Постанова

від 21.01.2022 по справі 320/1381/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1381/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області на ріш ення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №5 Сонечко Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Білоцерківська міська рада Київської області, про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулося до суду з позовом, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №5 Сонечко Білоцерківської міської ради Київської області, розташованих за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Лермонтова, 10, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 19.12.2019 №1056.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за наслідками проведення позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №5 Сонечко Білоцерківської міської ради Київської області експлуатується з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим позивач звертається до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд відповідача, шляхом зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію об`єкта до повного усунення порушень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Білоцерківська міська рада Київської області посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апелянт наголошує, що відповідачем було вжито дієвих заходів реагування для усунення виявлених в акті від 19.12.2019 №1056 порушень, та на час ухвалення оскаржуваного рішення останнім усунено 16 з 21 порушень, що на переконання скаржника, свідчить про відсутність необхідності застосування такого заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю), як повне зупинення експлуатації (роботи) будівлі відповідача. В свою чергу зазначає, що повне зупинення експлуатації будівлі відповідача порушить право на освіту здобувачів освіти.

Крім того, скаржник посилається на обмежені фінансові можливості відповідача та Білоцерківської міської ради Київської області, як засновника закладу, а також на те, що переважна більшість закладів та установ комунальної власності також потребують обладнання системами протипожежного захисту у відповідності до діючих норм, тому виділення кошів з міського бюджету на усунення всіх пунктів порушень відбувається поступово.

Поруч з цим апелянт вказує, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області не є за своїм статусом центральним органом виконавчої влади, а тому, на переконання апелянта, не має права на звернення до суду з зазначеним позовом.

Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого позивач зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її мотиви та підстави є безпідставними та необґрунтованими, натомість рішення суду постановлено у відповідності до вимог чинного законодавства України, в межах наданих суду повноважень, з дотриманням норм процесуального та матеріального права, із наданням належної оцінки всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 №44205/1/-19 та протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 позивачем видано наказ №1359 Про проведення позапланових перевірок від 13.12.2019 з переліком об`єктів, які підлягають перевірці, відповідно до якого, в період з 18 по 19 грудня 2019 року державним інспекторам доручено провести позапланову перевірку Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №5 Сонечко Білоцерківської міської ради Київської області, яке розташовано за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Лермонтова, 10, щодо додержання та виконання останнім вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки.

На підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області №1359 від 13.12.2019 та посвідчення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №10701 від 13.12.2019, з 18.12.2019 по 19.12.2019 посадовою особою контролюючого органу проведено позапланову перевірку дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За наслідками позапланового заходу складений акт №1056 від 19.12.2019, в якому встановлено наступні порушення:

1) пункту1.2. 1.4, глави 1, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні тривожні сповіщення від приладу приймально-контрольного пожежного системи протипожежного захисту не виведено на пульт пожежного спостерігання відповідно до вимог пункту 5.8. ДБН В.2.5-56:2014;

2) пункту 1.4, глави 1, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - не заключено договір на технічне обслуговування системи протипожежного захисту з організацією, яка має ліцензію на виконання даного виду робіт;

3) пункту 1.4, глави 1, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - пристрої ручного спуску СПЗ утримуються неопломбованими (організацією, котра повинна здійснювати технічне обслуговування) та не захищеними від несанкціонованого приведення в дію;

4) пункту 1.2, глави 1, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - не представлено сертифікати на компоненти системи пожежної сигналізації, які підтверджують їх відповідність вимогам серії стандартів, згідно вимог пункту 7.2.4 ДБН В.2.5-56:2014;

5) пункту 1.2, глави 1, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - не представлено проектну документацію, на підставі якої будівлі та приміщення закладу обладнано системами протипожежного захисту;

6) пункту 1.2, 1.4, глави 1, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - відсутній резервний запас пожежних сповіщувачів СПС у розмірі 10% від загальної кількості змонтованих (всі будівлі об`єкту) згідно пункту 7.2.22 ДБН В.2.5-56:2014;

7) пункту 2.5, глави 2, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - дерев`яні конструкції даху не піддано вогнезахисному оброблянню з забезпеченням І-ї групи вогнезахисної ефективності (будівля ДНЗ, господарча будівля);

8) пункту 2.17, 2.23 глави 2, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - стіни на шляхах евакуації оздоблені матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2. (коридори 1-го, 2-го поверхів будівлі ДНЗ);

9) пункту 22, розділу ІІ пункту 2.37, глави 2, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - з коридорів 1-го та 2-го поверхів до сходових клітини демонтовано двері, передбачені проектом (будівля ДНЗ);

10) пункту 2.9, глави 2, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - для приміщень складського призначення не визначено категорію вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016, а також клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.32-01 (складські приміщення в будівлі ДНЗ);

11) пункту 2.37, глави 2, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - відсутні пристрої для самозачинення та ущільнення дверей на 2-му поверсі, що ведуть до сходової клітини (будівлі ДНЗ);

12) пункту 9.1, глави 9, розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні - під час зберігання різних речовин та матеріалів не враховано їх пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості, сумісність, а також ознаки однорідності речовин (складські приміщення в будівлі ДНЗ);

13) пункту 1.6, глави 1, розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано не за допомогою опресування, зварювання або паяння (лампи електричного освітлення в приміщенні коридору на 1-му поверсі будівлі ДНЗ; лампа електричного освітлення в приміщенні теплопункту);

14) пункту 1.17, глави 1, розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні - електрична розетка у приміщенні теплопункту на 1-м поверсі будівлі ДНЗ встановлена на горючу основу без підкладання під неї суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарату не менше ніж на 0,01 метра;

15) пункту 3.6, 3.8, глави 3, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - об`єкт не забезпечено необхідною кількістю засобів первинного пожежогасіння (вогнегасників) згідно вимог діючих норм;

16) пункту 3.10, 3.19, 3.20, глави 3, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - частково наявні засоби первинного пожежогасіння (вогнегасники) не пройшли технічного обслуговування згідно вимог діючих норм;

17) пункту 3.10, глави 3, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - наявні засоби первинного пожежогасіння (вогнегасники) не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 метра від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (будівлі об`єкту);

18) пункту 3.18, глави 3, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - наявні засоби первинного пожежогасіння (вогнегасники) не забезпечені обліковими (інвентарними) номерами за прийнятною на об`єкті системою нумерації;

19) пункту 3.10, глави 3, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - особою відповідальною за стан пожежної безпеки не здійснюється щомісячний огляд наявних в експлуатації вогнегасників з занесенням результатів до відповідного журналу;

20) пункту 2.37, глави 2, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - у тамбурах виходів, які являються шляхами евакуації улаштовано стелажі для зберігання різного устаткування (коридори груп №1 та №6 на 1-му поверсі будівлі ДНЗ);

21) пункту 4, частини 1, статті 20 Кодексу цивільного захисту України- не організовано та не здійснюються евакуаційні заходи щодо працівників та майна під час виникнення надзвичайних ситуацій.

На підставі виявлених порушень було складено рапорт про необхідність звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі відповідача.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, Білоцерківським районним відділом Головного управління ДСНС України у Київській області з 22.06.2020 по 23.06.2020 проведено повторну перевірку Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №5 Сонечко Білоцерківської міської ради, за результатами якої складено акт №254 від 23.06.2020, в якому зафіксовано наступні порушення:

1) пункту 1.2, 1.4, глави 1, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - відсутній резервний запас пожежних сповіщувачів СПС у розмірі 10% від загальної кількості змонтованих (всі будівлі об`єкту) згідно пункту 7.2.22 ДБН В.2.5-56:2014;

2) пункту 2.5, глави 2, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - дерев`яні конструкції даху не піддано вогнезахисному оброблянню з забезпеченням І-ї групи вогнезахисної ефективності (будівля ДНЗ, господарча будівля);

3) пункту 2.17, 2.23 глави 2, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - стіни на шляхах евакуації оздоблені матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2. (коридори 1-го, 2-го поверхів будівлі ДНЗ);

4) пункту 22, розділу ІІ пункту 2.37, глави 2, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - з коридорів 1-го та 2-го поверхів до сходових клітини демонтовано двері, передбачені проектом (будівля ДНЗ);

5) пункту 2.37, глави 2, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - відсутні пристрої для самозачинення та ущільнення дверей на 2-му поверсі що ведуть до сходової клітини (будівлі ДНЗ).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Кодексу цивільного захисту України та Правил пожежної безпеки в Україні дійшов висновку про те, що порушення, виявлені під час проведення перевірки відповідача, які станом на день постановлення рішення у справі не усунуті, безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі, а відтак позовні вимоги про застосування заходів реагування є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 5 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За приписами пунктів 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин 1, 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Колегія суддів враховує, що відповідачем усунуто переважну більшість порушень, зафіксованих в акті перевірки від 19.12.2019.

Однак, усунення частини виявлених порушень не свідчить про відсутність загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування, оскільки порушення, які не усунуто, на переконання колегії суддів, створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.

Так, відсутність вогнезахисного обробляння конструкції даху призводить до зменшення межі вогнестійкості конструкції. Вогнезахисне обробляння конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Разом з цим, оздоблення шляхів евакуації горючими матеріалами призводить до стрімкого розповсюдження вогню та унеможливлює евакуацію відвідувачів та працівників через евакуаційні виходи. Сукупність даних обставин створює загрозу здоров`ю та життю людей.

Крім того, при недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів можливе стрімке розповсюдження шкідливих чинників горіння, що в свою чергу унеможливлює евакуацію, призводить до отруєння шкідливими чинниками горіння та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Разом з цим, при виникненні пожежі в одному з приміщень будівлі відкриті двері призводять до впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) в інші приміщення, а саме на шляхи евакуації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Оцінюючи доводи скаржника щодо обмежених фінансових можливостей відповідача та Білоцерківської міської ради Київської області, як засновника закладу, колегія суддів зазначає, що відсутність належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача та не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Отже, неусунуті порушення відповідача у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту кваліфікуються судом як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю громадян, а тому колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про наявність підстав для встановлення заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №5 Сонечко Білоцерківської міської ради Київської області до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Посилання скаржника на те, що зупинення експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №5 Сонечко Білоцерківської міської ради Київської області порушить право на освіту здобувачів освіти відхиляються колегією суддів, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя та здоров`я від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. В свою чергу, право на освіту, на яке посилається апелянт, не може бути вище ніж життя та здоров`я людей, які перебувають на об`єкті, де наявні порушення норм техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, відповідач у разі усунення недоліків, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, виявлених позивачем, в повному обсязі, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Стосовно доводів апелянта про те, що у позивача у позивача відсутнє право на звернення до суду з даним позовом колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до підпункту 48 пункту 4 вказаного Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Крім того, згідно з пунктом 7 Положення ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, позивач має право на звернення до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № П/320/1129/20.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя О.М.Оксененко