Ухвала

від 24.09.2021 по справі 643/16780/21

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/16780/21

Провадження № 2-з/643/219/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Харченко А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь заборгованість за договором позики у розмірі 213 600 грн., три відсотки річних у розмірі 9269,65 грн., інфляційні витрати у розмірі 22 428 грн., всього 245 297,65 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат .

Разом з позовною заявою додано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить: вжити заходи забезпечення позову у розмірі співмірному з позовними вимогами, шляхом заборони відчуження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , належного йому на праві власності майна, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 6325181502:00:001:0009, площею 0.3088 га., дата державної реєстрації 15.04.2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1810872463251, номер запису про право власності 31180214;

1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 6325181502:00:001:0010, площею 0.25 га., дата державної реєстрації 15.04.2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1810800263251, номер запис про право власності 31178806;

1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, загальна площа 106,2 кв.м., житлова площа 68.9 кв.м., житловий будинок - літ. А-1 з прибудовою - літ. А1- 1 , а також надвірні будівлі: гараж - літ. Б , літній душ - літ. В , вбиральня - літ. Г , навіс - літ. Д , сараї - літ. Е , З , погріб - літ. Ж , огорожа - №1,2, колонки - №3,4, дата державної реєстрації 15.04.2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1810788963251, номер запису про право власності 31178610;

земельної ділянки, кадастровий номер 6320281200:01:000:0508, площею 0,4 га., дата державної реєстрації 09.12.2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 800539763202, номер запису про право власності 12453642;

Земельної ділянки, кадастровий номер 6320281200:01:000:1505, площею 0.6051, дата державної реєстрації 09.12.2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 800529563202, номер запису про право власності 12453484;

Земельної ділянки, кадастровий номер 6320281200:01:000:1082, площею 0.2549, дата державної реєстрації 09.12.2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 800518263202, номер запису про право власності 12453281;

Земельної ділянки, кадастровий номер 6320281200:02:000:0335, площею 4.1351, дата державної реєстрації 09.12.2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80050563202, номер запису про право власності 12453043;

Земельної ділянки, кадастровий номер 6320281201:00:003:0053, площею 0.4798 га., дата державної реєстрації 09.12.2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 800490763202, номер запису про право власності 12452789..

В обґрунтування заяви зазначені обставини, які є підставою пред`явленого позову. Також зазначено, що відповідач самостійно не виконує зобов`язання за договором позики, на зв`язок з позивачем не виходить, та, як відомо позивачу, часто перебуває за межами України, що дає підстави вважати, що він може змінити місце свого проживання та залишитися за кордоном. Саме з цих підстав, позивач впевнена, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Дослідивши отримані матеріали, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види заходів забезпечення позову визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України. До них в тому числі відноситься заборона вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 22.02.2005 року у справі Новоселецький проти України зазначив, що стаття 1 Протоколу N 1, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (див. рішення "Броньовський проти Польщі" [GC], N 31443/96, п. 143, CEDH 2004-...). У кожній справі, в якій іде мова про порушення вищезгаданого права, Суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (див. рішення "Спорронг та Лонрот проти Швеції" ( 980_098 ), від 23 вересня 1982 року, серія А, N 52, стор. 26, п.69).

В рішенні від 19.02.2009 року у справі Христов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що втручання у право особи, захищене статтею 1 Першого протоколу, має бути виправданим. У цьому зв`язку Суд знову наголошує на необхідності підтримання "справедливої рівноваги" між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе "особистий і надмірний тягар" (див. рішення у справі Брумареску, п. 78).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 по справі № 381/4019/18 висловила висновки щодо застосування норм права, згідно яких співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору, в зв`язку з чим відсутні підстави для відмови у вжитті заходів забезпечення позову з огляду на недоведеність або необґрунтованість заявлених позовних вимог. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому забезпечення позову у вигляді арешту нерухомого майна не призведе до невиправданого обмеження майнових прав власника, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Вказаний вид забезпечення позову не впливає на матеріальний стан власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року по справі № 20/3560/18, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно з Договором позики грошей від 10.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Палєвою О.М., позивач передала відповідачу грошові кошти у розмірі 213 600 грн., а відповідач зобов`язався повернути суму позики в строк та на умовах, встановлених договором. Строк повернення суми позики було встановлено не пізніше 17-00 год. 10.04.2020.

Таким чином, з доводів позовної заяви, заяви про забезпечення позову та наданих позивачем документів вбачається, що між сторонами дійсно виник спір з приводу повернення грошових коштів за договором позики. Враховуючи значний розмір позовних вимог, існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Згідно з висновками щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 по справі № 381/4019/18, на даній стадії розгляду справи суд позбавлений можливості надавати по суті оцінку доведеності або обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Як вбачається Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майном, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 276076107 від 22.09.2021, вищевказане майно, на яке позивач просить накласти заборону на відчуження, належить відповідачу на праві власності.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених зокрема в постанові Верховного Суду від 06.09.2019 по справі № 756/3322/19, накладення арешту на належне відповідачу майно та майнові права є належним та співмірним заходом забезпечення позову в цивільній справі про стягнення боргу за договором позики.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження спірного нерухомого майна на користь інших осіб, а відтак - істотно ускладнити або унеможливити виконання можливого рішення суду, а також ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача, які згідно доводів позовної заяви порушені відповідачами.

За таких обставин суд приходить до висновку, що накладення заборони відчуження нерухомого майна, належного ОСОБА_2 , є необхідним заходом забезпечення позову, який гарантуватиме ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача в разі задоволення позову і одночасно не становитиме надмірний тягар для власника нерухомого майна, оскільки останнє фактично перебуватиме у володінні власника та обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Вказаний вид забезпечення позову не впливатиме на матеріальний стан власника нерухомого майна та не призведе до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування.

Таким чином, суд вбачає підстави для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 та забезпечує позов шляхом накладення заборони відчуження нерухомого майна.

Керуючись ст. 149-153, 258-261, 353-354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Заборонити відчуження майна, яке належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на праві власності, а саме:

земельної ділянки, кадастровий номер 6325181502:00:001:0009, площею 0.3088 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , дата державної реєстрації 15.04.2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1810872463251, номер запису про право власності 31180214;

1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 6325181502:00:001:0010, площею 0.25 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , дата державної реєстрації 15.04.2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1810800263251, номер запис про право власності 31178806;

1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, загальна площа 106,2 кв.м., житлова площа 68.9 кв.м., житловий будинок - літ. А-1 з прибудовою - літ. А1- 1 , а також надвірні будівлі: гараж - літ. Б , літній душ - літ. В , вбиральня - літ. Г , навіс - літ. Д , сараї - літ. Е , З , погріб - літ. Ж , огорожа - №1,2, колонки - №3,4, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , дата державної реєстрації 15.04.2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1810788963251, номер запису про право власності 31178610;

земельної ділянки, кадастровий номер 6320281200:01:000:0508, площею 0,4 га., яка розташована за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с/рада Бригадирівська, дата державної реєстрації 09.12.2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 800539763202, номер запису про право власності 12453642;

земельної ділянки, кадастровий номер 6320281200:01:000:1505, площею 0.6051 га, яка розташована за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с/рада Бригадирівська, дата державної реєстрації 09.12.2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 800529563202, номер запису про право власності 12453484;

земельної ділянки, кадастровий номер 6320281200:01:000:1082, площею 0.2549 га, яка розташована за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с/рада Бригадирівська, дата державної реєстрації 09.12.2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 800518263202, номер запису про право власності 12453281;

земельної ділянки, кадастровий номер 6320281200:02:000:0335, площею 4.1351 га, яка розташована за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с/рада Бригадирівська, дата державної реєстрації 09.12.2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80050563202, номер запису про право власності 12453043;

земельної ділянки, кадастровий номер 6320281201:00:003:0053, площею 0.4798 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , дата державної реєстрації 09.12.2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 800490763202, номер запису про право власності 12452789.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Московського

районного суду м. Харкова А.М. Харченко