Рішення

від 28.07.2021 по справі 760/27126/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08

Справа № 760/27126/18

Провадження №2/760/685/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

28 липня 2021 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

представника Позивача та Третьої особи - адвоката Семашка Д.М.

представника Відповідача - адвоката Рогожука С.Л.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ГРААЛЬ.ВІП про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

ІІ. Описова частина

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила стягнути з нього в порядку відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди:

- 1997950,00 гривень - відшкодування майнової шкоди;

- 20000,00 гривень - відшкодування моральної шкоди;

- 8000,00 гривень - витрати на оплату вартості незалежної оцінки по визначенню ринкової вартості матеріального збитку;

- 14162,40 гривень - судові витрати.

Свої вимоги Позивач мотивував тим, що 23.07.2018 о 02:36 год. у м. Києві на вул. Іскрівській, 16А, сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль ЗИЛ , д/н НОМЕР_1 , здійснив наїзд на Караоке-Бар Іскра , власником приміщення якого є ОСОБА_1 , а орендарем - ТОВ ГРААЛЬ.ВІП .

Позивачка зазначає, що по приїзду представників орендаря та правоохоронних органів водія транспортного засобу на місці події не було, і в подальшому його встановити також не вдалося. Враховуючи, що власником автомобіля ЗИЛ , д/н НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 , Позивачка вважає, що саме він має відповідати за спричинення матеріальної шкоди, належним йому джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з Висновком ТОВ Ріелтер-Україна від 03.09.2018 вартість матеріального збитку, завданого нежитловому приміщенню, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складає 1997950,00 гривень.

Крім того, вартість зазначеного дослідження становила 8000 гривень, і вказану суму Позивачка також просить стягнути з Відповідача.

Крім того, Позивачка наполягає на тому, що внаслідок пошкодження належного їй майна, їй було заподіяно і моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з пошкодженням власного нежитлового приміщення, та неможливості протягом тривалого часу користуватися майном за його призначенням, отримувати прибуток. Крім того, Позивачці, як вона вказує, довелося витрачати час на усунення наслідків пригоди, підшуковувати та замовляти нові меблі в приміщення, витрачати час на юридичні консультації тощо.

Достатньою компенсацією за моральну шкоду Позивачка вважає суму в розмірі 20000 гривень.

07 лютого 2019 року до суду надійшов письмовий відзив Відповідача, в якому проти заявленого до нього позову він заперечував. Зазначив, що 26 березня 2015 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу ЗИЛ-ММЗ , модель 554, д/н НОМЕР_1 , внаслідок якого законним власником автомобіля став саме ОСОБА_3 . Відповідно до п. 3.5 Договору ОСОБА_3 повинен був самостійно зареєструвати право власності на автомобіль, адже 27 березня 2015 року ОСОБА_2 виїжджав з України з метою проживання в іншій країні. Отже, і в момент пригоди Відповідача не було на території України, що свідчить про необгрунтованість позовних вимог до нього.

20 травня 2019 року представником Позивачки надано відповідь на відзив, у якому звертається увага на те, що Договір купівлі-продажу автомобіля від 26.03.2015, який був наданий стороною Відповідача, ніким не зареєстрований та не посвідчений, право власності на автомобіль також досі не перереєстроване за новим власником. Відтак, вказаний договір, на думку сторони Позивача, не повинен братися судом до уваги.

У судовому засіданні представник Позивача, який також представляє інтереси третьої особи - ТОВ ГРААЛЬ.ВІП - позов підтримав. Наполягав на тому, що Відповідач був і досі залишається власником транспортного засобу ЗИЛ , д/н НОМЕР_1 , а тому має відповідати за шкоду, завдану Позивачці.

Представник Відповідача проти позову заперечував з викладених у ньому підстав.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується для господарської діяльності ТОВ ГРААЛЬ.ВІП на умовах Договору оренди шляхом розміщення в приміщення Караоке-бару Іскра . (а.с. 17-22)

23.07.2018 о 02:36 год. у м. Києві на вул. Іскрівській, 16А, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ЗИЛ , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням невстановленої особи, внаслідок якої було пошкоджене приміщення та наявне в ньому майно, належне на праві власності Позивачці.

Згідно зі Звітом про оцінку матеріального збитку завданого нежитловому приміщенню, що належить ОСОБА_1 , та яке орендується ТОВ ГРААЛЬ.ВІП , зазначений збиток становить 1997950,00 гривень.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Встановлено, що право власності на автомобіль ЗИЛ , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване за ОСОБА_2 .

Оцінюючи посилання Відповідача на те, що 26 березня 2015 року він продав вказаний автомобіль ОСОБА_3 на підставі простої письмової угоди, суд звертає увагу на наступне.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі - Порядок № 1200) та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Згідно з Порядком № 1200 оформлення на товарних біржах договорів купівлі-продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється з використанням облікованих відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг Міністерством внутрішніх справ (далі - МВС) і Держсільгоспінспекції бланків біржових угод. Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС. У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб`єкта господарювання або уповноваженим дилером, крім акта приймання-передачі підприємства-виробника, покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером. Під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС або Держсільгоспінспекції, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держсільгоспінспекцією - свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку чи акт технічного стану. У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі.

Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта).

Згідно з частиною першою статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 650 ЦК України передбачено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи, що договір купівлі-продажу спірного автомобіля було укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у простій письмовій формі, не у сервісному центрі МВС України та без присутності адміністратора такого органу, тобто сторони не дотрималися порядку укладення договору купівлі-продажу автомобіля, то вказаний договір є неукладеним, а за фактом неукладеності договору у його сторін не виникає жодних цивільних прав та обов`язків (Постанова КЦС ВС від 22.01.2019 у справі №145/145/17).

З огляду на викладене саме ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди був власником джерела підвищеної небезпеки, а тому він має відповідати за шкоду, заподіяну внаслідок його використання.

Тому вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з нього компенсації за спричинену матеріальну шкоду, яка включає в себе безпосередню шкоду, заподіяну майну Позивачки в розмірі 1997950,00 гривень, та вартість наданих послуг з оцінки матеріального збитку в розмірі 8000 гривень, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи обставини справи, суд погоджується з тим, що внаслідок вчинення ДТП Позивачці була спричинена моральна шкода, якої та зазнала у зв`язку з пошкодженням свого майна, вимушеними змінами в організації свого життя, спрямованими на подолання наслідків дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю джерела підвищеної небезпеки, належного на праві власності Відповідачу.

Суму в розмірі 5000 грн суд вважає достатньою, адекватною та необхідною компенсацією за таку шкоду.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, стягненню з Відповідача на користь Позивачки підлягає судовий збір та понесені нею витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 14162,40 гривень.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 22, 23, 1167, 1188 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за спричинену матеріальну шкоду в розмірі 2005950 гривень та компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію понесених судових витрат в розмірі 14162,40 гривень.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ГРААЛЬ.ВІП , адреса: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, 57; ідентифікаційний код: 38929902.

Суддя: