Постанова

від 12.06.2022 по справі 640/16856/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №640/16856/20 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДІНОЙЛ» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДІНОЙЛ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1654726/42967734 від 19.06.2020;

- зобов`язати Державну податкову служби України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №142 від 30.04.2020 датою його фактичного подання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2021 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, в якій просить: скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2021 та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 03.03.2020 між ТОВ «Одінойл» (постачальник) та ТОВ «Паливна компанія «Піт-Лейн» (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №29/Р, відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 4.1., 4.3., 4.4., 4.5., 4.6. якого постачальник передає у власність покупцю нафтопродукти, а покупець приймає і сплачує їх вартість; кількість, асортимент та ціна товару визначається шляхом надання заявок від покупця та виставлення рахунків/фактур постачальником; можливе відхилення фактичної поставки товару +/- 10% від кількості товару, погодженого до поставки; ціна товару визначається і узгоджується сторонами у рахунках-фактурах, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними; покупець здійснює передплату в розмірі 100% протягом банківського дня, в якому постачальник виставив рахунок-фактуру та за реквізитами, вказаними у такому рахунку-фактурі; рахунки-фактури виставляються постачальником протягом робочого дня, в якому була отримання підписана заявка покупця; зобов`язання покупця з оплати вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок постачальника; ціна товару розраховується в залежності від розміру партії товару та умов поставки згідно із п. 3.1. даного договору; поставка (відвантаження) товару покупцю здійснюється після отримання грошових коштів (передплати покупця) на поточний рахунок постачальника згідно із п. 4.4. договору.

На виконання вказаного договору, позивач виставив ТОВ «Паливна компанія «Піт-Лейн» рахунок №253 від 29.04.2020 на загальну суму 756 144,00 грн., в т.ч. ПДВ 126 024,00 грн.

29.04.2020 позивач поставив, а ТОВ «Паливна компанія «Піт-Лейн» прийняло паливо дизельне Євро сорт Е клас К5 (ДТ-Е-К5) в кількості 62 797 л. або 52 624 кг. на загальну суму 753 564,00 грн., в т.ч. ПДВ 125 594,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №388 від 29.04.2020.

29.04.2020 ТОВ «Паливна компанія «Піт-Лейн» перерахувало позивачу грошові кошти в сумі 753 445,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням №19 від 29.04.2020.

За вказаною господарською операцією ТОВ «Одінойл» оформив видаткову накладну №100 від 29.04.2020, яку подав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією №1 від 08.05.2020.

Також, 30.04.2020 позивач виставив ТОВ «Паливна компанія «Піт-Лейн» рахунок №257 на загальну суму 1 837 261,44 грн., в т.ч. ПДВ 306 210,24 грн.

30.04.2020 позивач поставив, а ТОВ «Паливна компанія «Піт-Лейн» прийняло паливо дизельне Євро сорт Е клас К5 (ДТ-Е-К5) в кількості 114 500 л. або 95 951 кг. на загальну суму 1 368 504,00 грн., в т.ч. ПДВ 228 084,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №397 від 30.04.2020.

Оплата ТОВ «Паливна компанія «Піт-Лейн» за дизельне пальне підтверджується платіжним дорученням №185 від 30.04.2020 на суму 936 439,20 грн. та платіжним дорученням №3410 від 30.04.2020 на суму 900 822,24 грн.

За вказаною господарською операцією ТОВ «Одінойл» оформив видаткову накладну №109 від 30.04.2020, яку подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією №1 від 08.05.2020.

30.04.2020 ТОВ «Одінойл» оформив розрахунок коригування №142 до податкової накладної №109 від 30.04.2020, який надіслано для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.

Розрахунок коригування було прийнято контролюючим органом; реєстрація розрахунку коригування була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового Кодексу України із зазначенням, що сума компенсації вартості товару/послуги 2710, зазначеного в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

ТОВ «Одінойл» запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, позивач надав до контролюючого органу пояснення та документи на підтвердження здійснення господарської операції.

Проте контролюючим органом було прийнято рішення від 19.06.2020 №1654726/42967734 про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови у вказаному рішенні зазначено: «ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Не погоджуючись з вказаним рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся із скаргою до ДПС України.

За результатами розгляду скарги було прийнято рішення від 01.07.2020 №30783/42967734/2, яким скаргу залишено без задоволення.

Позивач, вважаючи рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1654726/42967734 від 19.06.2020 протиправними, звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірність відмови у реєстрації розрахунку коригування №142 від 30.04.2020 до податкової накладної №109 від 30.04.2020.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись п. 201.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.16 ПК України визначає, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Пункт 4 Порядку №1165 встановлює, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

На виконання пунктів 10 та 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 12 та 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку №1246 формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами пунктів 2 та 3 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 11 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок коригування №142 до податкової накладної №109 від 30.04.2020 було прийнято контролюючим органом; реєстрація розрахунку коригування була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового Кодексу України із зазначенням, що сума компенсації вартості товару/послуги 2710, зазначеного в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, додатком №3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій.

Пункт 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що міститься в додатку 3 до Порядку №1165, передбачає, що до ознак ризиковості здійснення операцій відноситься - перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Разом з тим, у вищевказаній квитанції податковим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, що не відповідає суті предмета розгляду, оскільки контролюючий орган зобов`язаний вказати у квитанції про зупинення реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування в ЄРПН чіткий перелік документів, які необхідні для прийняття рішення. Формальне зазначення у Квитанції пропозиції надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН є лише дублюванням змісту пп. 3 п. 11 Порядку №1165.

Так, на думку колегії суддів, відсутність у квитанції чіткого переліку документів, які необхідні контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, що надає право/можливість платнику податків надавати документи на власний розсуд, натомість контролюючий орган буде позбавлений можливості (не матиме права) не прийняти такі документи/відхилити чи визнати недостатніми. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації виключає можливість такого органу надалі застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документа.

Матеріалами справи підтверджено, що з метою розблокування спірних розрахунків коригування до податкових накладних позивач 15.06.2020 надіслав повідомлення про подання пояснень та копій документів (пояснення ТОВ «Паливна компанія Піт-Лейн», розрахунок коригування №142 від 30.04.2020 та Квитанція №1 до РК ТОВ «Паливна компанія Піт-Лейн», податкові накладні №100 від 29.04.2020, №109 від 30.04.2020 та квитанція №1 до ТОВ «Паливна компанія Піт-Лейн», Договір поставки нафтопродуктів №59 ФМ від 13.03.2020 та Додаток №1 до Договору ТОВ «А.І.Бізнес Груп», рахунок на оплату та видаткові накладні ТОВ «Паливна компанія Піт-Лейн», ТТН ТОВ «Паливна компанія Піт-Лейн», сертифікати відповідності, паспорта якості, Договір поставки нафтопродуктів №8416-02-20-26-13 від 26.02.2020 та Додаток №1 до Договору ТОВ «АНВІТРЕЙД», видаткові накладні ТОВ «АНВІТРЕЙД», податкові накладні та Квитанція №1 до ПН ТОВ «АНВІТРЕЙД», платіжні доручення та банківські виписки ТОВ «Паливна компанія Піт-Лейн», ОСВ рах. 361, ОСВ рах. 281, Акти приймання-передачі ТОВ «НВФ ПОРТ», Договір відповідального зберігання ТОВ «НВФ ПОРТ» №6556-02-20-8-3 від 26.02.2020, Акти приймання-видачі нафтопродуктів та відповідальне зберігання ТОВ «НВФ ПОРТ», Договір найму (оренди) приміщення №1.04 від 23.04.2019 ФОП Гарницька та Додаткова угода до Договору та Акт прийому-передачі) щодо податкової накладної та розрахунку коригування до неї, реєстрацію якої відповідачем 1 було зупинено.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач подав на розгляд комісії відповідача 1 всі необхідні документи щодо господарських операцій, на підставі яких було сформовано податкову накладну, реєстрацію якої зупинено. Ці документи складені у повній відповідності до вимог законодавства та ними супроводжувалось оформлення господарської операції, в рамках якої виписано податкові накладні, що оформлена позивачем до реєстрації в реєстрі. Будь-яких доказів на спростування вказаних фактів відповідач 1 ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав. Крім того, відповідач 1 не зазначив про будь-які дефекти наданих документів чи підстав їх неприйняття. Отже, позивач надав контролюючому органу усі належні первинні документи щодо здійснення господарських операцій, які відображені в податкових накладних, змісту та обсягу таких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію цих податкових накладних в ЄРПН.

Крім того, колегія суддів зауважує, що законодавець не визначив чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу, такий перелік визначається платником податку на власний розсуд у кожному випадку окремо, в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Тобто, при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості здійснення операції та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну/розрахунок коригування до реєстрації.

Саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний вид діяльності позивача - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код 46.71).

Також, оспорюване рішення суперечать формі, встановленій Додатком до Порядку №520, оскільки не містить жодних підкреслень у відповідній графі серед переліку документів тих документів, які не надані платником податків.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, висловленим зокрема у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18.

Також відповідач 1 не надав доказів того, що перевищення суми компенсації вартості товару, зазначеного в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару для реєстрації в Реєстрі, величини залишку та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого товару обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару та обсягу його постачання.

З вказаних норм вбачається, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Однак, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містять в собі мотивації підстав та причин віднесення вказаних господарських операцій позивача до ризикових відповідно до п. 5 Критерії ризиковості здійснення операцій, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчать про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 819/330/18.

Також, як підтверджено матеріалами справи, пояснення позивача, подані до контролюючого органу для підтвердження реальності вчинення господарських операцій в повній мірі розкривають зміст та обсяг таких.

У той же час, колегія суддів зазначає, що відповідачем 1 не надано належних та допустимих доказів, що позивач, станом на час зупинення реєстрації спірних розрахунків коригування до раніше поданих податкових накладних, відповідав вимогам п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій чи був внесений до переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 5 Критеріїв.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зважаючи на не зазначення контролюючим органом конкретного переліку копій документів, необхідних для прийняття ним рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН та на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами контролюючий орган не мав правових підстав для відмови ТОВ «ОДІНОЙЛ» у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

При цьому, оспорюване рішення не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Колегія суддів вважає, що комісія регіонального рівня, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, рішення суб`єкта владних повноважень повинно відповідати ст. 2 КАС України.

Однак, відповідач 1 не навів жодного обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

Тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що податковий орган не довів правомірності зупинення реєстрації податкового розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН із зазначенням законних підстав для вчинення таких дій, а відтак і рішення про відмову в реєстрації такої.

Також слід зазначити, що у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на підставі яких складено спірні податкові накладні, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому воно не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до податкового органу рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні розрахунки коригування кількісних і якісних показників до податкових накладних позивача, датою їх фактичного надходження.

В свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 №К/9901/17623/19 (справа №1640/2650/18), від 27.04.2020 №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 №К/9901/7590/19 (справа №0940/1240/18).

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан