Ухвала

від 28.09.2021 по справі 520/2146/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/2146/17

Провадження по справі № 1-кп/522/459/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року м.Одеса

Колегія суддів Приморського районного суду м. Одеси у складі:

головуючого судді- ОСОБА_1 ,

судді - ОСОБА_2 ,

судді - ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160150002578 від 27.08.2016 року стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лощинівка, Ізмаїльського району, Одеської області, ромської національності, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, п.п.2,9 ч. 2 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5

перекладача ОСОБА_9 , -

ВСТАНОВИЛА:

17.11.2017 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12016160150002578 від 27.08.2016 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, п.п. 2, 9 ч. 2 ст. 115 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, п.п. 2, 9 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, ще мають місце, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, з метою зміни ними своїх показів.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший, більш м`який запобіжний захід, так як всі свідки допитані, докази досліджені, ОСОБА_5 має родину, раніше до кримінальної відповідальності не притягуався.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, санкція за вчинення найтяжчого з яких передбачає можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, обвинувачений офіційно не одружений, офіційно не працював, ніде не навчається, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків, докази у даному кримінальному провадженні ще не досліджені судом в повному обсязі, тому є достатні підстави вважати, що існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду, вчинити інші злочини.

Таким чином, колегія суддів вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що існує необхідність продовження строку дії відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Можливість призначення обвинуваченому, у разі визнання його винним, покарання у вигляді довічного позбавлення волі, дані про особу обвинуваченого, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Метою продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що може обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інший злочин.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, суд враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень як обставина, яка впливає на вибір судом виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення обвинуваченим тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження обвинувачення та чим нижчим є рівень його обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання особи обвинуваченого у хід судового розгляду чи переховування від правосуддя, і навпаки.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 .

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику переховування від суду.

Метою обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватись від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_5 від суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, колегія суддів враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується, які є особливо тяжкими, що у випадку обвинувального вироку, позбавляє суд можливості застосувати норми ст. 75 КК України та дає суду можливість призначити покарання у виді довічного позбавлення волі.

Тому, колегія суддів погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування обвинуваченого від суду.

Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти висновку про наявність ризику ймовірного переховування від суду.

Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.

При встановленні зазначеного ризику, суд виходить з того, що ОСОБА_5 не має постійного заробітку, ніде не навчався, не одружений, дітей не має, офіційного або постійного місця роботи не мав, тобто не має міцних соціальних зв`язків, а тому є підстави вважати що обвинувачений перебуваючи на свободі може вчинити інші кримінальні правопорушення, або переховуватись від суду.

Застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого та його майновий стан, колегія суддів вважає за необхідне не визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, оскільки злочини, які інкриміновані обвинуваченому, пов`язані з насильством та призвели до загибелі людини.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, колегія суддів приходить до висновку, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 потрібно продовжити, так як ризики, які суд приймав до уваги при обранні вказаного запобіжного заходу, ще мають місце.

Керуючись ст. ст. 176-178, 318-380, 331, 376 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строкдії запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 26.11.2021 року включно.

Строк дії запобіжного заходу обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 28.09.2021 року.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Суддя: ОСОБА_2

Суддя: ОСОБА_3

28.09.2021