Постанова

від 01.06.2010 по справі 2а-4595/10/15/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВН ИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

вул. Київська, 150, м. Сімферо поль, Автономна Республіка К рим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.06.10 Справа №2а-4595/10/15/0170

Окружний адміністрати вний суд Автономної Республі ки Крим у складі головуючої с удді Тоскіній Г.Л., при секрет арі Налбандян Р.В., за участю

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Чупріної С.Ф.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу

ОСОБА_1

до Військової частини А4418 М іністерства оборони України

про спонукання до виконанн я певних дій

Суть спору: ОСОБА_1 звер нувся до Окружного адміністр ативного суду АР Крим із адмі ністративним позовом до Вій ськової частини А4418 Міністерс тва оборони України про зоб ов' язання відповідача нада ти розмір недоплаченої части ни щомісячної надбавки за кв аліфікацію 1 класу, зобов' яз ання командування військово ї частини А 4418 Міністерства об орони України нарахувати до повного розміру та виплатити позивачеві недоплачену част ину винагороди за 20 років безп ерервної військової служби у розмірі 886,50 грн., нарахувати до повного розміру за період з с ічня 2009 року по березень 2010 року та виплатити позивачеві нед оплачену частину місячної на дбавки за кваліфікацією 1 у ро змірі, який буде наданий відп овідачем, зобов' язання випл атити індексацію за листопад , грудень 2009 року та січень-бере зень 2010 року у розмірі, який буд е наданий відповідачем.

У судовому засіданні позив ач надав заяву про уточнення позивних вимог, в якій він про сить зобов' язати командува ння військової частини А 4418 Мі ністерства оборони України: виплатити недоплачену част ину винагороди за 20 років безп ерервної військової служби у розмірі 886,50 грн., виплатити поз ивачеві недоплачену частину місячної надбавки за кваліф ікацією 1 за період з січня 2009 р оку по березень 2010 року у розмі рі 613,56 грн., виплатити індексац ію з листопада 2009 року по берез ень 2010 року у розмірі 1194,12 грн.

Ухвалами Окружного а дміністративного суду Авто номної Республіки Крим від 09.0 4.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, з акінчено підготовче провадж ення та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні позив ач на уточнених позовних вим огах наполягав з підстав, вик ладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти за доволення уточнених позовни х вимог заперечував, надав за перечення на адміністративн ий позов, просив відмовити у ї х задоволенні.

Розглянув матеріали справ и, дослідив докази, надані сто ронами по справі, всебічно і п овно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтують ся позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юр идичне значення для розгляду справи і вирішення спору по с уті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 К АС України завданням адмініс тративного судочинства є зах ист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтере сів юридичних осіб у сфері пу блічно-правових відносин від порушень з боку органів держ авної влади, органів місцево го самоврядування, їхніх пос адових і службових осіб, інши х суб' єктів при здійсненні ними владних управлінських ф ункцій на основі законодавст ва, в тому числі на виконання д елегованих повноважень.

Відповідно до п. 2 частини 1 ст атті 17 КАС України компетенці я адміністративних судів пош ирюється на спори з приводу п рийняття громадян на публічн у службу, її проходження, звіл ьнення з публічної служби.

Пунктом 15 частини 1 статті 3 К АС України дано визначення п ублічної служби, до якої відн оситься діяльність на держав них політичних посадах, проф есійна діяльність суддів, пр окурорів, військова служба, а льтернативна (невійськова) с лужба, дипломатична служба, і нша державна служба, служба в органах влади Автономної Ре спубліки Крим, органах місце вого самоврядування.

З матеріалів справи вбачає ться, що ОСОБА_1 дійсно пер ебуває на військовій службі в військовій частині А 4418.

Таким чином, всі правовідно сини, що виникають між ОСОБ А_1 та військовою частиною А 4418, у тому числі з командування м зазначеної частини, з приво ду проходження військової сл ужби, звільнення, виконання в сіх передбачених законодавс твом гарантій соціального та правового захисту військово службовців, відносяться до п ублічної служби.

Судом встановлено, що 03.08.2010 ро ку позивачем було подано рап орт до командира військової частини А 4418 з проханням випла тити грошову винагороду за д вадцять років безперервної с лужби у Збройних силах Украї ни з 01.08.89р. по 01.08.09р.

Згідно з наказом Командира військової частини А4418 № 145 від 03.08.2009 року передбачено виплати ти капітану 2 рангу ОСОБА_1 - начальнику штабу - першому заступнику командира військ ової частини А4418 одноразово в инагороду за тривалу безпере рвну військову службу у розм ірі 886,50 гривень, що складає 50% ві д розміру, передбаченого Інс трукцією про порядок виплати грошового забезпечення війс ьковослужбовцям Збройних Си л України та деяким іншим осо бам, затверджену Наказом Мін істра оборони України N 260 від 11.06.2008 року, зареєстрованого в Мі ністерстві юстиції України 1 4 липня 2008 року за N 638/15329 (далі Інст рукція).

Судом встановлено, що винаг орода за тривалу безперервну військову службу була випла чена ОСОБА_1 у розмірі 50% ві д розміру, передбаченого Інс трукцією, що складає 886,50 грн. Об ґрунтуванням відмови у випл аті ОСОБА_1 винагороди у п овному обсязі стали Накази М іністра оборони України № 30 ві д 24.01.2009 року, № 260 від 11.06.2008 року та За кон України «Про державний б юджет України на 2009 рік».

Оцінюючи вищезазначені ут очнені позовні вимоги, суд ді йшов до висновку про їх обґру нтованість виходячи з наступ ного.

Відповідно до ст. 17 Конститу ції України, держава забезпе чує соціальний захист грома дян України, які перебувають на службі у Збройних Силах У країни та в інших військових формуваннях, а також членів ї хніх сімей.

Відповідно до статті 1 Закон у України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соці альний і правовий захист вій ськовослужбовців та членів ї х сімей" соціальний захист ві йськовослужбовців - діяльніс ть (функція) держави, спрямова на на встановлення системи п равових і соціальних гаранті й, що забезпечують реалізаці ю конституційних прав і своб од, задоволення матеріальних і духовних потреб військово службовців відповідно до осо бливого виду їх службової ді яльності, статусу в суспільс тві, підтримання соціальної стабільності у військовому с ередовищі. Це право на забезп ечення їх у разі повної, частк ової або тимчасової втрати п рацездатності, втрати годува льника, безробіття з незалеж них від них обставин, у старос ті, а також в інших випадках, п ередбачених законом.

Заборона обмежень прав вій ськовослужбовців встановле на статтею 2 Закону України ві д 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і пра вовий захист військовослужб овців та членів їх сімей", згід но з якою ніхто не вправі обме жувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законод авством України.

Відповідно до ст. 1-2 Закону Ук раїни “Про соціальний і прав овий захист військовослужбо вців та членів їх сімей” війс ьковослужбовці користуютьс я усіма правами і свободами л юдини та громадянина, гарант іями цих прав і свобод, закріп леними в Конституції України та законах України, з урахува нням особливостей, встановле них цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характ ером військової служби, яка п ов'язана із захистом Вітчизн и, військовослужбовцям надаю ться визначені законом пільг и, гарантії та компенсації.

Нормативно-правові акти ор ганів державної влади та орг анів місцевого самоврядуван ня, які обмежують права і піль ги військовослужбовців та чл енів їх сімей, є недійсними.

Відповідно до п.1,2 ст. 9 З акону України «Про соціальни й і правовий захист військов ослужбовців та членів їх сім ей» №2011 від 20.12.2001 держава гаранту є військовослужбовцям доста тнє матеріальне, грошове та і нші види забезпечення в обся зі, що відповідає умовам війс ькової служби, стимулює закр іплення кваліфікованих війс ькових кадрів. До складу грош ового забезпечення входять:

- посадовий оклад, окла д за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окла ду, надбавки, доплати, винагор оди, які мають постійний хара ктер, премія);

- одноразові додатков і види грошового забезпеченн я.

Позивач у питаннях грошово го та інших видів забезпечен ня користується всіма права ми та пільгами відповідно до Закону України "Про соціальн ий і правовий захист військо вослужбовців та членів їх сі мей", на нього розповсюджуєть ся Постанова КМУ “Про упоряд кування структури та умов гр ошового забезпечення військ овослужбовців, осіб рядового і начальницького складу” № 129 4 від 7 листопада 2007 року, яка наб рала чинності з 01.01.2008 року (дал і - Постанова КМУ № 1294 від 7 лист опада 2007 року).

Відповідно до п.1 Постанови КМУ №1294 від 7 листопада 2007 року г рошове забезпечення військо вослужбовців, осіб рядового і начальницького складу скла дається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціа льним) званням, щомісячних (пі двищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагород и, які мають постійний характ ер, премії) та одноразових дод аткових видів грошового забе зпечення.

У той же час суд звертає ува гу сторін, що згідно з п. 2 Поста нови КМУ № 1294 від 7 листопада 2007 р оку виплата грошового забез печення військовослужбовця м, особам рядового і начальни цького складу здійснюється в порядку, що затверджується М іністерством оборони, Мініст ерством внутрішніх справ, Мі ністерством транспорту та зв 'язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у с правах захисту населення від наслідків Чорнобильської ка тастрофи, Службою безпеки, Ад міністрацією Державної прик ордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою з овнішньої розвідки, Державни м департаментом з питань вик онання покарань.

На виконання п. 2 Постанови К МУ № 1294 від 7 листопада 2007 року та кий порядок встановлений Інс трукцією про порядок виплати грошового забезпечення війс ьковослужбовцям Збройних Си л України та деяким іншим осо бам, затверджену Наказом Мін істра оборони України N 260 від 11.06.2008 року, зареєстрованого в Мі ністерстві юстиції України 1 4 липня 2008 року за N 638/15329 (далі - Ін струкція), яка на час спірних п равовідносин безпосередньо регулювала питання виплати винагороди за тривалість без перервної військової служби .

Відповідно до п. 32.1. розділу Х ХХІІ Інструкції - особам офіц ерського складу, особам рядо вого, сержантського та старш инського складу, які проходя ть військову службу за контр актом, одноразово, залежно ві д тривалості безперервної ка лендарної військової служби , виплачується винагорода в т аких розмірах:

строк безперервної календ арної розмір винагороди

військової служби (посадов ий оклад і оклад за

в ійськовим званням)

15 років 1,0;

20 років 1,5;

25 років 2,0;

30 років 2,5;

35 років і кожні наступні 3,0.

5 років

Винагорода за тривалість б езперервної військової служ би надається військовослужб овцям за їх заявою за місцем ш татної служби на підставі на казу командира військової ча стини, а командиру (начальник у) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із заз наченням у ньому розміру вин агороди.

Отже матеріали справи свід чать про те, що відповідач, реа лізувавши свої повноваження , прийняв наказ від 03.08.09р. №145, яки м прийняв рішення про сплату позивачу винагороди за трив алість безперервної військо вої служби, але всупереч вста новленому діючим законодавс твом порядку встановив розмі р винагороди за тривалість б езперервної військової служ би у розмірі, який складає 50% ві д встановленого діючим закон одавством та не сплатив пози вачу одноразову винагороду у повному обсязі.

Щодо виплати надбавки за кв аліфікацію 1 класу за період з січня 2009 року по березень 2010 рок у у розмірі 613,56 грн. судом встан овлено наступне.

Правила виплати надбавки з а класність передбачає 19 розд іл Інструкції, п. 19.1. вказує, вій ськовослужбовцям, які мають кваліфікацію (класність), при своєну в установленому поряд ку, займають посади, за якими м оже присвоюватися класна ква ліфікація, виплачується надб авка за кваліфікацію у відсо тках посадового окладу в так их розмірах на місяць:

19.1.1. Особам офіцерського скл аду (крім військових льотчик ів і штурманів, військових ль отчиків і штурманів інструкт орського складу), особам рядо вого, сержантського і старши нського складу, які проходят ь військову службу за контра ктом, що мають: 2 клас - 5 відсотк ів, 1 клас - 8 відсотків, клас май стра - 11 відсотків.

19.2. Надбавка за кваліфікацію військовослужбовцям, які ма ють відповідну класну кваліф ікацію, виплачується:

особам офіцерського склад у, особам рядового, сержантсь кого і старшинського складу, які проходять військову слу жбу за контрактом - з того дн я, з якого вони стали до викона ння обов'язків за посадами, за якими встановлена виплата н адбавки, але не раніше дня вид ання наказу про призначення на ці посади;

Судом встановлено, що позив ачу виплачувалась щомісячно надбавка за класність у розм ірі 42,08 грн., тобто 50% від 8% посадов ого окладу (4% від посадового о кладу).

Судом встановлено, що надба вка за класність у розмірі 613,56 грн. відповідачу на час розгл яду справи виплачена не була . Обґрунтуванням відмови у ви платі ОСОБА_1 надбавки ста ли Накази Міністра оборони У країни № 30 від 24.01.2009 року та № 260 ві д 11.06.2008 року та ЗУ «Про державни й бюджет України на 2009 рік»

На звернення позивача від 05 .01.10р., у якому позивач просить в ідповідача сплатити грошову винагороду за двадцять рокі в безперервної служби та над бавку за класність, відповід ач надіслав позивачу відпові дь від 12.01.10р., у якій повідомив, щ о при несплаті позивачу вина городи командування керувал ося Законом України “Про дер жавний бюджет на 2009рік”, Бюдже тним Кодексом України і не ма ло права діяти іншим чином.

Крім того, відповідач посил ається на наказ Міністерства Оборони України №260 від 11 06,08р. в ідповідно до якого грошова в инагорода за безперервну слу жбу та надбавка за класність є додатковим видом грошовог о забезпечення і їх виплата н е є обов'язковою, так як зазнач ені виплати є виплатою стиму люючого характеру з боку дер жави, яка сама може встановлю вати відповідні обмеження по їх виплаті.

Додатком №25 постанови Кабін ету Міністрів України від 7 ли стопада 2007 р. N 1294 затвердженні д одаткові види грошового забе зпечення у тому числі і грошо ва винагорода за безперервну службу та надбавка за кваліф ікацію. Пунктом 7 зазначеної в ище постанови встановлено, щ о виплата додаткових видів г рошового забезпечення прова диться в межах затвердженого фонду грошового забезпеченн я в обсязі до 50 відсотків уста новленого згідно із зазначен ими додатками розміру, крім щ омісячних виплат військовос лужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотн ого та наземного складу авіа ції, плаваючого складу, війсь ковослужбовцям, особам рядов ого і начальницького складу, які виконують водолазні роб оти, проходять службу в аером обільних військах та частина х спеціального призначення, та виплати одноразової винаг ороди військовослужбовцям, о собам рядового і начальницьк ого складу, які знешкоджують вибухові предмети (до перелі чених осіб позивач не віднос иться).

Пунктом 12 наказу МО України №30 від 24.01.09р. „Про бюджетну полі тику МО України Міністерства оборони України на 2009 рік" вста новлено, що щомісячні додатк ові види грошового забезпече ння (крім надбавки за виконан ня особливо важливих завдань та премії) виплачується з ура хуванням пункту 7 постанови К МУ №1294 від 07.11.07р.

Суд зазначає, що посилання п редставника відповідача на п . 7 Постанови КМУ №1294 від 07.11.2007 року , на п. 12 наказу Міністра оборон и України №30 від 24.01.2009 року, № 260 ві д 11.06.2008 року та Закон України «П ро державний бюджет України на 2009 рік відповідно до якого в инагорода за тривалість безп ерервної військової служби т а щомісячна надбавка за квал іфікацію відноситься до дода ткових видів грошового забез печення та підлягають виплат і в межах затвердженого фонд у грошового забезпечення в о бсязі до 50%, є безпідставними, о скільки нормами Закону Украї на "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не встанов лено будь якого обмеження що до розміру виплати видів гро шового забезпечення, тому но рмі Постанови КМУ №1294 від 07.11.2007 р оку, наказу Міністра оборони України №30 від 24.01.2009 року, № 260 від 11.06.2008 року не підлягають застос уванню к спірним правовіднос инам, оскільки, у частини вста новлення розміру винагороди за тривалість безперервної військової та щомісячній над бавки за кваліфікацію, супер ечать нормам Закону Україна "Про соціальний і правовий за хист військовослужбовців та членів їх сімей", на підставі та на виконання яких були при йняти, порушують законні пра ва позивача щодо достатнього матеріального, грошового та інші видів забезпечення в об сязі, що відповідає умовам ві йськової служби, стимулює за кріплення кваліфікованих ві йськових кадрів та передбаче ні діючим законодавством. Кр ім того, суд зазначає, розмір в становлень Інструкцією вина городи за тривалість безпере рвної військової та щомісячн ій надбавки за кваліфікацію, тому підлягає нарахуванню т а виплаті відповідно до Зако ну України "Про соціальний і п равовий захист військовослу жбовців та членів їх сімей".

Суд зазначає, що одним із ос новних принципів адміністра тивного судочинства є принци п законність, закріпленій у с татті 9 КАС України, яким перед бачено, що суд при вирішенні с прави керується принципом за конності, відповідно до яког о органи державної влади, орг ани місцевого самоврядуванн я, їхні посадові і службові ос оби зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважен ь та у спосіб, що передбачені К онституцією та законами Укра їни. Суд вирішує справи на під ставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язко вість яких надана Верховною Радою України. Суд застосову є інші нормативно-правові ак ти, прийняті відповідним орг аном на підставі, у межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України. У разі невідповід ності нормативно-правового а кта Конституції України, зак ону України, міжнародному до говору, згода на обов'язковіс ть якого надана Верховною Ра дою України, або іншому право вому акту суд застосовує пра вовий акт, який має вищу юриди чну силу.

Суд не приймає до уваги лист Міністерства праці та соціа льної політики України від 01.0 3.2010 року №2076/0/14-10/13, оскільки цій док умент не встановлює норми пр ава, яки підлягають обов' яз ковому застосуванню. Крім то го, Міністерства праці та соц іальної політики України не відноситься до органів які м ають повноваження щодо тлума чення норм права.

На думку суду позиція відпо відача щодо відсутності кошт ів, призначених на виплати гр ошового забезпечення є необґ рунтованою з наступних підст ав, а також, що виплата здійсню ється у межах бюджетних асиг нувань.

Відповідно до ст.9 Конституц ії України чинні міжнародні договори, згода на обов'язков ість яких надана Верховною Р адою України, є частиною наці онального законодавства Укр аїни. Такі міжнародні догово ри підлягають переважному за стосуванню перед актами наці онального законодавства (ст. 19 Закону України „Про міжнаро дні договори України”).

Таким міжнародним договор ом у даному випадку є Конвенц ія про захист прав людини і ос новоположних свобод. Відпові дно до ст. 1 Першого протоколу до названої Конвенції ніхто не може бути позбавлений сво го майна інакше як в інтерес ах суспільства. Встановлено також виняток, відповідно до якого позбавлення майна дер жава може передбачити, якщо ц е необхідно для здійснення к онтролю за користуванням май ном відповідно до загальних інтересів або для забезпечен ня сплати податків чи інших з борів або штрафів

Відповідно до ст.17 Закону Ук раїни «Про виконання рішень та застосування практики Євр опейського суду з прав людин и» суди застосовують при роз гляді справ Конвенцію про за хист прав людини і основопол ожних свобод та практику Євр опейського Суду з прав людин и як джерело права. Це означа є, що ст.1 Першого протоколу сл ід розуміти так, як вона розум іється в практиці Європейськ ого Суду з прав людини.

Зокрема, у багатьох рішення х Європейського Суду з прав л юдини під майном розуміється будь-який економічний актив . Наприклад, у справі «Шмалько проти України» Європейський Суд з прав людини кваліфікув ав тривале невиконання судов ого рішення на користь заявн ика як втручання у його право на мірне володіння майном у р озумінні статті Першого прот околу. У даному випадку невип лата сум грошового забезпече ння позивачу у повному обсяз і передбачає вилучення у поз ивача грошових коштів у зазн аченій сумі. Це дає підстави д ля кваліфікації дій відповід ача, як його втручання у право власності позивача

Реалізація особою права, що пов' язане з отриманням бюд жетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на ч ас виникнення спірних правов ідносин нормативно-правових актів національного законод авства, не може бути поставле на у залежність від бюджетни х асигнувань, тобто посиланн я відповідачем на відсутніст ь коштів, як на причину невико нання своїх зобов' язань, су дом не приймається до уваги. Т ак, у справі «Кечко проти Укра їни» Європейський Суд з прав людини констатував, що не при ймає аргумент Уряду щодо бюд жетних асигнувань, оскільки органи державної влади не мо жуть посилатись на відсутніс ть коштів як на причину невик онання своїх зобов' язань.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що позовні вимоги про зобов' язання відповіда ча виплатити грошову винагор оду за безперервну службу у р озмірі 886,50 грн. та надбавку за к валіфікацію 1 класу у розмірі 613,56 грн. підлягають задоволенн ю.

Щодо позовних вимог про зо бов' язання командування ві йськової частини А 4418 Міністе рства оборони України виплат ити позивачеві індексацію з листопада 2009 року по березень 2010 року у розмірі 1194,12 грн. суд за значає наступне.

Відповідно до п.1,2 ст. 9 З акону України «Про соціальни й і правовий захист військов ослужбовців та членів їх сім ей» №2011 від 20.12.2001 грошове забезпе чення підлягає індексації ві дповідно до закону.

Судом встановлено, що відпо відачем ОСОБА_1 індексац ію заробітної плати з листоп ада 2009 року по березень 2010 року у розмірі 1194,12 грн. не нарахована та не виплачена у зв' язку з в ідсутністю бюджетних асигну вань на ці види виплат, але від повідно до розрахунку підляг ає виплаті у розмірі 1194,12 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що відповідач визнає необхі дність сплати позивачеві інд ексацію з листопада 2009 року по березень 2010 року в сумі 1194,12 грн., зазначив, що частиною подана заявка до вищого органу з мет ою отримання коштів на випла ти індексації, але належне фі нансування обмежено. Єдиним джерелом для виплати грошово го забезпечення є державний бюджет, згідно якого частина виплачує грошове забезпечен ня та одноразові і постійні д одаткові види грошового забе зпечення. Самостійних джерел надходження коштів частина не має.

Таким чином, підставою для в ідмови у виплаті індексації грошового забезпечення є та обставина, що зазначені кошт и не надходять на рахунки час тини із Державного бюджету У країни.

Приймаючи до уваги, що відпо відач визнає зазначені позов ні вимоги, суд приходить до ви сновку про необхідність їх з адоволення.

Відповідно до частини 2 стат ті 11 суд може вийти за межі поз овних вимог тільки в разі, якщ о це необхідно для повного за хисту прав, свобод та інтерес ів сторін чи третіх осіб. Прий маючи до уваги, що позивач нев ірно зазначив позовні вимоги про зобов' язання відповіда ча командування військової ч астини А 4418 Міністерства обор они України нарахувати до по вного розміру та виплатити п озивачеві недоплачену части ну винагороди за 20 років безпе рервної військової служби у розмірі 886,50 грн., зобов' язанн я нарахувати до повного розм іру за період з січня 2009 року по березень 2010 року та виплатити позивачеві недоплачену час тину місячної надбавки за кв аліфікацією 1 у розмірі 613,56 грн ., зобов' язання виплатити ін дексацію за листопад грудень 2009 року та січень-березень 2010 ро ку у розмірі 1194,12 грн., а не про ст ягнення недоплаченої частин и винагороди за 20 років безпер ервної військової служби у р озмірі 886,50 грн., стягнення за пе ріод з січня 2009 року по березен ь 2010 року недоплаченої частин и місячної надбавки за квалі фікацією 1 у розмірі 613,56 грн., стя гнення виплатити індексації за листопад грудень 2009 року та січень-березень 2010 року у розм ірі 1194,12 грн., суд вважає можливи м в цій частини вийти за межі п озовних вимог, оскільки це не обхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по с праві.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позовні вимо ги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 стат ті 94 КАС України, якщо судове р ішення ухвалене на користь с торони, яка не є суб' єктом вл адних повноважень, суд прису джує всі здійснені нею докум ентально підтверджені судов і витрати з Державного бюдже ту України.

ОСОБА_1 при звернені до суд у сплатила 3,4 грн. судового збо ру, що підтверджується відпо відною квитанцією, які і потр ібно стягнути на його корист ь.

Під час судового засідання , яке відбулось 01.06.2010 р. були огол ошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповід но до ст. 163 КАСУ постанову скла дено 04.06.2010 р.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 Коде ксу адміністративного судоч инства України, суд,

ПО СТАНОВИВ:

1. Уточнений адміністративн ий позов задовольнити.

2. Стягнути з військової час тини А 4418 Міністерства оборон и України (ЄДРПОУ 24291806) на корис ть ОСОБА_1 грошову винаго роду за безперервну службу у розмірі 886,50 грн., надбавку за к валіфікацію 1 класу за період з січня 2009 року по березень 2010 р оку у розмірі 613,56 грн. та індекс ацію за листопад грудень 2009 ро ку та січень-березень 2010 року у розмірі 1194,12 грн., а разом 2694,18 грн.

3. Стягнути з Державного бюд жету України на користь ОСО БА_1 3,40 грн. витрат зі сплати с удового збору.

У разі неподання заяви про а пеляційне оскарження, постан ова набирає законної сили че рез 10 днів з дня її проголошен ня, а в разі складення постано ви у повному обсязі відповід но до статті 160 Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни - з дня складення в повном у обсязі.

Якщо постанову було прогол ошено у відсутності особи, як а бере участь у справі, то пост анова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання о собою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апел яційне оскарження.

Якщо після подачі заяви пр о апеляційне оскарження, апе ляційна скарга не подана, пос танова вступає в законну сил у через 20 днів після подання з аяви про апеляційне оскарже ння.

Постанова може бути оскарж ена в порядку і строки передб ачені ст. 186 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и.

Суддя Тоскіна Г.Л.