Ухвала

від 09.09.2021 по справі 569/12416/21

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/12416/21

1-кс/569/6158/21

УХВАЛА

09 вересня 2021 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне клопотання слідчого СВ Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 яке погоджено із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся в суд із клопотанням, яке погоджено із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на транспортний засіб (автомобіль) марки «SubaruForester» д.н.з. НОМЕР_1 , заборонивши вчинення будь-яких дій щодо відчуження прав власності на даний транспортний засіб.

В обґрунтуванні клопотання зазначає, що В ході досудового розслідування встановлено, що до Рівненського РУП надійшла заява від ОСОБА_5 , про те, що у вересні 2019 року ОСОБА_6 ОСОБА_7 , під приводом виконаннябудівельних робіт шляхом обману та зловживання довірою заволоділи грошовими коштами заявниці, чим завдали їй майнової шкоди.

В ході допиту потерпіла ОСОБА_5 , надала показання згідно із якими між нею та ОСОБА_6 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 12 квітня 2008 року Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний код № НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 18 вересня 2019 року був укладений договір № 09-18, який був підписаний ОСОБА_6 - за дорученням.

За цим договором № 09-18 підрядник ОСОБА_6 від її імені та у спільних корисливих мотивах згідно довіреності діяв ОСОБА_6 , які заволоділи грошовими коштами ОСОБА_5 на загальну суму 31000 доларів США (20000 доларів США передано ОСОБА_6 під час укладення договору № 09-18 від 18 вересня 2019 року, 1000 доларів США передано ОСОБА_6 згідно розписки від 15.08.2019 року, 5000 доларів США передано ОСОБА_6 згідно розписки від 09.10.2019 року, 5000 доларів США передано ОСОБА_6 згідно розписки від 08.11.2019 року) у свою чергу обіцяли згідно зазначеного договору, скориставшись довірливим станом ОСОБА_5 вводячи останню в оману обіцяли виконати ряд будівельних робіт за адресою АДРЕСА_2 , а саме: утеплити будинок, благоустроїти подвір`я бруківкою, під`єднати будівлю до комунальних комунікацій (електропостачання, водопостачання, газопостачання), однак таких робіт не виконали пропри те що кошти для цього ОСОБА_5 сплатила.

Вказані особи ОСОБА_6 та ОСОБА_6 зорганізувавшись у злочинну групу зловживаючи довірою лише імітували виконання деяких робіт (встановлення склопакетів, здачу незавершеного будівництва), та протягом більше року ОСОБА_6 , жодних будівельних робіт окрім вищевказаних, не виконує, попри сплив строків передбачених договором та постійні переконання останнього, що роботи будуть проведені.

Таким чином, ОСОБА_6 , з урахуванням вищевикладеного, жодних робіт за виконання яких отримав грошові кошти від ОСОБА_5 , виконувати наміру не має, та зловживаючи довірою останньої, постійно їх відтерміновує, з метою подальшого ухилення від виконання своїх обов`язків і як наслідок заволодіння переданих йому моїми грошовими коштами, в сумі 31000 доларів США, шахрайським способом, шляхом обману, якими він і заволодів, завдавши потерпілій значної шкоди.

Також потерпіла повідомила, що така ситуація не є поодинокою, оскільки їй відомо, що ОСОБА_6 , таким же чином, зловживаючи довірою та шляхом систематичного обману заволодів грошовими коштами ще великої кількості осіб які будували будинки в межах мікрорайону «Новий Двір», в м. Рівне.

Під час допиту в якості свідка ОСОБА_8 , підтвердив описані потерпілою обставини та додав, що я неодноразово мав спілкування з ОСОБА_6 , та був присутній при підписанні договору і кожного разу при передачі грошових коштів.

Окрім цього, свідок додав, що на зустрічі із ним ОСОБА_6 , приїжджав автомобілем марки «Субару», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , тобто він користується даним транспортним засобом.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно із ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи у змові, шляхом систематичного введення обману який виразився у відтермінуванні виконання будівельних робіт періодом починаючи не менше року тому та по теперішній час, розуміючи, що потерпіла не має альтернативного виходу окрім очікування та погодження на відтермінування виконання робіт, оскільки грошові кошти в сумі 31000 тис. дол., сплатила до виконання їх виконання, маскуючи свою злочинну діяльність під договірними відносинами заволоділи грошовими коштами потерпілої на загальну вищезазначену суму, що в сукупності містить ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Будучи потерпілою, ОСОБА_5 , з метою відшкодування завданої їй матеріальної шкоди в наслідок вчинення шахрайських дій ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно із ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку 128 КПК України заявила цивільний позов та постановою слідчого від 16.06.2021 була визнана цивільним позивачем. Також ОСОБА_5 , користуючись процесуальними правами потерпілої та цивільного позивача, з метою забезпечення можливості подальшого відшкодування завданої їй матеріальної шкоди, заявила клопотання щодо накладення арешту на майно яке перебуває у власності вказаних вище осіб, заборонивши вчинення будь-яких дій щодо відчуження прав власності.

Також, згідно довідки з інформаційної довідки АРМОР, 27.02.2015 року працівниками Головного управління національної поліції в Рівненській області було складено протокол №474137 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями т/з встановлених обмежень швидкості руху що було скоєно, ОСОБА_6 під керуванням транспортного засобу «SubaruForester» д.н.з. НОМЕР_1 .

Також, згідно довідки з інформаційної довідки АРМОР, 21.04.2019 року працівниками Управління патрульної поліції в Рівненській області було складено постанову №1086510 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями т/з встановлених обмежень швидкості руху, що було скоєно, ОСОБА_6 під керуванням транспортного засобу «SubaruForester» д.н.з. НОМЕР_1 .

Дані відомості підтверджую, шо фактичним користувачем та власником автомобіля марки «SubaruForester» д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_6 .

В той же, час згідно відомостей з інформаційної системи ІПНП автомобіль марки «SubaruForester» д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований на ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В ході досудового розслідування встановлено, що майно з вище переліченого може бути таким, що підпадає під майно яке могло бути набутим злочинним шляхом за прибуток отриманий в наслідок вчинення ОСОБА_6 , ОСОБА_9 шахрайських дій спрямованих на заволодіння коштами потерпілої та інших осіб.

Орім цього, згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно 17.05.2013 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відділом державної виконавчої служби Гощанськго районного управління юстиції, на майно належне ОСОБА_6 , а саме: житлову квартиру по АДРЕСА_3 накладено арешт в межах виконавчого провадження.

Враховуючи, що дане обтяження чинне на теперішній час, а майно з вище переліченого яке належить ОСОБА_11 , було придбане/отримане у власність, після дати накладення обтяження на майно ОСОБА_6 , орган досудового розслідування приходить до висновку, що за для уникнення накладення обтяжень на новопридбане майно ОСОБА_6 , шахрайським шляхом отримавши прибуток у вигляді грошових коштів спільно із ОСОБА_11 при придбанні зазначеного транспортного засобуздійснювали його реєстрацію на третю особу, умисно за для уникнення накладення обтяжень в межах виконавчого провадження відносно ОСОБА_6 .

Також зазначений вище автомобіль, може слугувати забезпеченням цивільного позову заявленого потерпілою ОСОБА_5 , за для подальшого відшкодування завданої матеріальної шкоди.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задоволити.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні слідчого СВ Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021181010001048 від 01.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190, КК України.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

А саме, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В клопотанні дізнавач наводить підставу застосування арешту - забезпечення збереження речових доказів, а також запобігання їх втрати, пошкодження, знищення.

Як встановлено в судовому засіданні, що відповідно до заяви ОСОБА_12 вбачається, що він із заявою про визнання його потерпілим до правоохоронних органів не звертався тілесні ушкодження отримав значно пізніше в наслідок падіння в іншому місці.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте, слідчим не долучено жодного доказу необхідності накладення арешту. Крім того, ОСОБА_6 не є власником транспортного засобу. Оскільки, згідно відомостей з інформаційної системи ІПНП автомобіль марки «SubaruForester» д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований на ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З урахуванням вищезазначених обставин, враховуючи те, що сторона обвинувачення не довела суду, що на теперішній час існують обґрунтовані підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадженнянакладення арешту на майно, рішуче не доведено правову підставу для арешту майна, у зв`язку з чим слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слідчого, слід відмовити.

Керуючись вимогами ст.ст.131,132,170-173,309,395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 яке погоджено із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна на транспортний засіб (автомобіль) марки «SubaruForester» д.н.з. НОМЕР_1 , заборонивши вчинення будь-яких дій щодо відчуження прав власності на даний транспортний засіб - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів до Рівненського апеляційного суду з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1