Рішення

від 13.09.2021 по справі 947/34640/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/34640/20

Провадження № 2/947/587/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі

Головуючого судді Коваленко О.Б.,

За участю - секретаря Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Київська окружна прокуратура міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1 , та просить витребувати у ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку, загальною площею 0,03 га ( кадастровий номер 5110136900:45:008:0025), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір за подачу позову в розмірі 46127.07 гривень, судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову в розмірі 1051.00 гривень.

Представник позивача зазначив, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05.03.2015 по справі №520/3452/14-ц задоволено позов заступника прокурора Київського району м. Одеси, що діяв в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляли самостійних вимог на предмет спору Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, Управління Державного агентства земельних ресурсів у м. Одесі Одеської області, ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку. Визнано недійсним державний акт серії ЯЖ № 315571 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5110136900:45:008:0017. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19 вересня 2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І. зареєстрованого в реєстрі за №8768. Визнано недійсним Державний акт серії ЯЖ № 474124 на право власності на земельну ділянку площею 0,0300 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:45:008:0025 на користь територіальної громади міста Одеси.

Рішення Київського районного суду м. Одеси по справі №520/3452/14-ц набрало законної сили 17.03.2015.

Як вказує позивач, рішення суду, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення, згідно ч. 4 ст. 75 ШК України (обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом).

Київським районним судом м. Одеси по вищевказаній справі 19.03.2015 був виданий виконавчій лист, який заступником прокурора Київського району м. Одеси разом з заявою про відкриття виконавчих проваджень, 20.03.2015 були скеровані до Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Відповідно до акту державного виконавця від 18.02.2016 з примусового виконання виконавчого листа № 520/3452/14-ц, в ході проведення виконавчих дій витребувано у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0300 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер: 5110136900:45:008:0025 на користь територіальної громади м. Одеси.

В свою чергу, державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Антоненко О.Є., на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 05.03.2015 у справі № 520/3452/14-ц, прийнято рішення від 03.03.2016 про скасування права власності та внесення запису у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації.

31.07.2018 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір дарування спірної земельної ділянки площею 0,0300 га (кадастровий номер 5110136900:45:008:0025) розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчено та зареєстровано приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. за № 1477. ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що право власності на земельну ділянки площею 0,0300 га (кадастровий номер 5110136900:45:008:0025) розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , скасовано,уклав договір дарування.

В подальшому, на підставі акту приймання-передачі серія та номер: 788 / 789, виданих 15.05.2020 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А., ОСОБА_6 передала земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900-45-008-0025, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю ВІП-ПЛАЗА . Окрім зазначеної земельної ділянки, в якості майнового внеску до статутного капіталу ТОВ Віп-Плаза ОСОБА_6 передала земельні ділянки 3 кадастровим номером 5110136900-45-008-0024;5110136900:45:008:0024,5110136900:45:008:

0018, садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 42,6 кв. м житловою площею 17,4 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 та садовий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 50,0 кв.м., житловою площею 20,3 кв.м. що розташований в АДРЕСА_2 .Майно зазначене в Акті приймання-передачі від 15.05.2020 передано в оплату частки, яка складає 100% в Статутному капіталі Товариства. На дату підписання вищезазначеного акту приймання-передачі засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролер) ТОВ ВІП- ПЛАЗА була ОСОБА_6 . 08.10.2020 року ТОВ ВІП-ПЛАЗА на підставі акту приймання-передачі майна передало, а ОСОБА_1 прийняв виплату його частки у статутному капіталі Товариства наступне майно: земельну ділянку, загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 5110136900:45:008:0020, яка знаходиться в АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0200 га, кадастровий номер 5110136900:45:008:0024, яка знаходиться в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0200 га, кадастровий номер 5110136900:45:008:0018, яка знаходиться в АДРЕСА_2 ; садовий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 42,6 кв. м., житловою площею 17,4 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 ; садовий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 50,0 кв.м., житловою площею 20,3 кв.м. що розташований в АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 при виході з засновників (учасників) ТОВ ВІП- ПЛАЗА було передано 100% статутного капіталу Товариства, яке при створені цього капіталу належало на праві власності ОСОБА_6 .

Згідно ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Отже, власником спірних земельних ділянок, в тому числі на момент її незаконного вибуття з комунальної власності, є територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради, як орган, який уповноважений розпоряджатися землями комунальної власності у межах населених пунктів та яка в межах компетенції не приймала жодних рішень щодо передачі цих ділянок у власність чи користування іншим особам.

Таким чином, в результаті укладення незаконних договорів дарування земельних ділянок, з комунальної власності територіальної громади м. Одеси, безпідставно та без волі власника, вибула земельна ділянка площею 0,0300 га (кадастровий номер 5110136900:45:008:0025), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка в даному випадку підлягає витребуванню із чужого незаконного володіння на користь позивача.

Відповідно до відповіді суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_7 (сертифікат суб`єкту оціночної діяльності ФДМУ №1001/19 від 23. і 2.20і 9) ймовірний діапазон вартості земельної ділянки по АДРЕСА_1 , з урахуванням аналізу пропозицій у відкритих джерелах інформації, впливу соціально-економічних чинників на травень 2020 року може становити за 0.04 га 120 000 - 152 000 доларів США, що еквівалентно 3 236 988 - 4 100 185 гри.

Враховуючи відповідь, надану суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 , вартість 0,0300 га земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 буде складати - 3 075 138 грн.

Відповідно до пункту ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган,

уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних тощо) дій. програм, спрямованих на захист суверенітету. територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі й територіальних громад.

У будь - якому випадку додержання законів, прийнятих єдиним законодавчим органом України беззаперечно становить державний інтерес а незаконне вибуття з власності територіальної громади земельної ділянки позбавляє законного власника вільно володіти, користуватись, та розпоряджатись нею.

Згідно ч 1 ст. 14 Конституції України та ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України, ст..373 УК Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування

За змістом ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.128, 131 ЦПК України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення слухання справи до суду не надходило.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який повідомлений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280-282 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Як зазначалося позивачем, Київським районним судом м. Одеси по вищевказаній справі 19.03.2015 був виданий виконавчій лист, який заступником прокурора Київського району м. Одеси разом з заявою про відкриття виконавчих проваджень, 20.03.2015 були скеровані до Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Відповідно до акту державного виконавця від 18.02.2016 з примусового виконання виконавчого листа № 520/3452/14-ц, в ході проведення виконавчих дій витребувано у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0300 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер: 5110136900:45:008:0025 на користь територіальної громади м. Одеси.

В свою чергу, державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Антоненко О.Є., на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 05.03.2015 у справі № 520/3452/14-ц, прийнято рішення від 03.03.2016 про скасування права власності та внесення запису у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації.

31.07.2018 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір дарування спірної земельної ділянки площею 0,0300 га (кадастровий номер 5110136900:45:008:0025) розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчено та зареєстровано приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. за № 1477. ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що право власності на земельну ділянки площею 0,0300 га (кадастровий номер 5110136900:45:008:0025) розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , скасовано,уклав договір дарування.

В подальшому, на підставі акту приймання-передачі серія та номер 788 / 789 виданих 15.05.2020 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А., ОСОБА_6 передала земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900-45-008-0025, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю ВІП-ПЛАЗА . Окрім зазначеної земельної ділянки, в якості майнового внеску до статутного капіталу ТОВ Віп-Плаза ОСОБА_6 передала земельні ділянки 3 кадастровим номером 5110136900-45-008-0024;5110136900:45:008:0024,5110136900:45:008:

0018, садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 42,6 кв. м житловою площею 17,4 кв.м., що розташований в АДРЕСА_2 та садовий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 50,0 кв.м., житловою площею 20,3 кв.м. що розташований в АДРЕСА_2 . Майно, зазначене в Акті приймання-передачі від 15.05.2020, передано в оплату частки, яка складає 100% в Статутному капіталі Товариства. На дату підписання вищезазначеного акту приймання-передачі засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролер) ТОВ ВІП- ПЛАЗА була ОСОБА_6 . 08.10.2020 року ТОВ ВІП-ПЛАЗА на підставі акту приймання-передачі майна передало, а ОСОБА_1 прийняв виплату його частки у статутному капіталі Товариства наступне майно: земельну ділянку, загальною площею 0,0100 га, кадастровий номер 5110136900:45:008:0020, яка знаходиться в АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0200 га, кадастровий номер 5110136900:45:008:0024, яка знаходиться в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0200 га, кадастровий номер 5110136900:45:008:0018, яка знаходиться в АДРЕСА_2 ; садовий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 42,6 кв. м., житловою площею 17,4 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 ; садовий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 50,0 кв.м., житловою площею 20,3 кв.м. що розташований в АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 при виході з засновників (учасників) ТОВ ВІП- ПЛАЗА було передано 100% статутного капіталу Товариства,яке при створені цього капіталу належало на праві власності ОСОБА_6 .

У даному випадку порушення інтересів держави полягає в незаконному позбавленні територіальної громади міста Одеси належних їй на праві власності земельних ділянок.

Факт незаконного вибуття земель з комунальної власності беззаперечно свідчить про порушення суспільних та державних інтересів та потребує втручання органів прокуратури в порядку, наданих Конституцією України представницьких повноважень.

Відповідно до ст. 18-2 Закону України Про місцеве самоврядування в "Україні орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатись до сулу, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення функціонування місцевого самоврядування.

На території міста Одеса правомочності власника нерухомого майна від імені територіальної громади здійснює Одеська міська рада.

В силу приписів Конституції України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органом, уповноваженим здійснювати функції держави у зазначених правовідносинах, є Одеська міська рада.

Однак Одеською міською радою ефективні заходи щодо повернення у комунальну власність спірних земельних ділянок не вживалися, свої функції власника цих земельних ділянок ігнорувала і обставинами, внаслідок яких вони незаконно вибули з володіння територіальної громади міста Одеси, не цікавилась.

Одеська міська рада та її структурні підрозділи з моменту укладення договорів дарування спірних земельних ділянок, були або повинні бути обізнаними про вказані порушення закону, про що свідчить їх участь у справі №520/4781/14-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_6

Верховний суд у своїй постанові від 11.09.2018 у справі № 910/9555/16 зазначив, що правовідносини, пов`язані з вибуттям об`єкта із комунальної власності, становить суспільний (публічний) інтерес та спрямовані на задоволення суспільної потреби у відновленні законності та становища, яке існувало до порушення права комунальної власності.

Відповідно до положень ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним поговором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадане у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до п. 25, 26 постанови пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , згідно положень ч. 1 ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем. При цьому суд має встановити, чи була воля власника на передачу права володіння іншій особі.

Таким чином, статтею 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 215 ЦК України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правих наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Системний аналіз статей 658, 717 ЦК України свідчить, що право особи на відчуження майна у власність третьої особи безпосередньо пов`язане з наявністю права на розпорядження таким майном, яке належить, насамперед, його власнику чи уповноваженій останнім на вчинення таких дій особі.

Відчуження майна особою, яка фактично не була його власником, є підставою для визнання відповідної угоди недійсною.

Згідно з абз. 5 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними рішення суду про задоволення позову про повернення майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Разом з цим, п. 23 Постанови визначено, що відповідно до ст 387 ЦК України та ч. 3 ст. 10 ЦПК України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст. 78 Земельного кодексу України, ст. 373 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, перебувають у комунальній власності відповідно до норм ст. 83 ЗК України. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю.

При цьому орган місцевого самоврядування, який здійснює права власника земель від імені Українського народу в межах визначених територій, приймаючи рішення про надання земельної ділянки, фактично реалізує своє право власності шляхом розпорядження належним йому майном.

стаття 143 Конституції України наділяє територіальні громади правом безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляти майном, у тому числі, і земельними ділянками, що перебувають у комунальній власності.

Відповідно до п. 1 ст. 10, н. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в України , ради представляють інтереси територіальної громади та відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні здійснюють повноваження власника майна.

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст.153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 2 ст.152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

У даному випадку порушення інтересів держави полягає в незаконному позбавленні територіальної громади міста Одеси належних їй на праві власності земельних ділянок.

Факт незаконного вибуття земель з комунальної власності беззаперечно свідчить про порушення суспільних та державних інтересів та потребує втручання органів прокуратури в порядку, наданих Конституцією України представницьких повноважень.

Однак, установлено, що всупереч Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (в редакції діючій на момент прийняття), майно незаконно вибуло з державної власності.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13,76-81, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Витребувати у ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку, загальною площею 0,03 га ( кадастровий номер 5110136900:45:008:0025), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір за подачу позову в розмірі 46127.07 гривень, судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову в розмірі 1051.00 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду буде складено у строк до 23 вересня 2021 року включно.

Суддя Коваленко О. Б.