Ухвала

від 28.09.2021 по справі 753/18570/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №753/18570/21 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/5651/2021 Доповідач ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваної (в режимі ВКЗ з

ДУ «Київський слідчий ізолятор») ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021100020000761 від 11.03.2021 року, за апеляційною скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_7 ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 07.11.2021 року, із визначенням застави у розмірі, що складає 3405 000,00 гривень,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці c. Василівка Болградського району Одеської області, громадянці України, з середньо освітою, не працюючій, заміжній, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимій,

підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Слідчим відділом Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100020000761 від 11.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України.

08 вересня 2021 року в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_7

09 вересня 2021 року, в рамках кримінального провадження №12021100020000761, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України.

10 вересня 2021 року слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_11 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі,може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на потерпілих або членів їх родин в даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме підшукувати осіб, з числа завербованих, з метою дачі завідомо неправдивих показів з приводу обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з чим інша міра запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити дотримання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та усунути вказані ризики.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року клопотання слідчого задоволено та застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.11.2021 року, із визначенням застави у розмірі, що складає 3405 000,00 гривень.

Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя послався на врахування даних, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, та доведеності існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

На вказану ухвалу слідчого судді захисник підозрюваної ОСОБА_7 ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу з доповненнями в якій не погоджується з ухвалою, вважає її необґрунтованою та незаконною. Зазначає, що вручена ОСОБА_7 підозра не підтверджується належними доказами, слідчим суддею не перевірено факт набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваної у даному кримінальному провадженні. Також в ухвалі слідчого судді відсутні доводи щодо наявності хоча б одного з ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а лише міститься їх формальний перелік. Наголошує, що слідчим суддею не враховано особу підозрюваної, а саме: те, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, є жінкою похилого віку. Крім того, на думку апелянта, в матеріалах клопотання не міститься жодних доказів на підтвердження існування обставин, які є виключними підставами для визначення слідчим суддею застави в розмірі 1 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши:

доповідача суддю апеляційного суду;

прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги;

захисника та підозрювану, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити;

ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За змістом положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визначення особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною і достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунуте звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року та Фокс, Кемпбелл і Гратлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990 року.

Як вбачається з матеріалів клопотання, причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, підтверджується зібраними фактичними даними, які містяться в протоколах обшуків за місцем проживання причетних до вчинення злочину осіб, протоколах допитів потерпілих, протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та свідчать про наявність обґрунтованої підозри.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, з можливою конфіскацією майна.

Отже, при оцінці ризику переховування від правосуддя, поряд з іншими обставинами, може братися до уваги і загроза відносно суворого покарання, як це відображено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25.04.2000 року.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» від 04.05.2006 року, Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання.

Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповненні конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Як встановлено колегією суддів, прокурором у судовому засіданні, всупереч твердженням апеляційної скарги сторони захисту, доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави для застосування щодо ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, зокрема можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на потерпілих або членів їх родин в даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На підтвердження своїх висновків про наявність вказаних ризиків слідчий суддя навів змістовні доводи, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

Отже, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 , даних про її особу в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано застосував щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доводи апеляційної скарги не спростовують даних про те, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України.

Разом з цим, ухвала містить суперечливі висновки щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки в мотивувальній частині ухвали слідчий суддя наводить доводи про відсутність підстав для задоволення клопотання та обмеження права ОСОБА_7 на свободу, а в резолютивній частині ухвали прийнято рішення задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню.

Повертаючись до доводів апеляційної скарги щодо безпідставного визначення підозрюваній розміру застави, який виходить за межі, визначені п.3 ч.5 ст.182 КПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Нормами ч.3 ст.183 КПК України передбачено обов`язок слідчого судді при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. При цьому в ухвалі слідчого судді обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, необхідно враховувати і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні (рішення у справі «В. проти Швейцарії» 14379/18 від 26.01.1993 року, «Мангурас проти Іспанії» 12050/04 від 08.01.2009 року).

Разом з цим, як встановлено судом апеляційної інстанції, визначений слідчим суддею розмір застави у кримінальному провадженні є непомірним для підозрюваної ОСОБА_7 з огляду на її матеріальний стан. В матеріалах клопотання не міститься достатніх даних, що у підозрюваної або її родини маються значні статки. Доказів того, що існують обставини, які є виключними підставами для визначення застави у розмірі, який перевищує межі, визначені п.3 ч.5 ст.182 КПК України, матеріали клопотання не містять.

З огляду на викладене, застава у розмірі 3 405 000,00 гривень є такою, що не співвідноситься з даними про особу підозрюваної та виключна необхідність у застосуванні в такому розмірі не доведена стороною обвинувачення, на підставі чого суд апеляційної інстанції вважає її завідомо непомірною для підозрюваної, а отже такою, що визначена з порушенням вимог КПК України.

При цьому, для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваної, з урахуванням її особи, матеріального стану та інших обставин кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне, визначити заставу, яка буде достатньою, у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681000,00 гривень.

Такий розмір застави, на думку колегії суддів, буде справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а також належну процесуальну поведінку підозрюваної, не порушуючи при цьому її прав.

У відповідності до ч.1 ст.405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених Главою 31 КПК України.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 ОСОБА_9 , необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 рокускасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 681000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 ОСОБА_9 , задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 07.11.2021 року, із визначенням застави у розмірі, що складає 3405 000,00 гривень, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_12 , про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.11.2021 року.

Одночасно визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681000,00 гривень, яка повинна бути внесена у національній грошовій одиниці, як самиою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду: м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, номер рахунку за стандартом IBAN UA068201720355289002001082186, банк надавача послуг: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_7 , по справі №753/18570/21 в Київському апеляційному суді.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на підозрювану ОСОБА_7 покласти наступні обов`язки:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора та/або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими.

Визначити строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_7 , обов`язків до 07.11.2021 року.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи де підозрювана перебуває під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи де підозрювана перебуває під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрювана зобов`язаний виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрювана ОСОБА_7 вважається такою до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4