації в частині недотримання підприємством розміру СЗЗ управлінням був направлений запит до Клеванської селищної ради з проханням надати копії рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок під будівництво багатоквартирних житлових будинки на визначених земельних ділянках. Також повідомлено, що рішення щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин видане на підставі розгляду документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ТОВ Колор С.І.М. . При розгляді документації встановлено, що санітарно-захисна зона для ТОВ Колор С.І.М. до межі житлової забудови, визначена проектними матеріалами у розмірі 300 метрів, витримана.

Водночас, позивачем були наведені конкретні кадастрові номери ряду земельних ділянок цільового призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані у межах 300 метрової СЗЗ підприємства. Проте, відповідач дійшов висновку, що така СЗЗ витримана без жодної перевірки такої інформації, а також без врахування відповіді Клеванської селищної ради.

Так, у Розділі 4 Відомості щодо санітарно-захисної зони документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ КОЛОР С.І.М , які надавались для отримання дозволу, вказано, що основні виробничі цехи підприємства можуть бути віднесені до III класу небезпеки з нормативним радіусом СЗЗ 300 метрів; склади рідкої сировини (видаткові та базисні склади легкозаймистих та паливних речовин) - до IV класу небезпеки з нормативним радіусом СЗЗ 100 метрів, для котелень (топкових) - нормативний розмір СЗЗ не встановлений. Також зазначено, що загальний розмір СЗЗ для підприємства встановлюється інтегрованим поєднанням відповідних розмірів СЗЗ для структурних елементів виробництва. Нормативний розмір СЗЗ підприємством дотримано.

Крім того, Клеванська селищна рада в листі від 02.04.2020 №342/02.19 повідомила, що відповідно до відомостей публічної кадастрової карти України, в межах санітарно-захисної зони ТОВ КОЛОР С.І.М. знаходяться земельні ділянки цільового призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): кадастровий номер - 5624655400:02:018:0913; кадастровий номер - 5624655400:02:018:2810; кадастровий номер - 562465,3400:02:018:2388; кадастровий номер - 5624655400:02:018:0759; кадастровий номер - 5624655400:02:018:2662; кадастровий номер - 5624655400:02:01 8:2365; кадастровий номер - 5624655400:02:018:0887, що було проігноровано відповідачем 1 при розгляді звернення позивача.

На підставі вказаного вище можна дійти висновку, що Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області не відреагував належним чином на виявлені позивачем недостовірні відомості в документах, на підставі яких видавався дозвіл на викиди для ТОВ "КОЛОР С.І.М" в смт. Клевань, повно, всебічно та об`єктивно не перевірив відомості, зазначені у заяві позивача та не вчинив жодних дій щодо ретельного аналізу таких документів.

Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області повністю проігнорувало посилання позивача на те, що у документах, які подавались для отримання дозволу помилково визначений клас небезпеки виробництва, що безпосередньо впливає на величину розміру СЗЗ від підприємства до житлової забудови.

Зокрема, у підрозділі 4.1 Загальна характеристика виробництва та технологічного обладнання розділу 4 Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин Коригування звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ТОВ КОЛОР С.І.М. (арк. 12) у пункті Виготовлення лаків (плівкоутворювачів) , а також у пункті 2.3.4. документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ КОЛОР С.І.М (арк. 11) зазначено, що основною продукцією цеху виготовлення лаків (плівкоутворювачів) є поліефірні смоли, алкідні та модифіковані алкідні смоли, які використовуються в покриттях для тонкошарової сигналізації доріг. Проектна потужність їх виробництва складає 15000 т/рік .

При цьому, у пункті 32 Додатку 4 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів вказано, що хімічні підприємства з виробництвом фенолальдегідних, поліефірних, епоксидних та інших штучних смол в кількості понад 300 т/рік відносяться до II класу небезпеки і СЗЗ на таких виробництвах повинна становити 500, а не 300 метрів.

Судом встановлено, що проектна потужність цеху по виготовленню лаків ТОВ КОЛОР С.І.М відповідно до поданих на отримання дозволу документів становить 15000 т/рік, що в 50 разів перевищує дозволену для третього класу небезпеки кількість таких речовин. Так, проектна виробнича потужність - це можливий випуск продукції умовної номенклатури в одиницю часу (зазвичай за рік), визначений при проектуванні чи реконструкції підприємства. Однак Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області не перевірило в ході розгляду заяви позивача відповідність встановленого класу небезпеки товариства до кількості хімічної продукції, яка ним виготовляється з огляду на потужність виробництва, не проаналізував її токсичність і шкідливість для довкілля, а лише констатував, що підприємство не виробляє, а використовує органічні розчинники, а тому СЗЗ має становити 300 метрів.

Крім того, Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області не звернуло увагу на те, що в документах, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, кількість випущеної лакофарбової продукції відповідно до Довідки ТОВ КОЛОР С.І.М. вих. №219 від 22 червня 2018 року за 2017 рік становить 2031 т/рік.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що лист Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області на заяву ГО "Екологія і світ" не відповідає вимогам Закону України "Про звернення громадян" щодо належної відповіді на заяву, оскільки у ньому не міститься інформації щодо розгляду всіх питань, які запитувались, про результати перевірки заяви та рішення, яке прийняте за результатами такої перевірки.

З огляду на вказане, апеляційний суд вважає, що дії відповідача Головним управлінням Держпродспоживслужби в Рівненській області з приводу розгляду заяви ГО Екологія і світ є протиправними.

Щодо визнання протиправною бездіяльності Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації щодо розгляду звернення позивача, то така позовна вимога є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, оскільки Департамент екології та природних ресурсів Рівненської ОДА листом від 07.04.2020 №1006/04/3.2-5/20 (а.с.56-57, т.1) у відповідь на звернення позивача від 11.03.2020 повідомив, що відстань від багатоквартирного житлового будинку до джерел шкідливості підприємства у розмірі 252 метри є відстань від будинку до складів, в яких зберігаються розчинники. Санітарно-захисна зона даних складів становить 100 метрів, тобто вимоги щодо розміру СЗЗ підприємством дотримані.

Щодо здійснення ТзОВ КОЛОР С.І.М оцінки впливу на довкілля вказав, що оскільки в поданих підприємством матеріалах для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відсутня інформація щодо розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності та інших підстав передбачених вище зазначеною статтею, тому оцінка впливу на довкілля діяльності підприємства перед видачею дозволу на викиди не проводилася.

Зауважив, що питання одержання суб`єктом господарювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки не пов`язане та не передбачене чинним законодавством з видачею дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Щодо питання ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки ТОВ Колор С.І.М рекомендовано звернутись до товариства. З огляду на такі обставини зазначено, що підстав для анулювання дозволу на викиди у департаменту немає.

Тобто, Департамент екології та природних ресурсів надав позивачу відповідь, яка базувалась на наявних у нього документах, що були подані ТОВ КОЛОР С.І.М для отримання вказаного вище дозволу.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що Департамент екології та природних ресурсів, як дозвільний центр, лише надає суб`єктам господарювання адміністративну послугу у виді: видачи відповідного дозволу і після його видачи не уповноважений законодавством здійснювати функції санітарно-епідеміологічного нагляду, зокрема проводити перевірки товариства стосовно дотримання санітарного законодавства, зокрема, неправильного визначення класу небезпеки виробництва та дотримання розміру СЗЗ і встановлювати факти його порушення. Такі дії є прерогативою і компетенцією відповідача 2.

На підставі вказаного можна дійти висновку, що Департамент екології та природних ресурсів виконав обов`язок, покладений на нього Законом України Про звернення громадян , надавши відповідь на питання поставлені у заяві позивача від 11.03.2020 на основі документів, які були наявні у його розпорядженні, а перевірити їх достовірність Департамент об`єктивно не мав можливості у зв`язку з відсутністю у нього відповідних повноважень.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідачів у порядку, визначеному законодавством, анулювати рішення від 10.08.2018 № 04-02-26/3715 щодо можливості надання дозволу та дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 29.08.2018 № 5624655400-24 виданий ТОВ «КОЛОР С.І.М» , то апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільні органи - органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

Згідно з частиною 7 статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав: звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення. Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Таким чином, законом чітко визначено підстави, за наявності яких дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру самостійно, та підстав, за наявності яких такий орган може звернутись до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру. При цьому, звернення з підстав надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації, можливе у разі встановлення дозвільним органом такого факту.

Відповідно до пункту 10 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302, дозвіл анулюється органом, який його видав, у разі встановлення факту подання у заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.

Згідно з частиною 6 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт перевірки.

Таким чином, суб`єктом звернення до суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру може виступати відповідний дозвільний орган, при цьому даному зверненню має передувати встановлення фактів, які законом визначені, як підстава для анулювання такого документу, зокрема подання недостовірної інформації, що є можливим лише за наслідками проведення відповідної перевірки.

Така ж правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі №809/437/17.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданню правової оцінки правомірності видачі оскаржуваного дозволу має передувати відповідна перевірка з боку суб`єкта владних повноважень стосовно наведених у заяві позивача відомостей.

Разом з тим, станом на час розгляду справи судом суб`єктом владних повноважень ще не вчинено необхідних дій щодо перевірки отриманих ним відомостей про подання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації, а відповідно і законності оскаржуваного дозволу.

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги щодо зобов`язання Департаменту екології та природних ресурсів у порядку, визначеному законодавством, анулювати рішення від 10.08.2018 № 04-02-26/3715 щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «КОЛОР С.І.М» та зобов`язання Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, у порядку визначеному законодавством, анулювати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 29.08.2018 № 5624655400-24 виданий ТОВ «КОЛОР С.І.М» є передчасними і задоволенню не підлягають.

Отже, на підставі аналізу фактичних обставин справи у сукупності з наведеними вище приписами нормативно-правових актів, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з метою повного захисту та відновлення порушеного права позивача позов підлягає частковому задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області повторно розглянути зазначені у заяві ГО Екологія і світ факти порушення вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у рішенні.

Щодо доводів апеляційної скарги ТОВ «КОЛОР С.І.М» про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, то такі колегія суддів до уваги не приймає, оскільки предметом судового оскарження є в першу чергу бездіяльність та протиправні дії відповідачів (суб`єктів владних повноважень) щодо розгляду заяв позивача від березня 2020 року, а з даним позовом ГО Екологія і світ звернулася у травні 2020 року.

Таким чином, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянтів не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим апеляційні скарги на рішення суду не підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційних скарг колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОР С.І.М." залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у справі № 460/3281/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді В. Я. Качмар М. А. Пліш Повне судове рішення складено 29 вересня 2021 року

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду