Справа № 236/3701/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді - Саржевської І.В.,
за участю секретаря - Олійник С.М.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Лиман Донецької області за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на спадкове майно,
В С Т А Н О В И В:
10.09.2021 до Краснолиманського міського суду Донецької області звернувся представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Фальченко Іван Володимирович, з позовною заявою до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на спадкове майно.
Позивач ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Фальченко І.В., належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, представник надав суду заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити, справу розглянути без їх участі.
Представник відповідача Лиманської міської ради Донецької області, який був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, просить розглянути справу без його участі, рішення ухвалити на розсуд суду, про що суду надав відповідну заяву.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України , у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рубці, Лиманського району, Донецької області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06.07.2020 року, актовий запис № 476.
Згідно статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1217 ЦК України передбачені види спадкування. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).
За життя 12.09.2019 року ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до змісту якого, земельну ділянку загальною площею 5,3821га, що розташована: Донецька область, Лиманський район, Рубцівська сільська рада, яка належала йому на час смерті, заповідав позивачу ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений 12.09.2019 року приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Бігун В.В. за реєстровим № 4958, на теперішній час не змінений та не скасований, що підтверджується повідомленням державного нотаріуса Лиманської державної нотаріальної контори Алексєєвої В.Є. 17.09.2021року.
Як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 звернувся до Лиманської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для оформлення своїх спадкових прав, тобто, у встановленому законом порядку прийняв спадщину. Так, згідно повідомлення державного нотаріуса Лиманської державної нотаріальної контори Алексєєвої В.Є. від 17.09.2021 року, спадкова справа № 182/2020 після смерті ОСОБА_2 заведена на підставі заяви про прийняття спадщини за заповітом від ОСОБА_1 , поданої 22.08.2020 року; з іншими заявами про прийняття спадщини обо відмову від її прийняття ніхто не звертався.
Постановою державного нотаріуса Лиманської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Алексєєвої В.Є. від 10.08.2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який підтверджує право власності на земельну ділянку на ім`я спадкодавця.
Відповідно до копії Державного акта, серії ЯБ № 468217, ОСОБА_2 , на підставі рішення Краснолиманської міської ради від 04.05.2006 року № 5/1-51, передано земельну ділянку площею 5,3821га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Лиманської міської ради(колишня Рубцівська сільська рада м. Красний Лиман)Донецької області.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.03.2019 року, на даний час власником земельної ділянки площею 5,3821га, кадастровий №1423084300:07:000:0168, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Лиманської міської ради (колишня Рубцівська сільська рада) значиться ОСОБА_2 .
Згідно п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Згідно зі статтею 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації в Державний земельний кадастр. Сформовані земельні ділянки підлягають реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до вимог ст. 120 ЗК України в редакції закону № 997-V від 27 квітня 2007 року та ч. 1 ст. ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Відповідно п. 1.16 "Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі", затвердженної Державним комітетом України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року, яка діяла на момент виникнення права у спадкодавця зі змінами від 16 березня 2009 року, складання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку включає заяву власника землі про складання державного акту.
Оскільки документ, що підтверджує право власності померлого ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку відсутній, позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину та користуватися, розпоряджатися земельною ділянкою, що входить до спадкового майна та належать йому в порядку спадкування.
Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини, які регламентують порядок набуття права власності на спадкове майно і регулюються Конституцією України, ЦК України, ЗК України та ЦПК України.
Так, згідно із ст. ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно дост. 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Тобто, за змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. ч.1, 3 ст.1296 ЦК України).
Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силуст.116 ЗК України, громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Статті 81 та 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, ренти, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1ст.1297 ЦК України).
Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов`язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.
Керуючись ст.ст. 15 , 16 , 384 , 392 , 1216 , 1218 , 1225 , 1261 , 1268 ЦК України , ст.ст. 4 , 12 , 13 , 81 , 265 ЦПК України , суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на спадкове майно за заповітом, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та складається з земельної ділянки площею 5,3821га, кадастровий № 1423084300:07:000:0168, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Лиманської міської ради (колишня Рубцівська сільська рада, м. Красний Лиман), Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Судове рішення складено 29.09.2021 року.
Суддя -
Суд | Краснолиманський міський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2021 |
Оприлюднено | 01.10.2021 |
Номер документу | 99990538 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Краснолиманський міський суд Донецької області
Саржевська І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні