Постанова

від 30.09.2021 по справі 280/2006/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 280/2006/20 (суддя Татаринов Д.В., м. Запоріжжя)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Токмацького дошкільного навчального закладу №23 Вербиченька Токмацької міської ради Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року у справі №280/2006/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Токмацького дошкільного навчального закладу №23 Вербиченька Токмацької міської ради Запорізької області про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області 24 березня 2020 року звернулося до суду з позовом до Токмацького дошкільного навчального закладу №23 Вербиченька Токмацької міської ради Запорізької області згідно з яким просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Токмацького дошкільного навчального закладу №23 Вербиченька Токмацької міської ради Запорізької області, розташованого за адресою: 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Володимирська, буд 25А, шляхом зобов`язання Токмацького дошкільного навчального закладу №23 Вербиченька Токмацької міської ради Запорізької області повністю зупинити експлуатацію будівлі та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Позов обґрунтовано тим, що проведеною перевіркою встановлені порушення у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, у зв`язку із чим подальша робота закладу із виявленими порушеннями створює реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року позов задоволено частково.

Суд, застосував заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Токмацького дошкільного навчального закладу №23 Вербиченька Токмацької міської ради Запорізької області розташованого за адресою: 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Володимирська, буд 25А, до повного усунення порушень вимог законодавства визначених у Акті позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №43 від 23 квітня 2021 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що усі порушення законодавства, які позивач вважає не усунутими і такими, що дають підстави для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень є неоднозначними і такими, що допускають множинне їх трактування. Зазначає про те, що відповідач є дошкільним навчальним закладом, а не суб`єктом містобудування, а тому відповідач протиправно зазначив в акті перевірки про необладнання відповідачем приміщень системою протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що актом перевірки об`єкта Токмацького дошкільного навчального закладу №23 Вербиченька Токмацької міської ради Запорізької області щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки від 23.04.2021 року №43 (далі - акт) встановлені такі порушення:

- не забезпечено обладнання приміщень закладу системами протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , чим порушено вимоги пункту 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;

- допускається влаштування незаповненого отвору в протипожежній перешкоді, які відокремлює електрощитову, чим порушено пункт 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні;

- не забезпечено відповідно до законодавства працівників засобами колективного та індивідуального захисту, чим порушено пункт 2 розділу 3 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях (а.с.199-210). Застосування судом заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі відповідача у зв`язку з наявністю вищезазначених порушеннями є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що заходи реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можуть бути застосовані лише на підставі рішення адміністративного суду, прийнятого за результатами розгляду звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час звернення до суду з позовом залишились не усунутими відповідачем такі порушення:

1. не забезпечено обладнання приміщень закладу системами протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , чим порушено вимоги пункту 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що не обладнання будівлі відповідача системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей позбавить можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання, що в свою чергу призведе до суттєвого збільшення часу розвитку пожежі до її виявлення і може бути наслідком значних матеріальних збитків та загибелі/травмування людей.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих в Мін`юсті України 05.03.2015 року за №252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Враховуючи те, що обов`язок встановлення такої системи визначено на законодавчому рівні, доводи відповідача про не співмірність застосованого заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень такому порушенню є безпідставним.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає помилковим твердження скаржника про те, що відповідач є дошкільним навчальним закладом, а не суб`єктом містобудування, а тому відповідач протиправно зазначив в акті перевірки про необладнання відповідачем приміщень системою протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , оскільки саме відповідач є користувачем будівель до яких на законодавчому рівні визначено обов`язок встановлення такої системи, як наслідок на відповідача покладено обов`язок щодо забезпечення встановлення цієї будівлі такою системою.

Щодо порушення пункт 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, яке виразилося у допуску влаштування незаповненого отвору в протипожежній перешкоді, які відокремлює електрощитову, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417 забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.

За відсутності виконання зазначеної вимоги є ризик загорання будівлі, розповсюдження вогню на значну площу, розпосюдження продуктів горіння, що є загрозою для життя та здоров`я людини.

Щодо порушення пункту 2 розділу 3 Правил техногенної безпеки затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, яке виразилося у не забезпеченнні працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту, слід зазначити наступне.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосувати заходів реагування відносно відповідача до повного усунення порушень.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Токмацького дошкільного навчального закладу №23 Вербиченька Токмацької міської ради Запорізької області - залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року у справі №280/2006/20 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2021 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко