Рішення

від 20.08.2021 по справі 314/391/18

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/391/18

Провадження № 2/314/23/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2021 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відео конференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу №314/391/18 за позовом заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу,

за участю представника позивача ОСОБА_3 ,

відповідача ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Запорізької області звернувся до суду інтересах держави в особі Державної казначейської служби України із позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 13.08.2014 та апеляційного суду Запорізької області від 02.06.2015 у справі №314/2106/14-ц частково задоволено позов ОСОБА_4 до Державної казначейської служби України, ГУМВС України в Запорізькій області, стягнуто на користь позивача 131750 грн. втраченого заробітку,внаслідок ушкодження здоров`я та моральну шкоду у розмірі 75000,00 грн. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.10.2015 судові рішення у цій справі залишено без змін. Судами встановлено, що ОСОБА_4 під час його затримання співробітником правоохоронного органу - начальником конвойної групи конвойної служби Вільнянського РВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_1 при виконанні ним службових обов`язків працівника міліції завдано тяжкі тілесні ушкодження, які у подальшому спричинили втрату працездатності та присвоєння потерпілому другої групи інвалідності. Вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 09.09.2013 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.365, ч.2 ст.121 Кримінального кодексу України та засуджено до 7 років 1 місяця позбавлення волі. Таким чином, з Державного бюджету України було списано кошти за втрачений заробіток внаслідок ушкодження здоров`я у розмірі 131750 грн. та моральну шкоду у розмірі 75000 грн. Посилаючись на зазначені обставини просить стягнути з ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в порядку регресу та сплачений судовий збір.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що вимога про відшкодування державі 131750,00 грн. (втраченого доходу внаслідок ушкодження здоров`я та втрати непрацездатності потерпілим ОСОБА_4 ) має бути пред`явлена до усіх винних осіб у рівних частках, а саме до іншого заподіювача шкоди - ОСОБА_2 , просив позов задовольнити частково, стягнути з нього 65875,00 грн. відшкодування сплаченого державою втраченого ОСОБА_4 заробітку внаслідок ушкодження здоров`я та втрати непрацездатності.

У відповіді на відзив, позивач зазначив, що, наразі наявні правові підстави для стягнення заявленої у позові суми лише з ОСОБА_1 , залучення іншого співвідповідача та звернення до нього вимоги на суму 65875 грн. суперечитиме положенням ст.62 Конституції України. Очікування Держави поки буде знайдений ОСОБА_2 та постановлений відносно нього вирок (незрозуміло якого характеру) призведе до пропуску строку позовної давності на пред`явлення відповідного позову та повернення коштів до бюджету. Також, зазначив, що відповідач згідно положень ст.544, ч.1 ст.1191 ЦК України має право зворотної вимоги до ОСОБА_2 у разі встановлення обвинувальним вироком суду винність останнього у вчиненні злочину та заподіянні шкоди ОСОБА_4 .

У запереченні на відповідь позивача, відповідач зазначає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, у зв`язку з тим, що позивачем допущена суттєва неточність, так як в рішенні Вільнянського районного суду Запорізької області від 13.08.2014 року, рішенні апеляційного суду Запорізької області від 02.06.2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.10.2015 року та в мотивувальній частині вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2013 року встановлено факт спричинення ОСОБА_4 шкоди діями саме посадових осіб органу державної влади під час виконання ними службових обов`язків, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При цьому вважає, що винність особи у спричиненні шкоди може бути доведена будь-якими належними доказами, в тому числі рішенням суду у цивільній справі та/або мотивувальною частиною вироку суду у відношенні іншої особи. Зазначає, що у статтях 1174 та ч.4 ст. 1191 ЦК України, винність посадової особи не пов`язується виключно із вчиненням нею злочину.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково на суму в розмірі 65875,00 грн., іншу частину майнової шкоди просив стягнути з гр. ОСОБА_2 .

Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення прокурора та відповідача, дослідивши матеріали справи , приходить до наступних висновків.

Вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2013, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 09.09.2013, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.365, ч.2 ст.121 Кримінального кодексу України та засуджено до 7 років 1 місяця позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 09.09.2013 року.

У зв`язку із цим, рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 13.08.2014 року позов ОСОБА_4 до Державної казначейської служби України, ГУМВС України в Запорізькій області, третя особа ОСОБА_1 задоволено частково, вирішено стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 шляхом списання з розрахункового рахунку Державної казначейської служби України моральну школу у розмірі 200000,00 грн., втрачений внаслідок ушкодження здоров`я та втрати працездатності заробіток у розмірі 131750,00 грн., всього 333750,00 грн.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 02.06.2015 рішення було змінено. Зменшено стягнуту суму з Державного казначейства України на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди до 75000,00 грн. Виключено з мотивувальної частини рішення посилання суду на Закон України Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Разом з тим, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 21.10.2015 касаційні скарги заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в собі Державної казначейської служби України та ОСОБА_4 відхилено, рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 13.08.2014 у незміненій при перегляді апеляційним судом частині та рішення апеляційного суду Запорізької області від 02.06.2015 року залишено без змін.

На підставі вказаних вище рішень, оскільки судами було встановлено, що ушкодження здоров`я ОСОБА_4 завдано незаконними діями начальника конвойної групи конвойної служби Вільнянського відділу ГУ МВС України в Запорізькій області при виконанні ним службових обов`язків працівника поліції, а саме, діями відповідача ОСОБА_1 , з Державного бюджету України у рахунок відшкодування такої шкоди на користь ОСОБА_4 було стягнуто шляхом списання з єдиного казначейського рахунку коштів втраченого заробітку, внаслідок ушкодження здоров`я в сумі 131750,00 грн. та відшкодування моральної шкоди до 75000,00 грн.

Згідно наданої інформації Державної казначейської служби України, що міститься в листі №5-08/7869-21444 від 20.12.2017 року, на виконання рішення суду ОСОБА_4 було сплачено суму у розмірі 206750,00 грн. Зазначений факт підтверджується платіжним дорученням № 2294 від 13 грудня 2017 року.

Відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 2постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 року № 6судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Абзацом 2 п. 8 зазначеної Постанови передбачено, що з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов`язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Державною казначейською службою України було сплачено суму втраченого заробітку, внаслідок ушкодження здоров`я ОСОБА_4 , який внаслідок неправомірних дій відповідача зазнав тяжких тілесних ушкоджень, і враховуючи, що його вина доведена вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2013 року, суд вважає, що витрати позивача по сплаті втраченого заробітку, внаслідок ушкодження здоров`я підлягають відшкодуванню за рахунок винної особи.

Щодо стягнення даної суми коштів з громадянина ОСОБА_2 , суд вважає, що на даний час вина даної особи у заподіянні ОСОБА_4 шкоди не доведена у встановленому законом порядку. При цьому, у разі доведення вироком суду вини ОСОБА_2 у заподіянні шкоди ОСОБА_4 , відповідач матиме право в порядку, передбаченому ст. 544, ч.1 ст.1191 ЦК України подати позов про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами докази, враховуючи пояснення учасників справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову.

Судові витрати, у виді судового збору, суд розподіляє відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та у зв`язку з задоволенням позову з відповідача на користь Запорізької обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1976,25 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України, місцезнаходження: м.Запоріжжя, вул.Матросова, 29 а, код ЄДРПОУ 02909973, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 ), про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ;) на користь Державного бюджету в особі Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 37567646) шкоду, заподіяну у зв`язку з оплатою ОСОБА_4 втраченого заробітку, внаслідок ушкодження здоров`я в сумі 131750 грн. (сто тридцять одна тисяча сімсот п`ятдесят гривень) на розрахунковий рахунок: № 35219002078863, отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО: 820172, код: 37567646, призначення платежу: повернення коштів у порядку регресу № 314/2106/14-ц, стягував ОСОБА_4 ).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури (вул. Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок № UA438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1976,25 грн.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 20.08.2021.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

20.08.2021