Рішення

від 12.08.2021 по справі 183/5395/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/5395/18

№ 2/183/120/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

з секретарем судового засідання Петренко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро про стягнення заборгованості по орендній платі,-

в с т а н о в и в:

05 вересня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро , в якому просила:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро на її користь заборгованість по орендній платі за 2012-2017 роки за користування земельною ділянкою площею 2,230 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:1057 в розмірі 72 290,86 грн., яка складається з: заборгованості по орендній платі в розмірі 44 803,32 грн.; інфляційних втрат в розмірі 17 444,43 грн.; з% річних в розмірі 3 600,02 грн. та пені в розмірі 6 443,09 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро на її користь судовий збір в сумі 722,91 грн.

Ухвалою суду від 07 вересня 2018 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

17 жовтня 2018 року ТОВ агрофірма Олімпекс-Агро звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу суду про відкриття провадження у справі.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ агрофірма Олімпекс-Агро залишено без задоволення, а ухвалу від 07 вересня 2018 року Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області про відкриття провадження залишено без змін.

Ухвалою суду від 15 серпня 2019 року провадження у справі зупинене у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 02 січня 2020 року провадження у справі поновлене;

Ухвалою суду від 02 січня 2020 року зобов`язано Новомосковську державну нотаріальну контору Дніпропетровської області надати на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 26 лютого 2020 року до участі у справі в якості правонаступників позивача ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 залучено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

02 березня 2021 року позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які є правонаступниками померлої ОСОБА_3 , звернулися до суду з уточненим позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро про стягнення заборгованості по орендній платі.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НОВ № 600066 від 09 листопада 2019 року, виданого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Носенком А.Г. за реєстровим № 1-1862, вона успадкувала 7/8 частин земельної ділянки площею 2,2300 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:1057, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

ЇЇ право власності на земельну ділянку площею 2,2300 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:1057зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 09 листопада 2019 року державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Носенком А.Г. згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49603180 від 09 листопада 2019 року, номер запису про право власності: 34075621.

Зазначену земельну ділянку вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_3 , 1929 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IІІ-ДП № 113815, виданого 28 листопада 2002 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №25159.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилався на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОК № 265959 від 02 вересня 2020 року, виданого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Голубовою О.С. за реєстровим № 2-434, він успадкував 1/8 частин земельної ділянки площею 2,2300 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:1057, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Його право власності на земельну ділянку площею 2,2300 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:1057 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 02 вересня 2020 року державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Голубовою О.С. згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53862145 від 02 вересня 2020 року, номер запису про право власності: 37995378.

Зазначену земельну ділянку він успадкував після смерті ОСОБА_4 , 1929 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IІІ-ДП № 113815, виданого 28 листопада 2002 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 25159.

У 2004 році між спадкодавцем ОСОБА_3 (Орендодавцем) та ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро (Орендарем) укладено Договір оренди без дати та номеру (далі по тексту Договір оренди) відносно двох земельних ділянок площею 5,650 га, зареєстрований у Новомосковському районному відділі ДРФ, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі № 4 вчинено запис від 28 липня 2004 року за № 04-04-126-00303.

У відповідності до п. 1, 2.1, 2.3 Договору оренди, Орендодавець надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку площею 5,650 гадля сільськогосподарських потреб, терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев`ять днів з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 2.2. Договору оренди, відповідач зобов`язався сплачувати Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 1,5 відсотка від грошової оцінки землі, що становить 475,10 грн. за один рік.

04 травня 2009 року за № 04-09-126-01779 в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру було зареєстровано Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки,укладеного в 2004 році між спадкодавцем ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро . За змістом Додаткової угоди до Договору оренди землі, сторонами було вирішено: внести зміни до п. 1 Договору, яким змінили площу земельної ділянки на 2,230 га, вартість якої 23 101,00 грн.; внести зміни до п. 2.2. Договору, якими змінили орендну плату в грошовій формі у розмірі 2 (Двох) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 462,00 грн., зокрема Орендар відшкодовує витрати на поховання в сумі 258,00 грн. У випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку, Орендар також повинен підняти вартість орендної плати та внести відповідні зміни в Договір оренди земельної ділянки; внести зміни до п. 2.3 Договору, яким зазначено термін дії Договору до 31 грудня 2021 року.

Також п. 2.2. Договору, орендна плата корегуватиметься Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі. Строк видачі орендної плати до 31 грудня кожного календарного року.

Відповідно до п. 3 Договору оренди, сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоїмки за кожний день прострочки.

На виконання п. 3 Договору оренди спадкодавець ОСОБА_3 (Орендодавець) в день підписання Договору оренди землі також підписала акт приймання-передачі (без дати), відповідно до якого земельна ділянка передана в оренду відповідачу.

Додатковою угодою також встановлено, що у всьому іншому, що не передбачено додатковою угодою, сторони керуються Договором та діючим в Україні законодавством.

Відповідач не виконував свої обов`язки щодо сплати орендної плати спадкодавцю ОСОБА_3 , у зв`язку з чим остання звернулася до суду з позовом про розірвання договору оренди землі.

Так, рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року у справі № 183/6548/17, позов ОСОБА_3 задоволений, договір оренди земельної ділянки площею 2,230 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:1057, - розірваний. Під час розгляду даної справи судом встановлено систематичну несплату орендної плати з боку відповідача, який визнав вимоги в повному обсязі. Рішення суду набрало законної сили 29 червня 2018 року, однак зобов`язання з виплати орендної плати відповідачем не виконане.

З 2010 року на виконання Указу Президента України від 02.02.2002 року № 92 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) із змінами від 13.09.2002 року та Указу Президента України від 19.08.2008 року № 725/2008 Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) відповідачем розмір орендної плати у грошовому виразі за Договором оренди землі було збільшено до 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, сторони за Договором оренди з урахуванням укладеної Додаткової угоди погодили 3 складових орендної плати: грошову - орендна плата у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; відробіткову - оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця розміром до 0,40 га; натуральну - безкоштовна поставка соломи до садиби Орендодавця.

У подальшому відповідачем відповідно до внутрішніх наказів розмір орендної плати поступово збільшувався, а саме: з 2015 року - до 4% від нормативної грошової оцінки землі; з 2016 року - до 5,5 %, а з 2017 року - до 6,5 %.

Згідно з інформацією наданою Управлінням Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області нормативна грошова оцінка земельних ділянок, належних позивачу в період з 2012 по 2017 роки станом на: 01.01.2012 рік - 125 413,00 грн.; 01.01.2013 рік - 125 413,00 грн.; 01.01.2014 рік - 125 413,00 грн.; 01.01.2015 рік - 156 641,00 грн.; 01.01.2016 рік - 187 969,00 грн.; 01.01.2017 рік - 187 969,00 грн.

Враховуючи, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 113815 від 28 листопада 2002 року загальна площа паю становить 5,650 га, який в свою чергу складається з двох земельних ділянок: 3,420 га та 2,230 га, а тому саме до земельної ділянки площею 2,230 га спадкодавцем ОСОБА_3 подано позов про стягнення заборгованості по орендній платі.

Таким чином, земельна ділянка площею 2,230 га становить 39,5% від земельної ділянки загальною площею 5,650 га (де 2,230 х 100% : 5,650 га).

Отже, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 2,230 га становить:

- 2012 рік - 49 538,14 грн. (125 413,00 грн. х 39,5% : 100%);

- 2013 рік - 49 538,14 грн. (125 413,00 грн. х 39,5% : 100%);

- 2014 рік - 49 538,14 грн. (125 413,00 грн. х 39,5% : 100%);

- 2015 рік - 61 873,20 грн. (156 641,00 грн. х 39,5% : 100%);

- 2016 рік - 74 247,76 грн. (187 969,00 грн. х 39,5% : 100%);

- 2017 рік - 74 247,76 грн. (187 969,00 грн. х 39,5% : 100%).

За підрахунками позивачів, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її збільшення, за період 2012-2017 роки, розмір орендної плати в грошовому виразі, який підлягав сплаті спадкодавцю ОСОБА_3 повинен становити 15 843,08 грн., а саме:

-за 2012 рік - 1 486,14 грн. (49 538,14 грн. : 100% х 3,00%);

-за 2013 рік - 1 486,14 грн. (49 538,14 грн. : 100% х 3,00%);

-за 2014 рік - 1 486,14 грн. (49 538,14 грн. : 100% х 3,00%);

-за 2015 рік - 2 474,93 грн. (61 873,20 грн. : 100% х 4,00%);

-за 2016 рік - 4 083,63 грн. (74 247,76 грн. : 100% х 5,5%);

-за 2017 рік - 4 826,10 грн. (74 247,76 грн. : 100% х 6,5%).

Оскільки відповідач допустив невиконання умов договору в частині своєчасної несплати та повної виплати орендної плати, відповідно до приписів ст. 625 ЦК України останній повинен сплатити суму основного боргу в розмірі 15 843,08 грн. та інфляційні втрати в розмірі 4 686,98 грн., а всього - 20 530,06 грн.

Позивачі, кожен окремо, звертають увагу на те, що вони мають право на отримання орендної плати та інфляційних втрат пропорційно розміру їх часток у спадщині, а саме: позивач ОСОБА_1 7/8, що становить 17 963,80 грн. та позивач ОСОБА_5 1/8, що складає 2 566,25 грн.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просили суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою площею 2,230 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:1057 з урахуванням інфляційних втрат в розмірі 17 963,80 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн. та судового збору в розмірі 632,55 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою площею 2,230 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:1057 з урахуванням інфляційних втрат в розмірі 2 566,25 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро на користь ОСОБА_2 судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 1 400,00 грн. та судового збору в розмірі 90,36 грн.

Таким чином, судом розглядались позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро про стягнення заборгованості по орендній платі в останній уточненій редакції від 21 травня 2021 року.

В судове засідання позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та їх представник, кожен окремо, не з`явилися, згідно заяви представника останній просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ТОВ агрофірма Олімпекс-Агро в судове засідання не з`явився, в той же час звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності до вказаних правовідносин за період з 2012-2015 роки, просив у позові відмовити. Зокрема, заперечував проти стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, вважає їх завищеними та такими, що не відповідають складності справи, крім того в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачами витрат на адвоката на вказану суму.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані сторонами письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НОВ № 600066 від 09 листопада 2019 року, виданого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Носенком А.Г. за реєстровим № 1-1862, належить 7/8 частин земельної ділянки площею 2,2300 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:1057, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Право власності ОСОБА_1 на 7/8 частин земельної ділянки площею 2,2300 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:1057 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 09 листопада 2019 року державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Носенком А.Г. згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49603180 від 09 листопада 2019 року, номер запису про право власності: 34075621.

Зазначену частину земельної ділянки вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_3 , 1929 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належала останній на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IІІ-ДП № 113815, виданого 28 листопада 2002 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 25159.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОК № 265959 від 02 вересня 2020 року, виданого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Голубовою О.С. за реєстровим № 2-434, він успадкував 1/8 частин земельної ділянки площею 2,2300 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:1057, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Його право власності на земельну ділянку площею 2,2300 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:1057 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 02 вересня 2020 року державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Голубовою О.С. згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53862145 від 02 вересня 2020 року, номер запису про право власності: 37995378.

Зазначену земельну ділянку він успадкував після смерті матері ОСОБА_3 , 1929 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IІІ-ДП № 113815, виданого 28 листопада 2002 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 25159.

Встановлено, що у 2004 році між спадкодавцем ОСОБА_3 (Орендодавцем) та ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро (Орендарем) укладено Договір оренди без дати та номеру (далі по тексту Договір оренди) відносно двох земельних ділянок площею 5,650 га., зареєстрований у Новомосковському районному відділі ДРФ, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі № 4 вчинено запис від 28 липня 2004 року за № 04-04-126-00303.

У відповідності до п. 1, 2.1, 2.3 Договору оренди, Орендодавець надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку площею 5,650 га для сільськогосподарських потреб, терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев`ять днів з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 2.2. Договору оренди, відповідач зобов`язався сплачувати Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 1,5 відсотка від грошової оцінки землі, що становить 475,10 грн. за один рік.

Також п. 2.2. Договору передбачено, що орендна плата корегуватиметься Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі. Орендар сплачує Орендодавцю суму орендної плати після утримання прибуткового податку, згідно чинного законодавства. Строк видачі орендної плати до 31 грудня кожного календарного року.

Відповідно до п. 3 Договору оренди, сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоїмки за кожний день прострочки.

Згідно з п. 1. Договору оренди, сторонами погоджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки яка на день підписання Договору становила 55 016,91 грн.

На виконання п. 3 Договору оренди Орендодавець в день підписання Договору оренди землі також підписав акт приймання передачі (без дати), відповідно до якого земельна ділянка передана в оренду відповідачу.

04 травня 2009 році за № 04-09-126-01779 в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру було зареєстровано Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки, укладеного в 2004 році між спадкодавцем ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро . За змістом Додаткової угоди до Договору оренди землі, сторонами було вирішено: внести зміни до п. 1 Договору, яким змінили площу земельної ділянки на 2,230 га, вартість якої 23 101,00 грн.; внести зміни до п. 2.2. Договору, якими змінили орендну плату в грошовій формі у розмірі 2 (Двох) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 462,00 грн., зокрема Орендар відшкодовує витрати на поховання в сумі 258,00 грн. У випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку, Орендар також повинен підняти вартість орендної плати та внести відповідні зміни в Договір оренди земельної ділянки; внести зміни до п. 2.3 Договору, яким зазначено термін дії Договору до 31 грудня 2021 року.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Також, відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Пунктом 3 розділу "Інші умови" Договору оренди землі передбачено, що в разі переходу права власності до інших осіб Договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Згідно із приписами ч.ч. 1, 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Суд зауважує, що представник відповідача був обізнаний про наявність спадкоємців Орендодавця ОСОБА_3 , які залучені судом до участі у справі, будь-яких заперечень з приводу переходу права власності від останнього не надходило.

Отже, 09 листопада 2019 року набувши право власності на 7/8 частин земельної ділянки площею 2,320 га позивач ОСОБА_1 набула прав та обов`язків за Договором оренди землі, укладеним між спадкодавцем ОСОБА_3 та відповідачем, та стала новим Орендодавцем.

Зокрема, 02 вересня 2020 року набувши право власності на 1/8 частину земельної ділянки площею 2,320 га позивач ОСОБА_2 набув прав та обов`язків за Договором оренди землі, укладеним між спадкодавцем ОСОБА_3 та відповідачем, та став новим Орендодавцем.

Як зазначено вище, укладений між спадкоємцем (Орендодавцем) та Відповідачем Договір оренди землі (п.2.2. Договору з урахуванням Додаткової угоди) визначає три основні складові орендної плати, якими є: орендна плата у грошовій формі 2% від грошової оцінки землі, безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га.

Таким чином, сторони укладаючи Договір оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною формою та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною формою та підлягає виплаті (виконанню). Додатково, за настання відповідних обставин до складу орендної плати входить одноразова виплата на поховання.

З 2010 року на виконання Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" та Указу Президента України від 19 серпня 2008року № 725/2008 "Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" Відповідачем розмір орендної плати у грошовому виразі було збільшено до 3% від нормативної грошової оцінки землі, на дату розрахунку.

Судом встановлено, що відповідно до внутрішніх наказів Відповідача, розмір орендної плати поступово збільшувався, а саме:з 2015 року - до 4% від нормативної грошової оцінки землі; з 2016 року - до 5,5 %, а з 2017 року - до 6,5 %.

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Так, гідно з інформацією наданою Управлінням Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області нормативна грошова оцінка земельних ділянок належних позивачу в період з 2012 по 2017 роки станом на: 01.01.2012 рік - 125 413,00 грн.; 01.01.2013 рік - 125 413,00 грн.; 01.01.2014 рік - 125 413,00 грн.; 01.01.2015 рік - 156 641,00 грн.; 01.01.2016 рік - 187 969,00 грн.; 01.01.2017 рік - 187 969,00 грн.

В той же час, згідно до наказів відповідача від 23.04.2015 року (номер наказу нечитабельний), наказу № 18-Д від 18.02.2016 року та № 9 від 23.02.2017 року нормативна грошова оцінка земельних ділянок за 2015-2017 роки складає: з 01.01.2015 - 156 642,00 грн.; з 01.01.2016 року - 187 970,00 грн.; з 01.01.2017 року - 187 970,40 грн.

Враховуючи, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 113815 від 28 листопада 2002 року загальна площа паю становить 5,650 га, який в свою чергу складається з двох земельних ділянок: 3,420 га та 2,230 га. Позов спадкодавцем ОСОБА_3 про стягнення орендної плати поданий відносно земельної ділянки площею 2,230 га.

Таким чином, земельна ділянка площею 2,230 га становить 39,5% від земельної ділянки загальною площею 5,650 га (де 2,230 х 100% : 5,650 га).

Отже, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 2,230 га становить:

- 2012 рік - 49 538,14 грн. (125 413,00 грн. х 39,5% : 100%);

- 2013 рік - 49 538,14 грн. (125 413,00 грн. х 39,5% : 100%);

- 2014 рік - 49 538,14 грн. (125 413,00 грн. х 39,5% : 100%);

- 2015 рік - 61 873,59 грн. (156 642,00 грн. х 39,5% : 100%);

- 2016 рік - 74 248,15 грн. (187 970,00 грн. х 39,5% : 100%);

- 2017 рік - 74 248,31 грн. (187 970,40 грн. х 39,5% : 100%).

За підрахунками позивачів, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її збільшення, за період 2012-2017 роки, розмір орендної плати в грошовому виразі, який підлягав сплаті спадкодавцю ОСОБА_3 повинен становити 15 843,08 грн., а саме:

-за 2012 рік - 1 486,14 грн. (49 538,14 грн. : 100% х 3,00%);

-за 2013 рік - 1 486,14 грн. (49 538,14 грн. : 100% х 3,00%);

-за 2014 рік - 1 486,14 грн. (49 538,14 грн. : 100% х 3,00%);

-за 2015 рік - 2 474,93 грн. (61 873,20 грн. : 100% х 4,00%);

-за 2016 рік - 4 083,63 грн. (74 247,76 грн. : 100% х 5,5%);

-за 2017 рік - 4 826,10 грн. (74 247,76 грн. : 100% х 6,5%).

Однак, суд не погоджується з наведеними розрахунком позивачів, з огляду на наступне.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів за 2012-2017 роки про сплату орендної плати ані спадкодавцю ОСОБА_3 , ані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Представник відповідача посилається на те, що докази сплати орендної плати за 2012-2015 роки за Договором оренди земельної ділянки площею 2,230 га. відсутні, оскільки відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12 квітня 2012 року строк зберігання відомостей на виплату грошей складає 3 (три) роки.

В той же час, з огляду на те, що представником відповідача заявлене клопотання про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин за період 2012-2015 роки, суд, вирішуючи дане клопотання керується наступними нормами права.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За правилами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що наведені у ст.ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи - ст. 261 ЦК України, за змістом якої початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд вважає, що до спірних правовідносин в частині здійснення розрахунку щодо наявності заборгованості з орендної плати з урахуванням інфляційних втрат за період з 2012 року по 2015 рік включно належить застосувати строк позовної давності.

Що стосується розрахунку заборгованості по орендній платі за період 2016-2017роки, наведеного позивачем, як зазначалося вище суд не може з ним погодитися, оскільки він здійснений позивачем без врахування утримання податку та військового збору, що суперечить умовам Договору оренди, яким визначено, що орендна плата сплачується після утримання прибуткового податку.

Отже, сума заборгованості за Договором по виплаті орендної плати без урахування податків та військового збору від грошової оцінки землі складає:

- за 2016 рік - 4 083,65 грн. (74 248,15 грн. : 100% х 5,5%);

- за 2017 рік -4 826,14 грн. (74 248,31 грн. 6 100% х 6,5%).

При цьому, нормами п. 170.1 ст.170 ПК України визначено Особливості нарахування (виплати) та оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм).

Так, п.п.170.1.1 п.170.1 ПК України визначає, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі..

П.170.1.4 п.170.1 ст.170 ПК України вказує, що доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

П.167.1 ст.167 ПК України визначає, що Ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

З 2015 року, відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 % від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Таким чином, відповідачем з урахуванням норм ПК України, під час нарахування орендної плати з суми нарахованої орендної плати, як податковим агентом платника податку повинно бути перераховано податок на прибуток фізичних осіб та утримано військовий збір.

Відтак, сума орендної плати, належна до виплати становить:

-за 2016 рік - 3 287,34 грн. (4 083,65 грн.-735,06 грн. (ПДФО 18%) - 61,25 грн. (ВЗ 1,5%);

-за 2017 рік - 3 885,05 грн. (4 826,14 грн. - 868,70 грн. (ПДФО 18%) - 72,39 грн. (ВЗ 1,5 %));

За таких обставин, за Договором оренди земельної ділянки за період з 2016-2017 роки до стягнення підлягає орендна плата в сумі 7 172,39грн.

В той же час, суд звертає увагу, що позивач ОСОБА_1 як спадкоємець має право на отримання орендної плати пропорційно розміру її частки у спадщині, а саме 7/8, що становить 6 275,84 грн., а позивач ОСОБА_2 - 1/8 частину, що становить 896,55 грн.

Відповідач не виконував свої обов`язки щодо сплати орендної плати спадкодавцю ОСОБА_3 , у зв`язку з чим остання звернулася до суду з позовом про розірвання договору оренди землі.

Встановлено, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року у справі № 183/6548/17, позов ОСОБА_3 задоволений, договір оренди земельної ділянки площею 2,230 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:1057, - розірваний. Під час розгляду даної справи судом встановлено систематичну несплату орендної плати з боку відповідача, який визнав вимоги в повному обсязі. Рішення суду набрало законної сили 29 червня 2018 року, однак зобов`язання з виплати орендної плати відповідачем не виконане.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що Відповідач не виконував свої обов`язки щодо сплати орендної плати спадкодавцю ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач допустив невиконання умов договору щодо виплати орендної плати, відповідно до зазначених норм цивільного законодавства та договору, суд вважає за необхідне стягнути штрафні санкції.

Відносно штрафних санкцій за прострочення сплати орендної плати за 2016 рік, за умовами укладеного між сторонами договору зобов`язання мало бути виконане у строк до 31 грудня 2016 року; за 2017 рік - до 31 грудня 2017 року, а тому розрахунок інфляційних втрат здійснюється наступним чином:

Інфляційні втрати за період з 01/01/2016 року по 31/12/2016 рік . Формула сукупного індексу інфляції: ІІс = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ). Де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Сукупний індекс інфляції - IІс: (100,90 : 100) x (99,60 : 100) x (101,00 : 100) x (103,50 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (99,90 : 100) x (99,70 : 100) x (101,80 : 100) x (102,80 : 100) x (101,80 : 100) x (100,90 : 100) = 1.12361449

Інфляційне збільшення:3 287,34 x 1.12361449 - 3 287,34 = 406,36 грн.

Розрахунок інфляційних втрат за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року:

Сукупний індекс інфляції - IІс: (101,10 : 100) x (101,00 : 100) x (101,80 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (100,20 : 100) x (99,90 : 100) x (102,00 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (101,00 : 100) = 1.13668744

Інфляційне збільшення:3 885,05 x 1.13668744 - 3 885,05 = 531,04 грн.

Таким чином, інфляційні втрати за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року складають 937,40 грн., що пропорційно від розміру 7/8 частки позивача ОСОБА_1 у спадщині становить 820,23 грн. та 1/8 частини у спадщині позивача ОСОБА_2 складає 117,17 грн.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 належить стягнути заборгованість по орендній платі за 2016-2017 роки за користування земельною ділянкою площею 2,230 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:1057 в розмірі 7 096,07 грн., яка складається з: заборгованості по орендній платі в розмірі 6 275,84 грн.; інфляційних втрат в розмірі 820,23 грн.; з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 належить стягнути заборгованість по орендній платі за 2016-2017 роки за користування земельною ділянкою площею 2,230 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:1057 в розмірі 1 013,72 грн., яка складається з: заборгованості по орендній платі в розмірі 896,55 грн.; інфляційних втрат в розмірі 11 7,17 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; 3) для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У своїй постанові Верховний Суд КАС від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19 зробив висновок про те, що відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон №5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон №265/95-ВР, Положення №13 та Положення №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність (пункт 35 цієї постанови). Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа (п. 36 постанови). Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, а тому останній може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта (п. 37 даної постанови).

Представником позивачів на підтвердження понесення останніми витрат на адвоката надано: договір № 10/09-20 про надання правової допомоги позивачу ОСОБА_1 від 25 вересня 2020 року, додаткову угоду № 1 до договору № 10/09-20 про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 25 вересня 2020 року;попередній розрахунок надання послуг адвокатом, згідно якого: вартість консультації - 250,00 грн., вартість послуг щодо аналізу та збору доказів - 750,00 грн., складання та подання до суду позовної заяви - 3 500,00 грн., а також представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції - 5 500,00 грн., а також договір № 11/09-20 про надання правової допомоги позивачу ОСОБА_2 від 25 вересня 2020 року, додаткову угоду № 1 до договору № 11/09-20 про надання правової допомоги ОСОБА_2 від 25 вересня 2020 року; попередній розрахунок надання послуг адвокатом, згідно якого: вартість консультації - 250,00 грн., вартість послуг щодо аналізу та збору доказів - 250,00 грн., складання та подання до суду уточненої заяви - 400,00 грн., а також представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції - 500,00 грн.

В той же час, позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожним окремо, не надано доказів сплати послуг за надану правову допомогу, а саме: квитанції, чеки, платіжні доручення або довідку в довільній формі від адвоката про оплату його послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зробила висновок про те, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

В свою чергу, представник відповідача ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро у своїй заяві заперечував проти стягнення з товариства витрат на правову допомогу в зазначеному розмірі, вважає їх завищеними та такими, що не відповідають складності справи, наполягав на відмові в їх відшкодуванні, оскільки стороною позивача не надано доказів про оплату наданих послуг.

У постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц зроблений висновок про те, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такий висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року, справа № 826/1216/16, провадження № 11-562ас18, у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року справа № 301/1894/17.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку що вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в зазначеному вище розмірі не підлягають задоволенню, з огляду на їх недоведеність.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що спадкодавцем ОСОБА_3 , правонаступником якої є позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було сплачено судовий збір у розмірі 722,91 грн., що пропорційно від розміру 7/8 частки позивача ОСОБА_1 у спадщині підлягає відшкодуванню в сумі 632,55 грн. та 1/8 частини позивача ОСОБА_2 у спадщині в сумі 90,36 грн.

Інші доводи викладені сторонами, судом не приймаються до уваги, оскільки вони не спростовують висновків суду.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 276, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро про стягнення заборгованості по орендній платі, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2016-2017 роки за користування земельною ділянкою площею 2,230 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:1057 в розмірі 7 096,07 грн. (сім тисяч дев`яносто шість грн. 07 коп.), яка складається з: заборгованості по орендній платі в розмірі 6 275,84 грн.; інфляційних втрат в розмірі 820,23 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 632,55 грн. (шістсот тридцять дві грн. 55 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі за 2016-2017 роки за користування земельною ділянкою площею 2,230 га, кадастровий номер 1223286000:02:014:1057 в розмірі 1 013,72 грн. (одна тисяча тринадцять грн. 72 коп.), яка складається з: заборгованості по орендній платі в розмірі 896,55 грн.; інфляційних втрат в розмірі 117,17 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро на користь ОСОБА_2 судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 90,36 грн. (дев`яносто грн. 36 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - відмовити.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро , код ЄДРПОУ 30195842, місцезнаходження юридичної особи: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, буд. 10.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 12 серпня 2021 року.

Суддя Д.І. Городецький