Рішення

від 23.09.2021 по справі 913/484/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року м.Харків Справа № 913/484/21

Провадження № 30/913/484/21

За позовом заступника керівника Луганської обласної прокуратури , м. Сєвєродонецьк Луганської області, в інтересах держави в особі

Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача - Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області , смт Троїцьке Троїцького району Луганської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного підприємства Білокуракинське лісомисливське господарство , смт Білокуракине Луганської області

про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання Баштова М.О.

У засіданні брали участь:

від прокуратури: Кадацька Д.М., посвідчення № 058455 від 03.12.2020;

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув;

від третьої особи: представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Луганської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації з позовом до відповідача про витребування на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації з незаконного володіння Троїцької селищної ради земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 64,3127 га з кадастровим номером 4425480500:07:001:0029 в порядку ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України.

Позов обґрунтований тим, що передача спірної земельної ділянки в комунальну власність відповідача здійснено з порушенням норм земельного та лісового законодавства за відсутності волі власника земельної ділянки (позивача у справі) на її передачу, а також за відсутністю будь-яких рішень постійного користувача (третьої особи у справі) земельної ділянки щодо її відчуження. Окрім цього, під час здійснення інвентаризації в порушення вимог діючого законодавства цільове призначення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення змінено на землі сільськогосподарського призначення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021 справу №913/484/21 передано на розгляд судді Голенко І.П.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.08.2021 підтверджено підстави представництва заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - обласної військового - цивільної адміністрації до Троїцької селищної ради з заявленими позовними вимогами, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 25.08.2021 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.08.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство Білокуракинське лісомисливське господарство (92200, Луганська область, смт Білокуракине, вул. Магістральна, ідентифікаційний код 25359239) та відкладено підготовче засідання на 08.09.2021 о 10 год. 45 хв.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.09.2021 підготовче засідання відкладено на 23.09.2021 об 11 год. 30 хв.

У підготовче судове засідання прибув прокурор Харківської обласної прокуратури. Інші учасники справи участі своїх представників у судовому засіданні не забезпечили, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Під час проведення підготовчого провадження відповідач подав суду заяву № 2017 від 02.09.2021 про відкладення підготовчого засідання та надання строку на примирення. Окрім цього, відповідач у цій заяві повідомив, що визнає позовні вимоги.

Від Луганської обласної прокуратури надійшли заперечення проти заяви відповідача про надання строку для примирення № 15/2-311вих-21 від 07.09.2021 (в паперовому вигляді та на електронну пошту), у яких прокуратура наголошує на тому, що спірна земельна ділянка перебуває у незаконному володінні відповідача і прийняття ним рішення щодо розпорядження земельною ділянкою державної власності лісогосподарського призначення, навіть про передачу її у власність держави, суперечитиме положенням ст. 122 Земельного кодексу України (далі ЗК України) та ст. 31 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), у зв`язку з чим умови примирення є не виконуваними в розумінні ст. 192 ГПК України. Також просить прийняти визнання відповідачем позову та ухвалити рішення про задоволення позову за результатами підготовчого провадження.

Позивач надіслав до суду письмові пояснення від 03.09.2021, згідно з якими зазначив, що у нього відсутні повноваження порушення питань про витребування земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення і повернення зазначеної земельної ділянки без внесення уповноваженим на те державним органом відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, порушить вимоги чинного земельного законодавства та не призведе до виконання завдань господарського судочинства.

Водночас заявник позову подав суду письмові пояснення від 21.09.2021 № 15/1-712вих-21 щодо пояснень позивача стосовно відсутності у останнього достатніх повноважень на порушення питання про витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння, у яких також з посиланням на ч. 5 ст. 55 ГПК України повідомив про продовження розгляду справи по суті.

Від позивача в порядку ст. 46 ГПК України надійшла заява про відмову від позовної заяви б/н від 15.09.2021 (в паперовому вигляді та на електронну пошту), у яких позивач відмовився від позову, враховуючи додані письмові пояснення б/н від 15.09.2021, відповідно до яких позивач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 4425480500:07:001:0029 відноситься до земель сільськогосподарського призначення, а в позовній заяві прокурором не зазначено вимогу щодо внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про віднесення її до земель лісогосподарського призначення та Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, як орган уповноважений на внесення відомостей до ДЗК, не залучене до участі під час розгляду справи по суті. В порушення вимог ст. 21 ЗК України в позовних вимогах не враховано необхідність визнання недійсним рішення органу державної влади, внаслідок якого відбулось порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель - наказу ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 23.08.2018 № 953-сг, при тому, що в описовій частині позовної заяви зазначено, що вказане рішення є неправомірним. З урахуванням положень ст. 122 ЗК України облдержадміністрація не наділена повноваженнями щодо витребування спірної земельної ділянки. Водночас, позивач заперечує проти примирення з Троїцькою селищною радою.

Судом перевірено повноваження особи, яка підписала цю заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Водночас, частина 5 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 23.09.2021 заявник позову повідомив про підтримання позову.

З урахуванням викладеного, суд продовжує розгляд справи за позовом прокурора.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (ч. 1 ст. 191 ГПК України).

Як вже зазначалося, відповідач у заяві № 2017 від 02.09.2021 повідомив про визнання позовних вимог.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом перевірено повноваження особи, яка підписала цю заяву, а також те, що таке визнання не суперечить закону, не порушує права чи інтереси інших осіб.

Таким чином, суд приймає визнання позову відповідачем.

Від відповідача на електронну адресу суду надійшла заява № 2276 від 22.09.2021, у якій просить закрити провадження у справі у зв`язку із тим, що 21.09.2021 Троїцька селищна рада на черговій 12 сесії ухвалила рішення № 12/122 Про передачу земельної ділянки із комунальної власності в державну власність , яким передала спірну земельну ділянку Луганській ОДА, чим виконала вимоги, викладеній позовній заяві.

У судовому засіданні судом встановлено, що ця заява не засвідчена кваліфікованим електронним підписом, що є порушенням ч. 3 ст. 91 ГПК України, а тому судом долучається до матеріалів справи заява без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, вислухавши присутнього у судовому засіданні прокурора, суд встановив такі фактичні обставини.

Рішенням Троїцької районної ради № 18/16 від 12.07.2001 Про передачу земельної ділянки із земель запасу сільрад у Держлісфонд Троїцького лісництва вирішено передати земельні ділянки із земель запасу на баланс Троїцького лісництва під залісення і ведення лісового господарства (а. с. 53).

У 2009 році Харківською державною лісовпорядною експедицією розроблено Проект організації і розвитку лісового господарства Державного підприємства Білокуракинське лісомисливське господарство Троїцького лісництва, згідно якого земельна ділянка площею 64,3127 га включено до кварталу № 60 Державного підприємства Білокуракинське лісомисливське господарство (а. с. 54-55).

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 45 від 15.03.2018 вирішено у 2018 році на території об`єднаних територіальних громад провести інвентаризацію несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій (а. с. 44-45).

06.07.2018 висновком Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Про погодження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Троїцького району Луганської області з урахуванням Перспективного плану формування території Троїцької селищної об`єднаної територіальної громади, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 833-р (Арапівська сільська рада Троїцького району) погоджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Троїцького району Луганської області з урахуванням Перспективного плану формування території Троїцької селищної об`єднаної територіальної громади, затвердженого розпорядженням КМУ № 833-р від 05.08.2015 ( а. с. 37-39).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 953-сг від 23.08.2018 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Троїцького району Луганської області з урахуванням Перспективного плану формування території Троїцької селищної об`єднаної територіальної громади, затвердженого розпорядженням КМУ № 833-р від 05.08.2015 (а. с. 46-47).

На підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації спірної земельної ділянки їй присвоєно кадастровий номер 4425480500:07:001:0029.

03.10.2018 зареєстровано право державної власності на земельну ділянку площею 64,3127 га кадастровий номер 4425480500:07:001:0029 за Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області (а. с. 57).

22.12.2018 наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 1737-сг Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність вирішено передати Троїцькій селищній об`єднаній територіальній громаді, в особі Троїцької селищної ради, у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Троїцької селищної ради, Арапівської сільської ради, Багачанської сільської ради, Воєводської сільської ради, Демино-Олександрівської сільської ради, Новоолександрівської сільської ради, Новознамянської сільської ради, Лантратівської сільської ради, Розпасіївської сільської ради, Розсипненської сільської ради, Тополівської сільської ради, Яменської сільської ради Троїцького району Луганської області, згідно акту приймання - передачі, що додається (а. с. 48).

22.12.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області та Троїцькою селищною радою було підписано акт приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, відповідно до якого Головне управління Держгеокадастру у Луганській області передало із державної власності сільськогосподарського призначення, а Троїцька селищна об`єднана територіальна громада прийняла у комунальну власність земельні ділянки у кількості 147 земельних ділянок загальною площею 2059,4355 га згідно з додатком, в тому числі земельну ділянку площею 64,3127 га з кадастровим номером 4425480500:07:001:0029 (а. с. 49-51).

Відповідно до інформації про право власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 265629940 від 13.07.2021 право комунальної власності на земельну ділянку, площею 64,3127 га, з кадастровим номером 4425480500:07:001:0029, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 1737-сг від 22.12.2018, акту приймання - передачі нерухомого майна б/н від 22.12.2018 зареєстровано за Троїцькою селищною радою Троїцького району Луганської області (а. с. 56-59).

Земельна ділянка з кадастровим номером 4425480500:07:001:0029 накладається на землі лісогосподарського призначення і знаходиться в межах державного лісового фонду квартал 60 Троїцького лісництва ДП Білокуракинське ЛМГ , площа перетину становить 64,3127 га згідно інформації Державного підприємства Харківська державна лісовпорядна експедиція Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання Укрдержліспроект від 07.07.2021 № 419 та доданою схемою перетину (а. с. 67-71).

Прокурор вважає, що спірна земельна ділянка була передана в комунальну власність з порушенням норм земельного та лісового законодавства за відсутності волі власника земельної ділянки, а також з порушенням діючого законодавства змінено цільове призначення цієї земельної ділянки, тому звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають зокрема, при використанні лісів, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами, в т. ч. про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (далі за текстом - ЗК України).

Таким чином, ЗК України встановлено пріоритетність норм цього кодексу для застосування до земельних відносин, що виникають при використанні лісів.

Відповідно до абз. 2, 3 ст. 1 Лісовий кодекс України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (далі за текстом - ЛК України).

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст. ст. 4, 5 ЛК України, до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

До лісового фонду України не належать: зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Згідно зі ст. ст. 18, 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим.

Статтею 55 ЗК України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

За статтями 45, 47, 48, 54 ЛК України, облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісовпорядного господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції встановлює процедуру їх виготовлення.

Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ч. 1 ст. 56 ЗК України).

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч. 2 ст. 84 ЗК України).

Згідно зі ст. 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ч. 1 ст. 57 ЗК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 31 ЛК України міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4425480500:07:001:0029 накладається на землі лісогосподарського призначення і знаходиться в межах державного лісового фонду квартал 60 Троїцького лісництва ДП Білокуракинське лісомисливське господарство , площа перетину становить 64,3127 га.

Вказана земельна ділянка перебувала у постійному користуванні Державного підприємства Білокуракинське лісомисливське господарство на підставі Проекту організації і розвитку лісового господарства Державного підприємства Білокуракинське лісомисливське господарство Троїцького лісництва та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування. Зазначене підприємство не надавало погодження на вилучення з постійного користування вказаної земельної ділянки лісогосподарського призначення.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка площею 64,3127 га з кадастровим номером 4425480500:07:001:0029 відноситься до земель лісогосподарського призначення державної власності та перебувала у постійному користуванні Державного підприємства Білокуракинське лісомисливське господарство станом на дати прийняття наказів Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 953-сг від 23.08.2018 та № 1737-сг від 22.12.2018 (а. с. 54-55, 67-71).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 7 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що зміна цільового призначення спірної земельної ділянки державної власності (з лісогосподарського призначення на сільськогосподарське) було здійснено за відсутністю рішення відповідного органу та проекту землеустрою щодо її відведення, а також без погодження з Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб (далі за текстом - ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Приписами ч. 2 ст. 373 ЦК України визначено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч.1 ст.153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (ст. 330 ЦК України).

Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, серед іншого, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що якщо майно було набуто безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. ст. 330, 387, 388 ЦК України право власності на земельну ділянку, яку було відчужено поза волею власника не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

В матеріалах справи відсутнє рішення власника спірної земельної ділянки (позивача у справі) щодо її відчуження та відповідне рішення постійного користувача - ДП Білокуракинське лісомисливське господарство .

З огляду на те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння позивача у справі поза його волею, пред`явлення прокурором позову до кінцевого набувача права на земельну ділянку про її витребування на підставі ст. ст. 387, 388 ЦК України відповідає вимогам закону.

За наведених обставин справи, суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для витребування на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації, з незаконного володіння Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 64,3127 га з кадастровим номером 4425480500:07:001:0029.

Доводи позивача про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 4425480500:07:001:0029 відноситься до земель сільськогосподарського призначення згідно відомостей з Державного земельного кадастру, а в позовній заяві прокурором не зазначено вимогу щодо внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про віднесення її до земель лісогосподарського призначення суд вважає необґрунтованими, оскільки однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Отже у даному випадку рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Доводи позивача про те, що в порушення вимог ст. 21 ЗК України в позовних вимогах не враховано необхідність визнання недійсним рішення органу державної влади, внаслідок якого відбулось порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель - наказу ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 23.08.2018 № 953-сг також судом вважаються необґрунтованими з наступного.

Вимога про визнання наказів незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані.

Така правова позиція викладена у постанові ВС від 11.02.2020 у справі № 922/614/19.

Доводи позивача про те, що облдержадміністрація не наділена повноваженнями щодо витребування спірної земельної ділянки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з приписами Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, судовий збір у розмірі 4129 грн 70 коп. слід стягнути з відповідача (ст. 129 ГПК України).

Керуючись ч. 5 ст. 55, ст. ст. 91, 123, 129, 130, ч. 3 ст. 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Витребувати на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації (93405, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, буд. 59, ідентифікаційний код 00022450) з незаконного володіння Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області (92100, Луганська область, Троїцький район, смт. Троїцьке, вул. Центральна, буд. 69, ідентифікаційний код 04335772) земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 64,3127 га з кадастровим номером 4425480500:07:001:0029.

3. Стягнути з Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області (92100, Луганська область, Троїцький район, смт. Троїцьке, вул. Центральна, буд. 69, ідентифікаційний код 04335772) на користь Луганської обласної прокуратури (93408, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 27, ідентифікаційний код 02909921, р/р UA048201720343140001000000839 банк ДКСУ м. Київ) судовий збір в сумі 4129 грн 70 коп., наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному пп. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 30.09.2021

Суддя І.П. Голенко