Ухвала

від 30.09.2021 по справі 922/2761/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/2761/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської обласної громадської організації "Авангард"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 у справі

за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2

до 1) Харківської міської ради,

2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради,

3) Харківської обласної громадської організації "Авангард"

про визнання незаконними та скасування рішення та наказу, визнання недійсним договору та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

10.09.2021 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Харківської обласної громадської організації "Авангард" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 (повний текст складено 25.08.2021) у справі № 922/2761/19.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Харківської обласної громадської організації "Авангард", суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), виходячи з такого.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги .

Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Стаття 162 ГПК України містить положення, за яким у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються.

Пунктом 2 частини першої статті 163 ГПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у зв`язку з вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Предметом поданого у 2019 році позову у цій справі є:

1) визнання незаконним та скасування пункт 16 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 № 283/16;

2) визнання незаконним та скасування наказу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 05.07.2018 № 241 "Про оформлення договору купівлі-продажу";

3) визнання недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.07.2018 № 5595-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Харківською обласною громадською організацією "Авангард", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н. В. і зареєстрований в реєстрі за № 2191, скасувавши його державну реєстрацію;

4) зобов`язання Харківську обласну громадську організацію "Авангард" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 2-го поверху 3-го ярусу № 11-:-39, 12а, 13а у та нежитловій будівлі літ. "А-2", площею 922,5 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 45.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.05.2021 у позові відмовлено повністю.

Оскаржуваною постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2021 у справі № 922/2761/19 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено:

- визнано незаконним та скасовано пункт 16 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 № 283/16,

- визнано незаконним та скасовано наказ Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 05.07.2018 №241 "Про оформлення договору купівлі-продажу",

- визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.07.2018 № 5595-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Харківською обласною громадською організацією "Авангард", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2191, скасувавши його державну реєстрацію,

- зобов`язано Харківську обласну громадську організацію "Авангард" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 2-го поверху 3-го ярусу № 11-:-39, 12а, 13а у та нежитловій будівлі літ. "А-2", площею 922,5 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 45.

У оскаржуваному рішені суду встановлено, що у розділі 2 Договору купівлі-продажу від 05.07.2018 № 5595-В-С зазначено оціночну вартість об`єкта приватизації, що віджується, яка визначена у відповідності до Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1033), зафіксована у висновках оцінювача про вартість об`єкта оцінки станом на 31.12.2017, затверджених Управлінням 31.01.2018 і складає 1 814 600,00 грн, що разом з ПДВ у розмірі 362 920 грн складає 2 177 520,00 грн (т.1, .а.с. 51).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 установлено у розмірі 1 921,00 грн.

Відтак, скаржник при зверненні з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції про задоволення позову та залишити в силі судове рішення першої інстанції про відмову у позові, повинен сплатити судовий збір у сумі 76 851,6 грн ((1 921,00 грн х 3 вимоги немайнового характеру + (2 177 520,00 грн х 1,5 %) х 200%).

Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 76 851,6 грн , який має бути перерахований за такими реквізитами ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) ; код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055 ); призначення платежу: *; 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 у справі № 922/2761/19 Харківської обласної громадської організації "Авангард" посилається на випадки, передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про неправильне застосування судом наведених у скарзі законодавчих актів без урахування висновків Верховного Суду, у наведених в скарзі постановах.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, правовідносини, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає його неправильність.

Із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень касаційна скарга має містити підстави, передбачені частиною другою статті 287 цього Кодексу:

пункт 1 - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах;

пункт 3 - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності", що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Зважаючи на наведене скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності".

Проте подана касаційна скарга хоч і містить посилання на випадки, передбачені частиною другою статті 287 ГПК України, та неправильне застосування законодавчих актів внаслідок неврахування судами висновків Верховного Суду, однак не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки не містить належного обґрунтування передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України підстав касаційного оскарження відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, зокрема, чіткого обґрунтування, яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права, і щодо правильного застосування саме якої у подібних правовідносинах, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду або чіткої вказівки на постанову Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах з відповідним обґрунтуванням, в чому саме полягає невідповідность висновків в оскаржуваних судових рішеннях висновкам цієї постанови Верховного Суду. А також не обґрунтовано необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування наведених норм права для правильного вирішення справи.

Оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено передбаченої статтею 287 цього Кодексу підстави подання цієї скарги з належним її обґрунтуванням, відповідно до частини другої статті 292 ГПК України її слід залишити без руху.

За змістом частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга Харківської обласної громадської організації "Авангард" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 у справі № 922/2761/19 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання суду відповідної заяви з чітким обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, з урахуванням вищевказаних вимог процесуального закону, а також доказів сплати судового збору у розмірі 76 851,6 грн.

Частиною третьою статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги, саме у вигляді незазначення передбачених ГПК України підстав оскарження судових рішень чинним ГПК України не встановлений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення.

Керуючись статтями 174, 169, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської обласної громадської організації "Авангард" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 у справі № 922/2761/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.

2. Роз`яснити Харківській обласній громадській організації "Авангард", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

3. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. О. Волковицька