Рішення

від 28.09.2021 по справі 512/373/21

САВРАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.у.н.с. 512/373/21

Провадження № 2/512/213/21

"28" вересня 2021 р. смт. Саврань

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Брюховецького О.Ю.,

за участю секретаря - Шаповал Н.Г.,

позивачки - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Савранської селищної ради Одеської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до Савранської селищної ради Одеської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28.08.2020 року виданого Савранським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 1,9882 га, відносно якої померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність, згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Одеській області від 27.02.2020 №15-2937/13-20-СГ, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Бакшанської сільської ради Савранського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Вказана земельна ділянка покійній ОСОБА_2 була надана в рамках норм безоплатної передачі ділянок із земель державної та комунальної власності передбаченої відповідно до статей 121, 118, 116 Земельного кодексу України та статті 14 Конституції України.

Проте ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та не встигла завершити процедуру приватизації земельної ділянки, а саме зареєструвати право власності на земельну ділянку на своє ім`я у зв`язку з ситуацією, що обумовлена поширенням коронавірусу СOVID-19 та введенням карантину з метою посилення протиепідемічних заходів, а також в силу свого віку та стану здоров`я остання була обмежена в пересуванні та передчасно померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Одеській області від 27.02.2020р. №15-2937/13-20-СГ Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_2 щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Бакшанської сільської ради Савранського району Одеської області (за межами населеного пункту) із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у власність для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до висновку про розгляд документації із землеустрою ГУ Держгеокадастру у Рівненській області Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Бакшанської сільської ради Савранського району Одеської області (за межами населеного пункту) було погоджено. Земельна ділянка сформована і їй присвоєний кадастровий номер: 5124380400:01:002:0172, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Оскільки, приватизація вказаної земельної ділянки не завершена, нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку, що підтверджується інформаційним листом виданим Любашівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Крім позивачки ОСОБА_1 інших спадкоємців, що прийняли спадщину та спадкоємців, що мають право на обов`язкову частку у спадщині немає.

Позивачка посилалась на те, що вона прийняла спадщину після своєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

В зв`язку з незавершенням процедури приватизації земельної ділянки матір`ю позивачки та відмовою нотаріуса вчиняти- нотаріальні дії в іншому порядку крім судового, це питання вирішити неможливо.

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 14.06.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10.08.2021.

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 10.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 31.08.2021. В подальшому судове засідання було відкладене на 28.09.2021.

В судовому засіданні 28.09.2021 позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно до статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.20).

З наявного в матеріалах справи свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що позивачка я дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 21).

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 1,9882 га, відносно якої померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність, згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Одеській області від 27.02.2020 №15-2937/13-20-СГ, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, що розташована па території Бакшанської сільської ради Савранського району Одеської області (за межами населеного пункту) (а.с.23).

ОСОБА_2 за життя розпочала процедуру приватизації земельної ділянки шляхом укладання відповідного договору з землевпорядною організацією. Це підтверджується наявним в матеріалах справи Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.31-90)

Відповідно до висновку про розгляд документації із землеустрою ГУ Держгеокадастру у Рівненській області Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Бакшанської сільської ради Савранського району Одеської області (за межами населеного пункту) було погоджено (а.с.78).

З Довідки щодо надання інформації виданого Любашівською державною нотаріальною конторою Одеської області 02.03.2021 № 201/02-14 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 відкрита спадкова справа і єдиним спадкоємцем за заповітом є позивачка ОСОБА_1 (а.с.26).

Оскільки, приватизація вказаної земельної ділянки не завершена, нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку, що підтверджується інформаційним листом виданим Любашівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.24).

З листа Любашівської районної державної нотаріальної контори Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.04.2021 № 439/02-14 вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 24-25).

Крім того, з листа Любашівської районної державної нотаріальної контори Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.03.2021 № 201/02-14 вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею всього майна померлої ОСОБА_2 (а.с.26).

Відповідно до витягу про реєстрацію зі спадкового реєстру №64299705 від 09.04.2021 зареєстрована видача свідоцтва про право на спадщину, спадкову справу після смерті ОСОБА_2 заведено 03.12.2020 за №75/2020 за заявою спадкоємиці ОСОБА_1 (а.с.27-28).

Згідно з витягом про реєстрацію зі спадкового реєстру № 62731478 від 03.12.2020 зареєстрована спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведено 03.12.2020 за №75/2020 за заявою спадкоємиці ОСОБА_1 (а.с. 29).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 (а.с. 30).

У відповідності до положень статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Як вбачається з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , передбачено, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1 статті 1225 ЦК України.

За змістом статті 1296 ЦК України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до частин 1, 4 статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, провадиться один раз по кожному виду використання. Виходячи з вимог частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, в тому числі для ведення особистого селянського господарства.

Згідно зі статтею 118 ЗК України процедура приватизації розпочинається після надання громадянину дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органом державної влади або місцевого самоврядування, який надає відповідні дозволи.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 3 статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права. Згідно з пунктом г частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження №61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями ЗК України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X Перехідні положення Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Згідно статті 126 Земельного Кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Отже, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкодавці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкодавцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Відтак, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.

Оскільки за життя ОСОБА_2 розпочала приватизацію земельної ділянки (кадастровий номер: 5124380400:01:002:0172), а позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 , то вважається, що позивачка набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали покійній на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України.

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд, з урахуванням відсутності заперечень з боку відповідача, дійшов висновку, що позивачка має право успадкувати майнові права спадкодавця як спадкоємець за заповітом, оскільки вона прийняла спадщину після смерті своєї матері, інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, судом не встановлено.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у позовній заяві позивачка не ставить вимоги про стягнення судового збору з відповідача.

Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору, сплачених позивачем при зверненні до суду з цим позовом.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 3-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 206, 223, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, статтями 15, 16, 1216, 1218 ЦК України, статтями 81,125, 126, 152 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Савранської селищної ради Одеської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в порядку спадкування за заповітом право на завершення приватизації земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Савранської селищної ради Одеської області, Подільського району (раніше - Бакшанської сільської ради Савранського району Одеської області), розміром 1,9882 га, кадастровий номер: 5124380400:01:002:0172 із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, стосовно якої було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність, згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Одеській області від 27.02.2020 №15-2937/13-20-СГ, розпочатої спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом здійснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 всіх дій, пов`язаних з приватизацією земельної ділянки, в тому числі право на державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку та одержання документів на ім`я ОСОБА_1 , що посвідчують право власності на земельну ділянку.

Судові витрати у справі, понесені позивачкою ОСОБА_1 , - залишити за нею.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи через Савранський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складене та підписане головуючим суддею 29.09.2021.

Суддя: О.Ю. Брюховецький