Справа № 504/3898/20
Номер провадження 2/504/1816/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2021смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Сафарової А.Ф.,
за участю секретаря - Бабічук О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в смт.Доброслав Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що за період шлюбу, відповідач ОСОБА_2 з ТОВ БУДСМАРТ уклала договір № 198/2 пайової участі у будівництві об`єкту нерухомого майна з додатком у вигляді графіку пайових внесків. Відповідно до зазначеного графіку, сукупна вартість усіх пайових внесків становить 13 565 доларів США. 04.07.2018 між ОСОБА_2 та ТОВ БУДСМАРТ укладено договір № 31/К про інвестування. 18.07.2018 між ОСОБА_2 та ТОВ БУДСМАРТ укладено договір № 21/11 про встановлення права користування земельною ділянкою.
01.11.2018 розірвано шлюб, зареєстрований 27.12.1997 між ним та відповідачем ОСОБА_2 .
За час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 він неодноразово у 2018 році сплачував на рахунок ТОВ БУДСМАРТ грошові кошти на придбання в інтересах сім`ї нерухомого майна у м. Одеса, що підтверджено відповідними квитанціями. Таким чином, на день розірвання шлюбу (01.11.2018) ними сплачено приблизно Ѕ частину вартості квартири, а отже ця частина є спільною сумісною власністю подружжя. З інформаційної довідки № 229243673 від 22.10.2020 вбачається, що за відповідачем на даний час зареєстровано об`єкт нерухомого майна - 1-но кімнатна квартира АДРЕСА_1 . Підстава для державної реєстрації: договір інвестування в будівництво, серія та номер 198/2, виданий 20.06.2018, видавник ТОВ БУДСМАРТ . Позивач вважає, що Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за відповідачем є спільною сумісною власністю подружжя та як наслідок в порядку поділу майна йому належить ј частина зазначеної квартири.
Ухвалою суду від 26.05.2021 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Будучи не згодною з позовною заявою позивача, відповідач ОСОБА_2 надала суду відзив на позовну заяву з додатками, в обґрунтування якого зазначила, що на початку квітня 2018 шлюбні відносини між нею та позивачем були повністю припинені та 26.04.2018 вона звернулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом про розірвання шлюбу, який було задоволено 01.11.2018. У зв`язку з її працевлаштуванням у м. Одеса, нею особисто було прийнято рішення про купівлю у власність квартири в цьому місті. Будь-якого спільного рішення щодо придбання у власність квартири у м. Одеса вони разом не приймали, оскільки квартира не придбавалася в інтересах сім`ї. 26.06.2018 ОСОБА_1 особисто надав заяву до компетентних органів, якою підтвердив факт придбання нею за власні кошти спірної квартири. 05.06.2020 вона набула право приватної власності на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 . Дійсно на рахунок ТОВ БУДСМАРТ від позивача були перераховані грошові кошти, але не на придбання в інтересах сім`ї спірної квартири, а як часткову грошову компенсацію їй за відчуження позивачем майна (автомобіля та гаража) без її згоди, яке перебувало у їх спільній власності, за усною домовленістю між ними. Враховуючи, що квартира АДРЕСА_1 , була придбана нею за особисті кошти, в період фактичного припинення шлюбних відносин, вона не може бути визнана спільною сумісною власністю подружжя.
04.08.2021 позивачем надано відповідь на відзив, в якому зазначив, що Відповідно до графіку платежів за договором № 198/2 від 29.06.2018, сукупна вартість усіх пайових внесків становить 13565 доларів США. За час перебування у шлюбі він неодноразово у 2018 році сплачував на рахунок ТОВ БУДСМАРТ грошові кошти на придбання в інтересах сім`ї нерухомого майна у м. Одеса, тому, відповідно до графіку пайових внесків, що є додатком № 2 до договору № 198/2 від 29.06.2018 ними сплачено пайові внески в загальному розмірі 7774 доларів США, що становить приблизно Ѕ частину вартості квартири. Щодо посилання ОСОБА_2 на його заяву до приватного нотаріуса ХМНО Гібадуліної Л.А. від 26.06.2018 зазначив, що під час її підписання йому ніхто не роз`яснював її зміст та ОСОБА_2 повідомила, що вказана заява є лише формальністю . Окрім цього, заява містить відомості за квартиру АДРЕСА_2 , що не є предметом розгляду вказаної справи.
Ухвалою суду від 10.08.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не прибув, надав суду заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Відповідач в судове засідання також не з`явилася, надавши суду заяву про заперечення проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а також про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов до такого висновку.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 ЦПК України).
Згідно статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.11.2018 по справі № 645/2296/18 (провадження № 2/645/1522/18) розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (за інформацією, що міститься в ЄДРСР, датою надходження позовної заяви до суду значиться 26.04.2018).
26.06.2018 між сторонами укладено договір поділу майна подружжя, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуліною Л.А. про добровільне визначення розподілу майна в такому порядку: в особисту приватну власність ОСОБА_1 переходить квартира АДРЕСА_3 ; в особисту приватну власність ОСОБА_2 переходить житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_4 . Крім зазначеного, ОСОБА_1 зобов`язався сплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію у сумі 523400,00 грн., що еквівалентно сумі 20000,00 доларів США, виходячи з обмінного курсу НБУ, з яких 209360,00 грн., що еквівалентно 8000,00 доларів США, отримані ОСОБА_2 до підписання цього договору. Решту суми 314040,00 грн., що еквівалентно сумі 12000,00 доларів США, ОСОБА_1 зобов`язався сплатити в строк до 26.06.2028.
29.06.2018 ОСОБА_2 з ТОВ БУДСМАРТ укладено договір № 198/2 пайової участі у будівництві об`єкту нерухомого майна, а саме чотирьохповерхового чотирьохсекційного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 . Основні характеристики новозбудованого майна: будинок АДРЕСА_6 , орієнтована кількість вимірних одиниць складає 27,13 кв.м., кількість кімнат 1 (будівельна адреса об`єкту). Додатком № 2 до Договору встановлено графік пайових внесків в спорудження Об`єкта будівництва по етапах.
04.07.2018 ОСОБА_2 з ТОВ БУДСМАРТ укладено договір № 31/К про інвестування у новозбудоване майно, а саме нежитлове приміщення № 7 загальною площею 3,9 кв.м., розташоване у підвалі секції № 2 Об`єкту будівництва (чотирьохповерховий трьохсекційний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 ). Ціна Договору дорівнює розміру Інвестиції, який на день підписання Договору складає 1370,00 доларів США.
18.07.2018 ОСОБА_2 з ТОВ БУДСМАРТ укладено договір № 21/П про встановлення права користування земельною ділянкою, а саме обмежене платне користування земельною ділянкою АДРЕСА_7 . Додатком № 1 до Договору встановлено графік внесків із зазначенням розміру внеску та строком оплати. Землекористувач сплачує одноразову плату в розмірі 1000,00 доларів США.
Предметом позову є визнання спільної сумісної власності подружжя на Ѕ частини однокімнатної квартири АДРЕСА_1 з наступним поділом.
Предмет договору № 31/К від 04.07.2018 р. - нежитлове приміщення № 7, загальною площею 3,9 кв.м розташоване у підвалі секції № 2 Об`єкту будівництва (чотирьохповерховий трьохсекційний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 та предмет договору № 21/П від 18.07.2018 р. про встановлення права користування земельною ділянкою до предмету позову не включені.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 22.10.2020 № 229243673, судом встановлено, що на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу, індексний номер 52611931 від 11.06.2020 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Підставою для проведення державної реєстрації є договір інвестування в будівництво, серія та номер 198/2, виданий 20.06.2018 року ТОВ БУДМАСТЕР .
Як встановлено судом предметом зазначеного договору була пайова участь у будівництві квартири АДРЕСА_8 АДРЕСА_9 .
Позивачем ОСОБА_1 надано копію квитанції № 1-1656К від 07.09.2018 про внесення ним на рахунок ТОВ БУДСМАРТ оплати за пайову участь у будівництві об`єкту нерухомого майна згідно договору № 198/2 в розмірі 11750,00 грн. Докази проведення інших виплат за зазначеним договором в матеріалах справи відсутні.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до положень ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в поряду спадкування; набуте на час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.
Разом із відзивом на позовну заяву позивачем ОСОБА_2 надано копію заяви ОСОБА_1 від 26.06.2018, згідно якої йому відомо про те, що його дружина ОСОБА_2 купує квартиру у будинку, який розташований по АДРЕСА_10 (будівельна адреса квартири: АДРЕСА_11 ). Цією заявою ОСОБА_1 підтвердив, що вищевказану адресу дружина купує за власні кошти. Зміст статті 60 Сімейного кодексу України йому роз`яснено нотаріусом. Право власності на квартиру він не має та звертатися до суду про визнання права власності не буде. Заява посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуліною Л.А.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.
Згідно акту приймання - передачі новозбудованого майна від 01.02.2019 ТОВ БУДСМАРТ передало ОСОБА_2 однокімнатну квартиру АДРЕСА_12 .
Підставою для державної реєстрації права власності на квартиру, загальною площею 27 кв.м. за адресою: АДРЕСА_10 , АДРЕСА_13 , 05.06.2020 за ОСОБА_2 є договір інвестування в будівництво, серія та номер 198/2, виданий 20.06.2018, про що свідчить копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Таким чином, проаналізувавши усі обставини, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, та оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки право власності на спірну квартиру ОСОБА_2 набула 05.06.2020 на підставі договору пайової участі у будівництві об`єкту нерухомого майна № 198/2 від 29.06.2018 укладеного відповідно до вимог Цивільного Кодексу України без посилання на Закон України Про кооперацію , тобто виплачена сума пайової участі у будівництві не є паєнакопиченням у житлово-будівельному кооперативі. Договір пайової участі у будівництві спірного об`єкту був укладений після звернення ОСОБА_2 до суду з позовом про розірвання шлюбу тобто договір укладався не в спільних інтересах подружжя, своєю нотаріально посвідченою заявою 26.06.2018 року позивач ОСОБА_1 після роз`яснення йому положень ст. 60 СК України засвідчив, що спірна квартира придбається відповідачкою ОСОБА_2 за власні кошти. З урахуванням викладеного, судом не встановлено підстави для визнання квартири АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, у зв`язку з чим вона не може бути предметом поділу між подружжям.
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати не стягуються відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі ст.ст.12-13,81,141,259,263-265 ЦПК України,суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень.
Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення складений 27.09.2021 року.
Суддя Сафарова А. Ф.
Суд | Комінтернівський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2021 |
Оприлюднено | 01.10.2021 |
Номер документу | 100028683 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Комінтернівський районний суд Одеської області
Сафарова А. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні