Ухвала

від 21.09.2021 по справі 367/5979/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 21 вересня 2021 року апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_5 , на увалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 13 серпня 2021 року,

за участі: представника підозрюваної адвоката ОСОБА_6 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції в Київській області ОСОБА_7 , накладено арешт в рамках кримінального провадження №12021111040000797 від 09 серпня 2021 року, на майно підозрюваної ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на транспортний засіб марки «KIA Sportage» 2019 року випуску номер кузова НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 30.01.2020, шляхом накладення заборони на відчуження.

В іншій частині задоволення клопотання відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, підозрювана ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Щодо строку апеляційного оскарження зазначає, що 13 серпня 2021 року слідчим суддею клопотання прокурора розглянуто без її виклику, 18 серпня 2021 року захисником ОСОБА_8 отримано копію ухвали, 20 серпня 2021 року подано апеляційну скаргу.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.

Зазначає, що автомобіль марки «КІА SPORTAGE», д.н.з. НОМЕР_2 , не належав її на праві власності.

Вказаний транспортний засіб перебуває у власності ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 30 січня 2020.

ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» є лізингодавцем, а ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НТБ» є лізингоодержувачем, у володінні та користуванні якого перебуває це майно.

При цьому, ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», його працівники, представники, учасники не мають відношення до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та стосуються господарських відносин між КП «УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА «ГОСТОМЕЛЬ» і ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НТБ» щодо виконання робіт у смт Гостомель.

Як стверджує апелянт, щодо TOB «УЛФ-ФІНАНС» не здійснювалося і не здійснюється кримінальне провадження та до товариства не пред`явлено цивільний позов у кримінальному провадженні.

Відтак, ухвалою слідчого судді накладено арешт за відсутності правової підстави для арешту майна та всупереч завданням даного заходу забезпечення кримінального провадження, якими є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

В судове засідання прокурор не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання його повідомлено у встановленому законом порядку. 21 вересня 2021 року на електронну адресу Київського апеляційного суду м. Києва надіслав лист, в якому зазначено, що досудове засідання у даному кримінальному провадженні завершено і 31 серпня 2021 року обвинувальний акт скеровано до суду для розгляду по суті, а відтак у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника підозрюваної ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не пропущено, з огляду на положення абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Відділом поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 09 серпня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021111040000797, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

10 серпня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

12 серпня 2021 року старший слідчий слідчого відділення відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції в Київській області ОСОБА_7 звернувся до Ірпінського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на транспортний засіб марки «KIA Sportage» 2019 року випуску номер кузова НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 30 січня 2020 року, шляхом накладення заборони на відчуження, користування та розпорядження.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 13 серпня 2021 року клопотання задоволено частково, накладено арешт на зазначений автомобіль, шляхом заборони його відчуження, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Колегія суддів погоджуються з висновками слідчого судді, виходячи з наступного.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,167,170,171,172,173 КПК Україниі бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно з вимогами ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2ст.170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 на підставі протоколу № 1 від 12 травня 2014 року загальних зборів учасників ТОВ «Торговий дім «НТБ» від 12 травня 2014 року призначена на посад директора зазначеного товариства.

Так, будучи директором ТОВ «Торговий дім «НТБ», вона з метою привласнення бюджетних коштів КП УЖКГ «Гостомель» за договором підряду № 5/1 від 21 червня 2016 року «капітальний ремонт внутрішньо будівельного електрообладнання багатоквартирних житлових будинків за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Просукрівська, 6, 7, АДРЕСА_1 », шляхом особистого підписання і внесення таким чином до офіційних документів повністю недостовірних відомостей щодо обсягів виконаних будівельних робіт, незаконно привласнила бюджетні грошові кошти КП «УЖКГ «Гостомель» в сумі 66135 грн. 60 коп.

10 серпня 2021 року їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

Окрім того, в матеріалах судового провадження наявна позовна заява про стягнення з ОСОБА_5 на користь КП «УЖКГ «Гостомель» матеріальної шкоди в розмірі 66315 грн. 60 коп. (а.с.60-61).

Звертаючись із клопотанням про арешт майна, старший слідчий зазначив, що автомобіль марки «KIA Sportage» 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 належить підозрюваній ОСОБА_5 , а відтак з метою відшкодування шкоди, завданої в внаслідок вчинення кримінального правопорушення (цивільний позов), на нього необхідно накласти арешт.

Дослідивши матеріали судового провадження, колегією суддів встановлено, що вказаний автомобіль належить ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 30 січня 2020 року.

Відтак, доводи представника ОСОБА_5 , що вказаною ухвалою порушено її права не заслуговують на увагу.

Враховуючи викладене, що в даному випадку апеляційна скарга підозрюваної ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню, з урахуванням того, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні скеровано до суду для розгляду по суті, і колегія суддів позбавлена можливості здійснювати судовий контроль на даній стадії.

Керуючись статтями 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 13 серпня 2021 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції в Київській області ОСОБА_7 , накладено арешт в рамках кримінального провадження №12021111040000797 від 09 серпня 2021 року, на майно підозрюваної ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на транспортний засіб марки «KIA Sportage» 2019 року випуску номер кузова НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 30.01.2020, шляхом накладення заборони на відчуження, - залишити без змін, а апеляційну скаргупідозрюваної ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 367/5979/21 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_9

Справа № 11сс/824/5211/2021 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК