Рішення

від 30.09.2021 по справі 640/16856/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року м. Київ № 640/16856/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Одінойл доГоловного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Одінойл (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1654726/42967734 від 19.06.2020;

- зобов`язати Державну податкову служби України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування № 142 від 30.04.2020 датою його фактичного подання.

Обґрунтовуючи позов ТОВ Одінойл зазначає, що за специфікою своєї діяльності позивач спочатку укладає договір та отримує попередню оплату від покупця, а потім вже робить замовлення на отримання нафтопродуктів у постачальника; 12.03.2020 між позивачем та ТОВ Паливна компанія Піт-Лейн укладено договір поставки нафтопродуктів № 53/ФМ, в рамках співробітництва за яким позивачем було здійснено повернення коштів за нафтопродукти; по факту повернення коштів позивач склав розрахунок коригування № 142 від 30.04.2020, який надіслав для реєстрації; реєстрація розрахунку коригування була зупинена; 15.06.2020 позивач надав контролюючому органу пояснення та документи на підтвердження реальності господарської операції; однак рішенням № 1654726/42967734 від 19.06.2020 податковий орган відмовив в реєстрації розрахунку коригування через неподання позивачем первинних документів; рішення фіскального органу про відмову в реєстрації розрахунку коригування є необґрунтованим та безпідставним, оскільки в ньому мають бути підкреслені не подані платником документи, чого зроблено не було; у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний, в розумінні суб`єкта владних повноважень, пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу було передано судді Пащенку К.С.

30.07.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/16856/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

26.08.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача-1 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначає, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню; процедура зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування із наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію / відмову в реєстрації регламентована: ПК України, постановою КМУ від 11.11.2019 № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних ; у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання про прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в реєстрі; за результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03.03.2020 між ТОВ Одінойл (постачальник) та ТОВ Паливна компанія Піт-Лейн (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 29/Р, відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 4.1., 4.3., 4.4., 4.5., 4.6. якого постачальник передає у власність покупцю нафтопродукти, а покупець приймає і сплачує їх вартість; кількість, асортимент та ціна товару визначається шляхом надання заявок від покупця та виставлення рахунків/фактур постачальником; можливе відхилення фактичної поставки товару +/- 10% від кількості товару, погодженого до поставки; ціна товару визначається і узгоджується сторонами у рахунках-фактурах, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними; покупець здійснює передплату в розмірі 100% протягом банківського дня, в якому постачальник виставив рахунок-фактуру та за реквізитами, вказаними у такому рахунку-фактурі; рахунки-фактури виставляються постачальником протягом робочого дня, в якому була отримання підписана заявка покупця; зобов`язання покупця з оплати вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок постачальника; ціна товару розраховується в залежності від розміру партії товару та умов поставки згідно із п. 3.1. даного договору; поставка (відвантаження) товару покупцю здійснюється після отримання грошових коштів (передплати покупця) на поточний рахунок постачальника згідно із п. 4.4. договору.

В рамках співробітництва за договором поставки нафтопродуктів № 29/Р від 03.03.2020, позивач виставив ТОВ Паливна компанія Піт-Лейн рахунок № 253 від 29.04.2020 на загальну суму 756 144,00 грн., в т.ч. ПДВ 126 024,00 грн.

29.04.2020 позивач поставив, а ТОВ Паливна компанія Піт-Лейн прийняло паливо дизельне Євро сорт Е клас К5 (ДТ-Е-К5) в кількості 62 797 л або 52 624 кг на загальну суму 753 564,00 грн., в т.ч. ПДВ 125 594,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 388 від 29.04.2020.

29.04.2020 ТОВ Паливна компанія Піт-Лейн перерахувало позивачу грошові кошти в сумі 753 445,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 19 від 29.04.2020.

За вказаною господарською операцією позивачем було оформлено видаткову накладну № 100 від 29.04.2020, яку подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією № 1 від 08.05.2020.

30.04.2020 позивач виставив ТОВ Паливна компанія Піт-Лейн рахунок № 257 на загальну суму 1 837 261,44 грн., в т.ч. ПДВ 306 210,24 грн.

30.04.2020 позивач поставив, а ТОВ Паливна компанія Піт-Лейн прийняло паливо дизельне Євро сорт Е клас К5 (ДТ-Е-К5) в кількості 114 500 л або 95 951 кг на загальну суму 1 368 504,00 грн., в т.ч. ПДВ 228 084,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 397 від 30.04.2020.

Оплата ТОВ Паливна компанія Піт-Лейн за дизельне пальне підтверджується платіжним дорученням № 185 від 30.04.2020 на суму 936 439,20 грн. та платіжним дорученням № 3410 від 30.04.2020 на суму 900 822,24 грн.

За вказаною господарською операцією позивачем було оформлено видаткову накладну № 109 від 30.04.2020, яку подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією № 1 від 08.05.2020.

30.04.2020 позивачем було оформлено розрахунок коригування № 142 до податкової накладної № 109 від 30.04.2020, який надіслано для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.

Розрахунок коригування було прийнято контролюючим органом; реєстрація розрахунку коригування була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України із зазначенням, що сума компенсації вартості товару/послуги 2710, зазначеного в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем було надано до контролюючого органу пояснення та документи на підтвердження здійснення господарської операції.

Проте контролюючим органом було прийнято рішення від 19.06.2020 № 1654726/42967734 про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови у вказаному рішенні зазначено: ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних .

Не погоджуючись з вказаним рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся із скаргою до ДПС України.

За результатами розгляду скарги було прийнято рішення від 01.07.2020 № 30783/42967734/2, яким скаргу залишено без задоволення.

Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначаються Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п. 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком № 3 до Порядку № 1165 затверджені Критерії ризиковості здійснення операцій.

Зупиняючи реєстрацію розрахунку коригування № 142 від 30.04.2020, контролюючий орган послався на п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, в якому зазначено: Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних / розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних / розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги .

До того ж, податковий орган запропонував позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом із тим, контролюючим органом не вказаний вичерпний перелік документів, копії яких позивачу необхідно надати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування № 142 від 30.04.2020.

Верховний Суд у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18 (адміністративне провадження № К/9901/7590/19), від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19 (адміністративне провадження № К/9901/242/20) акцентував увагу на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

У постанові від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 (адміністративне провадження № К/9901/65222/18) Верховний Суд зазначив, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів щодо господарської операції, за якою було складено розрахунок коригування № 142 від 30.04.2020 до податкової накладної № 109 від 30.04.2020, а саме:

- копію договору поставки нафтопродуктів № 29/Р від 03.03.2020, укладеного із ТОВ Паливна компанія Піт-Лейн ;

- копію рахунку на оплату № 253 від 29.04.2020;

- копію видаткової накладної № 388 від 29.04.2020;

- копію податкової накладної № 100 від 29.04.2020;

- копію квитанції № 1 від 08.05.2020 про прийняття податкової накладної № 100 від 29.04.2020;

- копію рахунку на оплату № 257 від 30.04.2020;

- копію видаткової накладної № 397 від 30.04.2020;

- копію податкової накладної № 109 від 30.04.2020;

- копію квитанції № 1 від 08.05.2020 про прийняття податкової накладної № 109 від 30.04.2020;

- копію картки рахунку № 361 за квітень 2020 року;

- копію картки рахунку № 6432 за квітень 2020 року;

- копію картки рахунку № 2811 за 29.04.2020-30.04.2020 року;

- копії товарно-транспортних накладних № 0176 від 30.04.2020, № 0175 від 30.04.2020, № 0174 від 30.04.2020, № 0170 від 29.04.2020, № 0169 від 29.04.2020;

- копії довіреностей на отримання ТМЦ № ПЛ-202 від 30.04.2020, № ПЛ-204 від 30.04.2020, № ПЛ-205 від 30.04.2020, № ПЛ-196 від 29.04.2020, № ПЛ-195 від 29.04.2020;

- копії заявок на налив (видачу) нафтопродукту не естакаді автоналивного пункту від 29.04.2020 та від 30.04.2020;

- копію сертифікату відповідності, зареєстрованого в реєстрі за № UA0.YT.121605-19, термін дії до 15.12.2020;

- копію сертифікату відповідності, зареєстрованого в реєстрі за № UA0.YT.032409-20, термін дії до 23.03.2021;

- копію паспорту № 784 на пальне дизельне євро, міжсезонне, сорту Е, екологічного класу К5 (ДТ-Е-К5);

- копію паспорту № 840 на пальне дизельне євро, міжсезонне, сорту Е, екологічного класу К5 (ДТ-Е-К5);

- копію платіжного доручення № 19 від 29.04.2020;

- копію платіжного доручення № 185 від 30.04.2020;

- копію платіжного доручення № 3410 від 30.04.2020;

- копію договору поставки нафтопродуктів № 8416-02-20-26-13 від 26.02.2020, укладеного із ТОВ Анвітрейд та копію додатку № 1 до вказаного договору;

- копію рахунку на оплату № 197 від 28.04.2020;

- копію видаткової накладної № У00000426 від 28.04.2020;

- копію акту приймання-передачі № 11 від 28.04.2020 до договору поставки нафтопродуктів № 8416-02-20-26-13 від 26.02.2020;

- копію картки рахунку № 631 за 01.04.2020-07.05.2020;

- копію картки рахунку № 6442 за квітень 2020 року;

- копію картки рахунку № 2811 за 28.04.2020;

- копію податкової накладної № 667 від 28.04.2020;

- копію квитанції № 1 від 04.05.2020 про прийняття податкової накладної № 667 від 28.04.2020;

- копію розрахунку коригування № 739 від 30.04.2020 до податкової накладної № 667 від 28.04.2020;

- копію квитанції № 1 від 12.05.2020 до розрахунку коригування № 739 від 30.04.2020;

- копію рахунку на оплату № 207 від 30.04.2020;

- копію видаткової накладної № У00000437 від 30.04.2020;

- копію акту приймання-передачі № 12 від 30.04.2020 до договору поставки нафтопродуктів № 8416-02-20-26-13 від 26.02.2020;

- копію картки рахунку № 631 за 01.04.2020-07.05.2020;

- копію картки рахунку № 6442 за квітень 2020 року;

- копію картки рахунку № 2811 за 28.04.2020;

- копію платіжного доручення № 18 від 29.04.2020;

- копію платіжного доручення № 19 від 30.04.2020;

- копію платіжного доручення № 23 від 07.05.2020;

- копію банківських виписок;

- копію податкової накладної № 672 від 30.04.2020;

- копію квитанції № 1 від 07.05.2020 про прийняття податкової накладної № 672 від 30.04.2020;

- копію розрахунку коригування № 740 від 30.04.2020 до податкової накладної № 672 від 30.04.2020;

- копію квитанції № 1 від 12.05.2020 до розрахунку коригування № 740 від 30.04.2020;

- копію акту № АТ0000402 від 30.04.2020 приймання-передачі товару за остаточною ціною до договору поставки нафтопродуктів № 8416-02-20-26-13 від 26.02.2020;

- копію договору відповідального зберігання № 6556-02-20-8-3 від 26.02.2020, укладеного із ТОВ Науково-впроваджувальна фірма Порт та копію додатку № 1 до вказаного договору;

- копію податкової накладної № 2 від 17.04.2020;

- копію квитанції № 1 від 08.05.2020 до податкової накладної № 2 від 17.04.2020;

- копію податкової накладної № 7 від 30.04.2020;

- копію квитанції № 1 від 15.05.2020 до податкової накладної № 7 від 30.04.2020;

- копію податкової накладної № 8 від 30.04.2020;

- копію квитанції № 1 від 14.05.2020 до податкової накладної № 7 від 30.04.2020;

- копію рахунку № 631 за 15.04.2020-19.05.2020;

- копію акту приймання-видачі нафтопродуктів на відповідальне зберігання № 15 від 28.04.2020, № 16 від 30.04.2020, № 41 від 29.04.2020, № 42 від 30.04.2020;

- копію платіжного доручення № 24 від 17.04.2020;

- копію платіжного доручення № 34 від 12.05.2020;

- копію платіжного доручення № 39 від 19.05.2020;

- копію банківських виписок.

Всі надані з поясненнями документи відображають дійсність операцій за податковою накладною № 109 від 30.04.2020 та розрахунком коригування до неї № 142 від 30.04.2020 і складені без порушення вимог чинного законодавства.

Суд переконаний, що платником податків разом із поясненнями було подано достатню кількість копій документів, з аналізу яких можна зробити висновок про здійснення господарських операцій позивачем.

При цьому, оспорюване рішення податкового органу не містить мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначається Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.

Пунктами 2-7 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. п. 9-11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм права вказує на те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної / розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Зі спірного рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН від 19.06.2020 № 1654726/42967734 вбачається, що підставою для прийняття рішення стало ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Зважаючи на сукупний аналіз норм, які викладені вище, суд приходить до переконання, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить лише загальну фразу про ненадання платником податків копій документів, зокрема, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В оскаржуваному рішенні не зазначено конкретних документів, яких, на думку відповідача-1, не вистачає для здійснення реєстрації розрахунку коригування, хоча у податкового органу існує обов`язок підкреслити документи, які не надано платником податків, що прямо випливає із форми рішення, яка затверджена Додатком до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Як вже зазначалося, судом встановлено, що позивачем було направлено пояснення та копії документів на підтвердження господарської операції за розрахунком коригування № 142 від 30.04.2020.

З урахуванням положень вищевказаних норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.

Проте, комісією регіонального рівня не взято до уваги документи, які надані платником податків задля підтвердження господарської операції, за результатами якої було сформовано розрахунок коригування № 142 від 30.04.2020 до податкової накладної № 109 від 30.04.2020.

Таким чином суд доходить висновку, що відмова у реєстрації розрахунку коригування за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність прийнятого рішення.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації розрахунку коригування № 142 від 30.04.2020 до податкової накладної № 109 від 30.04.2020.

Суд принагідно підкреслює, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У постанові від 07.02.2020 у справі № 826/11086/18 (адміністративне провадження № К/9901/25973/19) Верховний Суд зазначив, що у разі відмови платнику податку на додану вартість в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, належним способом захисту порушеного права в судовому порядку є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та, як наслідок, зобов`язання відповідного контролюючого органу вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН від 19.06.2020 № 1654726/42967734 є протиправним та підлягає скасуванню, а спірний розрахунок коригування підлягає реєстрації у ЄРПН датою його подання.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , яке, як і наведені вище рішення ЄСПЛ, згідно із Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Так, у п. 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірність відмови у реєстрації розрахунку коригування № 142 від 30.04.2020 до податкової накладної № 109 від 30.04.2020.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Одінойл задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в м. Києві від 19.06.2020 № 1654726/42967734, яким відмовлено в реєстрації розрахунку коригування № 142 від 30.04.2020 до податкової накладної № 109 від 30.04.2020.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 142 від 30.04.2020 до податкової накладної № 109 від 30.04.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю Одінойл (адреса: 04107, м. Київ, вул. Овруцька, 21, офіс 4.4, ідентифікаційний код 42967734), датою його фактичного надання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Одінойл (адреса: 04107, м. Київ, вул. Овруцька, 21, офіс 4.4, ідентифікаційний код 42967734) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Пащенко К.С.