Постанова

від 17.08.2021 по справі 922/2761/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2021 р. Справа №922/2761/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І. , суддя Терещенко О.І.,

при секретарі судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників сторін:

прокурор - Хальченков А.О., посвідчення №057299 від 09.10.2020,

від 1-го відповідача - Мартинова А.М., посвідчення №208 дійсне до 31.12.2025,

від 2-го відповідача - Мартинова А.М., посвідчення №208 дійсне до 31.12.2025,

від 3-го відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№1835Х/1 від 18.06.2021) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2021 у справі №922/2761/19 (м. Харків, суддя Шатерніков М.І., повний текст рішення складено 20.05.2021),

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2, м. Харків,

до 1. Харківської міської ради, м. Харків,

2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,

3. Харківської обласної громадської організації Авангард , м. Харків,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та повернення майна,

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради (відповідач 1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (відповідач 2) та Харківської обласної громадської організації Авангард (відповідач 3), в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати п. 16 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова від 06.07.2016 № 283/16;

- визнати незаконним та скасувати наказ Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 05.07.2018 № 241 Про оформлення договору купівлі-продажу ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.07.2018 № 5595-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Харківською обласною громадською організацією Авангард , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2191, скасувавши його державну реєстрацію;

- зобов`язати Харківську обласну громадську організацію Авангард повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 2-го поверху 3-го ярусу № 11-:-39, 12а, 13а у та нежитловій будівлі літ. А-2 , площею 922,5 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 45.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.05.2021 у позові відмовлено повністю.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури з вказаним рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2021 у справі №922/2761/19 та ухвалити нове, яким задовольнити позов прокурора; судові витрати за подання позову та апеляційної скарги відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури за рахунок відповідачів; справу розглянути за участі представника обласної прокуратури; про дату, час та результати розгляду апеляційної скарги повідомити сторони та Харківську обласну прокуратуру.

В обґрунтування своєї позиції по справі прокурор зазначає наступне:

- продаж об`єктів нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади має бути проведений шляхом аукціону або конкурсу. У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме, продаж шляхом викупу орандарем об`єкту, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна;

- ХОГО Спортивний центр Авангард до органу приватизації не надано документів, передбачених п.2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містять невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, таким чином Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем;

- орендар комунального майна не може не знати порядку та підстав для приватизації шляхом викупу; обізнаний з умовами договору оренди комунального майна, зокрема щодо порядку здійснення поліпшення майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність вини відповідача 3 є необґрунтованим;

- у даному випадку відсутній критерій законності та добросовісності набуття майна у власність орендарем, а тому позбавлення такої особи майна не суперечитиме принципам, встановленим ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2021 для розгляду справи №922/2761/19 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М., суддя Склярук О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Призначено справу №922/2761/19 до розгляду на 08.07.2021. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати будь-які документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі Електронний суд , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України Про електронний цифровий підпис та Закону України Про електронні довірчі послуги . Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7648 від 05.07.2021), в якому 1-ий відповідач просить у задоволенні скарги відмовити повністю, рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2021 по справі №922/2761/19 залишити без змін, судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування своєї позиції по справі Харківська міська рада зазначає наступне:

- нормативно-правовими актами встановлено наступні самостійні, не пов`язані між собою, підстави для викупу орендованого майна орендарем: 1) за умови що право викупу передбачено договором оренди; 2) за умови поліпшення орендарем за власні кошти орендованого майна за згодою орендодавця, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менше як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду.

- відповідно до п.5.6. Договору орендар, який належно виконує свої обов`язки у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп; в заяві про приватизацію орендованого майна, відповідачем-3 не вказано яким саме способом потрібно провести процедуру приватизації, адже визначення способу проведення приватизації належить до компетенції виключно Управління комунального майна та приватизації; рішенням Харківської міської ради Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова від 06.07.2016 №283/16 вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу (згідно з додатком);

- відповідно до висновків, викладених у рішенні Конституційного суду України від 10.12.2009 №31-рп/2009 по справі №1-46/2009 (справа про переважне право на придбання військового майна) основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України; у ст. 777 ЦК визначено два переважних права наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, перед іншими особами, а саме: на укладення договору найму на новий строк та на придбання майна у разі його продажу.

- відповідно до науково-консультативного висновку Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України №157 щодо окремих питань приватизації комунального майна, Законом України Про приватизацію невеликих держаних підприємств (малу) приватизацію не обмежуються повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації комунального майна, встановлені Законом України Про місцеве самоврядування в Україні ; вирішення питання приватизації майна, що є у комунальній власності, у тому числі прийняття відповідних правових актів, належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад; положення ст. 777 ЦК України щодо переважного права орендаря на придбання орендованого майна поширюються на відносини малої приватизації;

- сторони уклали договір купівлі-продажу при їх вільному волевиявленні та вчинили дії, які свідчать про прийняття їх до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, а їх внутрішня воля відповідала зовнішньому її прояву. Тому посилання прокурора на те, що спірний правочин не відповідає ст. 203 ЦК України не підтверджено належними та допустимими доказами;

- позивачем не наведено наявності такого суспільного інтересу у потребі держав у спірному майні, який би дозволяв дійти висновку про наявність підстав для втручання у майнові права відповідачів як добросовісних набувачів спірного нерухомого майна;

- у даному випадку позовні вимоги є неефективними, адже рішення, наказ та правочин реалізовані та є такими, що вичерпали свою дію, а дії щодо їх оскарження не призведуть до поновлення порушених (на думку позивача) прав; вказаний висновок зроблений Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постанові від 20.04.2021 по справі №922/1030/20;

- позивачем не дотримано вимог ч.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення з даним позовом до суду, не обґрунтовані та не доведені підстави представництва інтересів держави в суді;

- представники органів прокуратури могли бути присутніми на засіданні Харківської міської ради, на якому приймалося оскаржуване рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 №283/16, крім того, вказане рішення було оприлюднено на офіційному сайті міської ради 11.07.2016; разом з тим, прокурор звернувся до Господарського суду Харківської області лише 15.08.2019, тобто з пропуском строку позовної давності.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 оголошено перерву у розгляді справи №922/2761/19 до 17.08.2021 об 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі Електронний суд , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України Про електронний цифровий підпис та Закону України Про електронні довірчі послуги . Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою. Попереджено учасників процесу, що у разі неявки представників з належним чином оформленими повноваженнями, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021, у зв`язку з відпусткою судді Дучал Н.М. для розгляду справи №922/2761/19 визначено наступний склад колегії суддів: суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Терещенко О.І.

У судовому засіданні 17.08.2021 прокурор вимоги скарги підтримав, просив задовольнити її в повному обсязі; представник відповідачів заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін.

3-ий відповідач до судового засідання 17.08.2021 - не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, судова колегія дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, заслухавши пояснення прокурора та уповноважених представників відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як зазначає прокурор, під час здійснення Харківською місцевою прокуратурою №2 процесуального керівництва по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017221080000002 від 04.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 365-2 КК України, а саме в ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 (справа №639/687/19) в Управлінні комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (другий відповідач) було вилучено ряд приватизаційних справ та, зокрема, було встановлено, що 12 квітня 2012 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець, другий відповідач по справі) та Харківською обласною громадською організацією Авангард (орендар, третій відповідач по справі) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 4841, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 1023,6 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 45, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова та які відображаються на балансі Жилкомсервіс . Право на оренду цього майна отримано Орендарем на підставі наказу Управління комунального майна та приватизації № 589 від 15.03.2012. Майно передається в оренду з метою розміщення дитячого клубу (пункт 1.2. договору) (т.1, а.с. 28).

За умовою пункту 3.1 договору вартість об`єкту визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 658200,00 грн.

Розділ 5 договору визначає перелік прав орендаря, за якими останній має право, в тому числі здійснювати капітальний ремонт, при наявності письмової згоди орендодавця (пункт 5.2), за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід`ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості (пункт 5.3), у разі належного виконання умов договору оренди та у разі продажу орендованих нежитлових приміщень має переважне право перед іншими особами на його викуп (пункт 5.6).

Відповідно до Додаткової угоди № 4 від 16.09.2015 до договору оренди нежитлових приміщень № 4841, предмет договору визначено наступним чином: нежитлові приміщення 2-го поверху 3-го ярусу № 11-:-39, 12а, 13а, загальною площею 922,5 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 45 (п. 1.1).

У п. 3.1. Додаткової угоди № 4 від 16.09.2015 року унормовано, що вартість об`єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 604900,00 грн.

Відповідно до п. 5.6. Договору орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.

У подальшому, 13.04.2018 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець, другий відповідач по справі) та Харківською обласною громадською організацією Авангард (орендар, третій відповідач по справі) укладено Додаткову угоду № 7 до договору оренди нежитлових приміщень № 4841, за умовами якої, зокрема, предмет договору визначено наступним чином: нежитлові приміщення 2-го поверху 3-го ярусу № 11-:-39, 12а, 13а, загальною площею 922,5 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 45 (п. 1.1) (т.1, а.с.35).

У п. 3.1. Додаткової угоди № 7 від 13.04.2018 року унормовано, що вартість об`єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 2 223 400,00 грн.

Поряд з цим, судом встановлено, що 24 вересня 2015 року Харківська обласна громадська організація Авангард звернулась до Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з листом (вх.№15688), у якому просила розглянути можливість приватизацію орендованих приміщень (т.1, а.с.46).

Рішенням 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова від 06.07.2016 № 283/16, вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова шляхом викупу, зокрема п. 16 вирішено провести відчуження на користь Харківської обласної громадської організації Авангард об`єкта комунальної власності територіальної громади м. Харкова - нежитлові приміщення 2-го поверху 3-го ярусу, у нежитловій будівлі літ. А-2 розташованої за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 45, шляхом викупу (т.1, а.с.42-43).

12.07.2016 Харківська обласна громадська організація Авангард за вх. №11327 звернулась до Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради із заявою про приватизацію із визначенням способу приватизації об`єкта шляхом викупу (т.1, а.с. 44-45).

З метою здійснення заходів щодо приватизації об`єкта нерухомого майна ХОГО Авангард звернулась до Управління комунального майна із заявою про приватизацію з листом (вх. №19788 від 29.12.2017), щодо здійснення експертної оцінки приміщень для приватизації шляхом викупу суб`єктом оціночної діяльності ТБ УРТБ для приватизації вказаного майна (т.1, а.с. 83).

Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради здійснено запит до директора ТБ УРТБ Карповича С.Д. (лист від 29.12.2017 № 19267) з пропозицією провести оцінку вказаних нежитлових приміщень, на підставі договору з ХОГО Авангард (т.1, а.с. 82).

У відповідності до висновку ТБ УРТБ про вартість об`єкта оцінки нерухомого майна: нежитлових приміщень 2-го поверху 3-го ярусу в літ. А-2 загальною площею 922,5 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 45, вартість нежитлових приміщень на момент оцінки, тобто станом на 31.12.2017 без ПДВ складає 1814600,00 грн (т.1, а.с. 47-49).

05.07.2018, на підставі рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 №691/17 Про Програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 рр. та рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 06.07.2016 № 283/16 Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова , та наказу Управління Про оформлення договору купівлі-продажу № 241 від 05.07.2018, між територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Харківською обласною громадською організацією Авангард (покупець) укладено договір № 5595-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих Харківською обласною громадською організацією Спортивний центр Авангард , за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти нежитлові приміщення 2-го поверху 3-го ярусу № 11-:-39, 12а, 13а в житловому будинку літ. А-2 загальною площею 922,5 кв.м, за адресою: місто Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 45, орендовані Харківською обласною громадською організацією Спортивний центр Авангард , згідно з договором оренди № 4841 від 12.04.2012. Договір посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі під номером 2191 (т.1, а.с. 50-55).

Звертаючись до суду з позовом, прокурор вказав на порушення Харківською міською радою вимог законодавства у сфері приватизації при прийнятті рішення Харківської міської ради Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова та незаконне обрання способу приватизації (відчуження) спірних нежитлових приміщень шляхом викупу Харківською обласною громадською організацією Спортивний центр Авангард , як їх орендарем, оскільки останнім не було здійснено жодних поліпшень спірного нежитлового приміщення за період перебування об`єкту нерухомого майна у нього в оренди, а саме з 12.04.2012 по 24.09.2015, тобто по день подачі заяви орендаря до міської ради для викупу, зокрема невід`ємних поліпшень в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна. При цьому прокурор наголошує, що орендарем не було здійснено жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об`єкту нерухомого майна в оренді, оскільки у звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, заяві орендаря з проханням надати дозвіл на приватизацію, а також в усій приватизаційній справі, будь-які відомості про такі поліпшення відсутні, а також при оцінці майна не було застосовано Порядок оцінки орендованого нерухомого майна , що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затверджений наказом ФДМУ від 27.02.2004 №377. Враховуючи викладені обставини прокурор вважає, що нежитлове приміщення за адресою: вул. Гвардійців-Широнінців, 45, орендоване Харківською обласною громадською організацією Спортивний центр Авангард , згідно з договором оренди № 4841 від 12.04.2012, могло бути відчужене Харківською міською радою лише шляхом продажу його на аукціоні або за конкурсом, а не шляхом викупу, що є підставою для визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення Харківської міської ради в частині пункту 16, оскільки Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем.

Крім того, прокурор вважає, що укладений на підставі оспорюваного рішення Харківської міської ради договір купівлі-продажу від 05.07.2018 №5595-В-С не є таким, що відповідає вимогам законодавства та інтересам держави і суспільства, що є підставою для визнання цього договору недійсним

Суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступні висновки: Харківська міська рада діяла в межах своїх повноважень, відповідно до Закону України Про приватизацію державного майна , Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки; право Харківської обласної громадської організації Спортивний центр Авангард на викуп орендованого майна виникло із договору оренди згідно положень статті 289 Господарського кодексу України, і йому кореспондує обов`язок орендодавця у разі продажу майна здійснити продаж саме орендарю за умови належного виконання останнім своїх обов`язків за договором оренди; Харківською міською радою дотримано спосіб прийняття оскаржуваного рішення, оскільки рішення прийнято на черговій сесії ради, дана сесія є правомочною, вказане питання було включено в порядок денний сесії, проводилась доповідь і обговорення проекту рішення, голосування і за його результатами більшістю голосів присутніх депутатів рішення було прийнято; суд не вбачає в діях ХОГО Спортивний клуб Авангард вини стосовно неправильного оформлення вказаних документів приватизаційної справи, оскільки 3-м відповідачем були виконані усі вимоги закону, що унормовують умови за якими можлива приватизація нерухомого майна шляхом викупу: ХОГО Спортивний клуб Авангард правомірно користувалась нерухомим майном з 12.04.2012 до моменту укладення договору купівлі-продажу (липень 2018 року), належним чином виконувала взяті на себе зобов`язання; мала правомірні очікування на наявність переважного права перед іншими особами на придбання спірної нерухомості, якою користувалась на підставі договору оренди; при цьому під час перебування нерухомості у користуванні ХОГО Спортивний клуб Авангард були здійснені невід`ємні поліпшення майна за рахунок яких вартість майна збільшилась з 604900,00 грн до 2177520,00 грн, та була відчужена вже за збільшеною ціною.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В оспорюваному рішенні Харківської міської ради від 06.07.2016 №283/16 зазначено, що його прийнято на підставі Закону України Про приватизацію державного майна , Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 р.р., затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 565/11 (т.1, а.с. 42).

При цьому, у Договорі купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень №5595-В-С від 05.07.2018 зазначено, що його укладено на підставі Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 рр.

Відповідно до пункту 1.1 Програми приватизації, її розроблено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України Про місцеве самоврядування в Україні , ;Про приватизацію державного майна , Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.

У Програмі визначено мету, пріоритети та умови приватизації комунального майна територіальної громади міста на 2017-2022 рр.

Відповідно до пункту 3.1 Програми приватизації ініціатива щодо приватизації об`єктів комунальної власності може виходити як від Управління, так і від інших виконавчих органів Харківської міської ради, осіб, які можуть бути покупцями відповідно до законодавства.

Ініціатива щодо визначення способу приватизації належить Управлінню.

Приватизація об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою (пункт 3.3).

Пункт 3.4 Програми приватизації визначає, що приватизація об`єктів здійснюється: шляхом викупу, продажу об`єктів приватизації на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу об`єктів приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, іншими способами, які встановлюються спеціальними законами, що регулюють особливості приватизації об`єктів окремих галузей.

Викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.

Згідно з пунктом 3.7 Програми приватизації Управлінням готується проект рішення Харківської міської ради з переліками об`єктів, що пропонуються для приватизації за способами їх приватизації.

Рішення про затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації, приймається на пленарному засіданні сесії Харківської міської ради за поданням Управління (пункт 3.8).

Відповідно до пункту 7.1 Програми приватизації відчуження об`єктів комунальної власності здійснюється із врахуванням вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , а також інших законодавчих та нормативно-правових актів у цій сфері.

Умови та порядок відчуження комунального майна вносяться на розгляд сесії для кожного об`єкта окремим рішенням (пункт 7.2)

Відповідно до статті 3 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

З моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації відповідно до статті 8 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), що полягає, зокрема, у встановлені ціни продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об`єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об`єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України; публікації інформації про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; а також вчиненні інших дій, необхідних для підготовки об`єктів малої приватизації до продажу.

Викуп застосовується до об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України (частини 1, 3 статті 11 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України. На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439 (далі Порядок № 439).

Згідно з пунктом 8.1 Порядку №439 викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.

Виходячи з аналізу наведених вище норм колегія суддів приходить до висновку, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу орендарем об`єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Тобто викуп орендарем орендованого ним приміщення, виходячи з положення статті 11, статті 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. В іншому разі приватизація такого приміщення повинна здійснюватися у загальному порядку за результатами проведення аукціону або конкурсу.

Відповідач обґрунтовує поліпшення майна копією договору будівельного підряду №11/10/2017 від 11.10.2017, укладеного між ХОГО Спортивний клуб Авагард та ТОВ КГС Україна , як підрядником, з доказами його виконання (т.2, а.с. 38-49).

За наслідками проведення незалежним експертом оцінки вартість об`єкта нерухомого суб`єктом оціночної діяльності Товарна Біржа УРТБ було визначено, що вартість нежитлових приміщень 2-го поверху 3-го ярусу в літ. А-2 загальною площею 922,5 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 45, на момент оцінки, тобто станом на 31.12.2017 без ПДВ складає 1814600,00 грн (вартість об`єкту оцінки, яка розрахована за витратним підходом склала 2277500,00 грн; вартість об`єкт оцінки, яка розрахована доходним підходом склала 1814600,00 грн) (т.1, а.с. 49).

У розділі 2 Договору купівлі-продажу №5595-В-С від 05.07.2018 зазначено, що оціночна вартість об`єкта приватизації, що віджується, визначена у відповідності до Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1033), зафіксована у висновках оцінювача про вартість об`єкта оцінки станом на 31.12.2017, затверджених Управлінням 31.01.2018 і складає 1814600,00 грн, що разом з ПДВ у розмірі 362920 грн складає 2177520 грн (т.1, .а.с. 51).

Натомість, відповідно до п. 1.1 Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди під час приватизації, затверджений наказом ФДМУ від 27.02.2004 №377 цей Порядок установлює вимоги до проведення незалежної оцінки орендованого нерухомого майна (крім земельних ділянок), що містить невід`ємні поліпшення (далі - орендоване нерухоме майно), під час приватизації способами, визначеними законодавством, а також процедур ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря. Порядок застосовується для оцінки орендованого нерухомого майна, що перебуває у державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, щодо якого прийнято рішення про приватизацію та компенсацію орендарю вартості невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря.

Невід`ємними поліпшеннями орендованого майна є здійснені орендарем за час оренди заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.

Згідно п.2.1. Ідентифікацією поліпшень орендованого нерухомого майна (далі - ідентифікація поліпшень) є встановлення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання факту відповідності підтверджувальних документів, наданих орендарем, про здійснені ним заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого нерухомого майна та (або) його споживчих якостей (далі - поліпшення), наявним поліпшенням, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди і які здійснені за рахунок коштів орендаря та за згодою орендодавця.

Ідентифікуються поліпшення, що здійснені протягом строку дії договору оренди та наявні на дату оцінки.

2.2. Підтверджувальні документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації, включають:

договір оренди, укладений з дотриманням вимог законодавства;

письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти;

погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо;

аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря. Аудиторський висновок має містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень, у тому числі за рахунок коштів орендаря, з посиланням на підтверджувальні документи;

довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв`язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат. При визначенні суми зазначених витрат ураховується невідшкодована орендодавцю вартість придатних для подальшого використання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування, отриманих орендарем під час здійснення поліпшень;

інші документи, необхідні для виконання положень цього Порядку.

Отже, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що орендарем- ХОГО Авангард здійснювалися будь-які поліпшення орендованих нею приміщень за договором оренди №4841 від 12.04.2012.

Посилання відповідача на пункт 5.6 договору оренди нежитлового приміщення, яким встановлено, що орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передано в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп, є безпідставними, оскільки таке право виникає у орендаря лише за умов, визначених Законом України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) .

Крім того, колегія суддів звертає увагу на помилковість тверджень відповідача про право Ради самостійно обирати будь-який спосіб приватизації, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 10.12.2009 №31-рп/2009 по справі №1-46/2009, оскільки Конституційний Суд України в цьому рішенні роз`яснив, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму військового майна, що є річчю, яка не вилучена, не обмежена у цивільному обороті і може бути предметом договору найму (оренди), у разі продажу такого майна має переважне право перед іншими особами на його придбання; аспекти приватизації невеликих державних підприємств в даному випадку не розглядались.

Згідно із частиною 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що пункт 16 додатку до рішення 7 Харківської міської ради від 06.07.2016 №283/16 Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади прийнято з порушенням вимог Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про приватизацію державного майна , Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 рр., затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання 21.16.2017 №691/17, а відтак є незаконним.

Отже, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про збільшення вартості об`єкта оренди більше ніж на 25 відсотків в порядку, визначеному законодавством та про правомірність відчуження спірних об`єктів нерухомості Харківською міською радою.

Також, колегія суддів звертає увагу на необхідність надання юридичної оцінки необхідності позбавлення покупця права мирного володіння приватизованим майном, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини про неможливість витребування у добросовісного набувача майна, яке вибуло з володіння держави внаслідок порушень, допущених уповноваженими посадовими особами, які здійснюють функцію управління державним майном (спори щодо порушення ч. 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно з положеннями статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.10.2019 у справі №905/2236/18, яка обґрунтована тим, що пунктами 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 Стретч проти Сполученого Королівства визначено, що майном у зазначеній статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком Європейського суду в зазначеній справі наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила . Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, у такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції .

Крім того, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Продаж майна на неконкурентних засадах порушує такі основоположні принципи приватизації, як рівність прав участі громадян України у процесі приватизації, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, забезпечення конкурентності продажу, передбачених статтею 2 Закону України Про приватизацію державного майна .

Порушення Харківською міською радою умов та порядку приватизації призвели не тільки до можливих економічних збитків (недотримання територіальною громадою коштів від відкритого продажу майна конкурентним способом), а позбавили інших зацікавлених фізичних та юридичних осіб можливості придбати комунальне майно на відкритому конкурсі, створили для них і орендаря несправедливі умови конкуренції на ринку продажу комунального майна. При цьому орендар, відповідно, отримав непередбачені законом привілеї викупити майно неконкурентним способом.

Харківська міська рада, розпорядившись таким чином майном, діяла всупереч суспільним інтересам, поставивши в нерівні умови орендаря, який не здійснив його невід`ємних поліпшень, і інших потенційних покупців комунального майна, фактично протиправно позбавивши останніх права на участь у приватизації.

Тобто органи місцевого самоврядування порушили умови та порядок приватизації, а також наявність протиправної поведінки самого покупця, який за відсутності у нього законодавчо встановлених підстав для приватизації майна шляхом викупу у зв`язку з нездійсненням ним поліпшень майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, звернувся до органів місцевого самоврядування з такою заявою, що свідчить про недобросовісність дій орендаря.

Отже, позбавлення такої особи майна не суперечитиме принципам, встановленим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі наслідки обумовлені протиправною поведінкою самого набувача майна.

Повернення у власність територіальної громади майна (приміщення), незаконно відчуженого (шляхом викупу) фізичній особі органом місцевого самоврядування переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке відчуження відбувалося у передбачений чинним законодавством спосіб та сприяло досягненню максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності.

У даному випадку позбавлення відповідача-3 майна не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право власності, оскільки викуп орендованого майна відповідачем-3 здійснено з порушенням вимог чинного законодавства внаслідок недобросовісних дій самого відповідача-3.

Вищевказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах у справі №922/623/20 від 22.01.2021, №903/206/19 від 09.06.2021, №922/2592/19 від 07.07.2021.

Ефективність обраного способу захисту не спростовується висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 17.02.2021 у справі №922/623/20 з аналогічним предметом спору.

Стосовно посилань відповідача на науково-консультативний висновок Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України №157 щодо окремих питань приватизації комунального майна, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Отже при прийнятті рішення суд апеляційної інстанції керуються положеннями чинного законодавства та висновками, викладеними у постановах Верховного Суду, тоді як врахування висновків інституту стосовно застосування норм права не є обов`язковим для суду.

Щодо підставності (процесуальної дієздатності) прокурора на звернення до суду з даним позовом до суду, колегія суддів враховує наступне.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020р. у справі №698/119/18.

Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Предметом позову у даній справі є вимога про незаконність та скасування пункту 16 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова від 06.07.2016 № 283/16, визнання недійсним договору купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень.

При цьому, з вказаних позовних вимог вбачається, що в даному випадку спір виник щодо нежитлових приміщень, які є комунальною власністю та належали територіальній громаді м. Харкова.

Особою, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді міста Харкова, є Харківська міська рада.

З огляду на що, у випадку здійснення захисту інтересів держави (місцевої громади), які пов`язані із захистом права власності територіальних громад, в суді прокурором, саме міська рада має виступати органом, в інтересах, якого має бути здійснено представництво прокурором інтересів держави.

Так, звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор одним із співвідповідачів вказав Харківську міську раду, оскільки рішення саме цього органу оспорюється прокурором, із зазначенням того, що вказане рішення прийнято із порушенням чинного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто, навів підставу для представництва інтересів держави.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що захист інтересів держави в особі територіальної громади м. Харкова має здійснювати Харківська міська рада, проте, саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення та підписання договору, які прокурор вважає незаконними та такими, що порушують інтереси держави в особі територіальної громади м. Харкова, з огляду на що, прокурором цілком правомірно заявлено відповідний позов, а Харківську міську раду визначено одним із відповідачів у цій справі, тому іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади м. Харкова, виходячи із спірних правовідносин, не існує.

З огляду на що, безпосередність звернення прокуратури без зазначення компетентного органу, який здійснює функції держави в спірних відносинах, цілком правомірно обґрунтовується перевищенням Харківською міською радою, як органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді міста, встановлених законом меж її владних повноважень, а також необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися землею, яка їй належить, що власне і стало підставою для звернення прокурора з цим позовом.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що в даному випадку прокурор належним чином підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач, у зв`язку з чим протилежні доводи відповідача спростовуються.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.08.2020р. у справі №908/684/19, від 17.06.2020р. у справі №545/275/19, від 25.08.2020р. у справі №707/2825/18.

Щодо наявності підстав для розгляду апеляційним судом заяви про застосування позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце судових засідань, та були присутні під час слухання справи у суді першої інстанції, що підтверджується листами фіксації осіб, що прибули в судове засідання та протоколами судових засідань (т.1, а.с.157,164-166, 253-254; т.2, а.с. 20-22, 61-63, 69-77, 83-86). Тобто, відповідачі мали рівні з позивачем можливості подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а також мали змогу нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень. Проте, у даному випадку відповідачами не було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності під час розгляду справи у суді першої інстанції.

У той же час, тільки у відзиві на апеляційну скаргу Харківська міська рада зазначає про наявність підстав для застосування наслідків пропуску строків позовної давності (т.2, а.с.162).

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 08.07.2021 представник відповідача 1 та 2 зазначив, що ними не було подано клопотання про застосування строку позовної давності у суді першої інстанції, проте про застосування наслідків спливу строків позовної давності було заявлено усно у судовому засіданні.

Колегія суддів дослідила протоколи суду першої інстанції, з яких не вбачається оголошення представником відповідачів заяви про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.224 ГПК України учасники справи мають право ознайомитися з технічним записом судового процесу, протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня підписання протоколу у справі подати до суду письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності технічного запису або відомостей, вміщених у протоколі судового засідання.

Однак, відповідачі 1,2 не звертались до суду із письмовими зауваженнями з приводу неповноти вміщених у протоколі відомостей, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про достовірність відсутності розгляду судом заяви від відповідачів про застосування строків позовної давності.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини та докази на їх підтвердження, перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та відповідність рішення нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційних вимог, скасування рішення суду з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно частині 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За змістом ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові на позивача, у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи те, що за результатами розгляду судом апеляційної інстанції справи, рішення суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, п. 2 ст. 275, п.п.2,3,4 ч.1 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2021 у справі №922/2761/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати п. 16 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова від 06.07.2016 № 283/16.

Визнати незаконним та скасувати наказ Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 05.07.2018 №241 Про оформлення договору купівлі-продажу .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.07.2018 № 5595-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Харківською обласною громадською організацією Авангард , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2191, скасувавши його державну реєстрацію.

Зобов`язати Харківську обласну громадську організацію Авангард повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 2-го поверху 3-го ярусу № 11-:-39, 12а, 13а у та нежитловій будівлі літ. А-2 , площею 922,5 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 45.

Стягнути з Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Прокуратури Харківської області (вул. Богдана Хмельницького,4 м. Харків, 61050, код 02910108) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2561,33 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3842,00 грн.

Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (майдан Конституції, 16, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 14095412) на користь Прокуратури Харківської області (вул. Богдана Хмельницького,4 м. Харків, 61050, код 02910108) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2561,33 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3842,00 грн.

Стягнути з Харківської обласної громадської організації Спортивний центр Авангард (пров. Адигейський, 4 кв.3, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 37578912) на користь Прокуратури Харківської області (вул. Богдана Хмельницького,4 м. Харків, 61050, код 02910108) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2561,33 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3842,00 грн.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 25.08.2021.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя О.І. Терещенко