Постанова

від 23.09.2021 по справі 132/3690/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 132/3690/20

Провадження № 22-ц/801/1977/2021

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ставнійчук С. В.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 рокуСправа № 132/3690/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого : Копаничук С.Г.

Суддів: Медвецького С.К., Рибчинського В.П.,

за участю секретаря Очеретної М.Ю.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Лан-Агро ;

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Трак , державний реєстратор Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко Оксана Василівна;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 07 червня 2021 року, постановленого в приміщенні того ж суду під головуванням судді Ставнійчук С.В. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Трак , державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко Оксани Василівни про скасування рішень державного реєстратора, визнання додаткової угоди укладеною, визнання договору оренди землі недійсним,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Лан-Агро (далі - ТОВ Лан-Агро ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Трак (далі - ТОВ Агро Трак ), державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Білієнко О.В. (далі - державний реєстратор Білієнко О.В.) про скасування рішень державного реєстратора, визнання додаткової угоди укладеною, визнання договору оренди землі недійсним. Зазначило, що 02.02.2009 між ТОВ Лан-Агро та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 1,7043 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0146, на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, строком на 10 років, який зареєстрований під №040986300042 у Калинівському райвідділі Вінницької регіональної філії ДП Центру державного земельного кадастру при ДКУ по земельних ресурсах 10 червня 2009 року. На підставі свідоцтва про право на спадщину №635 від 30.04.2015 року право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_1 , до якого перейшли права та обов`язки орендодавця у цьому договорі.

10.04.2019 року на підставі листа-повідомлення ОСОБА_1 про відмову у пролонгації договору оренди, рішенням державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Білієнко О.В. проведено державну реєстрацію припинення права оренди за ТОВ Лан-Агро . Вважає, що на момент вчинення державним реєстратором вказаної дії строк дії договору оренди не закінчився, сторони не укладали жодних угод про розірвання, підстав для державної реєстрації припинення права оренди ТОВ Лан-Агро не існувало, а відтак, державний реєстратор Білієнко О. В. діяла всупереч закону, чим незаконно та безпідставно обмежила товариство в праві оренди спірної земельної ділянки.

26.04.2019 року ТОВ Лан-Агро направило ОСОБА_1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки №47 від 02.02.2009 року та проект додаткової угоди до нього від 05.04.2019 року, які отримані останнім 24.05.2019 року, однак ОСОБА_1 листом від 27.05.2019 року повідомив товариство про відмову у пролонгації договору оренди, яку обгрунтував бажанням використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд або самостійно її обробляти.

12.06.2019 року ОСОБА_1 уклав новий договір оренди спірної земельної ділянки із ТОВ СВК Мрія , який надалі за угодою сторін від 01.07.2019 року був розірваний.

02.07.2019 року ОСОБА_1 уклав договір оренди спірної земельної ділянки із ТОВ Агро-Трак , державна реєстрація права оренди проведена 05.07.2020 року.

Вважаючи ,що орендодавець ОСОБА_1 всупереч ст.33 З№У Про оренду землі порушив переважне право позивача на поновлення договору оренди землі, внаслідок чого укладений ним 02.07.2019 року договір оренди з ТОВ Агро-Трак є недійсним, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог ,просило суд:

1) скасувати рішення державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Білієнко О.В. від 11.06.2019 року з індексним номером 47299194, в частині державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки площею 1,7043 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0146, що розташована на території Пиківської сільської ради Калинівського району за ТОВ Лан-Агро ;

2) визнати укладеною додаткову угоду від 05.04.2019 року до договору оренди земельної ділянки №47 від 02.02.2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ Лан-Агро , предметом якої є оренда вищевказаної земельної ділянки на відповідних умовах;

3)визнати недійсним договір оренди вищевказаної земельної ділянки від 02.07.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Лан-Агро , зареєстрований за рішенням державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району від 11.07.2019 року, індексний номер 47721362;

4) скасувати рішення державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко Оксани Василівни від 11.07.2019 року з індексним номером 47721362 про державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ Агро Трак .

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 28.08.2020 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ Лан-Агро просить зазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а у справі ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити. Зазначило, що суд не надав належної правової оцінки діям ОСОБА_1 , який , порушивши переважне право позивача на укладення договору оренди на новий строк , двічі передав земельну ділянку в оренду іншим особам. Висновок суду про те, що зміна істотних умов договору оренди землі потребує згоди сторін, суперечить закону та судовій практиці. Крім того, суд не врахував те, що при прийнятті рішень про державну реєстрацію припинення права оренди спірної земельної ділянки за позивачем та набуття права оренди за ТОВ Агро Трак , державний реєстратор діяла всупереч вимогам Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а тому суд дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до державного реєсторатора.

У відзиві представник ОСОБА_1 та ТОВ Агро Трак - адвокат Сидоров П.В. вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинста, верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду відповідає.

Суд встановив, що на підставі державного акту від 01.09.2004 року, серії ВН №154479 ОСОБА_2 була власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,7043 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0146, що знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, яку вона 02.02.2009 за договором оренди №47 передала в оренду товариству ТОВ Лан-Агро строком на 10 років. Вказаний договір був зареєстрований 10.06.2009 року у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центру державного земельного кадастру при ДКУ по земельних ресурсах за № 040986300042. Строк дії вищевказаного договору - з 10.06.2009 року по 10.06.2019 року включно.

Право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 30.04.2015 року на підставі свідоцтва про право на спадщину №635 від 30.04.2015 року. Відповідно до п.12.5 договору оренди до ОСОБА_1 перейшли права та обов`язки орендодавця у вказаному договорі .

26.04.2019 року ТОВ Лан Агро направило ОСОБА_1 лист-повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки шляхом підписання додаткової угоди, до якого долучило її проект від 02.02.2019 року, яким запропоновано змінити розмір орендної плати та строк дії договору оренди,на що потрібна згода сторін.

Листом від 27.05.2019 року, який ТОВ Лан-Агро отримало 29.05.2021 року , ОСОБА_1 повідомив орендаря про свою відмову у пролонгації договору, вказавши на намір використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд або самостійно її обробляти. Вказаний лист-відмова є достатнім підтвердженням відмови орендодавця від подальшої пролонгації відповідного договору на новий строк.

ТОВ Лан -Агро користувалось земельною ділянкою увесь строк оренди і не надало доказів продовження користування спірною земельною ділянкою після закінчення 10.06.2019 року його строку і сплати орендної плати за 2019 рік.

На підставі листа-повідомлення ОСОБА_1 про відмову у пролонгації договору оренди, 11.06.2019 року державний реєстратор Вовчоцької сільської ради Немирівського району Білієнко О.В. вніс відомості про припинення права оренди за ТОВ Лан-Агро . ТОВ Лан -Агро не надало доказів продовження користування спірною земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору оренди 10.06.2019 року та здійснення ним орендної плати за 2019 рік.

02.07.2019 року, вже після закінчення договору оренди земельної ділянки з позивачем, ОСОБА_1 уклав договір оренди спірної земельної ділянки з ТОВ Агро Трак , реєстрація речового права оренди якого здійснена на підставі рішення державного реєстратора Білієнко О.В. від 11.07.2019 року.

Відмовляючи у визнанні додаткової угоди до договору оренди з ТОВ Лан Агро укладеною , суд виходив з того, що саме по собі направлення ТОВ Лан -Агро пропозиції орендодавцю про поновлення оренди на новий термін зі зміною умов за відсутності волевиявлення орендодавця на це ,свідчить про те, що переважне перед іншими особами право позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки, припинилось. Відмовляючи у визнанні недійсним договору оренди з ТОВ Агро Трак , суд виходив із того, що порушень прав позивача не відбулося ,оскільки договір оренди з ТОВ Агро Трак укладався і ділянка передавалась останньому в оренду уже після закінчення договору з ТОВ Лан - Агро , а тому підстави для визнання недійсним договору оренди між ТОВ Агро Трак та ОСОБА_1 ,- відсутні.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог до державного реєстратора ,суд виходив з того, що реєстрація припинення права оренди за ТОВ Лан-Агро здійснена на підставі рішення державного реєстратора від 11.06.2019 року, тобто після закінчення строку дії договору оренди між позивачем та орендодавцем. Вказане рішення прийняте на підставі відомостей про відмову орендодавця в поновленні договору оренди та повідомлення про це позивача, що відповідає вимогам закону, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, оскільки відсутні підстави для визнання недійсним договору оренди з ТОВ АГРО Трак , не підлягає до задоволення і похідна вимога про скасування рішення державного реєстратора від 11.07.2019 року про державну реєстрацію права оренди за ТОВ АГРО Трак .

Колегія суддів вважає, що суд вірно встановив обставини справи, які перевірив наданими доказами, оціненими в порядку ст.89 ЦПК України, правильно визначив спірні правовідносини та застосував до них норми права та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог .

Доводи апеляційної скарги про невірну оцінку судом тих обставин ,що вказують на порушення переважного права позивача ОСОБА_1 , оскільки він, пославшись на бажання особистого використання ділянки, насправді двічі передав її в оренду іншим особам ,не заслуговують на увагу ,виходячи з наступного.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України ).

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною восьмою, одинадцятою вказаної статті визначено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржено в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України , яка передбачає, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється. Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, що передбачена ч.1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування ч.1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з ч. 2-5 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц дійшла висновку, що аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Встановлено, що позивач 26.04.2019 року направив ОСОБА_1 повідомлення про намір поновити дію договору оренди з проектом додаткової угоди, а ОСОБА_1 не погодився з умовами останньої і 27.05.2019 року ,у передбачений законом місячний строк , повідомив позивача про свою небажання поновлювати договір на новий строк та просив утримуватися від вчинення дій, які перешкодили б йому після закінчення строку дії договору використовувати його земельну ділянку.

Запропоновані позивачем зміни істотних умов договору, а саме, розмір орендної плати та строк дії цього договору потребують згоди сторін, проте між сторонами такої згоди досягнуто не було.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 16.09.2019 у справі №908/2314/18, частинами 1 - 5 статті 33 Закону України Про оренду землі визначено, що умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 3 ЦПК України , не порушено.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №379/1439/18 та постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №378/338/18.

Суд першої інстанції, обґрунтовано виходив із того, що переважне право ТОВ Лан-Агро на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки відсутня одна зі складових юридичних фактів, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі - відсутня воля орендодавця на поновлення договору на запропонованих умовах .

Так, проект додаткової угоди до договору оренди землі запропонований орендодавцеві товариством Лан-Агро містить інші умови, ніж сам договір оренди, зокрема, змінено розмір орендної плати та строк дії цього договору. На зміну вказаних істотних умов договору необхідна згода сторін, якої між сторонами досягнуто не було і ОСОБА_3 листом у місячний строк після отримання пропозиції і до закінчення строку договору оренди повідомив орендаря - ТОВ Лан-Агро про своє рішення про відмову у поновленні договору.

Таким чином, позивач не уклав із орендодавцем у місячний строк додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення після спливу строку дії такого, тим самим не реалізував механізм поновлення договору оренди землі шляхом продовження користування земельною ділянкою, а тому відсутнє порушення його переважного права на поновлення договору оренди.

Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать законам. Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним.

Згідно ст.90 ЗК України (у редакції на час спірних правовідносин)власники земельних ділянок мають право, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відтак, недосягнення домовленості сторонами щодо зміни істотних умов договору оренди, припинило переважне право орендаря ТОВ Лан -Агро на поновлення договору оренди, а подальші дії власника ОСОБА_3 щодо розпорядження належною йому земельною ділянкою, в тому числі , й передача її в оренду на узгоджених умовах іншим особам , вийшли зі сфери впливу колишнього орендаря , переважне право якого припинилось.

Тому доводи скарги щодо вказаного безпідставні.

Також суд першої інстанції вірно виходив з того, що підстави для визнання недійсним договору оренди між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Трак відсутні, оскільки спірна земельна ділянка передавалася у оренду вказаного товариства вже після закінчення дії попереднього договору оренди землі і припинення переважного права оренди у позивача.

Доводи апеляційної скарги про неправильність висновку суду в частині відмов у задоволенні вимог про скасування рішень державного реєстратора з підстав порушення нею порядку ,передбаченого ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ,не заслуговують на увагу .

Відповідно до ст. 125 , 126 ЗК України , право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто державна реєстрація це не підстава набуття права оренди земельної ділянки, а засвідчення державою вже набутого права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 червня 2018 року по справі №823/378/16 висловила правову позицію, відповідно до якої із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора убачається, що одним із його обов`язків є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 Закону № 1952-IV засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Реєстраційна дія не регулює зміст та тривалість цивільних правовідносин з оренди землі, вона лише опосередковано витікає з цивільних прав сторін договору оренди.

Враховуючи викладене і те, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію і реєстраційні дії є лише офіційним підтвердженням фактів набуття чи припинення цивільних прав на нерухоме майно і не являються підставами їх набуття чи припинення ,вчинення їх реєстратором з порушенням порядку саме по собі не може являтись підставою для визнання недійсними правочинів ,за відсутності судового рішення про визнання недійсними чи скасування документів, за якими набуваються чи припиняються такі права .

Крім того, рішення про державну реєстрацію припинення права оренди позивача не порушує прав останнього і не являється ефективним способом його захисту , так як ТОВ Лан -Агро користувалось земельною ділянкою до закінчення строку оренди ,а відомості про припинення його права оренди було внесено до Державного реєстру уже після закінчення його строку - 11.06.2019 року і на підставі доказів повідомлення орендаря про відмову орендодавця у пролонгації договору .

Оскільки суд не встановив факт незаконної передачі земельної ділянки ТОВ Агро Трак та підстав визнання договору оренди з ним недійсним, то не підлягає задоволенню і похідна вимога - про скасування рішення про державну реєстрацію за ним права оренди від 11.07.2019 року

Інші доводи апеляційної скарги також правильні висновки суду не спростовують .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права ,згідно ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а вказане рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 367 , 375 , 382 , 384 ЦПК України , суд апеляційної інстанції,-

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро залишити без задоволення.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 07 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий С.Г. Копаничук

Судді: С.К. Медвецький

В.П. Рибчинський