Рішення

від 15.09.2021 по справі 260/1261/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2021 року м. Ужгород№ 260/1261/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

представник позивача: Майор І.В.,

представник відповідача: Євчинець Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДЛК ДДТ до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДЛК ДДТ , через представника - адвоката Майора Івана Васильовича, звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби , в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Закарпатською митницею Держмитслужби №00000407719 від 24.12.2020р. яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності 15010100 (код платежу) на загальну суму 239725,18 грн. в тому числі 191780,14 грн. за податковим зобов`язанням та 47945,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Закарпатською митницею Держмитслужби №00000417719 від 24.12.2020р. яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (крім лікарських засобів, дозв. для вироб 14070100 (код платежу) на загальну суму 47945,06 грн. в тому числі 38356,05 грн. за податковим зобов`язанням та 9580,01 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що службовими особами відповідача було проведено документальну невиїзну перевірку, якою встановлено порушення ТОВ ДЛК ДДТ вимог ч.2 ст.345 МК України та Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України.

За результатами перевірки складено №0104/20/7.7-19/36908461 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ ДЛК ДДТ (код ЄДРПОУ 36908461) дотримання законодавства України з питань митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування згідно митних декларацій типу ІМ 40 ДЕ: №UA209180/2017/135336 від 11.08.2017; №UA209180/2017/143779 від 18.09.2017; №UA209180/2018/002082 від 15.01.2018; №UA209180/2018/013255 від 09.03.2018; №UA209180/2018/017862 від 30.03.2018; №UA209180/2018/027866 від 16.05.2018 (надалі - Акт перевірки), на підставі якого відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення:

- № 00000407719 від 24.12.2020 р. яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності 15010100 (код платежу) на загальну суму 239725,18 грн. в тому числі 191780,14 грн. за податковим зобов`язанням та 47945,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 00000417719 від 24.12.2020 р. яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (крім лікарських засобів, дозв. для вироб 14070100 (код платежу) на загальну суму 47945,06 грн. в тому числі 38356,05 грн. за податковим зобов`язанням та 9589,01 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач вважає, що нормами Протоколу І та Конституції України, встановлена індивідуальна відповідальність, у відповідності до яких ТОВ ДЛК ДДТ не несе відповідальність за правильність ведення документів та їх збереження контрагентами, Актом не встановлено іншої країни погодження ніж країни Європейського Союзу, та не спростовано придбання ТОВ ДЛК ДДТ товарів від експортера Республіки Польща - компанії PPG Deco Polska Sp. z o.o. (ul.Kwidzynska 8, 51-416 Wroclaw), чи внесення ТОВ ДЛК ДДТ неправдивих відомості щодо країни походження товару, чи не видачі уповноваженим органом Республіки Польща сертифікатів з перевезення товару EUR.1 за якими позивач імпортував і розмитнював товар.

Відтак позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що порушують його майнові права, оскільки прийняті без дотримання норм законодавства, а отже повинні бути скасовані судом у встановленому законом порядку.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву від 27.04.2021 року. У відзиві представник відповідача заперечив проти позовних вимог. Вказує, що у відповідь на звернення Львівської митниці ДФС в частині перевірки сертифікатів з перевезення товарів, на адресу Львівської митниці ДФС листом ДФС України від 07.08.2019 № 25565/7/99-99-19-04-02-17 надано відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 17.07.2019 № 1401-ІОС.4331.64.2019.1, згідно з якою зазначено, що експортером не надано відповідні документи, які підтверджують їх оригінальний статус тому товари не відповідають вимогам преференційного режиму.

23 червня 2021 року позивачем було подано заяву якою надано до матеріалів справи переклади сертифікатів з перевезення (походження) товарів форми EUR.l PL/MF/AL 0191169 від 10.08.17, PL/MF/AL 0191170 від 15.09.17, PL/MF/AL 0191204 від 12.01.18, PL/MF/AL 0191205 від 08.03.18, PL/MF/AL 0191207 від 29.03.18 та PL/MF/AL 0191210 від 15.05.18 засвідчені приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Рак О.І. 18 червня 2021 року, оскільки відповідачем до відзиву на позовну заяву від 27.04.2021 року було долучено засвідчені копії сертифікатів з перевезення (походження) товарів форми EUR.l але без належного перекладу.

Ухвалою суду від 11 червня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити повністю з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ ДЛК ДДТ за митними деклараціями типу ІМ 40 ДЕ: від 11.08.2017 №UA209180/2017/135336, від 18.09.2017 №UA209180/2017/143779, від 15.01.2018 №UA209180/2018/002082, від 09.03.2018 №UA209180/2018/013255, від 30.03.2018 №UA209180/2018/017862, від 16.05.2018 №UA209180/2018/027866, здійснено митне оформлення імпорту товарів в зоні діяльності Львівської митниці ДФС з поданням до митного оформлення сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1. та із застосуванням преференційної (зниженої) ставки ввізного мита щодо товарів, які імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставок ввізного мита, передбачених пунктом 1 статті 29 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27.06.2014, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-УІІ, (далі - Угода).

Загальна фактурна вартість ввезених товарів за митними деклараціями типу ІМ 40 ДЕ: від 11.08.2017 №UA209180/2017/135336, від 18.09.2017 №UA209180/2017/143779, від 15.01.2018 №UA209180/2018/002082, від 09.03.2018 №UA209180/2018/013255, від 30.03.2018 №UA209180/2018/017862, від 16.05.2018 №UA209180/2018/027866 становить 99144,30 євро.

Експортер (продавець) товарів - польська компанія PPG Deco Polska Sp. z o.o. (ul. Kwidzynska 8, 51-416 Wroclaw). Отримувач (покупець), особа, відповідальна за фінансове врегулювання - ТОВ ДЛК ДДТ (код ЄДРПОУ 36908461, адреса 89422, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Холмок, вул. Свободи, 78А). Декларант товару - ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ). Торгівельна країна та країна відправлення - Республіка Польща. Товар було придбано на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05.06.2017 № ЕХ/05/06/2017, укладеного у м. Вроцлав (Республіка Польща).

08 грудня 2020 року Закарпатською митницею Держмитслужби складено Акт №0104/20/7.7-19/36908461 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ ДЛК ДДТ (код ЄДРПОУ 36908461) дотримання законодавства України з питань митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування згідно митних декларацій типу ІМ 40 ДЕ: №UA209180/2017/135336 від 11.08.2017; №UA209180/2017/143779 від 18.09.2017; №UA209180/2018/002082 від 15.01.2018; №UA209180/2018/013255 від 09.03.2018; №UA209180/2018/017862 від 30.03.2018; №UA209180/2018/027866 від 16.05.2018 (надалі - Акт перевірки).

Відповідно до Акту перевірки встановлено порушення позивачем: 1) пункту 1 статті 16 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої- Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII в частині відсутності підтвердження статусу походження товарів ввезених за сертифікатами з перевезення товару EUR.1. як такими, що походять з певної країни в розумінні цього Протоколу та підпадають під дію цієї Угоди, частини 7 статті 36, частини 1 статті 257, частини 1 статті 270, частини 1 статті 281 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митними деклараціями типу ІМ 40 ДЕ: від 11.08.2017 № UA209180/2017/135336, від 18.09.2017 № UA209180/2017/143779, від 15.01.2018 № UA209180/2018/002082, від 09.03.2018 № UA209180/2018/013255, від 30.03.2018 № UA209180/2018/017862, від 16.05.2018 № UA209180/2018/027866, на загальну суму 191 780,14 грн. 2.) пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митними деклараціями типу ІМ 40 ДЕ: від 11.08.2017 № ПА209180/2017/135336, від 18.092017 № UA209180/2017/143779, від 15.01.2018 № UA209180/2018/002082, від 09.03.2018 № UA209180/2018/013255, від 30.03.2018 № UA209180/2018/017862, від 16.05.2018 № UA209180/2018/027866, на загальну суму 38 356,05 грн.

На підставі акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000407719 від 24.12.2020 р. яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності 15010100 (код платежу) на загальну суму 239725,18 грн. в тому числі 191780,14 грн. за податковим зобов`язанням та 47945,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та податкове повідомлення-рішення № 00000417719 від 24.12.2020 р. яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (крім лікарських засобів, дозв. для вироб 14070100 (код платежу) на загальну суму 47945,06 грн. в тому числі 38356,05 грн. за податковим зобов`язанням та 9589,01 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

30.12.2020 року ТОВ ДЛК ДДТ (код ЄДРПОУ 36908461) подало до Державної митної служби України Скаргу в порядку ст.56 Податкового кодексу України від 30.12.2020 р. (надалі - Скарга). Рішенням про результати розгляду скарги №08-1/10-06/13/2720 від 01.03.2021 року скаргу ТОВ ДЛК ДДТ залишено без задоволення, оскаржувані податкові-повідомлення рішення без змін.

Позивач не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам та встановленим обставинам справи, суд виходить із того, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 МК України).

Відповідно до п.7 статті 336 МК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

В розумінні положень статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Як обумовлено частиною другою зазначеної статті, Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Згідно з частинами першою-третьою статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.

У відповідності до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п. 216.4 ст. 216 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.

Крім того, п. 190.1 ст. 190 ПК України визначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з п. 187.8 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно із ст. 272 МК України, ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Згідно з ч. 4 та 5 ст. 280 МК України, ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

За приписами частини п`ятої статті 280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною першою статті 281 МК України обумовлена можливість встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Згідно з частиною першою, другою, шостою статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Частиною 3 статті 43 МК України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до частини 8 статті 43 МК у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Частиною 9 статті 43 МК України передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Частинами 1, 2 статті 44 МК України передбачено, що для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов`язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно - тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 44 МК України, разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару.

Згідно з частиною 1 статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.

Частиною 1 ст. 281 МК України, встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Відповідно до ч. 7 ст. 36 МК України, повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Законом України № 1678-VII від 16.09.2014 ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної, енергії і їхніми державами-членами (далі Угода про Асоціацію).

Статтею 26 Глави 1 розділу IV Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею Угоди встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави походження означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі І до цієї Угоди ( Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва ) (далі Протокол І).

Відповідно до п. 1 ст. 16 Протоколу І, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

- (a) сертифікат з перевезення товару EUR1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або

- (b) у випадках, вказаних у ст. 22 (1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься декларацією інвойс , надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Стаття 28 Протоколу І до Угоди про асоціацію встановлює, що до складу документації, зазначеної в ст. 17 (3) та 22 (3) цього Протоколу, використовуваної для підтвердження того, що товари, вказані в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу, можуть входити, interalia (переклад - також), в тому числі:

- (a) прямі свідчення процесів, виконаних експортером чи постачальником для отримання розглядуваного майна, що містяться, наприклад, у його обліковій документації чи у міжнародній системі обліку;

- (b) документи, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповіде країни;

- (c) документи, що підтверджують обробку матеріалів у Європейському Союзі або Україні, видані чи складені в ЄС або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;

- (d) сертифікати з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні згідно з цим Протоколом;

- (e) належні свідчення про обробку, виконану з межами Європейського Союзу або України згідно з положеннями ст. 12 даного Протоколу, які підтверджують, що вимоги цієї статті були виконані.

Отже, у разі визнання товарів, такими, що походять з Європейського Союзу або України на них розповсюджується Угода про асоціацію та, відповідно, зменшується або скасовується ввізне мито, тобто застосовуються преференції.

Порядок направлення до Держмитслужби звернень митних органів щодо проведення перевірки сертифікатів про походження товару, затверджений наказом Державної митної служби України від 13.09.2010 №1050 (далі - Порядок №1050), регламентує дії посадових осіб регіональних митниць, митниць (далі - митні органи), пов`язані з оформленням та направленням до Держмитслужби звернень щодо проведення перевірки сертифікатів про походження товару, виданих компетентними органами іноземних держав (далі - сертифікати).

Пунктом 2 вказаного Порядку №1050 визначено, що його дія поширюється на сертифікати, які подаються при ввезенні товарів на митну територію України відповідно до статті 282 Митного кодексу України.

Згідно п. 3 Порядку №1050 звернення щодо проведення перевірки направляються митними органами до Держмитслужби лише у таких випадках:

- якщо є достатні підстави для сумнівів стосовно дійсності сертифікатів;

- якщо є достатні підстави для сумнівів у вірогідності даних, наведених у сертифікатах;

- за дорученням Держмитслужби, для проведення вибіркової перевірки.

Відповідно до п. 4 Порядку №1050 звернення щодо проведення перевірки повинно містити:

а) супровідний лист;

б) інформацію про сертифікати, що направляються на перевірку, та зазначені в них товари, складену в табличному вигляді за формою, наведеною у додатку до цього Порядку;

в) ксерокопії сертифікатів, які підлягають перевірці;

г) проект запиту до відповідного компетентного органу іноземної держави.

Проект запиту до відповідного компетентного органу іноземної держави обов`язково повинен:

- містити виклад чітко сформульованих конкретних причин, з приводу яких у митного органу виникли сумніви в дійсності сертифіката або вірогідності наведених у ньому даних;

- містити перелік конкретних питань, що підлягають з`ясуванню в компетентних органах іноземних держав;

- бути викладений українською й англійською мовами (аутентичні тексти) чи російською мовою, в разі потреби його направлення до країн СНД.

Відповідно до листа ДФС України від 03.03.2017 №5466/7/99-99-19-03-17, до обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару відносяться, наприклад, такі випадки:

- проставлений в сертифікаті відбиток печатки посадової особи митниці країни ЄС відсутній в зразках відбитків печаток, доведених до митниць ДФС;

- сертифікат або декларація інвойс не підписані експортером (за винятком декларацій інвойсів, складених затвердженими експортерами);

- структура номера авторизації затвердженого експортера не відповідає структурі номера, доведеного до митниць ДФС;

- в графі 11 сертифіката відсутній підпис та/або дата видачі (дата може бути проставлена окремо та/або міститися у відбитку печатки митниці країни ЄС, у разі якщо це передбачено доведеним до митниць ДФС зразком відбитку печатки);

- маркування на продукції/пакувальній тарі або на інших супровідних документах свідчить про інше походження товару ніж зазначено в документі про походження товару;

- код товарної номенклатури (на рівні перших чотирьох знаків), зазначений у документі про походження товару або в комерційних/товаросупровідних документах, відрізняється від коду, задекларованого в митній декларації, за умови зміни правила походження до товару;

- дата декларування експортером відомостей про країну походження товару в графі 12 сертифіката пізніше дати видачі сертифіката, зазначеної у графі 11 цього сертифіката;

- до сертифіката внесені виправлення/дописування, які не засвідчені відбитком печатки митниці країни ЄС (виправлення/дописування можуть бути засвідчені відбитком печатки митниці країни ЄС, який відрізняється від відбитка печатки, проставленого у графі 11 цього сертифіката).

Як вбачається з матеріалів справи, на порушення ч.1 ст. 45 МК України, п. 3, 4 Порядку №1050 відповідачем не було зазначено обґрунтованих сумнів щодо достовірності Сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AL 0191169 від 10.08.17, PL/MF/AL 0191170 від 15.09.17, PL/MF/AL 0191204 від 12.01.18, PL/MF/AL 0191205 від 08.03.18, PL/MF/AL 0191207 від 29.03.18 та PL/MF/AL 0191210 від 15.05.18ё які стали підставою для проведення перевірки позивача. Акт перевірки, складений за результатами перевірки, а також інші наявні у справі матеріали не містять доказів наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності документів, поданих позивачем для митного оформлення.

Водночас суд констатує, що висновки контролюючого органу щодо відсутності у позивача права на преференцію базуються виключно на лист уповноваженого органу Республіки Польща від 17.07.2019 № 1401-ІОС.4331.64.2019.1, в якому зазначено, що експортером не надано відповідні документи, які підтверджують їх оригінальний статус тому товари не відповідають вимогам преференційного режиму. При цьому вказані листи викладені іноземною мовою, однак належним чином завірені переклади таких листів відсутні в матеріалах справи та матеріалах перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень.

За таких обставин документальна невиїзна перевірка позивача, за результатами якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, проведена відповідачем не в порядок та у спосіб, що встановлені законом.

В той же час, вказаний лист уповноважених органів Польської Республіки не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних правил, оскільки позивачем до митного оформлення надані всі документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право позивача на преференцію. Під час митного оформлення імпортованого товару позивач надав національному митному органу всі необхідні документи для завершення митних процедур та щодо достовірності, достатності, повноти або належності яких з боку митного органу не було жодних зауважень та ним не відмовлено у застосуванні преференцій з ввізного мита на товари, що возяться на територію України.

Також зі змісту таких листів не вбачається підтвердження фіктивності (недійсності) Сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 чи підтвердження походження товару іншого, ніж ЄС.

Так, на сторінці 16 Акту перевірки зазначено: Уповноваженим органом Республіки Польща письмово повідомлено про результати перевірки сертифікатів з перевезення (походження) товарів форми EUR.l (Movement certificate EUEL 1), виданих експортером Республіки Польща - компанією PPG Deco Polska Sp. z o.o. (ul.Kwidzynska 8, 51-416 Wroclaw), а саме: У відповідь на ваш лист від 16.07.2018, у якому ви запросили перевірити зазначені сертифікати з перевезення (походження) товарів форми EUR.1 (№№ ... PL/MF/AL 0191169, PL/MF/AL 0191170, PL/MF/AL 0191204, PL/MF/AL 0191205, PL/MF/AL 019120/, PL/MF/AL 0191210) повідомляємо.

Польськими митними органами підтверджено автентичність зазначених вище документальних доказів походження.

У матеріалах справи наявні докази, що підтверджують статус походження товарів з ЄС. Відповідно Висновоку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 15.08.2019р., Висновоку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05.06.2019р., та Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 16.08.2019р., країна-виробник: Польща. Згідно довідки PPG Deco Polska товар походить з країни Європейського Союзу.

Суд констатує, що з моменту митного оформлення позивачем товару та датою надання відповідного листа компетентним митним органам іноземної країн пройшло майже близько двох років, і за змістом цього листа експортер не надали на запит компетентних митних органів необхідних документів, при чому в силу яких причин (ліквідація, реорганізація тощо) зазначено не було, що саме по собі не може бути підставою для відмови у наданні позивачу права на преференцію.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноваженого митного органу Польської Республіки до відповідного експортера за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару, чи відповіді експортера.

Враховуючи те, що сертифікат з перевезення товару є офіційним документом, у відповідності до якого настають чітко визначені законом юридичні наслідки, для його спростування такий документ потребує встановлення його у відповідності до закону нечинним, підробленим чи недійсним.

Зазначені висновки кореспондуються і з висновками Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 20.11.2018 № 816/4805/15.

Відповідачем не надано докази визнання недійсними Сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1, чи докази притягнення експортера до відповідальності за фальсифікацію офіційних документів, що передбачено Статтею 35 Стягнення РОЗДІЛ VI ДОМОВЛЕНОСТІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Протоколу І.

Відповідно до частини 5 статті 45 МК України у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання органами доходів і зборів належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

При цьому, обов`язок вжити всі належні заходи для перевірки статусу походження товарів, забезпечити правильне заповнення бланків сертифікату з перевезення товару EUR.1 покладено на митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1.

Судом досліджено сертифікати з перевезення (походження) товарів форми EUR.l PL/MF/AL 0191169 від 10.08.17, PL/MF/AL 0191170 від 15.09.17, PL/MF/AL 0191204 від 12.01.18, PL/MF/AL 0191205 від 08.03.18, PL/MF/AL 0191207 від 29.03.18 та PL/MF/AL 0191210 від 15.05.18, в тому числі і їх переклади засвідчені приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Рак О.І. 18 червня 2021 року, згідно яких не встановлено буть-яких позначок в Графі 14 РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕВІРКИ даних сертифікати з перевезення товару EUR.1., що не дає змогу суду встановити проведення уповноваженого митного органу Польської Республіки перевірки відомостей вказаних в сертифікаті так і її результат.

Отже, суд приходить до висновку, що Сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AL 0191169 від 10.08.17, PL/MF/AL 0191170 від 15.09.17, PL/MF/AL 0191204 від 12.01.18, PL/MF/AL 0191205 від 08.03.18, PL/MF/AL 0191207 від 29.03.18 та PL/MF/AL 0191210 від 15.05.18 не скасовані, недійсними не визнані, тобто є чинними, а, відтак, є достатніми документами, що підтверджують походження товару з країн Європейського Союзу, та надають відповідні пільги зі сплати митних платежів. Позивачем було належним чином підтверджено право на пільгову ставку щодо необхідних митних платежів та сплачено такі в повному обсязі, а відтак оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.12.2020 року за №00000407719 та від 24.12.2020 року за №00000417719 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищенаведеного, в силу ст. 139 КАС України, слід стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4315 грн. 07 коп.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ДЛК ДДТ (вул. Свободи, буд. 78, кор. А, с. Холмок, Ужгородський район, Закарпатська область, 89422, код ЄДРПОУ 36908461) до Закарпатської митниці Держмитслужби (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43337207) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Закарпатською митницею Держмитслужби №00000407719 від 24.12.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності 15010100 (код платежу) на загальну суму 239725,18 грн. в тому числі 191780,14 грн. за податковим зобов`язанням та 47945,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Закарпатською митницею Держмитслужби №00000417719 від 24.12.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (крім лікарських засобів, дозв. для вироб 14070100 (код платежу) на загальну суму 47945,06 грн. в тому числі 38356,05 грн. за податковим зобов`язанням та 9580,01 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

4. Стягнути з Закарпатської митниці Держмитслужби (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43337207) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДЛК ДДТ (вул. Свободи, буд. 78, кор. А, с. Холмок, Ужгородський район, Закарпатська область, 89422, код ЄДРПОУ 36908461) судовий збір у розмірі 4315,07 грн. (чотири тисячі триста п`ятнадцять гривень 07 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Калинич Я.М. у відпустці з 21 вересня 2021 року по 29 вересня 2021 року, повний текст рішення виготовлений та підписаний 30 вересня 2021 року.

СуддяЯ. М. Калинич