Ухвала

від 30.09.2021 по справі 200/12768/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про заміну сторони виконавчого провадження

30 вересня 2021 р. Справа №200/12768/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом: Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» (84792, Донецька область, Бахмутський район, м. Світлодарськ, код ЄДРПОУ 22927045) до Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44, код ЄДРПОУ 37695853), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради (84700, Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Радянська, 28) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У травні 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду подана заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом: Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» до Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради (84700, Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Радянська, 28) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Заявник, в обґрунтування поданої заяви вказує, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) області перебуває виконавчий лист № 200/12768/18-а, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 17.09.2019р., про зобов`язання Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області виконати наказ Господарського суду Донецької області № 905/2813/17 від 03 березня 2018 року.

Виконавче провадження № 60486698 з примусового виконання зазначеного виконавчого документа відкрито 04.11.2019р. та державним виконавцем на адресу боржника Управління державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області (код ЄДРПОУ 37695853) було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60486698 від 04.11.2019р., постанову про стягнення виконавчого збору № 60486698 від 04.11.2019р., постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 6048669 від 04.11.2019р., проте всі вищевказані документи були повернуті за закінченням терміну зберігання.

Також зазначає, що направлено вимогу до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (ЄДРПОУ 37967785). Згідно відповіді Головного управління державної казначейської служби у Донецькій області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2011р. № 651 утворено як юридичну особу публічного права територіальний орган Державної казначейської служби - Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам організаціям Донецької та Луганської областей та розпорядчих документів Державної казначейської служби України у березні 2015 року Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області було переміщено з тимчасово непідконтрольної території в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі - м, Бахмут, Донецької області.

Також у відповіді зазначається, що Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області після переміщення до м. Бахмут Донецької області не забезпечило провадження своєї діяльності, як територіальний орган Державної казначейської служби України. На цей час Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області в штатному режимі не працює, будь-яких розпорядчих документів Державної казначейської служби України щодо делегування повноважень іншому органу державної влади не прийнято.

Посилаючись на приписи статті 14 КАС України, враховуючи, що Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області не працює, а вищим розпорядником державних коштів є Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області просить суд задовольнити заяву та замінити сторону у виконавчому провадженні з Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області (код ЄДРПОУ 37695853) на Головне управління державної казначейської служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 37967785).

Ухвалою суду від 25 травня 2020 року у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом: Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» (84792, Донецька область, Бахмутський район, м. Світлодарськ, код ЄДРПОУ 22927045) до Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44, код ЄДРПОУ 37695853), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради (84700, Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Радянська, 28) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

21 вересня 2021 року від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшла повторна заява про заміну сторони виконавчого провадження, а саме: замінити боржника у виконавчому провадженні АСВП № 60486698 від 04.11.2019, відкритому за виконавчим листом № 200/12768/18-а, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 17.09.2019, про зобов`язання Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області виконати наказ Господарського суду Донецької області № 905/2813/17 від 03 березня 2018 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, з УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У М.ДЕБАЛЬЦЕВОМУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ 37695853, 84500, Донецька обл., місто Бахмут, ВУЛИЦЯ МИРУ, будинок 44) на Управління Державної казначейської служби України у м. Бахмуті (код ЄДРПОУ 37868870 юридична адреса: вул. Миру 44 , м. Бахмут, 84500).

Розглянувши подану заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні суд установив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» до Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області, третя особа Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області щодо невиконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/2813/17 від 03 березня 2018 року;

Зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області виконати наказ Господарського суду Донецької області № 905/2813/17 від 03 березня 2018 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Зазначене рішення набрало законної сили 04 червня 2019 року та 17 вересня 2019 року у справі виданий виконавчий лист.

За інформацією, отриманою судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження - Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області (код ЄДРПОУ 37695853) зареєстровано 22 грудня 2011 року за № 1 257 102 0000 000442 не перебуває в процесі припинення.

Згідно інформації Головного управління державної казначейської служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 37967785), Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області в штатному режимі не працює, будь-яких розпорядчих документів Державної казначейської служби України щодо делегування повноважень іншому органу державної влади не прийнято. Зазначені обставини підтверджені листом Головного управління державної казначейської служби у Донецькій області від 11.12.2019р. № 13-16-06/3935.

Відповідно до приписів статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з положеннями статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною 5 вказаної статті Закону визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Суд зазначає, що інститут заміни сторони виконавчого провадження є процесуальним аналогом інституту процесуального правонаступництва (стаття 52 Кодексу адміністративного судочинства України). Положення статті 379 КАС України корелюють із частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".

Як наслідок, створюються умови для продовження виконавчого провадження у разі вибуття (заміни) сторони виконавчого провадження шляхом заміни судом, що розглядав адміністративну справу як суд першої інстанції, сторони виконавчого провадження її правонаступником із ініціативи державного виконавця (за поданням); заінтересованої особи (за заявою).

Статтею 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З аналізу наведених вище норм, суд вправі замінити сторону виконавчого провадження виключно у випадках вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Водночас, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" від 7 листопада 2014 року №595 зобов`язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населенні пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Місцезнаходження УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У М.ДЕБАЛЬЦЕВОМУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ 37695853) є місцезнаходження Управління Державної казначейської служби України у м. Бахмуті Донецької області (код ЄДРПОУ 37868870), однак зазначене управління не здійснює свої повноваження.

У рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(ІІ)/2019 зазначено, що судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України/абзац п`ятнадцятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002); право на судовий захист є гарантією реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя (абзац восьмий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10- р/2018). Отже, як випливає з наведеного, держава повинна повною мірою забезпечити реалізацію гарантованого статтею 55 Конституції України права кожного на судовий захист.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11- рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року№ 5-рп/2013).

Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв язку із внесенням Законом України „Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 2 червня 2016 року № 1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Також, Конституційний Суд України, взявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

Конституційний Суд України наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Крім того, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам Про виконання адміністративних рішень і судових рішень в області адміністративного права, в розділі II Рекомендацій Виконання судових рішень, що стосуються адміністративних органів зазначено, що Держави-члени повинні забезпечити, щоб адміністративні органи виконували судові рішення в розумні терміни. Щоб повністю виконати судові рішення, адміністративні органи повинні вживати всіх необхідних заходів відповідно до законодавства (пункт а). У випадку невиконання адміністративним органом судового рішення, повинна бути передбачена відповідна процедура забезпечення виконання даного рішення (пункт Ь).

Пунктом 54 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень передбачено, що згідно з тлумаченням Європейського суду з прав людини, право на справедливий суд, зафіксоване в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає не лише те, що судове рішення повинно бути ухвалено в розумні строки, а й те, що воно повинно бути - коли це доречно - таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу. Справді, Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту.

Також колегія суддів Верховного суду враховує практику застосування Європейським судом з прав людини Конвенції про захист прав людини і основних свобод, так Суд зазначив про неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини (справа Жовнер проти України, заява №56848/00, пункт 33).

Суд також відзначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Верховний Суд звертає увагу на пілотне рішення Європейського суду з прав людини у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява №40450/04), де в пунктах 46, 48, 51, 53, 54 зазначено, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання.

Відповідно необгрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Суд також виходить з того, що важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень протоколу ( Бурдов проти Росії , заява №589498/00, пункт 34).

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Hornsby v. Greece (заява №18357/91, пункт 40), Деркач та Палек проти України (заяви № 34297/02 та №39574/02, пункт 18): право на суд, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін; ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок; право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні; виконання судового рішення, яке набрало законної сили підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок ( Immobiliare Saffi v. Italy , заява № 22774/93, пункт 74).

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини в справі Золотас проти Греції стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09, пункт 39). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі Капітал Банк АД проти Болгарії (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява №49429/99, пункт 52).

У пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини Матківська проти України від 12 березня 2009 року (заява №38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

У низці випадків ЄСПЛ визнавав державу відповідальною за борги підприємств незалежно від їх формальної класифікації у внутрішньодержавному праві ( Михайленки та інші проти України , пункт 45, Лисянський проти України , пункт 19, Кооперативу Агрікола Слобозія- Ханесей проти Молдови , пункти 18,19, Григор`єв та Какаурова проти Російської Федерації , пункт 35, Р. Качапор та інші проти Сербії . Внутрішньодержавний правовий статус підприємства як самостійної юридичної особи сам по собі не звільняє державу від відповідальності за борги підприємств у межах Конвенції.

Варто також згадати, що у 2019 році Судом також винесено ряд рішень, у яких констатовано порушення пункту й статті 6 Конвенції у зв`язку тривалим невиконанням або неповним виконанням рішень національних судів та відсутність у зв`язку із цим ефективного засобу правового захисту, зокрема, Gasanov and Nikulin v, Russia (№16941/07, 59053/11), Besleaga and Vankay v. Romania (№35723/03, 45096/09), Anankin and Others v. Russia (№79757/12), Hodzic and Sirco v. Bosnia and Herzegovina (№34526/15, 34530/15), Balic and others v. Bosnia and Herzegovina (№ 44080/16), Katie and others v. Bosnia and Herzegovina (№ 50972/16).

Той факт, що держава не забезпечила належну організацію роботи органу державної влади, не врегулювала на законодавчому рівні питання правонаступництва Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області, а наведений орган до теперішнього часу є юридичною особою та органом державної влади, хоча за фактичних обставин, які склалися, здійснення функцій та повноважень таким органом не здійснюється, не може впливати на права позивача, гарантовані Основним Законом держави.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 грудня 2019 року в справі № 757/42871/15-а та постанові Першого апеляційного адміністративного суду № 253/9539/13-а від 09.06.2020р.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку для задоволення заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 297, 379 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом: Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» (84792, Донецька область, Бахмутський район, м. Світлодарськ, код ЄДРПОУ 22927045) до Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44, код ЄДРПОУ 37695853), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради (84700, Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Радянська, 28) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Замінити сторону у виконавчому провадженні № АСВП 60486698 від 04.11.2019р., відкритому за виконавчим листом № 200/12768/18-а, виданим Донецьким окружним адміністративним судом 17.09.2019р., про зобов`язання Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області виконати наказ Господарського суду Донецької області № 905/2813/17 від 03 березня 2018 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, а саме замість боржника з УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У М.ДЕБАЛЬЦЕВОМУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ 37695853, 84500, Донецька обл., місто Бахмут, ВУЛИЦЯ МИРУ, будинок 44) на - Управління Державної казначейської служби України у м. Бахмуті (код ЄДРПОУ 37868870 юридична адреса: вул. Миру 44 , м. Бахмут, 84500).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 30 вересня 2021 року.

Суддя К.Е. Абдукадирова