Ухвала

від 01.10.2021 по справі 754/14822/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/6737/21

Справа № 754/14822/21

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2021 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Сенюта В.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно заявлених позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті коштів, що становить половину вартості спадщини, яка складається із земельної ділянки площею 6,1264 га, що розташована на території Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, яка залишилася після смерті матері.

Як убачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, ОСОБА_2 зобов`язався виплатити половину спадку, що залишився після смерті матері ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як роз`яснено в п.42 Постанови №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав №5 від 07 лютого 2014 року до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Відтак, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов`язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

З урахуванням наведеного, заява про стягнення заборгованості (грошової компенсації) за половину вартості спадщини (земельна ділянка), має пред`являтися за місцем знаходження нерухомого майна, за правилами виключної підсудності.

З матеріалів справи вбачається, що об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою Черкаська область, Золотоніський район, територія Софіївської сільської ради, кадастровий номер 7121589200:04:001:0030 - не відноситься до адміністративної території Деснянського району міста Києва.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом(стаття 125 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Суд звертає увагу на положення ст. 378 ЦПК України, відповідно до якого прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги відомості про місце розташування об`єкту нерухомості, суд приходить до висновку про передачу вказаної цивільної справи до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 30, 31, 260, 353, 354, 378 ЦПК України -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу №754/14822/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - передати за підсудністю на розгляд до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Деснянський районний суд м. Києва.

Суддя: В.О.Сенюта