ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
15 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 160/5137/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 р. ( суддя Боженко Н.В.) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юністреп до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення
в с т а н о в и В:
12.05.2020 р. ТОВ Юністреп звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, де просило визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 18.03.2020 р. № UA110110/2020/300015/1.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 р. адміністративний позов задоволений.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не доведена правомірність спірного рішення.
Не погодившись з рішення суду Дніпровська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, де просила скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 р. та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що митниця правомірно прийняла оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, та вислухавши представників сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Судом встановлено, що 05.02.2020 р. між ТОВ Юністреп , як покупцем та Onur Plastik, як продавцем укладений контракт №UN-ONR-05/2020, за умовами чого покупець погодився купити та оплатити, а продавець продати на умовах FOB Lzmіt, Turkeу (Інкотермс -2010) упаковані матеріали.
16.03.2020 р. ТОВ Юністреп через підприємство-митного брокера ТОВ Імпекс Груп Дніпро задекларувало до митного поста Ліски Дніпровської митниці ДМС товар - стрічка пакувальна з поліетилен - терефталату, виготовлена з використанням вторинної сировини РЕТ вагою 9571,93 кг/нетто на загальну суму 10207 євро, що надійшли в Україну з Турції згідно контракту №UN-ONR-05/2020 від 05.02.2020 р. на підставі специфікації № 1 від 05.02.2020 р., комерційних та товаросупровідних документів: рахунку - фактури № INR2020000000025 від 26.02.2020 р., коносаменту № GCL/DPW/UA/200277 від 26.02.2020 р.
Електронна митна декларація зареєстрована 16.03.2020 р. за № UA110110/2020/004240, де заявлена митна вартість імпортованого товару за ціною контракту (перший метод визначення митної вартості), а також наданий пакет документів (контракт від 20.03.2020 р.; сертифікати якості від 26.02.2020 р. № FRM.11.09, пакувальний лист від 26.02.2020 р. б/н, інвойс від 26.02.2020 р. № ІНR2020000000025, коносамент № GCL/DPW/UA/200277 від 26.02.2020 р., сертифікат про походження товару форми А від 27.02.2020 № 0998590, залізнична накладна для внутрішнього сполучення від 13.03.2020 р. № 40362048, довідка про транспортні витрати від 10.03.2020 р. № 5551, специфікація від 05.02.2020 №1, договір транспортного експедирування від 19.02.2020 р. № 19.02.2020/5400Д.
Після надання зазначених документів, автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за ЕМД згенеровано форму контролю:105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів та 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товару.
Крім того, 16.03.2020 р. брокером додатково надано платіжний банківський документ Swift від 27.02.2020 р. № 20410300ЕХ021045 та 17.03.2020 р. надані результати випробувань від 21.04.2018 р. № 27140976001, лист виробника від 01.02.2020 р. б/н, прайс - лист б/н від 01.02.2020 р. та інформацію з мережі Інтернет.
Судом встановлено, що за результатом перевірки наданих документів, відповідач дійшов висновку, що наявні документи не містили усіх відомостей для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів, в зв`язку з чим, використовуючи право упевнитися в достовірності або точності документів, поданих для визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, але 18.03.2020 р. декларантом повідомлено митницю про неможливість надання додаткових документів на підтвердження митної вартості.
Так, 18.03.2020 р. митницею прийняте рішення про коригування митної вартості № UA110110/2020/300015/1, чим скоригована митна вартість товару, та в результаті чого вартість товару збільшилася з 10507,88 евро до 13946,30 евро.
Крім того, у митному оформленні ЕМД від 16.03.2020 р. № UA110110/2020/004240 митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.03.2020 р. № UA110110/2020/00025, після чого товар випущений у вільний обіг за МД від 18.03.2020 р. № UA110110/2020/004353.
Листом від 31.03.2020 р. № 3103239 ТОВ Юністреп до митниці надали додаткові документи: платіжне доручення в іноземній валюті №26 від 07.02.2020 р. про перерахування Onur Plastik, 10270 євро на підставі контракту № UN-ONR-05/2020 від 05.02.2020 р., специфікацію №1 від 05.02.2020 р., заяву підприємства № 26 від 07.02.2020 р. на купівлю валюти за зазначеними документами у платіжному дорученні; проформу - інвойс № 306 від 04.02.2020 р. на суму 10207 євро на оплату товару; рахунок ТОВ Таніт Груп (експедитора за договором № 19.02.2020/5400Д) № 874 від 10.03.2020 р. про сплату морського фрахту за межами України в розмірі 8722,53 грн; платіжне доручення № 306 від 18.03.2020 р. про перерахування Експедитору 8722,53 грн за рахунком № 874 від 10.03.2020 р.; заяву №1 від 19.02.2020 р. на надання транспортно - експедиторських послуг.
Однак, листом № 75-08-03-1/15/13/3106 від 06.04.2020 р. митниця повідомила про те, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості.
Статтею 49 МК України передбачено, що 1. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари .
Згідно статті 51 МК України визначено, що 1. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу .
Відповідно статті 52 МК України 1. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації .
Статтею 53 МК України передбачено, що 1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини .
Таким чином, чинним законодавством передбачений вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість товарів, в зв`язку з чим виявлена митницею розбіжність в інших документах не дає права вимагати додаткові документи.
Крім того, ч.5 ст. 53 МК України передбачено, що 5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті .
Як вбачається з матеріалів справи, для підтвердження вартості товару, що сплачена позивачем, до митниці надані документи, передбачені ч.ч.2,3 ст. 53 МК України і надані документи в сукупності підтверджують ціну, що сплачена за товар. Як складову митної вартості товару і загальна вартість, ціна та кількість товару підтверджені специфікацією, рахунком - фактурою, рахунком - проформою, платіжним дорученням в іноземній валюті, копією експортної декларації країни відправлення.
Надані до митниці контракт транспортного експедирування, заявка на надання транспортно - експедиційних послуг, довідка про транспортні витрати, рахунок про сплату морського фрахту за межами території країни, платіжне доручення та коносамент не мають розбіжностей і в своїй сукупності підтверджують транспортні витрати, як складову митної вартості.
Так, митниця в рішенні про коригування митної вартості та в картці відмови у митному оформленні зазначила про розбіжності, що стали підставою для відмови у визнанні митної вартості, визначеної декларантом і підставою для коригування митної вартості:
-розбіжність в умовах поставки, зазначених в англійській та російських частинах специфікації, а саме, відповідно до англомовної версії доповнення до контракту від 05.02.2020 р. № 1 зазначено умови поставки EXW Dilovasi , а згідно російськомовної версії - FOB Izmit, однак, судом встановлено, що дана розбіжність є технічної помилкою і жодним чином не впливає на числові значення складових митної вартості. Крім того, в контракті, інвойсі, проформі - інвойсі декларації країни відправлення, заявці вказані умови поставки FOB Izmit та за цими умова здійснювалася поставка товару;
- в коносаменті від 26.02.2020 р. вказаний порт завантаження DP World Yarimka та порт отримання Nevagantes. Перевезення контейнеру від порту Izmit до порту Південний було одним перевізником із застосуванням різних видів транспорту через морський термінал WD World Yarinka, де оформлявся коносамент, в зв`язку з чим встановлено, що згідно з умовами поставки завантаження контейнеру, митне оформлення товару відбулося в порту Izmit, а вивезення з Туреччини здійснено через морський термінал DP World Yarimka морського порту Стамбул;
- платіжне доручення від 10.02.2020 р. № 351661168 містить посилання на рахунок проформу від 04.02.2020 р. № 306, що до митного контролю не подавався, а дата рахунку - проформи не кореспондується з датою Контракту, так як виписаний днем раніше, що унеможливлює ідентифікацію даного рахунку з контрактом, а платіжне доручення з оцінюваною партією товару, та надані платіжне доручення в іноземній валюті від 07.02.2020 р. № 26 і заявка від 07.02.2020 р. № 26 на купівлю валюти, в яких є посилання на рахунок - проформу від 04.02.2020 р. неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару, але судом встановлено, що у виписці банківської системи № 351661168 окрім рахунку проформи від 04.02.200 р. в якості підстави перерахування коштів вказані контракт від 05.02.2020 р. та специфікація №1, а надане платіжне доручення № 26 від 07.02.2020 р. та заявка на купівлю валюти свідчать про те, що перерахування коштів відбувалося за товар поставлений за даним контрактом та специфікацією. Крім того, в проформі - інвойсі наявна інформація, що співпадає з даними специфікації, інвойсу, пакувального листа та митної декларації країни відправлення;
- в оскарженому рішення митницею зазначено, що до митного контролю надано лише довідку про транспортні витрати від 10.03.2020 р. № 5551 та відповідно до п.1.3 договору транспортного експедирування від 19.02.2020 р. №19.02.2020/500Д здійснення перевезення вантажу узгоджується шляхом надання заявки, що до митного контролю не надано, але суд зазначає, що надання заявки на здійснення експедиторських послуг, як документу, що підтверджує митну вартість товару, не передбачено МК України, в зв`язку з чим відсутність заявки на здійснення експедиторських послуг як розбіжність, що впливає на правильність визначення митної вартості є не мотивованим. Крім того, до митниці надавалася довідка про транспортні витрати від 10.03.2020 р. № 5551, де зазначено, що вартість морського перевезення складає 8722,53 грн.;
- наданий прайс - лист від 01.02.2020 р. містить відомості щодо умов поставки EXW, але не відрізняється від вартості зазначеної в інвойсі від 26.02.2020 р. №IHR2020000000025 на умовах поставки FOB Izmit, що може свідчити про не включення до вартості всіх складових визначених частиною десятою ст. 58 МК України, але судом встановлено, що інвойсна вартість товару складається з вартості товару, визначеної на умовах EXW та витрат на завантаження товару в контейнер, доставлення в порт відправлення, зазначені в п.6 Специфікації та інвойсу. Крім того, митниця в оскаржуваному рішення вказала окремо вартість товару на умовах EXW і додатково вартість умов FOB - 600 євро, що додані до загальної суми фактурної вартості та загальна вартість товару на умовах FOB Izmit додатково підтверджена митною декларацією країни відправлення, де в графі 22 вказана вартість товару 10 207 євро.
Таким чином, судом встановлено, що зазначені зауваження митниці згідно ст. 53 МК України не можуть вважатися підставами для коригування митної вартості та не є розбіжностями.
Крім того, з матеріалів справи слідує, що відповідачем визначена митна вартість товарів грунтується на митній вартості, визнаній митним органом за МД від 16.03.2020 р. № UA100310/2020/653754 на рівні 1,4570 евро за кілограм.
Відповідно наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору графи 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" визначено, що Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні .
Як вбачається зі спірного рішення відповідача, митницею порушені положення розділу Графа 33 Обставин прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості", оскільки митницею зазначені лише дата митної декларації, її номер, порядковий номер товару, рівень до чого скориговано митну вартість, метод коригування митної вартості, але не вказано кількість партії оформленого товару, вагу одиниці товару, розрахунок митної вартості, торгова марка, технічні характеристики товару, умови поставки.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем придбавалася в Турції стрічка пакувальна поліетилен терефталату, розмірами 12х0,6 мм,15х0,7 мм,15.5х0,7 мм, 16х0,9мм, 19х1,0 мм, а митниця, в якості основи для коригування митної вартості, взяла стрічку 9,5х0,6 мм, що поставлялася з Польщі з іншими характеристиками та в рішенні не зазначено загальну вагу партії товару, кількість товару.
Окрім цього, в спірному рішенні митницею не дається пояснення, чому митна вартість визначена на рівні 1,4570 евро за кілограм, оскільки за ЕМД від 16.03.2020 р. № UA100310/020/653754, що взята за основу, митна вартість визначена на рівні 1,61 дол. за 1 кг.
При таких обставинах суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 54 МК України та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів і відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 55 МК України передбачено, що 1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
…2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
…4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;… .
Однак, судом встановлено, що оскаржуване рішення відповідача, всупереч ст. 55 МК України не обгрунтоване та не містить вищезазначеної інформації.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем, всупереч ч.2 ст. 77 КАС України не доведена правомірність свого рішення.
Керуючись ст.ст. 315,316,321,322,325 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 р. - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2021 |
Оприлюднено | 04.10.2021 |
Номер документу | 100009187 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Божко Л.А.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні