Постанова

від 30.09.2021 по справі 160/2216/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 160/2216/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року в справі №160/2216/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових вимог,-

в с т а н о в и в:

22.02.2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом, до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач-1), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач-2) про визнання протиправними та скасування податкових вимог про сплату боргу від 22.08.2020 року №Ф-11512-50/67 на суму 23785,08 грн., про сплату боргу від 11.11.2019 року №Ф-11512-50/67 на суму 26539,29 грн. та від 17.02.2020 року на суму 29293,44 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року скасовано та прийнято нову постанову; визнано протиправними та скасовано податкові вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 22.08.2019 року форми Ф № 11512-50/67 про сплату боргу в розмірі 23785,08 грн. та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми Ф № 11512-50/57 про сплату боргу в розмірі 26539,26 грн.; визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.02.2020 року форми Ф № 11512-50/67 про сплату боргу в розмірі 29293,44 грн. в частині періоду з 01.02.2018 року по 31.03.2019 року на суму 11763,84 грн.; в іншій частині податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.02.2020 року форми Ф № 11512-50/67 про сплату боргу за період: 2017 рік, січень 2018 року та з 01.04. по 31.12.2019 року на суму 17529,60 грн. залишено без змін.

30.09.2020 року представник ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про компенсацію судових витрат, просив стягнути солідарно з відповідачів на корить ОСОБА_1 судові витрати з судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 12102,00 грн.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі № 160/216/20 у розмірі 3025,5 грн.; присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі № 160/216/20 у розмірі 3025,5 грн.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не погоджуючись з додатковим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати додаткове рішення про розподіл судових витрат. Апелянт вказував, що у позивача відсутні підстави для стягнення солідарно з відповідачів 6051,00 грн., оскільки сума не є співмірною для справи такої складності, не доведено, що було витрачено багато часу на надання послуг. В акті здачі-приймання виконаних робіт зазначено про надання професійної допомоги з подання позову, надання відповіді на відзив, однак не конкретизовано, яка робота проведена, скільки часу витрачено на надання правової допомоги.

Суд першої інстанції, приймаючи додаткове рішення, дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про повернення сплаченого судового збору при поданні позову та сплаченого при поданні апеляційної скарги, про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6051,00 грн. Витрати на правову допомогу здійснюються у випадку доведення здійснення витрат пов`язаних з розглядом саме цієї справи та враховуючи принцип співмірності здійснення витрат. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Питання в частині розподілу судових витрат між сторонами не було вирішено Третім апеляційним адміністративним судом під час ухвалення судового рішення від 24.02.2021 року тому це питання береться вирішувати суд першої інстанції. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Суд вказував, що витрати на правничу допомогу, які вказані актах приймання передачі виконаних робіт/послуг від 23.04.2020 р. та від 29.09.2020 р. до договору про надання правової допомоги на підставі договору №2102/2020 про надання правової допомоги від 21.02.2020 року є співмірними зі складністю справи та наданих адвокатом обсягом робіт (наданих послуг). Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року по справі №160/2216/20 позовні вимоги було задоволено частково, тому сплачені позивачем судові витрати які складаються із сплати судового збору та витрат на правову допомогу підлягають поверненню лише в розмірі 6051 грн. (12102 грн. / 2).

Суд першої інстанції при ухваленні додаткового рішення допустився неточностей у зазначенні заявника заяви про розподіл судових витрат та зазначенні номера справи у резолютивній частині.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Передбачено повернення судових витрат, здійснених особою у разі задоволення позову повністю або частково. Суд повинен враховувати понесені стороною судові витрати під час розгляду позову.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частин 1 - 3 ст. 132, частин 1 - 5 ст. 134 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем при зверненні до суду першої інстанції з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що до підтверджується квитанцією про сплату №27810 від 21.02.2020 року, при поданні апеляційної інстанції було сплачено 1261,50 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №42529 від 23.06.2020 року.

Також встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням Юрлюкссервіс було укладено договір №2102/2020 про надання правової допомоги від 21.02.2020 року. Згідно з актом приймання передачі виконаних робіт/послуг від 23.04.2020 року, відповідно до якого адвокатським об`єднанням Юрлюкссервіс було надано наступні послуги: підготовка позовної заяви від до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), подання позову та підготовку додатків 3 години 3000 грн., підготовка уточненого позову до суду по справі №160/2216/20 2 години 2000 грн.; підготовка клопотання про звільнення від сплати судових витрат 1 година 500 грн.; підготовка клопотання про залучення співвідповідача 1 година 500 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №21 від 23.02.2020 року позивачем було сплачено 6000 грн. на підставі договору №2102/2020 про надання правової допомоги від 21.02.2020 року.

Згідно з актом приймання передачі виконаних робіт/послуг від 29.09.2020 року, адвокатським об`єднанням Юрлюкссервіс було надано ОСОБА_1 наступні послуги: підготовка апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року по справі №160/2216/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 3 години 2000 грн.; участь (запланована) у судовому засіданні 2 години 2000 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №44 від 29.03.2020 року позивачем було сплачено 2000 грн. на підставі договору №2102/2020 про надання правової допомоги від 21.02.2020 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Суд враховує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Таке рішення постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року скасоване та позовні вимоги задоволено частково.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При ухваленні рішення на користь позивача не суб`єкта владних повноважень йому повертаються судом документально підтверджені судові витрати здійсненні у справі під час розгляду справи а пов`язані з підготовкою та розглядом позову.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тобто норма ст. 139 КАС України містить вказівку та можливість на вирішення питання щодо судових витрат судом апеляційної інстанції у разі ухвалення ним рішення на користь позивача, який не є суб`єктом владних повноважень і який поніс витрати під час розгляду справи.

Не передбачено вирішення питання щодо розподілу судових витрат судом першої інстанції у разі скасування його рішення.

Прийняття додаткового судового рішення за юридичною природою є засобом доповнення вже ухваленого судового рішення у разі його неповноти, наявності невирішених позовних вимог, однак судом першої інстанції при ухвалені рішення від 27.05.2020 року не було присуджено позивачу сплачений судовий збір, оскільки повернення такого не було передбачено з огляду на відмову у задоволенні позову.

Згідно частин 1, 2 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Ухвалити додаткове судове рішення може суд який приймав рішення, яке сторона по справі просить доповнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року не потребувало доповнень з огляду на те, що ним повністю вирішувались вимоги позовної заявив, у задоволенні позову було відмовлено і у такому разі здійсненні позивачем судові витрати поверненню не підлягали.

Згідно ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суд першої інстанції додатковим рішенням доповнює своє рішення, яке скасоване. Неможливо внести доповнення у рішення додатковим рішення, яке скасоване судом апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції без обґрунтування розглянув заяву про розподіл судовий витрат та ухвалив додаткове рішення.

Аналізуючи вищевказані обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, додаткове рішення суду першої інстанції слід скасувати.

Керуючись ст. 132, 139, 252, 242, 255, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року в справі №160/2216/20 - скасувати.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова