Постанова

від 21.09.2021 по справі 335/4116/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 21.09.2021 Справа № 335/4116/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/4116/20 Головуючий у 1 інстанції: Калюжна В.В.

Провадження № 22-ц/807/1164/21 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Кухаря С.В.,

Крилової О.В.

при секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Механічний завод № 1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Механічний завод № 1 про стягнення заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги, трьох відсотків річних та інфляційних збитків,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Механічний завод № 1 про стягнення заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги, трьох відсотків річних та інфляційних збитків .

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначав, що протягом 2016-2019 років між ним та ТОВ Механічний завод №1 було укладено договори поворотної фінансової допомоги на загальну суму 217842,70 грн., а саме:

№23-02/2016 від 23лютого 2016 року на суму 6236,28 грн.;

№01-07/2016 від 01 липня 2016 року на суму 9374,53 грн.;

№27-01/2017 від 27 січня 2017 року на суму 24999,16 грн.;

№03-04/2017 від 03 квітня 2017 року на суму 22366,67 грн.;

№16-06/2017 від 16 червня 2017 року на суму 17460 грн.;

№20-10/2017 від 20 жовтня 2017 року на суму 20211,18 грн.;

№28-09/2018 від 28 вересня 2018 року на суму 14795,67 грн.;

№07-11/2018 від 07 листопада 2018 року на суму 39951,30 грн.;

№06-12/2018 від 06 грудня 2018 року на суму 17447,91 грн.;

№20-06/2019 від 20 червня 2019 року на суму 45000 грн.

Відповідно до п. 1.1. зазначених договорів Засновник надає Підприємству поворотну фінансову послугу, а останній зобов`язується повернути надані грошові кошти у визначений цим договором строк. Згідно п. 2.3. зазначених договорів поворотна фінансова допомога надається на протязі п`яти років з дати підписання договорів, шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства, або перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підприємства з особового або іншого рахунку ОСОБА_2 . Грошові кошти було видано позивачем в готівковій формі за квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Згідно з п. 2.4. договорів, поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення Засновником. Сторонами у п. 3.1. зазначених договорів досягнуто домовленості, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Засновника. Пунктом 3.2 договорів встановлено, що підприємство зобов`язується повернути Засновнику грошові кошти протягом 30 днів з дня отримання вимоги про дострокове повернення коштів.

Відповідно до п. 7.1. договорів, Засновник має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це Підприємство.

04 грудня 2019 року позивачем на адресу ТОВ Механічний завод №1 направлено письмову вимогу №1 про дострокове повернення коштів, яку було отримано директором ОСОБА_3 09 грудня 2019 року, а отже строк дострокового повернення коштів встановлено до 09 січня 2020 року.

Станом на час подання позову до суду відповідачем поворотна фінансова допомога не повернута, зобов`язання за договорами не виконані, у зв`язку з чим ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТОВ Механічний завод №1 грошові кошти у сумі 217842,70 грн.

Крім того, посилаючись на те, що відповідач прострочив виконання зобов`язань за вищезазначеними договорами, відповідно до положень ст. 625 ЦК України ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ Механічний завод №1 нараховані інфляційні втрати у сумі 1524,90 грн., три проценти річних у сумі 2005,35 грн. та судові витрати.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ Механічний завод №1 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами про надання поворотної фінансової допомоги у сумі 217842,70 грн., три відсотки річних нарахованих на суму заборгованості за період з 10 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року у сумі 2005,35 грн. Та інфляційні витрати у сумі 1524,90 грн., а всього стягнуто у сумі 221372,95 грн.

Стягнуто з ТОВ Механічний завод №1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2181,47 грн.

Додатковим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2021 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи.

Стягнуто з ТОВ Механічний завод №1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 13500 грн. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ТОВ Механічний завод № 1 подало апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2020 року, та ухвалити нове, ким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ Механічний завод №1 зазначає, що, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що в контексті спірних правовідносин, враховуючи, що відповідач є юридичною особою, факт отримання суми позики в готівковій формі підтверджується саме сукупністю первинних документів (касова книга, журнал реєстрації прибуткових касових документів, прибутковий ордер), визначених Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні 637. Наведених документів, складених уповноваженою особою та засвідчених печаткою товариства, ОСОБА_1 не надано. Судом також залишено поза увагою, що у довідці відповідача від 27 жовтня 2020 року зазначено, що відбиток печатки, зазначений у відповідних квитанціях не відповідає зразку печатки ТОВ Механічний завод №1 .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 зазначає, що він позбавлений будь-якої можливості впливати та контролювати ТОВ Механічний завод №1 в частині ведення бухгалтерського та податкового обліку в рамках чинного законодавства України, у зв`язку з чим, факт будь-якого порушення відповідачем бухгалтерського обліку не може слугувати доказом відсутності передачі ТОВ Механічний завод №1 поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_1 . Звертає увагу, що у відповідності до п. 25 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України № 148, яке діє з 05 січня 2018 року, про приймання готівки установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордеру), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 вважає безпідставними, у зв`язку з чим просить залишити рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя без змін, а скаргу - без задоволення.

21 вересня 2021 року в судовому засіданні, ТОВ Механічний Завод №1 заявило клопотання про зупинення провадження у справі до завершення досудового розслідування за заявою Товариства про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Протокольною ухвалою колегією суддів вищенаведене клопотання залишено без задоволення, оскільки наведені обставини не перешкоджають розгляду справи по суті.

Представники ТОВ Механічний завод №1 - Іванова Н.О., ОСОБА_6 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити її з вищевказаних підстав.

Представники ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , ОСОБА_4 у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися відповідно до вимог чинного законодавства, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

Згідно частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 23 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ Механічний Завод №1 , в особі директора Оденбаха В.Д. укладено договір поворотної фінансової допомоги № 23-02/2016 (т. 1 а.с. 14).

Відповідно до п. 2.1 Договору, сторони узгодили, що поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 6236,28 грн. без ПДВ.

01 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ Механічний Завод №1 , в особі директора Оденбаха В.Д. укладено договір поворотної фінансової допомоги №01-07/2016 (т. 1 а.с. 16).

Відповідно до п. 2.1 Договору, сторони узгодили, що поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 9374,53 грн. без ПДВ.

27 січня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Механічний Завод №1 , в особі директора Оденбаха В.Д. укладено договір поворотної фінансової допомоги №27-01/2017 (т. 1 а.с. 18-19).

Відповідно до п. 2.1 Договору, сторони узгодили, що поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 24999,16 грн. без ПДВ.

03 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Механічний Завод №1 , в особі директора Оденбаха В.Д. укладено договір поворотної фінансової допомоги №03-04/2017 (т. 1 а.с. 21).

Відповідно до п. 2.1 Договору, сторони узгодили, що поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 22366,67 грн. без ПДВ.

16 червня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Механічний Завод №1 , в особі директора Оденбаха В.Д. укладено договір поворотної фінансової допомоги №16-06/2017 (т. 1 а.с. 23).

Відповідно до п. 2.1 Договору, сторони узгодили, що поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 20211,18 грн. без ПДВ.

20 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Механічний Завод №1 , в особі директора Оденбаха В.Д. укладено договір поворотної фінансової допомоги №20-10/2017 (т. 1 а.с. 25).

Відповідно до п. 2.1 Договору, сторони узгодили, що поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 20211,18 грн. без ПДВ.

28 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Механічний Завод №1 , в особі директора Оденбаха В.Д. укладено договір поворотної фінансової допомоги №28-09/2018 (т. 1 а.с. 27).

Відповідно до п. 2.1 Договору, сторони узгодили, що поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 14795,67 грн. без ПДВ.

07 листопада 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Механічний Завод №1 , в особі директора Оденбаха В.Д. укладено договір поворотної фінансової допомоги №07-11/2018 (т. 1 а.с. 29).

Відповідно до п. 2.1 Договору, сторони узгодили, що поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 39951,30 грн. без ПДВ.

06 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Механічний Завод №1 , в особі директора Оденбаха В.Д. укладено договір поворотної фінансової допомоги №06-12/2018 (т. 1 а.с. 31).

Відповідно до п. 2.1 Договору, сторони узгодили, що поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 17447,91 грн. без ПДВ.

20 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ Механічний Завод №1 , в особі директора Оденбаха В.Д. укладено договір поворотної фінансової допомоги №20-06/2019 (т. 1 а.с. 33).

Відповідно до п. 2.1 Договору, сторони узгодили, що поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 45000 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 2.4. вищезазначених договорів, поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення Засновником. Сторонами у п. 3.1. зазначених договорів досягнуто домовленості, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Засновника. Пунктом 3.2 договорів встановлено, що підприємство зобов`язується повернути Засновнику грошові кошти протягом 30 днів з дня отримання вимоги про дострокове повернення коштів.

Відповідно до п. 7.1. договорів, Засновник має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це Підприємство.

Проаналізувавши зміст договорів, права та обов`язки за договором, умови надання та повернення грошових коштів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що, за своєю правовою природою, між сторонами укладені договори позики, а тому під час вирішення спору необхідно керуватися положеннями Цивільного кодекс України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.

Поняття договору позики визначено статтею 1046 ЦК України, згідно з якою за цим договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів закріплена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Тобто, факт підписання сторонами договору, без передання грошей або речей, не породжує у позичальника обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 жовтня 2018 року в справі № 924/1096/17 вказано, що договір позики є класичним прикладом реального договору, про що свідчить положення абзацу 2 частини 1 статті 1046 ЦК України. Така норма сформульована імперативно. Окрім того, із дефініції даного договору, яка закріплена в абзаці 1 частини 1 статті 1046 ЦК України, можна зробити висновок, що оскільки позика спрямована до обов`язку повернути взяте в позику, то немає позики там, де не було заздалегідь взято в позику, тому що тоді не може бути мови про повернення. Суди попередніх інстанцій, встановивши, що сторонами справи не було доведено факту передання позикодавцем (відповідачем) грошових коштів позичальнику (позивачу), дійшли висновку, що наявні договори між позивачем та відповідачем в якості договорів позики є неукладеними.

Відповідно до частини другої статті 1087 ЦК України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Документальне оформлення поворотної фінансової допомоги залежить від форми, в якій вона надіється: безготівковим шляхом; готівковими коштами.

При розрахунках за договором позики в безготівковій формі позикодавець оформляє звичайне платіжне доручення. Операції з перерахування/надходження грошових коштів в бухгалтерському обліку позикодавця/позичальника відображаються на підставі відповідних банківських виписок.

Преамбулою Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, яке було чинним на час підписання сторонами договорів про надання поворотної фінансової допомоги № 23-02/2016, №01-07/2016, №27-01/2017, №03-04/2017, №16-06/2017, №20-10/2017, визначено, що це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України Про національний банк України та визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

У пункті 1.2 Положення визначено, що касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форму касових ордерів установлено наказом Міністерства статистики України від 15 лютого 1996 року № 51 Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій , а касові операції - це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів (п. 2.6 Положення).

Пунктом 4.2 Положення визначено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Вбачається, що на підтвердження факту передання ОСОБА_8 грошових коштів ТОВ Механічний Завод №1 , позивачем долучено до матеріалів справи копії квитанції прибуткового касового ордеру №186, № 189, № 193, № 195, 197, № 202, № 206, № 207, № 209, № ОУ_24363 (т. 1 а.с. 15, 17, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34).

Встановивши факт отримання грошових коштів на підставі вищезазначених квитанції, суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведені положення нормативно-правових актів, якими визначено вимоги щодо документального підтвердження господарський операцій за участю юридичної особи.

Так, ОСОБА_8 не надано суду первинних облікових документів, які складаються під час здійснення господарської операції, або безпосередньо після її закінчення відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які б підтверджували внесення коштів ОСОБА_1 на рахунок товариства чи перерахування його особистих коштів банком на рахунок товариства.

Судом першої інстанції також не надано будь-якої оцінки довідці ТОВ Механічний Завод №1 , в якій зазначено, що товариство в своїй господарській діяльності використовує одну печатку за заведеним зразком. Відбиток печатки, який поставлено на квитанціях до прибуткового касового ордера №186, № 189, № 193, № 195, 197, № 202, № 206, № 207, № 209 не відповідає відбитку печатки Товариства та не є початковою Товариства (т. 1 а.с. 139).

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції факт укладення спірних договорів та факт внесення ОСОБА_1 грошових коштів, встановлено на підставі показань свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , не врахувавши при цьому, що якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Вказане свідчить, що показання свідків не можуть бути допустимим доказом безгрошовості позики. Інших доказів (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису тощо), які відповідно до положень статей 218, 1051 ЦК України, можуть підтвердити ці обставини позивачем не надано.

При цьому, у бухгалтерській довідці ТОВ Механічний Завод №1 зазначено, що дані бухгалтерського обліку Товариства за період з 2016 по 2019 роки не містять відомості про проведення готівкових операцій на підставі спірних договорів. Квитанції до прибуткових ордерів, наявні в матеріалах цієї справи, не зареєстровані в журналах реєстрації прибуткових касових документів ТОВ Механічний Завод №1 . Касова книга Товариства за 2016-2019 року не містить записи про внесення готівкових коштів згідно вказаних договорів та квитанцій на суму 217842,70 грн., на поточну рахунки ТОВ Механічний Завод №1 вказані суми не надходили (т. 1 а.с. 89).

Факт ненадходження грошових коштів за спірними договорами поворотної фінансової допомоги на рахунок ТОВ Механічний Завод №1 також підтверджується випискою по рахунку відповідача.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики мав підтвердити право вимагати від відповідача виконання боргових зобов`язань, проте всупереч вимогам статті 81 ЦПК України належні докази ним не надані, а матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем за договорами поворотної фінансової допомоги від №23-02/2016 від 23лютого 2016 року на суму 6236,28 грн.; №01-07/2016 від 01 липня 2016 року на суму 9374,53 грн.; №27-01/2017 від 27 січня 2017 року на суму 24999,16 грн.; №03-04/2017 від 03 квітня 2017 року на суму 22366,67 грн.; №16-06/2017 від 16 червня 2017 року на суму 17460 грн.; №20-10/2017 від 20 жовтня 2017 року на суму 20211,18 грн.; №28-09/2018 від 28 вересня 2018 року на суму 14795,67 грн.; №07-11/2018 від 07 листопада 2018 року на суму 39951,30 грн.; №06-12/2018 від 06 грудня 2018 року на суму 17447,91 грн.; №20-06/2019 від 20 червня 2019 року на суму 45000 грн.

Документи, на які посилається позивач, як на підтвердження своїх вимог, не є первинними бухгалтерськими документами у розумінні частин першої, другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які б підтверджували внесення коштів ОСОБА_1 на рахунок товариства чи перерахування його особистих коштів банком на рахунок товариства.

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).

Таким чином, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, та порушенням норм процесуального права, враховуючи, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2020 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про залишення позову без задоволення.

В силу вимог частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги ТОВ Механічний Завод №1 сплатило 3320,58 грн. (т. 2 а.с. 33), а отже, за правилами статті 141 ЦПК України сплачений судовий збір підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Враховуючи зазначене, додаткове рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2021 року, яке сторонами не оскаржується, також підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Механічний завод № 1 - задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2020 року у цій справі - скасувати, прийняти нову постанову, якою:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Механічний завод № 1 про стягнення заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги, трьох відсотків річних та інфляційних збитків - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Механічний завод № 1 3320 (три тисячі триста двадцять) гривень 58 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили з дняїї прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 30 вересня 2021 року.

Головуючий:

Судді: