Рішення

від 29.09.2021 по справі 320/1381/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року справа №320/1381/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №5 "Сонечко" Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Білоцерківська міська рада Київської області, про застосування заходів реагування,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №5 "Сонечко" Білоцерківської міської ради Київської області, в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №5 "Сонечко" Білоцерківської міської ради Київської області, розташованих за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Лермонтова, 10, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 19.12.2019 №1056.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №320/1381/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання на 26.03.2020.

Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Білоцерківську міську раду Київської області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2020 продовжено позивачеві строк для подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня отримання даної ухвали. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів. Зупинено провадження в адміністративній справі №320/1381/20 з метою надання учасникам справи можливості подати поштою усі необхідні для розгляду справи докази та клопотання - до 14 травня 2020 року. Призначено наступне підготовче судове засідання у справі на 14.05.2020.

Підготовче судове засідання, призначене на 14.05.2020, знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Кушнової А.О. у відпустці. Призначено наступне підготовче судове засідання на 09.06.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 поновлено провадження в адміністративній справі №320/1381/20.

Також, протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою сторін на 14.07.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою сторін на 15.09.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою сторін на 13.10.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою сторін на 05.11.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 08.12.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в ході проведення позапланової перевірки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №5 "Сонечко" Білоцерківської міської ради Київської області, розташованих за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Лермонтова, 10, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що в свою чергу є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що ним максимально вживаються всі можливі заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень з наданням до суду відповідних доказів.

Третя особа зазначає, що нею вчиняються дії по усуненню порушень, разом з тим виділити кошти на усунення всіх пунктів порушень є неможливим та такий розподіл коштів буде відбуватися поступово.

Позивач направив до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що відсутність коштів у відповідача не є підставою для невиконання порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

08.12.2020 року сторони у судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи.

04.12.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з попередженням розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом.

08.12.2020 від третьої особи до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з попередженням розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом.

08.12.2020 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно із ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку в судове засідання учасників справи, приймаючи до уваги, що учасники справи подали передбачені процесуальним законом заяви по справі та докази, враховуючи строк розгляду справи судом, вирішено здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №5 "Сонечко" Білоцерківської міської ради Київської області (ідентифікаційний код: 25667455, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Лермонтова, 10) 13.11.1998 зареєстрований в якості юридичної особи, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с. 34 - 38).

Як вбачається з матеріалів справи, 13.12.2019 Головним управлінням ДСНС України у Київській області було прийнято наказ №1359 про проведення позапланової перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №5 "Сонечко" Білоцерківської міської ради Київської області (т.1, а.с. 13-15).

13 грудня 2019 року було видане посвідчення № 10701 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки

Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №5 "Сонечко" Білоцерківської міської ради Київської області за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Лермонтова, буд. 10, головним інспектором Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Сюрхою Андрієм Сергійовичем, яке вручене особисто під підпис керівнику ДНЗ (ясла-садок) КТ №5 "Сонечко" ОСОБА_1 18.12.2019 (т. 1, а.с.16).

В період з 18.12.2019 по 19.12.2019 в Дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) комбінованого типу №5 "Сонечко" Білоцерківської міської ради Київської області на підставі зазначених вище наказу та посвідчення було проведено позапланову перевірку щодо додержання Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу №5 "Сонечко" Білоцерківської міської ради Київської області вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої був складений акт від 19.12.2019 №1056 (т.1,а.с.17-24).

Відповідно до зазначеного акта посадовою особою контролюючого органу було здійснено перевірку приміщень та території Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №5 "Сонечко" Білоцерківської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Лермонтова, 10.

В ході перевірки були виявлені порушення Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу №5 "Сонечко" Білоцерківської міської ради Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зокрема:

1) пункту1.2. 1.4, глави 1, розділу V - тривожні сповіщення від приладу приймально-контрольного пожежного системи протипожежного захисту не виведено на пульт пожежного спостерігання відповідно до вимог пункту 5.8. ДБН В.2.5-56:2014;

2) пункту 1.4, глави 1, розділу V - не заключено договір на технічне обслуговування системи протипожежного захисту з організацією, яка має ліцензію на виконання даного виду робіт;

3) пункту 1.4, глави 1, розділу V- пристрої ручного спуску СПЗ утримуються неопломбованими (організацією, котра повинна здійснювати технічне обслуговування) та не захищеними від несанкціонованого приведення в дію;

4) пункту 1.2, глави 1, розділу V - не представлено сертифікати на компоненти системи пожежної сигналізації, які підтверджують їх відповідність вимогам серії стандартів, згідно вимог пункту 7.2.4 ДБН В.2.5-56:2014;

5) пункту 1.2, глави 1, розділу V - не представлено проектну документацію, на підставі якої будівлі та приміщення закладу обладнано системами протипожежного захисту;

6) пункту 1.2, 1.4, глави 1, розділу V - відсутній резервний запас пожежних сповіщувачів СПС у розмірі 10% від загальної кількості змонтованих (всі будівлі об`єкту) згідно пункту 7.2.22 ДБН В.2.5-56:2014;

7) пункту 2.5, глави 2, розділу ІІІ - дерев`яні конструкції даху не піддано вогнезахисному оброблянню з забезпеченням І-ї групи вогнезахисної ефективності (будівля ДНЗ, господарча будівля);

8) пункту 2.17, 2.23 глави 2, розділу ІІІ - стіни на шляхах евакуації оздоблені матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2. (коридори 1-го, 2-го поверхів будівлі ДНЗ);

9) пункту 22, розділу ІІ пункту 2.37, глави 2, розділу ІІІ- з коридорів 1-го та 2-го поверхів до сходових клітини демонтовано двері, передбачені проектом (будівля ДНЗ);

10) пункту 2.9, глави 2, розділу ІІІ - для приміщень складського призначення не визначено категорію вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016, а також клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.32-01 (складські приміщення в будівлі ДНЗ);

11) пункту 2.37, глави 2, розділу ІІІ - відсутні пристрої для самозачинення та ущільнення дверей на 2-му поверсі, що ведуть до сходової клітини (будівлі ДНЗ);

12) пункту 9.1, глави 9, розділу VІ - під час зберігання різних речовин та матеріалів не враховано їх пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості, сумісність, а також ознаки однорідності речовин (складські приміщення в будівлі ДНЗ);

13) пункту 1.6, глави 1, розділу ІV - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано не за допомогою опресування, зварювання або паяння (лампи електричного освітлення в приміщенні коридору на 1-му поверсі будівлі ДНЗ; лампа електричного освітлення в приміщенні теплопункту);

14) пункту 1.17, глави 1, розділу ІV - електрична розетка у приміщенні теплопункту на 1-м поверсі будівлі ДНЗ встановлена на горючу основу без підкладання під неї суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарату не менше ніж на 0,01 метра;

15) пункту 3.6, 3.8, глави 3, розділу V - об`єкт не забезпечено необхідною кількістю засобів первинного пожежогасіння (вогнегасників) згідно вимог діючих норм;

16) пункту 3.10, 3.19, 3.20, глави 3, розділу V - частково наявні засоби первинного пожежогасіння (вогнегасники) не пройшли технічного обслуговування згідно вимог діючих норм;

17) пункту 3.10, глави 3, розділу V - наявні засоби первинного пожежогасіння (вогнегасники) не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 метра від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (будівлі об`єкту);

18) пункту 3.18, глави 3, розділу V - наявні засоби первинного пожежогасіння (вогнегасники) не забезпечені обліковими (інвентарними) номерами за прийнятною на об`єкті системою нумерації;

19) пункту 3.10, глави 3, розділу V - особою відповідальною за стан пожежної безпеки не здійснюється щомісячний огляд наявних в експлуатації вогнегасників з занесенням результатів до відповідного журналу;

20) пункту 2.37, глави 2, розділу ІІІ - у тамбурах виходів, які являються шляхами евакуації улаштовано стелажі для зберігання різного устаткування (коридори груп №1 та №6 на 1-му поверсі будівлі ДНЗ);

21) пункту 4, частини 1, статті 20 - не організовано та не здійснюються евакуаційні заходи щодо працівників та майна під час виникнення надзвичайних ситуацій.

20 грудня 2019 року головним інспектором Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Сюрхою А.С. складений протокол про адміністративне правопорушення КХ № 017225 відносно керуючої закладом ОСОБА_1 за ст. 175 КУпАП (т.1., а.с.25).

20 грудня 2019 року заступником начальника Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Чехом В.М. винесена постанова КХ № 017187 про накладення адміністративного стягнення на керівника ДНЗ (ясла-садок) КТ №5 "Сонечко" ОСОБА_1 (т.1., а.с.26).

23 грудня 2019 року головним інспектором Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Сюрхою А.С. складений протокол про адміністративне правопорушення КХ № 017208 відносно керуючої закладом ОСОБА_1 за ст. 188/8 КУпАП (т.1., а.с.27).

20 грудня 2019 року заступником начальника Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Чехом В.М. винесена постанова КХ № 017176 про накладення адміністративного стягнення на керівника ДНЗ (ясла-садок) КТ №5 "Сонечко" ОСОБА_1 (т.1., а.с.28).

Судом встановлено, що припис про усунення порушень не видавався.

За результатами вказаного акта перевірки, тимчасово виконуючим обов`язки начальника Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Васильом Чехом складено рапорт на ім`я начальника Головного управління ДСНС України у Київській області Слободяника В.Д. про необхідність звернення до суду із позовом про повне зупинення експлуатації (роботи) будівлі (т.1, а.с.29-33).

Під час розгляду справи судом встановлено, що Білоцерківським РВ ГУ ДСНС України у Київській області у період з 22.06.2020 по 23.06.2020 було проведено позапланову перевірку щодо додержання Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу №5 "Сонечко" Білоцерківської міської ради Київської області вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт перевірки №254 від 23.06.2020.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було вчинено дій щодо повного виконання вимог усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної небезпеки, які виявлені за результатами акту перевірки від 19.12.2019 №1056.

Так, зокрема, в акті №254 від 23.06.2020 встановлено, що відповідачем не було усунуто такі порушення:

- пункту 1.2, 1.4, глави 1, розділу V - відсутній резервний запас пожежних сповіщувачів СПС у розмірі 10% від загальної кількості змонтованих (всі будівлі об`єкту) згідно пункту 7.2.22 ДБН В.2.5-56:2014;

- пункту 2.5, глави 2, розділу ІІІ - дерев`яні конструкції даху не піддано вогнезахисному оброблянню з забезпеченням І-ї групи вогнезахисної ефективності (будівля ДНЗ, господарча будівля);

- пункту 2.17, 2.23 глави 2, розділу ІІІ - стіни на шляхах евакуації оздоблені матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2. (коридори 1-го, 2-го поверхів будівлі ДНЗ);

- пункту 22, розділу ІІ пункту 2.37, глави 2, розділу ІІІ - з коридорів 1-го та 2-го поверхів до сходових клітини демонтовано двері, передбачені проектом (будівля ДНЗ);

- пункту 2.37, глави 2, розділу ІІІ - відсутні пристрої для самозачинення та ущільнення дверей на 2-му поверсі що ведуть до сходової клітини (будівлі ДНЗ).

Отже, не усунутими відповідачем залишились п`ять пунктів порушень, які зазначені в акті перевірки №254 від 23.06.2020, які і підлягають оцінці судом в рамках цієї справи, з приводу чого суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Пунктом 7 Положення визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною 1 ст.1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 2 ст.6 Закону №877 визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №877 суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів (ч.4 ст.6 Закону №877).

Згідно з ч.1 ст.7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Частиною 2 ст.7 Закону №877 визначено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (ч.3 ст.7 Закону №877).

Відповідно до ч.4 ст.7 Закону №877 посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею (ч.5 ст.7 Закону №877).

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч.7 ст.7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 8 ст.7 Закону №877 визначено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно із ст.11 Закону №877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст.70 Кодексу цивільного захисту встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України).

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд визначені Правилами пожежної безпеки України, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - НАПБ А.01.001-2014).

Судом встановлено, що Білоцерківським РВ ГУ ДСНС України у Київській області у період 29.12.2020 було проведено позапланову перевірку щодо додержання Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу №5 "Сонечко" Білоцерківської міської ради Київської області вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт перевірки №446 від 29.12.2020.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було вчинено дій щодо повного виконання вимог усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної небезпеки, які виявлені за результатами акту перевірки від 23.06.2020 №254.

Так, зокрема, в акті №446 від 29.12.2020 встановлено, що відповідачем не було усунуто такі порушення:

- пункту 2.5, глави 2, розділу ІІІ - дерев`яні конструкції даху не піддано вогнезахисному оброблянню з забезпеченням І-ї групи вогнезахисної ефективності (будівля ДНЗ, господарча будівля);

- пункту 2.17, 2.23 глави 2, розділу ІІІ - стіни на шляхах евакуації оздоблені матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2. (коридори 1-го, 2-го поверхів будівлі ДНЗ);

- пункту 22, розділу ІІ пункту 2.37, глави 2, розділу ІІІ- з коридорів 1-го та 2-го поверхів до сходових клітини демонтовано двері, передбачені проектом (будівля ДНЗ).

Відповідно до п.2.5 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відповідно до п.2.37 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 не допускається: улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах; розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу; захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків; знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини; улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання; улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали; розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення; робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках; знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях; знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні; зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх; розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.

Пунктом 7.2.10 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги" передбачено, що двері евакуаційних виходів з коридорів поверху, сходових кліток, вестибюлів (фойє, холів) та інші двері на шляхах евакуації не повинні мати запорів, що перешкоджають їх вільному відчиненню зсередини без ключа у разі пожежі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зазначає, що пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ - дерев`яні конструкції даху не піддано вогнезахисному оброблянню з забезпеченням І-ї групи вогнезахисної ефективності (будівля ДНЗ, господарча будівля) буде виконано у разі виділення відповідного фінансування на виконання робіт вищезазначеного характеру, оскільки здійснити вищезазначений захід у межах виділених коштів відповідно до кошторису на 2020 рік на поточні видатки неможливо, адже фінансування буде здійснено лише на придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю.

З приводу усунення пункту 2.17, 2.23 глави 2, розділу ІІІ - стіни на шляхах евакуації оздоблені матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2 (коридори 1-го, 2-го поверхів будівлі ДНЗ, відповідач зазначає, що матеріали, якими оздоблені стіни, відносяться до групи горючості Г1 (за пожежно-технічною класифікацією п.2.2 ДБН В.1.1-7-2002 - низької горючості), про що свідчить протокол №17-ГГ (8)-2019 випробувань з визначення групи горючості зразків профілів полівінілхлоридних погонажних згідно з п.7 ДСТУ Б В.2.7.-19-95 (ГОСТ 30244-94) (т.1, а.с.103-106).

В той же час суд акцентує увагу на тому, що порушення, зафіксоване в пункті 8 Опис виявлених порушень Акту перевірки від №1056 від 19.12.2019, стосується оцінки оздоблення стін на шляхах евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2 (коридори 1-го, 2-го поверхів будівлі ДНЗ) з 4 показниками, а саме Г2, В2, Д2, Т2, в той час як згідно наданого відповідачем протоколу №17-ГГ (8)-2019 випробувань по визначенню групи горючості зразків з 7 ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94), зразків погонажного профілю з ПВХ виробництва ТОВ ВКП Руслан і К (Україна), затвердженого начальником дослідно-випробувальної лабораторії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області (т.1, а.с.103-106), слідує, що надані зразки погонажного профілю з ПВХ виробництва ТОВ ВКП Руслан і К (Україна, м.Дніпро), завтовшки 8 мм, відносяться до групи горючості будівельних матеріалів Г2 (за пожежною класифікацією п.А.3 ДОДАТОК А ДБН В.1.1-7:2016 - матеріали низької горючості).

Отже, наданий протокол випробувань по визначенню групи горючості не спростовує висновків, зафіксованих в пункті 8 Опис виявлених порушень Акту перевірки від №1056 від 19.12.2019, а відповідач помилково в своєму відзиві вказує на віднесення наданих на випробування матеріалів до групи горючості будівельних матеріалів Г1.

До того ж жодних доказів щодо усунення порушень даного пункту на відповідність матеріалів, якими оздоблені стіни, показникам за групами горючості не вище ніж Г2, В2, Д2, Т2, відповідачем не надано.

Отже, порушення, зафіксоване в пункті 8 Опис виявлених порушень Акту перевірки від №1056 від 19.12.2019, відповідачем не усунуто.

Судом встановлено, що пункт 2.17, 2.23 глави 2, розділу ІІІ відповідачем не усунуто, Щодо усунення пункту 22, розділу ІІ пункту 2.37, глави 2, розділу ІІІ - з коридорів 1-го та 2-го поверхів до сходових клітини демонтовано двері, передбачені проектом (будівля ДНЗ), відповідач зазначає, що двері замовлені в межах кошторису на 2020 рік для придбання матеріалів, обладнання та інвентарю. Проте, з матеріалів справи не вбачається усунення відповідачем даного пункту порушень.

Отже, відповідачем не було усунуто три пункти порушень, вказаних у розділі Опис виявлених порушень акту повторної позапланової перевірки №446 від 29.12.2020.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд доходить висновку про те, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Не усунення відповідачем виявлених перевіркою порушень правил протипожежної безпеки несе ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає:

- на забезпечення безпеки роботи дошкільного навчального закладу, безпеки дітей, співробітників та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При зберіганні таких умов для відвідувачів та працівників Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №5 "Сонечко" Білоцерківської міської ради Київської області існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Суд наголошує, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 26.06.2018 (справа №826/589/16).

Таким чином, доводи відповідача про те, що ним було усунуто частину порушень вимог правил пожежної безпеки та проводиться посилена робота по подальшому усуненню порушень, що на його думку, виключає необхідність застосування до нього заходів реагування, суд вважає безпідставними і такими, що не спростовують правильність висновків проведеної повторної перевірки. Натомість, за твердженням позивача, загроза життю та/або здоров`ю людей не відпала.

Відтак, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що наразі мають місце (зазначені вище), є небезпечним для життя і здоров`я людей.

В той же час, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 26 червня 2018 року по справі № 823/589/16, від 11 грудня 2019 року по справі № 320/7019/18.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і повністю не усунуті відповідачем.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи відбувалось усунення порушень зафіксованих в акті позапланової перевірки, що звичайно є важливим кроком для початку необхідних робіт з усунення порушень, проте не свідчить про усунення порушень норм протипожежної безпеки та цивільного захисту на день постановлення судом рішення у справі та продовжує створювати ризик для виникнення надзвичайної ситуації.

Суд зазначає, що згідно з п.26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на день постановлення рішення у справі не усунуті, суд дійшов висновку, що вони безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі та швидкого реагування у разі її виникнення.

Як передбачає частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Проте, відповідно до частини другої статті 139 КАС при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №5 "Сонечко" Білоцерківської міської ради Київської області (ідентифікаційний код: 25667455, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Лермонтова, 10) шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 29.12.2020 №446.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 29.09.2021 р.

Суддя Кушнова А.О.