Рішення

від 17.12.2020 по справі 160/5137/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року Справа № 160/5137/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Н.В. за участі секретаря судового засіданняІваненко Н.С. за участі: представника позивача Гордієвич А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСТРЕП" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена засобами поштового зв`язку позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСТРЕП" до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UA110110/2020/300015/1 від 18.03.2020 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 березня 2020 року ТОВ Юністреп через підприємство - митного брокера ТОВ Імпекс Груп Дніпро задекларувало на митному пості Ліски Дніпровської митниці ДМС товар, що надійшов в Україну з Турції згідно з контрактом №UN-ONR-05/2020 від 05 лютого 2020 року на підставі специфікації №1 від 05 лютого 2020 року та комерційних і товаросупровідних документів - рахунку-фактури №ІNR2020000000025 від 26 лютого 2020 року та коносаменту № GCL/DPW/UA/200277 від 26 лютого 2020 року. З метою митного оформлення товару позивач 16 березня 2020 року подав до митного поста Ліски Дніпровської митниці ДМС декларацію №UA110110/2020/004240 разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, про що вказано у графі 44 декларації. Листом від 18.03.2020 року №18/03-01 декларант подав додаткові документи. Проте, 18 березня 2020 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110110/2020/300015/1, внаслідок чого вартість товару збільшилася з 10507,88 євро до 13946,30 євро. Листом від 31.03.2020 року № 3103239 позивачем надано до митниці для остаточного вирішення питання щодо рішення про коригування пояснення щодо виявлених розбіжностей, які стали підставою для коригування митної вартості та додаткові документи. Дніпровська митниця листом від 06.04.2020 року повідомила що надані документи у сукупності з документами, наданими до митного оформлення, не підтверджують числові значення складових митної вартості, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, відсутність в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач вважає зазначене рішення необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягають скасуванню, оскільки підприємством були подані всі документи що підтверджують митну вартість товару за ціною контракту.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/5137/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСТРЕП" не відповідала вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 р. вищезазначений позов був залишений без руху, з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної зави без руху.

25 травня 2020 р. на виконання ухвали суду від 14 травня 2020 р., позивач виправив вказані недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/5137/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

23 червня 2020 року представником відповідача до суду направлено відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. Відповідач позовні вимоги не визнає та вважає позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню. При цьому вказує, що ніяких інших документів, крім тих, що вказані в графі 44 електронної митної декларації, позивачем не надавалося. Відповідач зазначає, що автоматизованою системою аналізу і управління ризиками за декларацією № UA110110/2020/004240 від 16.03.2020 згенеровано, серед іншого, таку форму контролю: Контроль правильності визначення митної вартості товарів та Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів , тобто було необхідно здійснити посилений контроль перевірки правильності визначення митної вартості товарів, про що було повідомлено брокера, а також про можливість декларанта надати інші документи для підтвердження митної вартості товарів відповідно до ч.6 ст. 53 Митного кодексу України. Так, згодом, 16.03.2020 брокером додатково направлено платіжний банківський документ SWIFT від 10.02.2020 №351661168 та копію митної декларації країни відправлення №20410300EX від 27.02.2020, а 17.03.2020 додатково надіслано результати випробувань №27140976001 від 21.04.2018, лист виробника б/н від 01.02.2020, прайс-лист б/н від 01.02.2020, інформацію з мережі Інтернет, що підтверджується витягом з АСМО Інспектор . Також митний орган звернув увагу, що відповідно п.5.2 контракту від 05.02.2020 № UN-ONR-05/2020 вартість тари включена у вартість товару, відповідно до англомовної версії до вказаного контракту №1 зазначено умови поставки EXW-Dilovasi, відповідно до російськомовної версії - FOB-Izmit, відповідно до відомостей коносаменту № GCL/DPW/UA/200277 від 26.02.2020 зазначено порт завантаження DP WORLD YARIMKA та порт отримання NEVAGANTES і вищезазначені обставини можуть свідчити про наявні перевантаження та наявність додаткових коносаментів, а також про не включення до зазначеної вартості усіх складових, визначених ч.10 ст. 58 Митного кодексу України. Крім того, відповідач зазначає, що платіжне доручення від 10.02.2020 №351661168 містить посилання на рахунок проформу від 04.02.2020 №306, який до митного контролю не надано, між тим дата цього рахунку проформи не кореспондується із датою контракту від 05.02.2020, оскільки він виписаний раніше, ніж укладений контракт, що унеможливлює ідентифікацію рахунку з контрактом, а надане платіжне доручення з оцінюваною партією товару. Відповідач наголошує, що до митного контролю надано лише довідку про транспортні витрати від 10.03.2020 №5551, але, відповідно до п.1.3 договору транспортного експедирування від 19.02.2020 №19.02.2020/5400Д здійснення перевезення вантажу узгоджується шляхом надання заявки, яку до митного контролю не надано і це викликає обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товарів, що є підставою для здійснення поглибленої перевірки відомостей і документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості. Відповідач наголошує, що декларантом, в порушення приписів ч.6 ст.54 Митного кодексу України, не надано належних документів на підтвердження митної вартості, надані документи не містили усіх відомостей для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів, тому митниця правомірно витребувала документи відповідно до своєї компетенції. Отже, з метою контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, з урахуванням посередницького характеру угоди, декларанта зобов`язано протягом 10 днів надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості. Але, 18.03.2020 декларантом засобами електронного зв`язку надісланий до митниці лист від 18.03.2020 №18/03-01, де повідомлено про неможливість надання додаткових документів у підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України. Наданий прайс-лист від 01.02.2020 № б/н містить відомості щодо умов поставки EXW, однак не відрізняється від вартості зазначеної у інвойсі від 26.01.2020 № IHR2020000000025 на умовах поставки FOB IZMIT, що може свідчити про не включення до вартості всіх складових визначених ч.10 ст. 58 МК України. Таким чином, враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару та ціни, що фактично сплачена, про що вказано в ході проведення консультацій згідно з ст.ст. 55, 57 Митного кодексу України шляхом направлення електронних повідомлень митниці, неподання декларантом документів, згідно з переліком, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту)) стосовно товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосованим. У зв`язку з чим, митна вартість була визначена митницею, шліхом винесення рішення про коригування митної вартості, згідно з положеннями ст. 60 Митного кодексу України, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості подібного товару, імпортованого за ціною договору (контракту) за ЕМД № UA100310/2020/653754 від 16.03.2020 на рівні 1,4570 евро/кг. Товар було випущено у вільний обіг за МД від 18.03.2020 року. Листом від 31.03.2020 року № 3103239 підприємством надано додаткові документи, за результатами розгляду додатково наданих документів у митниці були відсутні законодавчі підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості від 18.03.2020 року. Таким чином, відповідач вважає, що посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

30 червня 2020 року від представника позивача надійшли пояснення по справі, в яких вказано, зокрема, що викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи є необґрунтованими, оскільки позивачем було надано до митниці 16.03.2020 р. документи. Перелік документів, наданих митниці в позові зазначено з урахуванням додатково наданих документів листом підприємства від 31.03.2020 року. Таким чином, законність та обґрунтованість прийняття митницею рішення повинна вирішуватись з урахуванням всіх наданих документів. Крім того, позивач звертає увагу, що у позовній заяві ним зазначено свої доводи стосовно незаконності та безпідставності щодо процедури визначення митної вартості, вказавши при цьому, що в рішенні не дається пояснення, чому була визначена митна вартість саме на рівні 1,4270 євро за кілограм, тоді як за ЕМД від 16.03.2020р. №UA 100310/2020/653754, яка взята за основу, митна вартість визначена на рівні 1,61 доларів за 1 кг.

08 липня 2020 року засобами електронного зв`язку та 13 липня 2020 року надійшли ідентичні за змістом до суду від представника Дніпровської митниці Держмитслужби заперечення на вказані вище пояснення, в яких вказано, зокрема, про те, що викладені у них обставини не спростовують доводів митниці, викладених у відзиві на позовну заяву. У запереченнях також зазначено, що митниця не погоджується з твердженнями позивача, вважає їх хибними та такими, що суперечать обставинам справи та є довільним трактуванням норм Митного кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року розгляд даної справи було призначено за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим та призначено судове засідання.

23 листопада 2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, яке обґрунтоване продовженням карантину до 31.12.2020 року на усій території України.

24 листопада 2020 року від представника ТОВ Юністреп надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження по справі та призначення розгляду справи по суті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

25 листопада 2020 року від представника Дніпровської митниці Держмитслужби надійшло клопотання про розгляд даної справи в порядку письмового провадження, яке обґрунтоване продовженням карантину до 31.12.2020 року на усій території України.

Чергове судове засідання призначене на 17 грудня 2020 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ Юністрап зареєстровано 02.03.2005р. як суб`єкта підприємницької діяльності - юридичну особу.

05 лютого 2020 між ТОВ Юністреп (покупцем) та ОNUR PLASTIK (продавцем) було укладено контракт на поставку продукції за № UN-ONR-05/2020.

Відповідно до розділу 1 контракту покупець покупає та оплачує, а продавець продає на умовах FOB-Izmit, Turkey (Інкотермс-2010) пакувальні матеріали. Поставка здійснюється відповідно специфікацій до контракту.

Згідно з специфікацією №1 від 05.02.2020 до контракту вартість товару становить 10207,00євро. Умови оплати - 100% передплата.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивач через підприємство - митного брокера ТОВ Імпекс Груп Дніпро 16 березня 2020 року подав до митного поста Ліски Дніпровської митниці ДМС декларацію № UA110110/2020/004240, відповідно до якої до ввезення задекларовано наступний товар: Стрічка пакувальна з поліетелен-терефталату (непориста, неармована, нешарувата, без підкладки, не поєднана з іншими матеріалами) завтовшки більше 0,35 мм виготовлена з використанням вторинної сировини РЕТ використовується для пакування товарів

Загальна митна вартість товару за вказаною декларацією становила 10207,00 євро та була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Статистична вартість, відповідно до графи 46 МД становить 304624,48грн.

Для митного оформлення через підприємство - митного брокера ТОВ Імпекс Груп Дніпро разом з митною декларацією (МД) № UA110110/2020/004240 від 16.02.2020р. позивачем були подані документи, а саме: декларацію митної вартості, контракт № UN-ONR-05/2020 від 05.02.2020, специфікацію №1 від 05.02.2020 до контракту, сертифікат якості від 26.02.2020 року № FRM.11.09, пакувальний лист від 26.02.2020 року № б/н, комерційний інвойс від 26.02.2020 № IHR2020000000025, коносамент від 26.02.2020 № GCL/DPW/UA/200277; сертифікат про походження товару форми А від 27.02.2020 №0998590; залізнична накладна для внутрішнього сполучення від 13.03.2020 № 40362048, довідка про транспортні витрати від 10.03.2020 № 5551, договір транспортного експедирування від 19.02.2020 № 19.02.2020/5400Д.

Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за ЕМД №110110/2020/004240 від 16.03.2020 р. згенеровано форму контролю, а саме:

-105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів;

-106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

16 березня 2020 року брокером додатково надіслано платіжний банківський документ Swift від 10.02.2020 № 351661168 та копію митної декларації країни відправлення від 27.02.2020 року № 20410300ЕХ021045.

17 березня 2020 року брокером надіслано результати випробувань від 21.04.2018 № 27140976001, лист виробника від 01.02.2020 № б/н, прайс-лист від 01.02.2020 № б/н, інформацію з мережі Інтернет.

Так, відповідач зазначив, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що фактично сплачена, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:

відповідно до п.5.2 контракту від 05.02.2020 № UN-ONR-05/2020 вартість тари включена у вартість товару. Відповідно до англомовної версії доповнення до контракту №1 від 05.02.2020 зазначено умови поставки EXW Dilovasi, згідно російськомовної версії FOB Izmit. Відповідно до відомостей коносаменту №GCL/DPW/UA/200277 від 26.02.2020 зазначено порт завантаження DP WORLD YARIMKA та порт отримання NEVAGANTES. Вищезазначене може свідчити про наявні перевантаження та наявність додаткових коносаментів, а також про не включення до зазначеної вартості усіх складових, визначених ч.10 ст. 58 Митного кодексу України.

Платіжне доручення від 10.02.2020 №351661168 містить посилання на рахунок проформу від 04.02.2020 №306, який до митного контролю не надано. Крім того, дата рахунку проформи від 04.02.2020 №306 не кореспондується із датою контракту, оскільки виписане днем раніше, що унеможливлює ідентифікацію рахунку з контрактом, а надане платіжне доручення з оцінюваною партією товару.

До митного контролю надано лише довідку про транспортні витрати від 10.03.2020 №5551. Відповідно до п.3.1 договору транспортного експедирування від 19.02.2020 №19.02.200/5400Д здійснення перевезення вантажу узгоджується шляхом подання заявки, яку до митного контролю не надано.

Наданий прайс-лист від 01.02.2020 б/н містить відомості щодо умов поставки EXW, однак не відрізняється від вартості зазначеної у інвойсі від 26.02.2020 № IHR2020000000025 на умовах поставки FOB IZMIT, що може свідчити про не включення до вартості всіх складових, визначених частиною 10 ст.58 Митного кодексу України (навантаження)

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, з урахуванням посередницького характеру угоди декларанта, з урахуванням п.2,3 ст.53 Митного кодексу України зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація.

Листом від 18.03.2020 №18/03-01 ТОВ Імпекс Груп Дніпро було направлено митному органу наступні додаткові документи:

- прайс-лист;

- копія експортної ВМД;

- SWIFT від 10.02.2020 №351661168;

- лист виробника про використання вторинної сировини РЕТ;

- цінова інформація мережі Інтернет про вартість вторинної сировини РЕТ в Україні.

Крім того, товариство повідомило, що інших додаткових документів надати неможливо.

За результатами здійснення контролю 18.03.2020 р. Дніпровською митницею Держмитслужби було оформлено картку відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначенням за №UA110110/2020/00025.

Також відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2020/300015/1 від 18.03.2020 р.

У відповідності до графи 28 цього рішення, розрахована декларантом митна вартість товару складає 304624,48 грн. (10507,88 євро) курс валюти 28,9901, а відповідно до гр. 30 Коригування цього рішення, вартість товару складає 13946,30 євро, вартість за одиницю товару складає 1,4570 євро.

Товар було випущено у вільний обіг за МД від 18.03.2020 № UA110110/2020/004353 під гарантійні зобов`язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Митного кодексу України з митною вартістю, визначеною декларантом, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом відповідно до рішення №UA110110/2020/300015/1 від 18.03.2020 р. про коригування митної вартості, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Листом від 31.03.2020 №3103239 позивач просив скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості №UA110110/2020/300015/1 від 18.03.2020 р. та направив до митного органу наступні документи:

- платіжне доручення в іноземній валюті №26 від 07.02.2020 про перерахунок компанії ОNUR PLASTIK валютних коштів в сумі 10270,00 євро за контрактом № UN-ONR-05/2020 від 05.02.2020, специфікацією №1 від 05.02.2020, рахунком проформою №306 від 04.02.2020;

- заявка підприємства №26 від 07.02.2020 на купівлю валюти за зазначеними у платіжному дорученні документами;

- проформа-інвойс №306 від 04.02.2020 на суму 10207 євро на оплату товару;

- рахунок ТОВ Таніт Груп (експедитора за договором №19.02.2020/5400Д) №874 від 10.03.2020 про сплату морського фрахту за межами України у розмірі 8722,53грн.;

- платіжне доручення №306 від 18.03.2020 про перерахування експедитору 8722,53грн. за рахунком №874 від 10.03.2020;

- заявка №1 від 19.02.2020 на надання транспортно-експедиторських послуг.

За результатами розгляду додатково наданих документів, відповідач не знайшов підстав для скасування прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, про що Дніпровська митниця Держмитслужби повідомила листом від 06.04.2020 №75-08-03-1/15/13/3106.

Не погодившись із винесеними Дніпровською митницею Держмитслужби рішенням про коригування митної вартості товару, ТОВ Юністреп звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч 2,3,5 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 МК України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 по справі 809/1884/16, від 03.04.2018 по справі 826/8797/16, від 19.03.2019 по справі 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.

В даному випадку підставою для здійснення коригування митної вартості заявленого до митного оформлення товару за митною декларацією UA110110/2020/004240 від 16.02.2020р. в бік збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (резервного) стали висновки митного органу про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості придбаного ТОВ Юністреп та на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, містять розбіжності, та ненадання декларантом документів згідно із сформованим переліком на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Так, партія товару, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № UN-ONR-05/2020 від 05.02.2020, специфікації №1 від 05.02.20 р. від 05.02.2020р., поставлялась на умовах поставки FOB Izmit (Туреччина), згідно правил ІНКОТЕРМС 2010.

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, термін Базис поставки FOB Інкотермс 2010 покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

Так, митницею вказано, що відповідно до п.5.2 контракту від 05.02.2020 №UN-ONR-05/2020 від 05.02.2020 вартість тари включена у вартість товару. Відповідно до англомовної версії доповнення до контракту від 05.02.2020р. №1 зазначено умови поставки EXW Dilovasi, згідно російськомовної версії FOB Izmit.

Як зазначено представником позивача в судовому засіданні, розбіжності у умовах поставки зазначених в англійській та російській частині контракту є технічною помилкою допущеною при оформленні документу та перевага надається російськомовної версії контракту.

При цьому, у розділі 1, пункті 3.1 розділу 3 контракту №UN-ONR-05/2020, інвойсі №INR2020000000025, проформі-інвойсі №306, декларації країни відправлення №20410300ЕХ021045, заявці №1 на ТЕО зазначені умови поставки FOB Izmit.

Також митницею вказано, що відповідно до відомостей коносаменту від 26.02.2020 № GCL/DPW/UA/200277 зазначено порт завантаження DP WORLD YARIMKA та порт отримання (port of receipt) NEVAGANTES. Вищезазначене може свідчити про наявні перевантаження та наявність додаткових коносаментів, а також про не включення до зазначеної вартості усіх складових визначених частиною десятою cm. 58 МКУ.

При цьому, як убачається з коносаменту перевезення контейнеру від порту Izmit (Туреччина) до порту Південний (Україна) було мультимодальним, тобто перевезенням по договору з одним перевізником з застосуванням різних видів транспорту.

Перевезення здійснювалось від порту Izmit, розташованому на північному узбережжі Мармурового моря з подальшим маршрутом через морський термінал WD WORLD YARINKA, розташований в порту Стамбул, де було здійснено оформлення коносаменту, про що свідчить відмітка на коносаменті від 04.03.20р.

Таким чином, відповідно до умов поставки завантаження контейнера митне оформлення товару було здійснено у порту Izmit про що свідчить копія митної декларації країни відправлення, а вивезення з Туреччини було здійснено через морський термінал DP WORLD YARIMKA морського порту Стамбул.

Митницею зазначено, що платіжне доручення від 10.02.2020 № 351661168 містить посилання на рахунок проформу від 04.02.2020 №306, який до митного контролю не надано.

Крім того дата рахунку проформи від 04.02.2020 №306 не кореспондується з датою Контракту, оскільки виписаний днем раніше, що унеможливлює ідентифікацію означеного рахунку з Контрактом, а надане платіжне доручення з оцінюваною партією товару.

Надані декларантом платіжне доручення в іноземній валюті від 07.02.2020 №26 та заявка підприємства від 07.02.20 р. №26 на купівлю валюти, що містять посилання, на рахунок- проформу від 04.02.2020 №306, неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару.

Водночас, у виписці банківської системи № 351661168, зазначено окрім проформи-інвойса в якості підстави перерахування коштів, зазначений контракт № UN-ONR-05/2020 та специфікація № 1.

Також, додатково надане платіжне доручення № 26 від 07.02.20 р. та заявка на купівлю валюти підтверджують що перерахування коштів здійснювалось саме за товар поставлений за цим контрактом та специфікацією. Проформа-інвойс містить інформацію яка повністю співпадає з даними специфікації, інвойса, пакувального листа та підтверджується митною декларацією країни відправлення.

Відповідачем в рішенні зазначено що до митного контролю надано лише довідку про транспортні витрати від 10.03.2020 № 5551. Відповідно до п.1.3 договору транспортного експедирування від 19.02.2020 №19.02.2020/5400Д здійснення перевезення вантажу узгоджується шляхом, надання заявки, яку до митного контролю не надано.

Між тим, надання заявки на здійснення експедиторських послуг, як документу, що підтверджує митну вартість товару, не передбачено ст. 53 Митного кодексу України, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Позивачем разом з митною декларацією була надана довідка про транспортні витрати від 10.03.2020 № 5551, згідно якої вартість морського перевезення за маршрутом Izmit до порту Південний склала 8722,53 грн.

Крім того, митницею зазначено, що наданий прайс-лист від 01.02.2020 б/н містить відомості щодо умов поставки EXW, однак не відрізняється від вартості, зазначеної у інвойсі від 26.02.2020 № IHR2020000000025 на умовах поставки FOB IZMIT, що може свідчити про не включення до вартості всіх складових визначених частиною десятою ст.58 МКУ (навантаження),

При цьому, інвойсна вартість товару складається з вартості товару, визначеної на умовах EXW до якої додаються витрати на завантаження товару в контейнер, доставлення в порт відправлення, зазначені у пункті 6 Специфікації та інвойса №UN-ONR- 05/2020. Також, в графі 16 рішення зазначено, окремо вартість товару на умовах EXW і додатково вартість умов FOB - 600 євро, які додані до загальної суми фактурної вартості. Загальна вартість товару на умовах FOB Izmit підтверджується і додатково наданою митною декларацією країни відправлення, в графі 22 якої зазначена вартість товару 10207 євро.

Матеріалами справи підтверджується також і той факт, що в своїй відповіді від 06.04.20 р. на додатково надані документи листом підприємства від 31.03.20 р. митниця зазначила наступні розбіжності, а саме: у повідомленні митниці №1 за ЕМД від 16.03.2020№ЕАЛ 10110/2020/004240 та графі 33 Рішення зазначено, що дата рахунку-проформи від 04.02.2020 №306 не кореспондується з датою зовнішньо - економічного контракту (05.02.2020). Надані декларантом платіжне доручення в іноземній валюті від 07.02.2020р. №26 та заявка підприємства від 07.02.20 р. №26 на купівлю валюти, що містять посилання на рахунок-проформу від 04,02.2020 №306, неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару.

Водночас, платіжне доручення №26, заявка на купівлю валюти №26 містять посилання на номер контракту та специфікацію за якими здійснювалось перерахування валютних коштів продавцю за товар.

Відповідно до відомостей зовнішньоекономічного контракту від 05.02.2020р. № UN-ОNR-05/2020, рахунку-проформи від 04.02.2020 №306, інвойсу від 26.02.2020 №1HR2020000000025, адреса підприємства - 49100, пр. Героїв, 6.4, кв. 484, м. Дніпро. Однак у платіжному дорученні .№26, заявці підприємства від 07.02.2020р. №26 та SWIFT від 10.02.20 р.№351661168 вказано адресу - м. Дніпро, вул. Казакова, 4А.

Разом з тим, вказане твердження не впливає на правильність розрахунку митної вартості, оскільки у контракті та платіжному дорученні №26 зазначено код ЄДРПОУ товариства - 33421150 та банківський рахунок, які дозволяють ідентифікувати ТОВ ЮНІСТРЕП як сторону контракту та платника за контрактом.

Крім того, відповідно до п.11.1 зовнішньоекономічного контракту від 05.02.20 p.№UN-ONR-05/20200, термін його дії - до 31.01.2020. Таким чином, здійснення оплати за даним зовнішньоекономічним контрактом (посилання на зовнішньоекономічний контракт наявне у платіжних документах) не є правомочним.

З цього приводу суд погоджується з доводами позивача, який вказав, що контракт №UN-ONR-05/20200 був укладений 05.02.20р. після домовленості сторін про поставку товару, дата підписання контракту зазначена у пункті 12, а тому кінцева дата дії контракту зазначена у п.11.1 є очевидною технічною помилкою (опискою) і ніяким чином не впливає на митну вартість товару.

Митниця вказує, що наданий за зверненням ТОВ ЮНІСТРЕП від 31.03.2020 №3103239рахунок ТОВ ТАНІТГРУП від 10.03.2020р. №874 про сплату морського фрахту за межами України містить запис, що рахунок підлягає сплаті протягом 3-х банківських днів, у разі несплати рахунку у зазначений термін експедитор залишає за собою право анулювати цей рахунок та виставити новий з урахуванням зміни вартості наданих послуг. Відповідно до п.3.2 договору транспортного експедирування від 19,02,20р. N919.02.2020/540ОД, за прострочення оплати рахунку експедитора, клієнт сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від невиплаченої суми за кожен день прострочення. Відповідно до наданого платіжного доручення від 18.03.2020р. №306, перерахування експедитору здійснено банком. 18.03.2020, що свідчить про прострочення оплати рахунку експедитора. Нового рахунку експедитора, з урахуванням, зміни вартості наданих послуг, декларантом не надано.

Дані твердження не підтверджені належними доказами, оскільки станом на 11.04.2020 року експедитором не висувались претензії щодо сплати штрафних санкцій за прострочення сплати коштів за надання послуг, рахунок №874 не анульований і новий рахунок для оплати не виставлявся. Таким чином, понесення позивачем штрафних санкцій за договором транспортного експедирування, не підтверджено матеріалами справи.

Згідно наданої заявки від 19.02.2020 №1 на надання транспортно-експедиторських послуг, зазначена узгоджена сторонами ставка за маршрутом розмірі 1450 дол.США, морський фрахт за курсом міжбанку, ПЕР, ТЕО в порту та автодоставка (ЖД) доставка за курсом НБУ, винагорода експедитора. Відповідно до П. 3.3 договору транспортного експедирування, від 19,02.2020 №19.02.2020/540ОД, рахунок за луги, надані за межами митної території України, а також інші витрати оплачувані експедитором нерезидентам України лт/або їх українським агентам на користь таких нерезидентів, виставляється експедитором у гривнях по курсу продажу долара США на міжбанківському валютному ринку України на дату виставлення рахунку. Відповідно до відомостей Інтернет-ресурсу https://minfm.com.ua , вартість продажу долара США станом па 10.03.2020 (дата рахунку TOB ТАН1Т ГРУП ) становить 25,41 грн, а ставка за маршрутом у розмірі 1450 дол розраховується на рівні 36 844,50 грн. Рахунок TOB ТАНІТ ГРУП від 10.03.2020 №874 містить відомості виключно щодо вартості морського фрахту за межами митної території/ України на рівні 8 722,53 грн та не містить відомостей гцодо розміру ПРР, ТЕС) в порту та автодоставки/ЖД доставки, винагороди експедитора, які передбачені заявкою від 19.02.2020 N1 на надання транспортно-експедиторських послуг. Зазначене унеможливлює обчислення числових значень складових митної вартості, передбачених частиною десятою cm. 58 МКУ.

При цьому, позивачем надано для підтвердження транспортних витрат за межами України, як складову митної вартості документи, а саме: рахунок №874 від 10.03.20 р., довідка про транспортні витрати за межами України, надані експедитором, платіжне доручення №306 від 18.03.20 р. про сплату фрахту за межами України.

У ході декларування та для остаточного визначення митної вартості підприємство надало митниці наступні документи: декларацію митної вартості; контракт №UN-ONR-05/2020 від 05.02.2020; специфікацію №1 від 05.02.20 р. від 05.02.2020р. до контракту; рахунок-проформу №306 від 04.02.20 р.; рахунок-фактуру №INR2020000000025 від 26.02.20; пакувальний лист від 26.02.20 р.; Сертифікат країни походження №0998590 від 27.02.20 р.; витяг з міжнародної банківської системи SWIFT від 10.02.20р. №351661168 Про перерахування компанії Onur Plastic валютних коштів в сумі 10207 євро за контрактом №UN-ONR-05/2020 від 05.02.2020 р. специфікацією №1 від 05.02.20 р., рахунком-проформою №306 від 04.02.20 р.; платіжне доручення в іноземній валюті №26 від 07.02.20 р. про перерахування компанії « Onur Plastic» валютних коштів в сумі 10207 євро на підставі контракту № UN-ONR-05/2020 від 05.02.2020, специфікації №1 від 05.02.20 проформи-інвойса №306 від 04.02.2020 р.; заяву №26 від 07.02.20 р. на купівлю валюти; прай-лист компанії-виробника на товар від 01.02.20 р.; копію митної декларації країни експорту №20410300ЕХ021045 від 27.02.20 р.

Отже, відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України, надані позивачем документи підтверджують заявлену підприємством ціну, що фактично сплачена продавцю за товар, як складову митної вартості товару.

Так, загальна вартість, ціна одиниці товару, кількість товару підтверджується специфікацією №1, рахунком-фактурою №1NR2020000000025, рахунком- проформою№306, платіжним дорученням в іноземній валюті №26, копією експортної декларації країни відправлення.

Для підтвердження здійснення перевезення до кордону України підприємство надало: контракт транспортного експедирування №19.02.2020/5400Д від 19.02.20 р., заявку № 1 від 19.01.20 р. на надання транспортно-експедиторських послуг; довідку про транспортні витрати №5551 від 10.03.20 р.; рахунок №874 від 10.03.20 р. про сплату морського фрахту за межами території України контейнера 113165545 в сумі 8722,53 грн.; платіжне доручення №306 від 18.03.20 р. про сплату 8722,53 грн., за рахунком №874; коносамент № GCL/DPW/UA/200277 від 26.02.2020 р.

Таким чином, надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлені підприємством транспортні витрати як складову митної вартості.

Таким чином декларантом надано митному органу достатній обсяг документів для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення.

Згідно ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Так, в графі 33 рішення митний орган зазначив, що у митниці наявна інформація щодо митного оформлення товарів, мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються походженням з Польщі 1. Стрічка для пакування 9,5х0,6х3000 (ширина-9,5мм;товщина-0,6мм;довжина-3км.) , у співставних обсягах за резервним методом за МД від 16.03.2020 №UА100310/2020/653754 на рівні 1,61 $/кг. Враховуючи зазначене, до оцінюваної партії товару застосовано резервний метод визначення митної вартості, 2 ґ), згідно ст. 64 МКУ. Визначена митна вартість товарів з урахуванням всіх складових, ґрунтується на митній вартості, визнаній митним органом за МД від 16.03.2020 MUA100310/2020/653754 нарівні 1,4570 EUR/кг.

Разом з цим, відповідачем не надано до суду допустимих доказів на підтвердження викладених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів доводів переходу від одного другорядного методу визначення ціни імпортованого товару до іншого.

Стосовно посилань відповідача про наявність інформації щодо митної вартості ідентичних товарів на рівні: Стрічка для пакування 9,5х0,6х3000 (ширина-9,5мм;товщина-0,6мм;довжина-3км.) , у співставних обсягах за резервним методом за МД від 16.03.2020 №UА100310/2020/653754 на рівні 1,61 $/кг, слід зауважити, що відповідач не врахував різницю в умовах імпорту за цими двома деклараціями. Так, відповідач не врахував обставини визначення митної вартості за цими двома деклараціями - стійкість господарських зв`язків експортера та імпортера, обсяг поставки, вартість транспортних витрат, не навів підтвердження ідентичності товарів та умов поставки, не врахував можливість участі у даних операціях різних постачальників, тощо.

Водночас, відповідач не обґрунтував, чому ним взято як джерело для визначення митної вартості товару саме МД від 16.03.2020 №UА100310/2020/653754 та не взяті до уваги інші джерела цінової інформації.

Як убачається з наданих позивачем документів в Україну поставлялась стрічка пакувальна з поліетилен - терефталату розмірами : 15x0,60 мм., 15x0,70 мм., 15,5x0,76 мм., 16x0,90 мм,, 19x1,00 мм.

Митниця в якості основи для коригування бере стрічку з іншими характеристиками - 9,5x0,6 мм. і не зазначає загальну вагу партії товару, кількість товару

Крім того, для коригування митниця використовує товар поставлений з іншої країни - Польщі, тоді як позивачу товар поставлявся з Турції.

В рішенні відсутнє пояснення щодо визначення митної вартості саме на рівні 1,4570 евро за кілограм, тоді як за ЕМД від 16.03.2020 MUA100310/2020/653754, яка взята за основу, митна вартість визначена нарівні 1,61 дол. за 1 кг.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом 2 ґ (резервний), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням обставин суд доходить висновку, що Дніпровською митницею Держмитслужби не доведено належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Відтак, беручи до уваги все вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками справи докази, а також їх письмові доводи, суд доходить, що позов ТОВ Юністреп до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару - підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст. ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із приписами статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на загальну суму 2102,00 грн., що документально підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №508 від 29.04.2020р.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що позов ТОВ Юністреп задоволено, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу позову до суду в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСТРЕП" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UA110110/2020/300015/1 від 18.03.2020 р.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСТРЕП" (49100, пр. Героїв, буд. 4, кв. 484; код ЄДРПОУ 33421150) судовий збір у розмірі 2 102,00 гривень (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24 грудня 2020 року.

Суддя Н.В. Боженко