Постанова

від 20.09.2021 по справі 904/4889/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2021 року м.Дніпро Справа № 904/4889/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.,

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від Дніпропетровської обласної прокуратури: Карюк Д.О. прокурор, посвідчення № 058602 від 14.12.2020 р.;

від Дніпропетровської ОДА: Перекорінський І.С. представник, довіреність №48-403/0/2-21 від 29.01.2021 р.;

від Нікопольської РДА: Панчук О.І. представник, виписка з ЄДР № 79196017614 від 12.03.2021 р.;

від відповідача: Ємець Є.О. керівник, паспорт серія НОМЕР_1 від 16.03.2001 р.;

від відповідача: Кок С.А. адвокат, ордер серія АЕ №1032085 від 16.08.2021 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 у справі №904/4889/20 (суддя Бондарєв Е.М., повне рішення складено 22.01.2021)

за позовом Заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро та Нікопольської районної державної адміністрації, м. Нікополь Дніпропетровської області

до Приватного підприємства "Брокер Н", м. Нікополь Дніпропетровської області

про розірвання договору оренди земельної ділянки водного фонду та повернення земельної ділянки водного фонду загальною площею 118,0054 га

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (надалі позивач-1) та Нікопольської районної державної адміністрації (надалі позивач-2) з позовом Приватного підприємства "Брокер Н" (надалі відповідач) та просив:

- розірвати договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 118,0054 га, в т.ч. 71,8264 га - ставки, 30,0798 га - пасовища, 8,9536 га - під господарськими шляхами, 0,1948 га - інші захисні насадження, 6,5704 га - чагарники, 0,3804 га - яри, яка розташована на території Червоногригорівської ОТГ (Дмитрівська сільська рада), укладений 17.07.2003 між Нікопольською районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 04052318) та Приватним підприємством "Брокер Н" (код ЄДРПОУ 30540476);

- зобов`язати Приватне підприємство "Брокер Н" (код ЄДРПОУ 30540476) повернути державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022467) земельну ділянку водного фонду загальною площею 118,0054 га, в т.ч. 71,8264 га - ставки, 30,0798 га - пасовища, 8,9536 га - під господарськими шляхами, 0,1948 га - інші захисні насадження, 6,5704 га - чагарники, 0,3804 га - яри, яка розташована на території Червоногригорівської ОТГ (Дмитрівська сільська рада) за актом приймання - передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з квітня 2018 року по теперішній час (вересень 2020) орендну плату за договором оренди від 18.07.2013 не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 98 268,24 грн. Дніпропетровська ОДА та Нікопольська РДА з моменту виникнення боргу з орендної плати не ініціювали питання розірвання договору оренди спірної землі та її повернення державі. Наведені обставини вважає підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді та розірвання договору в судовому порядку відповідно до положень ст. 141 Земельного кодексу України, ст.31, 32 Закону України «Про оренду землі» .

Позивачі позовні вимоги прокурора підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач позов заперечував, посилаючись на те, що спір у справі виник внаслідок помилкового розрахунку Нікопольським управлінням ГУ ДПС у Дніпропетровській області заборгованості Приватного підприємства "Брокер Н" з орендної плати, а саме податковим органом безпідставно нараховується 2 917,68 грн орендної плати в місяць, в той час як повинно нараховуватись 1 920,83 грн. Таке нарахування зроблено внаслідок автоматичного застосування податковим органом нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказує, що прокурором не доведено наявність заборгованості та систематичність несплати відповідачем орендної плати. Надані відповідачем докази, навпаки, підтверджують відсутність боргу. Також подав заяву про застосування позовної давності посилаючись на те, що станом на 30.08.2020 сплинув строк позовної давності щодо вимог сплати орендної плати за липень 2017 року та більш пізні періоди.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 у справі №904/4889/20 (суддя Бондарєв Е.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не наведено доводів та доказів на підтвердження обставин систематичного невнесення відповідачами орендної плати за спірним договором оренди та підстави для застосування положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. Вимоги прокурора про розірвання договору та повернення земельної ділянки є втручанням у мирне володіння майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована таким:

- суд не врахував, що на час звернення прокурора до суду була наявна заборгованість за 2017 - 2020 роки в сумі 98 268,24 грн, що підтверджено прокурором належними доказами;

- ця заборгованість була самостійно задекларована Відповідачем шляхом подачі декларацій з плати за землю. Строки оплати цього боргу на час звернення до суду спливли;

- сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, що заборгованість в подальшому була сплачена. Зі спірного питання є усталена правова позиція Верховного Суду.

Позивач-1 письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, його повноважний представник в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, наполягав на розірванні договору та поверненні земельної ділянки.

Позивач-2 також підтримав апеляційну скаргу прокурора (відзив від 09.03.2021). Вказував, що систематична несплата орендної плати відповідачем є підставою для розірвання договору. Посилання відповідача на неправомірність дій податкового органу є безпідставними, оскільки відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України обчислення суми плати за землю здійснюється щороку самостійно відповідачем, нараховані суми відповідачем не оскаржувалися, заборгованість за період з 30.04.2018 по 30.03.2020 підтверджена належними доказами та не сплачується відповідачем самостійно. Податковий орган постійно звертається до суду щодо стягнення з нього боргу з орендної плати за землю, що підтверджується рішенням суду у справах №804/6453/13-а, №804/7739/14, №804/9090/15.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечив (відзив від 11.03.2021). Вказує на те, що спірні правовідносини є договірними, а не контролюючими, а позивачем не доведено обставин систематичного невнесення відповідачем орендної плати, її розмірів, строків сплати та періоду виникнення заборгованості. Тому, відсутні підстави для застосування ч. 2 ст. 651 ЦК України. Суд першої інстанції вірно встановив всі обставини справи та прийняв законне і обґрунтоване рішення. Стверджує, що ним сплачена орендна плата станом на 21.09.2020 за 2018 - 2020 роки в загальній сумі 69 200,00 грн, що з урахуванням орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 23 049,99 грн за рік складає три річних розміри орендної плати, що підтверджується наданими ним доказами. А спір у справі виник внаслідок помилкового розрахунку Нікопольським управлінням ГУ ДПС у Дніпропетровській області заборгованості Приватного підприємства "Брокер Н" з орендної плати, а саме податковим органом безпідставно нараховується 2 917,68 грн орендної плати в місць, в той час як повинно нараховуватись 1 920,83 грн. Таке нарахування зроблено внаслідок автоматичного застосування податковим органом нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що суперечить чинному законодавству.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 904/4889/20 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 скасовано. Позов задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 118,0054 га, в т.ч. 71,8264 га - ставки, 30,0798 га - пасовища, 8,9536 га - під господарськими шляхами, 0,1948 га - інші захисні насадження, 6,5704 га - чагарники, 0,3804 га - яри, яка розташована на території Червоногригорівської ОТГ (Дмитрівська сільська рада), укладений 17.07.2003 між Нікопольською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Брокер Н".

Зобов`язано Приватне підприємство "Брокер Н" повернути державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації земельну ділянку водного фонду загальною площею 118,0054 га, в т.ч. 71,8264 га - ставки, 30,0798 га - пасовища, 8,9536 га - під господарськими шляхами, 0,1948 га - інші захисні насадження, 6,5704 га - чагарники, 0,3804 га - яри, яка розташована на території Червоногригорівської ОТГ (Дмитрівська сільська рада), за актом приймання - передачі, про що видати наказ.

Стягнуто з Приватного підприємства "Брокер Н" на користь Прокуратури Дніпропетровської області судовий збір за розгляд позовної заяви - 4204,00 грн. та судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 6306,00 грн.

Постанова аргументована тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 160/6911/20 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Брокер Н» про стягнення податкового боргу встановлено, що ПП «Брокер Н» самостійно задекларовані грошові зобов`язання з земельного податку (орендної плати), виходячи із щомісячного розміру орендної плати 2917,68 грн (крім березня 2018 2782,81 грн), що не заперечується відповідачем. Також мала місце несплата орендної плати за період з березня 2018 року (строк оплати 30.04.2018) по квітень 2020 року включно (строк оплати 30.05.2020). З наведених адміністративним судом розрахунків випливає, що борг саме з орендної плати становив 75 724, 81 грн (2917,68 грн х 25 міс + 2782,81 грн), тому прокурор безпідставно зазначає про заборгованість 98 268.24 грн. Вказана заборгованість була сплачена відповідачем одночасно відповідно до банківської квитанції №0.0.1840042698.1 від 18.09.2020 на суму 103100,00 грн. Відповідачем систематично за період з березня 2018 року по квітень 2020 року не сплачувалася орендна плата, яка була сплачена лише після звернення податкового органу до суду за її примусовим стягненням та прокурора з цим позовом про розірвання договору і повернення земельної ділянки. Незважаючи на те, що відповідач на цей час сплатив орендну плату, позивачі наполягають на розірванні договору з огляду на те, що орендна плата відповідачем систематично сплачується лише після звернення податкового органу до суду, місцевий бюджет не отримує своєчасно коштів за оренду землі. Суд дійшов висновку про доведеність факту систематичного порушення орендарем умов спірного договору оренди земельної ділянки щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів, а також те, що неотримання орендодавцем орендної плати протягом двох років безумовно свідчить, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного договору, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 касаційну скаргу Приватного підприємства "Брокер Н" задоволено частково; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 904/4889/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2021 для розгляду справи №904/4889/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Кузнецової І.Л., Дарміна М.О., якою справу прийнято до свого провадження; судове засідання у справі з розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури призначено на 18.08.2021.

17.08.2021 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/4889/20 у зв`язку зі звільненням з посади за рішенням Вищої ради правосуддя від 05.08.2021 через подання нею відповідної заяви про відставку, судді Кузнецової І.Л.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2021, справу №904/4889/20 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Антонік С.Г., якою справу прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 18.08.2021 оголошено перерву до 20.09.2021.

В судовому засіданні 20.09.2021 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Головою Нікопольської райдержадміністрації було прийнято Розпорядження №270-р від 04.07.2003 "Про надання земельної ділянки в оренду для рибогосподарських потреб Приватному підприємству "Брокер Н", яким затверджено проект відведення земельної ділянки ПП "Брокер Н" загальною площею 118,0054 га, для рибогосподарських потреб із земель водного фонду на території Дмитрівської сільської ради та вирішено надати в оренду ПП "Брокер Н" земельну ділянку загальною площею 118,0054 га, з них: 71,8264 га - ставки, 30,0798 га -пасовища, 8,9536 га - під господарськими шляхами, 0,1948 га - інші захисні насадження, 6,5704 га - чагарники, 0,3804 га - яри, строком на 49 років (з 1 січня 2003 року по 31 грудня 2052 року) із земель водного фонду на території Дмитрівської сільської ради для рибогосподарських потреб.

Між Нікопольською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Брокер Н" укладено нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки водного фонду (надалі договір) відповідно до умов якого:

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 118,0054 га, в т.ч. 71,8264 га - ставки, 30,0798 га - пасовища, 8,9536 га - під господарськими шляхами, 0,1948 га - інші захисні насадження, 6,5704 га - чагарники, 0,3804 га - яри із земель водного фонду на території Дмитрівської сільської ради для рибогосподарських потреб (п. 1.1,1.2, 2.1);

- земельна ділянка надається в тимчасове користування строком на 49 (сорок дев`ять) років, починаючи з 01.01.2003 по 31.12.2052 (п. 3.1);

- розмір орендної плати є договірним і складає 30 грн 00 коп. за 1 га або 3 040 грн 16 коп. за 118,0054 га щорічно. Строки орендної плати двічі на рік до 15 серпня поточного року 50%, до 15 листопада поточного року 50%. У розмір орендної плати не входить податок за землю (п. 4.2, 4.3, 4.6);

- у разі необхідності, за домовленістю сторін, розмір, порядок, строки та умови сплати орендної плати можуть змінюватися, що встановлюється додатковою угодою. Підставами для зміни розміру, порядку, строків та умови виплати орендної плати можуть бути, зокрема, зміна умов договору, спричинених інфляційними процесами, інші випадки, передбачені законодавством України (п.4.7, 4.8);

- у разі невиконання умов договору однією із сторін, потерпіла сторона може вимагати від винної сторони дострокового розірвання договору з наступним відшкодуванням усіх понесених збитків та втраченої вигоди. Сторона, яка має намір достроково припинити дію або розірвати договір, повинна письмово попередити іншу сторону про такий намір в термін до 2-х місяців (п. 8.5);

- у разі невиконання умов договору щодо сплати орендної плати за поточний рік орендодавець звертається з позовом до районного суду щодо дострокового розірвання договору. У разі недосягнення сторонами згоди щодо припинення дії договору - спір вирішується судом (п.8.6);

- будь-які зміни або доповнення до договору здійснюються у письмовій формі за підписами сторін. У разі недосягнення згоди щодо дострокового розірвання договору, зміни та доповнення до договору - спір вирішується судом (п.8.7).

В подальшому, між Нікопольською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Брокер Н" укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №3 від 18.07.2003, відповідно до якого п. 4.2 договору викладено у наступній редакції: "Починаючи з 01.01.2011 року розмір орендної плати складає: 111,24 грн за 1,0 га або 13 123,92 грн за 118,0054 га земель щорічно".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2012 у справі №14/5005/8397/2012, яке набрало законної сили 07.02.2013, були внесені зміни до п. 4.2 договору оренди земельної ділянки від 17.07.2003, укладеного між Нікопольської районної державної адміністрації до Приватним підприємством "Брокер Н" а саме "Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 195 грн 33 коп за 1 га або 23 049 грн 99 коп за 118,0054 га орендованої земельної площі".

Прокурор посилався на систематичну, протягом квітня 2018 року-квітня 2020 року, несплату відповідачем орендної плати за землю та заборгованість на загальну суму 98 268,24 грн, на підтвердження чого надав суду:

- розрахунок за цей період, відповідно до якого розмір щомісячної орендної плати складає 2917,68 грн;

- лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області №4915/9/04-36-12-07-45 від 27.11.2020, у якому зазначено, що згідно даних інформаційної системи органів ДПС з моменту виникнення боргу по 03.09.2020 ПП "Брокер Н" було сплачено орендну плату з юридичних осіб в загальній сумі 123 900,00 грн, а саме у 2015 - 19700 грн, у 2016 - 16 500 грн, у 2017 - 19 500 грн, у 2018 - 28 000 грн, у 2019 році - 21 100 грн, станом на 03.09.2020 - 19 100 грн.

- інформацію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3441/04-36-58-60 від 16.06.2020 та №2708/9/04-36-58-60 від 25.06.2020, згідно якої ПП "Брокер Н" своєчасно подавало податкові декларації зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2017-2020 роки, при цьому станом на 16.06.2020 податкова заборгованість ПП "Брокер Н" з орендної плати за землю становить 98268,24 грн та відповідно станом на 23.06.2020 97 173,47 грн.

Відповідач на підтвердження своїх заперечень надав:

- довідку №1730 від 21.09.2020, видану Червоногригорівською селищною радою Нікопольського району, в якій зазначено, що протягом 2018-2020 років до бюджету Червоногригорівської селищної ради від ПП "Брокер Н" у рахунок сплати орендної плати надійшли такі кошти: за 2018 рік 28 000,00 грн, за 2019 рік 21 100,00 грн, за 2020 рік 20100,00 грн;

- інформацію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Нікопольськиий відділ по роботі з податковим боргом) №90857/10/04-36-13-12 від 21.09.2020, відповідно до якої станом на 21.09.2020 податковий борг відсутній.

В матеріалах справи наявне рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі №160/6911/20 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Брокер Н» про стягнення податкового боргу, яким встановлено такі обставини:

- податковий борг з орендної плати за землю на загальну суму 98 268,24 грн виник у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені законом строки сум самостійно задекларованих грошових зобов`язань відповідно до наступних податкових розрахунків з земельного податку (орендної плати):

- податкового розрахунку №1465 від 15.02.2018 по термінам сплати: 30.04.2018 в сумі 2 782,81 грн, 30.05.2018 - 2 917,68 грн, 30.06.2018 - 2 917,68 грн, 30.07.2018 - 2 917,68 грн, 30.08.2018 - 2 917,68 грн, 30.09.2018 - 2 917,68 грн, 30.10.2018 - 2917,68 грн, 30.11.2018 - 2 917,68 грн, 30.12.2018 - 2 917,68 грн, 30.01.2019 - 2917,72 грн;

- податкового розрахунку №1133 від 19.02.2019 по термінам сплати 02.03.2019 в сумі 2 917,68 грн, 30.03.2019 - 2 917,68 грн, 30.04.2019 - 2 917,68 грн, 30.05.2019 - 2 917,68 грн, 30.06.2019 - 2 917,68 грн, 30.07.2019 - 2 917,68 грн, 30.08.2019 - 2917,68 грн, 30.09.2019 - 2 917,68 грн, 30.10.2019 - 2 917,68 грн, 30.11.2019 - 2917,68 грн, 30.12.2019 - 2 917,68 грн, 30.01.2020 - 2 917,72 грн;

- податкового розрахунку №972 від 20.02.2020 по термінам сплати 01.03.2020 в сумі 2 917,68 грн, 30.03.2020 - 2 917,68 грн, 30.04.2020 - 2 917,68 грн, 30.05.2020 в сумі 2 917,68 грн;

- станом на час розгляду справи відповідачем у повному обсязі було погашено податковий борг з орендної плати за землю в сумі 98 268,24 грн, що підтверджується наданими відповідачем копіями банківської квитанції №0.0.1840042698.1 від 18.09.2020 на суму 103 100,00 грн.

Сплата заборгованості з орендної плати підтверджена інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3931/9/04-36-13-12 від 30.09.2020, згідно якої сума заборгованості 98 268,24 грн по справі №160/6911/20 погашена відповідачем 18.09.2020, станом на 30.09.2020 заборгованість зі сплати орендної плати відсутня. Також відповідно до інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №4879/04-36-04-18-23 від 24.11.2020 станом на 03.09.2020 заборгованість з орендної плати складала 103840,00 грн, загалом з моменту виникнення боргу 30.11.2014 по 03.09.2020 сплачено орендної плати 118400,00 грн, станом на 24.11.2020 борг відсутній.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних мотивів.

Щодо правомочності звернення прокурора з апеляційною скаргою.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. У випадках, визначених цим Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор вказував, що порушення інтересів держави у цій справі полягає у забезпеченні правопорядку в сфері використання та охорони земель, ефективного використання земельних ресурсів. Несплата орендної плати ставить під загрозу повноту надходжень до місцевого бюджету грошових коштів та, в умовах дефіциту бюджетних коштів, суттєво порушує економічні інтереси держави, призводить до не реалізації соціальних та економічних програм, невиконання дохідної частини бюджету, що тягне за собою необхідність здійснення з Державного бюджету України міжбюджетних трансферів з метою забезпечення виконання бюджетом видатків, передбачених ст.89 Бюджетного кодексу України. Неприпинення дії цього договору та неповернення земельної ділянки порушує право Дніпропетровської ОДА на розпорядження власністю в інтересах держави з метою забезпечення дохідної частини бюджету.

Матеріалами справи доведено, що Нікопольська місцева прокуратура листами №04/40-3079 вих-20 від 28.05.2020 та №04/40-4042 від 05.08.2020 повідомляла Нікопольську РДА про наявність у ПП "Брокер Н" заборгованості зі сплати орендної плати за спірну земельну ділянку та її систематичну несплату, однак згідно відповідей Нікопольської РДА від 01.06.2020 за №01-52-917/0/320-20 та від 07.08.2020 №01-52-1298/0/320-20 Нікопольською РДА позови до суду щодо розірвання договору оренди з ПП "Брокер Н" у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати не подавались, відповідні заходи не вживались. Крім того, Нікопольська місцева прокуратура листом №04/40-4401 вих20 від 18.08.2020 повідомила Дніпропетровську ОДА про наявність у ПП "Брокер Н" заборгованості зі сплати орендної плати за спірну земельну ділянку та її систематичну несплату. З листа Дніпропетровської ОДА №2-5483/0/261-20 від 31.08.2020 встановлено, що останньому відомо про систематичну несплату орендної плати ПП "Брокер Н", однак заходи щодо розірвання договору в судовому порядку не вживались.

За наведених обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором доведено підстави представництва інтересів держави в суді у цій справі та з цих підстав учасниками справи рішення суду першої інстанції не оскаржується, письмові заяви сторін в апеляційній інстанції не містять доводів щодо незгоди з рішенням суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога про розірвання спірного договору, повернення земельної ділянки з підстав систематичного невнесення орендної плати.

У частині 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується із частиною 1 статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) - ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (частина 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі").

За змістом статті 25 зазначеного Закону орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК та іншими законами України.

Статтею 141 ЗК передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема пунктом "д" такою підставою визначено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Натомість, враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом "д" статті 141 ЗК, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору (постанова Верховного Суду України від 11.10.2017 № 6-1449цс17).

Згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Аналіз положень статей 1, 13, 21, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 141 ЗК та статті 651 ЦК дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні правовідносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Підставою для розірвання спірного договору може бути систематична несплата орендної плати, передбаченої договором, а не податкова заборгованість, визначена у рішенні адміністративного суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 909/815/16.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 року у справі №912/1385/17, відхиляючи доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України щодо порядку розподілу коштів, перерахованих на сплату заборгованості платника податків, оскільки спірні правовідносини склалися саме між орендодавцем та орендарем у межах виконання договору оренди земельної ділянки і їх правове регулювання здійснюється відповідно до статті 2 ЗУ «Про оренду землі» . Отже, ураховуючи викладене, відсутні обставини, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не вбачається істотного порушення умов договору оренди.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.07.2019 у справі № 909/815/16 зазначив, що з викладеного висновку Великої Палати Верховного Суду фактично слідує, що позовні вимоги органів державної влади або місцевого самоврядування про розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав систематичного невнесення орендної плати не можуть доказуватися винятково порушеннями податкового законодавства та є необґрунтованими, якщо позивач отримав плату за оренду земельної ділянки, а отже, відсутнє істотне порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З наведених висновків Верховного Суду слідує, що під час розгляду справ про розірвання договору внаслідок систематичної несплати орендної плати, обов`язковому встановленню підлягає факт нездійснення орендних платежів із дослідженням та розмежуванням їх від податкової заборгованості, у випадку звернення із позовними вимогами органами державної влади або місцевого самоврядування.

Аргументуючи апеляційну скаргу щодо наявності підстав для розірвання спірного договору, прокурор керувався обставинами, встановленими у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №160/6911/20. Посилаючись на зазначене рішення, прокурор зазначив, що ПП «Брокер Н» самостійно задекларовані грошові зобов`язання з земельного податку (орендної плати), виходячи із щомісячного розміру орендної плати становлять 2 917,68 грн (крім березня 2018 2782,81 грн), що не заперечується відповідачем.

Також мала місце несплата орендної плати за період з березня 2018 року (строк оплати 30.04.2018) по квітень 2020 року включно (строк оплати 30.05.2020). Протягом цього періоду Відповідачем не здійснено жодної оплати. З наведених адміністративним судом розрахунків випливає, що борг саме з орендної плати становив 98 268,24 грн. Вказана заборгованість була сплачена відповідачем одночасно відповідно до банківської квитанції №0.0.1840042698.1 від 18.09.2020 на суму 103 100,00 грн.

В той же час, колегія суддів Верховного Суду, скасовуючи постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у цій справі, зазначила, що розглядаючи справу № 904/4889/20 апеляційний господарський суд посилаючись на обставини, встановлені у справі № 160/6911/20, не взяв до уваги необхідність розмежування орендної плати, яка підлягає сплаті відповідно до умов спірного договору та податкової заборгованості, виникнення якої і стало підставою для звернення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із позовом у зазначеній вище справі. У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 160/6911/20 акцентовано увагу на тому, що податковий борг ПП "Брокер Н" з орендної плати за землю з юридичних осіб на загальну суму 98 268,24 грн виник у зв`язку із несплатою відповідачем у встановлені законом строки сум самостійно задекларованих грошових зобов`язань відповідно до податкових розрахунків із земельного податку (орендної плати). Тобто предметом дослідження суду у цій справі було наявність або відсутність податкового боргу, а не заборгованість та розмір орендної плати за спірним договором. Однак, у справі № 904/4889/20 має бути доведено систематичну несплату орендної плати, передбачену договором, а не наявність податкової заборгованості, визначеної у рішенні адміністративного суду.

Обмежившись посиланнями на факти встановлені у справі №160/6911/20, суд не надав оцінки умовам договору оренди щодо розміру орендної плати. Більше того, суд дійшов суперечливих висновків щодо орендної плати, оскільки посилаючись на рішення у справі №14/5005/8397/2012 вказав, що її розмір складає 23 049,99 грн, але водночас посилаючись на справу №160/6911/20 вважав, що розмір становить 2917,68 грн за місяць. У зв`язку із цим, поза увагою суду залишилися доводи відповідача як про розмір орендної плати за рік встановлений з 07.02.2013, так і те, що станом на 01.09.2020 відповідачем за період 2018-2020 сплачено саме орендну плату у сумі 69 200 грн.

Відтак, оскільки підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підтвердилася, а судом апеляційної інстанції не надано оцінки доказам наявним у матеріалах справи, у тому числі щодо розміру орендної плати та документам, якими скаржник вважає підтвердженим факт своєчасної оплати, оскаржена постанова прийнята без всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, а тому її скасовано, а справу передано до апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

З урахуванням вказівок суду касаційної інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи Нікопольською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Брокер Н" було укладено нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки водного фонду, відповідно до умов якого відповідачу була надана в оренду земельна ділянка загальною площею 118,0054 га строком на 49 (сорок дев`ять) років, починаючи з 01.01.2003 по 31.12.2052.

Розмір орендної плати було встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2012 у справі №14/5005/8397/2012, яке набрало законної сили 07.02.2013, а саме 195 грн 33 коп за 1 га або 23 049 грн 99 коп за 118,0054 га орендованої земельної площі.

Тобто цим рішенням внесено зміни до Договору оренди від 17.07.2003 щодо розміру орендної плати, яка після набрання рішенням законної сили становить 23 049 грн 99 коп на рік за всю земельну ділянку або 1 920,83 грн на місяць (23 049,99 грн / 12 міс.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП "БРОКЕР Н" не виконує своїх договірних зобов`язань за договором оренди земельної ділянки (водного фонду) від 17.07.2003, а саме, з квітня 2018 року по вересень 2020 року орендну плату не сплачував, внаслідок чого мав заборгованість з орендної плати на загальну суму 98 268,24 грн.

При цьому прокурором розмір орендної плати розраховано з урахуванням вимог ст. 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

З огляду на що, за доводами прокурора, розмір річної орендної плати протягом спірного періоду становить 35 012,20 грн на рік або 2 917,68 на місяць. Виходячи саме з такої суми ПП «Брокер Н» самостійно задекларував свої грошові зобов`язання з земельного податку (орендної плати).

В той же час Відповідач вважає, що обчислення розміру орендної плати за землю за договором оренди земельної ділянки (водного фонду), укладеного 17.07.2003 між Нікопольською районною державною адміністрацією та ПП "БРОКЕР Н", має здійснюється без урахування індексів інфляції.

Колегія суддів погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Згідно п. 4.8.2. Договору оренди земельної ділянки (водного фонду) від 17.07.2003 підставами для зміни розміру , порядку, строків та умов виплати орендної плати можуть бути зміни умов договору спричинених інфляційними процесами .

Відповідно до п. 4.7. згаданого Договору у разі необхідності, за домовленістю сторін, розмір, порядок, строки та умови сплати орендної плати можуть змінюватися, що встановлюється додатковою угодою .

Пунктом 8.7. Договору передбачено, будь-які зміни або доповнення до цього Договору здійснюються у письмовій формі за підписами сторін.

За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Отже, умовами зазначеного Договору передбачено, що зміна орендної плати, обумовлена інфляційними процесами, повинна відбуватися укладанням додаткових угод .

Як наслідок, 14.02.2011 між Нікопольською районною державною адміністрацією та ПП "БРОКЕР Н" був укладений Договір "про внесення змін до договору оренди земельної ділянки (договір № 3 від 17.08.2003 року)", яким з 01.01.2011 року був змінений п.4.2. Договору та розмір орендної плати.

Договір оренди земельної ділянки (водного фонду) між Нікопольською районною державною адміністрацією та ПП "БРОКЕР Н" укладений 17.07.2003.

Відповідно до статті 2 Закону України від 06.10.1998 N 161-XIV "Про оренду землі", який діяв на час укладення договору оренди, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, Цивільним кодексом України, іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом, а також договором оренди землі.

Закон України від 06.10.1998 N 161-XIV "Про оренду землі", Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року N 2768-ІІІ, Цивільний кодекс Української РСР, будь-які інші нормативно-правові акти, які діяли на 17.07.2003 , дату укладення Договору оренди земельної ділянки (водного фонду), - не передбачали обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції .

Частиною 5 ст. 14 Закону України від 06.10.1998 N 161 -XIV "Про оренду землі" передбачено, що умови договору оренди земельної ділянки діють у випадках, коли після набрання договором чинності законами України встановлені інші правила, ніж ті, шо передбачені договором, крім випадків, визначених статтею 21 цього Закону, а також випадків, визначених законами України, якщо вони підвищують рівень захисту прав орендарів, орендодавців, третіх осіб.

Законом України "Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» від 02 жовтня 2003 року № 1211-IV Закон України "Про оренду землі" викладено у новій редакції, зокрема, згідно із абз. 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» від 02 жовтня 2003 року № 1211-IV, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендні правовідносини між сторонами у справі виникли 17.07.2003, до набуття чинності вказаним Законом України "Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» від 02 жовтня 2003 року № 1211-IV, а тому, в силу положень статті 58 Конституції України, частини 2 статті 5 Цивільного кодексу України щодо дії нормативно-правових актів у часі, цей закон не має зворотної дії до правовідносин, пов`язаних з виконанням договору оренди земельної ділянки (водного фонду) між Нікопольською районною державною адміністрацією та ПП "БРОКЕР Н", а тому на правовідносини сторін не поширюється норма абз. 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» від 02 жовтня 2003 року № 1211-IV, за якою обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Аналогічні висновки щодо неможливості зворотної дії закону до договору оренди землі зроблені Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 по справі № 905/1315/18.

Також, пунктом 3.3. Договору оренди земельної ділянки (водного фонду) від 17.07.2003 передбачено, що умови цього договору зберігають чинність на строк його дії і у випадках, коли після набуття чинності договором, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що розмір орендної плати за умовами Договору оренди земельної ділянки (водного фонду) від 17.07.2003 має обраховуватись без урахування індексу інфляції, зміна розміру орендної плати обумовлена інфляційними процесами повинна відбуватися укладанням додаткових угод.

Як вже наголошувалося, відповідно до Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2012 у справі № 14/5005/8397/2012 , починаючі з 07.02.2013 розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою встановлено у розмірі 23 049 грн. 99 коп. за 118,0054 га. за рік.

Пунктом 4.3. зазначеного договору передбачений строк сплати орендної плати не щомісячно, а - двічі на рік: до 15 серпня поточного року 50 %; до 15 листопада поточного року 50 %.

Пунктом 8.6. Договору оренди земельної ділянки (водного фонду) від 17.07.2003 передбачено, що у разі невиконання умов договору щодо сплати орендної плати за поточний рік Орендодавець звертається з позовом до районного суду щодо розірвання Договору.

З огляду на заявлені підстави позовних вимог (зміст позовної заяви) та на зазначені умови Договору (п.8.6.), дослідженню у справі підлягають обставини виконання ПП "Брокер Н" умов договору щодо сплати орендної плати за поточний рік в цілому у 2018, 2019 та 2020 роках.

Згідно висновків Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 16 березня 2020 року у справі N 922/1658/19, з огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно здійснює перерахунок, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості . Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.

Наявним у матеріалах справи листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 27.11.2020 № 4915/9/04-36-12-07-45 підтверджено, що згідно даних інформаційної системи органів ДПС ПП ''Брокер Н» було сплачено орендну плату з юридичних осіб у 2018 - 28 000 грн., у 2019 році - 21 100 грн., станом на 01.09.2020 - 19 100 грн.

Довідкою Червоногригорівської селищної ради від 21.09.2020 № 1730 підтверджено надходження до бюджету Червогогригорівської селищної ради в порядку сплати орендної плати за використання земельної ділянки водного фонду площею 118,0054 га по договору оренди земельної ділянки, укладеному між Нікопольською райдержадміністрацією та ПП "БРОКЕР Н" від 17.07.2003, зареєстрованому 18.07.2003, протягом 2018-2020 років до бюджету Червогогригорівської селищної ради в сумі:

- у 2018 році - 28 000,00 грн.,

- у 2019 році-21 100,00 грн.;

- у 2020 році - 20 100,00 грн.

Ці обставини сплати ПП ''БРОКЕР Н» орендної плати саме у 2018-2020 роках визнаються заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури у письмових поясненнях та апеляційній скарзі на рішення суду у даній справі.

Листом від 16.09.2021 вих. № 1547/0/2-21 голова Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області повідомив, що починаючі з 2018 року від ПП "БРОКЕР Н", як орендаря земель водного фонду площею 118,0054 га по договору оренди земельної ділянки, укладеному між Нікопольською районною державною адміністрацією та ПП "БРОКЕР Н" від 17.07.2003, отримані грошові кошти за платіжними дорученнями з призначенням платежів: "орендна плата з юридичних осіб за землю" (по роках):

- Надходження грошових коштів до бюджету Червоногрігорівської ОТГ

2018 рік - 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн.

2019 рік - 21 100 (двадцять одна тисяча сто) грн.

2020 рік - 20 100 (двадцять тисяч сто) грн. - станом на 01.09.2020.

Разом на 01.09.2020 сплачено 69 200 (шістдесят дев`ять тисяч двісті) грн., що складає в середньому 23 049 грн. на рік.

Більше того, оскільки пунктом 4.3. Договору передбачений строк сплати орендної плати двічі на рік, то станом на вересень 2020 року Відповідач був зобов`язаний сплатити лише 50% річної орендної плати за 2020 рік, тобто 11 524,99 грн.

Фактично станом на вересень 2020 року відповідачем сплачено 20 100,00 грн.

Вищенаведеними доказами підтверджується, що у 2018, 2019, 2020 роках ПП "БРОКЕР Н" належним чином виконував обов`язки із сплати орендної плати за поточний рік, а тому відсутні підстави для застосування відповідальності у вигляді розірвання договору, передбаченої пунктом 8.6. Договору оренди земельної ділянки (водного фонду) від 17.07.2003.

У пунктах 8.18, 8.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі N 912/1385/17 зазначено, оскільки на момент подання міськрадою позову про розірвання договору оренди N 80 від 29.05.2015 заборгованості з орендної плати за цим договором не існувало, а навпаки, враховуючи наданий позивачем розрахунок, мала місце переплата, то, ураховуючи викладене, відсутні обставини, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не вбачається істотного порушення умов договору оренди.

Наполягаючи на задоволенні позовних вимог, прокурор не враховує висновків, наведених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 909/815/16, відповідно до яких під час розгляду справ про розірвання договору внаслідок систематичної несплати орендної плати, обов`язковому встановленню підлягає факт нездійснення орендних платежів із дослідженням та розмежуванням їх від податкової заборгованості, у випадку звернення із позовними вимогами органами державної влади або місцевого самоврядування.

З урахуванням викладеного позовні вимоги Заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, так само як і аргументи апеляційної скарги - є необґрунтованими з огляду на недоведеність порушення ПП "БРОКЕР Н" прав Нікопольської районної державної адміністрації, як орендодавця земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки (водного фонду) від 17.07.2003 щодо сплати орендної плати за поточний рік в цілому у 2018, 2019 та 2020 роках, відсутність обставин, які б свідчили про неможливість досягнення Нікопольською районною державною адміністрацією, як сторони договору оренди, мети договору (отримання річної плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не вбачається істотного порушення умов договору оренди, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 у справі № 904/4889/20 прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявників у скаргах і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 у справі № 904/4889/20 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 у справі №904/4889/20 - залишити без змін.

Судові витрати Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.10.2021.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік