Постанова

від 23.09.2021 по справі 547/369/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/369/20 Номер провадження 22-ц/814/734/21Головуючий у 1-й інстанції Харченко В. Ф. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Прядкіної О. В., Хіль Л. М.

за участю секретаря: Кальник А. М., Міщенко Я. О.

розглянув у судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами адвоката Бехтер Лілії Валеріївни в інтересах та від імені ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Райземінветс-2017

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 25 січня 2021 року у складі судді Харченко В. Ф.

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Райземінвест-2017 , державного реєстратора Комунального підприємства Реєстр нерухомого майна та бізнесу Бричківської сільської ради Полтавської області Онищенко Руслана Миколайовича про визнання недійсним договору оренди землі та скасування запису про речове право з підстави подвійної реєстрації права оренди ,

в с т а н о в и в:

У квітні 2020 року представник ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ Райземінвест-2017 , державного реєстратора Комунального підприємства Реєстр нерухомого майна та бізнесу Бричківської сільської ради Полтавської області Онищенко Р. М. про визнання недійсним договору оренди землі та скасування запису про речове право з підстави подвійної реєстрації права оренди.

Позов мотивовано тим, що 10.01.2012 між ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі б/н, за яким орендодавець передала орендарю для вирощування сільськогосподарської продукції у строкове платне користування на 10 років земельну ділянку площею 4,66 га, кадастровий номер 5324583200:00:003:0264. Вказаний договір був зареєстрований у відділу Держкомзему у Семенівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2012 № 532450004002821.

Однак, до закінчення дії договору у квітні 2019 року на адресу товариства надійшов лист ТОВ Райземінвест-2017 з вимогою не продовжувати будь-яких польових робіт на вказаній земельній ділянці у зв`язку із перебуванням даної земельної ділянки у користуванні заявника.

В подальшому з Інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, позивач довідався, що державним реєстратором КП Реєстр нерухомого майна та бізнесу Бричківської сільської ради Полтавської області Онищенком Р. М. 29.03.2019 проведено державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ Райземінвест-2017 згідно договору оренди землі б/н від 12.03.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Райземінвест-2017 .

Вважає, що укладення даного договору та реєстрація на підставі нього майнових прав оренди за ТОВ Райземінвест-2017 грубо порушує права позивача на користування земельною ділянкою на умовах діючого договору оренди.

Державний реєстратор не пересвідчився у існуванні більш ранньої реєстрації права оренди землі за ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт , допустив подвійну реєстрацію двох договорів на право користування однією й тією ж земельною ділянкою за двома різними юридичними особами.

Укладення відповідачами спірного договору суперечить ЦК України, Законів України Про оренду землі , Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , порушує права позивача як орендаря, який не припиняв використання земельної ділянки.

Посилаючись на викладене та з урахуванням зави про зміну предмета позову від 24 вересня 2020 року, позивач остаточно просив суд визнати недійним договір оренди землі б/н від 12.03.2019, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ Райземінвест-2017 ; скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Реєстр нерухомого майна та бізнесу Бричківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Онищенко Р. М., індексний номер 46258598 від 02.04.2019 та проведену державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ Райземінвест-2017 , з одночасним припиненням права оренди ТОВ Райземінвест-2017 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:003:0264.

У квітні 2020 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ТОВ Райземінвест-2017 , державного реєстратора Василівської сільської ради Семенівського району Полтавської області Малого М. М. про визнання недійсним договору оренди землі та скасування запису про речове право з підстави подвійної реєстрації права оренди, який ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року об`єднано в одне провадження із позовом ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт до ОСОБА_1 , ТОВ Райземінвест-2017 , державного реєстратора Комунального підприємства Реєстр нерухомого майна та бізнесу Бричківської сільської ради Полтавської області Онищенко Р. М.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 25 січня 2021 року позов ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт задоволено.

Визнано недійним договір оренди землі б/н від 12.03.2019, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Райземінвест-2017 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:003:0264.

Скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства Реєстр нерухомого майна та бізнесу Бричківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Онищенко Р. М., індексний номер 46258598 від 02.04.2019 та проведену державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ Райземінвест-2017 , з одночасним припиненням права оренди ТОВ Райземінвест-2017 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:003:0264.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 06.05.2019, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Райземінвест-2017 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0039.

Скасовано рішення державного реєстратора Василівської сільської ради Семенівського району Полтавської області Малого М. М., індексний номер 47306746 від 11.06.2019 та проведену державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ Райземінвест-2017 , з одночасним припиненням права оренди ТОВ Райземінвест-2017 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0039.

Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт по 4204 грн судових витрат з кожного.

Не погодившись з вказаним рішенням, адвокат Бехтер Л. В., діючи в інтересах та від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати з тих мотивів, що заявлені позивачем вимоги стосуються виключно проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки, а не підстав набуття такого права та не є спором про право, тому підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, як публічно-правовий спір.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 31 травня 2021 року провадження у цивільній справі № 547/369/20 в частині позовних вимог ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт до ОСОБА_2 , ТОВ Райземінвест-2017 , державного реєстратора Василівської сільської ради Семенівського району Полтавської області Малого М. М. про визнання недійсним договору оренди землі та скасування запису про речове право з підстави подвійної реєстрації права оренди зупинено до залучення правонаступників відповідача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У липні 2021 року апеляційну скаргу на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 25 січня 2021 року подало ТОВ Райземінвест-2017 , яке з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивачем не було доведено належними доказами порушення сторонами норм ЦК України при укладенні договору, а тому відповідно застосувати наслідки недійсності договору, а також визначати такий договір недійсним, підстав не було.

Вважає, що судом не були встановлені обставини порушення державним реєстратором порядку та умов реєстрації самого спірного правочину, також наявність чи відсутність волевиявлення сторін на укладання спірного правочину.

Звертає увагу на те, що рішення у даній справі стосується прав та обов`язків ТОВ Райземінвест-2017 , доказів неправомірних дій під час укладення спірного договору емфітевзису чи обізнаності товариства про існування чинного договору оренди землі матеріали справи не містять, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відзивах на апеляційні скарги представник позивача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги залишити без задоволення.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.

Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (пункт 1 частини першої статті 374, стаття 375 ЦПК України).

По справі встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 212555 від 05.05.2006 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області площею 4,6584 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324583200:00:003:0264.

10 січня 2012 року ОСОБА_1 та ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт уклали договір оренди землі щодо вказаної земельної ділянки строком на 10 років, пунктом 43 якого передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір містить відмітку про його реєстрацію у відділі Держкомзему у Семенівському районі 24.09.2012 за № 532450004002821.

Сторонами договору оренди землі складено акт прийому передачі земельної ділянки б/н від 24.09.2012.

Згідно запису Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, наданого Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, 24.09.2012 за № 532450004002821 здійснено державну реєстрацію вказаного договору оренди землі ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт строком дії на 10 років, тобто до 24.09.2022.

12 березня 2019 року, під час дії договору оренди землі, укладеного з ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт , ОСОБА_1 передала спірну земельну ділянку в оренду ТОВ Райземінвест-2017 на строк до 31.12.2029 та між відповідачами було укладено письмовий договір оренди земельної ділянки для сільськогосподарських потреб кадастровий номер 5324583200:00:003:0264 площею 4,66 га, розташованої на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 12 березня 2019 року.

29 березня 2019 року за рішенням державного реєстратора Комунального підприємства Реєстр нерухомого майна та бізнесу Бричківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Онищенко Р. М., індексний номер 46258598 від 02.04.2019, здійснено державну реєстрацію права оренди ТОВ Райземінвест-2017 на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 30979572.

Встановивши зазначені обставини та факт укладення спірного договору оренди земельної ділянки протягом строку дії договору оренди землі від 10.01.2012, укладеного між орендарем ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт та орендодавцем ОСОБА_1 , що порушує права позивача та не відповідає вимогам глави 58 ЦК України, оскільки унеможливлює реалізацію права користування цією земельною ділянкою, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заявлені позовні вимоги.

При цьому суд дійшов обґрунтованих висновків, що спірна реєстраційна дія і рішення державного реєстратора законодавству не відповідали, оскільки відомості про реєстрацію договору оренди на паперовому носієві мають пріоритет над відсутніми у Державному земельному кадастрі відомостями про існуюче у позивача 10-річне право оренди землі.

Таке право оренди спірної земельної ділянки ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт строком до 24.09.2022 відповідачами не спростоване та підлягає захисту судом у спосіб визнання недійсним договору оренди землі з іншим орендарем, укладеного у період дії договору з позивачем, та скасування подвійної реєстрації права оренди.

Доводи апеляційних скарг відповідачів висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги адвоката Бехтер Л. В. в інтересах та від імені ОСОБА_1 щодо необхідності розгляду позовних вимог ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт у адміністративному провадженні, як публічно-правового спору, та закриття у зв`язку з цим провадження у справі, через їх безпідставність.

Статтею 19 ЦПК України визначено категорію справ, що відносяться до юрисдикції загальних судів, зокрема, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Спір у цій справі пов`язаний із вимогами про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки і скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на підставі оспорюваного правочину, з тих підстав, зокрема, що спірний договір оренди землі укладений до закінчення строку дії раніше укладеного з позивачем договору оренди землі, а оскаржуване рішення державного реєстратора зумовило існування подвійної реєстрації права на земельну ділянку та порушення прав позивача, який має чинний договір оренди землі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 викладено правову позицію, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснений аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) не змінює цивільно-правового характеру спору (див. пункт 36 постанови).

Спір про цивільне право є таким незалежно від того, чи здійснено на підставі оскарженого договору оренди державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства, чи заявлена, окрім іншої, також вимога про визнання недійсним оскарженого договору, на підставі якого державний реєстратор прийняв оскаржене рішення, а також незалежно від того, яку з цих вимог позивач вважає основною, а яку - похідною (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц (пункт 32), від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц (пункт 22), від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (пункт 25)).

Таким чином, доводи апелянта про публічно-правовий характер спору у цій справі є безпідставними та не ґрунтуються на нормах процесуального права.

За змістом приписів статей 210 і 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України ).

На час укладення договору з позивачем нормами частини п`ятої статті 126 ЗК України було встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статті 18 і 20 Закону України Про оренду землі передбачали, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт в частини третьої статті 152 ЗК України ).

Зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України ).

Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Укладення оскарженого договору від 12 березня 2019 року у період дії договору оренди землі від 10 січня 2012 року щодо тієї самої земельної ділянки порушує права позивача на користування орендованою ділянкою, суперечить вказаним актам цивільного законодавства та є підставою для визнання такого договору недійсним.

Згідно зі статтею 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель (частина перша). Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок (далі - Книга записів); б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку (частина друга).

Порядок державної реєстрації договору оренди земельної ділянки станом на 24 вересня 2012 року регулювався Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року № 1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Порядок).

Записи до розділів Книги записів вносилися при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, яким, зокрема, був договір оренди землі (пункт 10 Порядку). Дата внесення запису до розділу Книги записів була датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку (пункт 11 Порядку). Згідно з пунктом 16-2 Порядку підставою для державної реєстрації договору оренди була заява власника або набувача права, подана до відповідного територіального органу Держземагентства разом з іншими, визначеними цим пунктом, документами.

На час укладення позивачем договорів оренди від 10 січня 2012 року їх державна реєстрація була пов`язана із датою внесення запису до відповідного розділу Книги записів.

По справі встановлено, що на договорі оренди землі від 10 січня 2012 року, укладеного ОСОБА_1 із позивачем ТОВ Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт , відповідно до Порядку є позначка про реєстрацію договору у відділі Держкомзему у Семенівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2012 за № 532450004002821.

Відповідна інформація міститься і у Книзі реєстрації договору оренди земельної ділянки від 24.09.2012 за № 2821, у якій обліковується запис договору оренди з кадастровим номером 5324583200:00:003:0264 площею 4,6594 га, орендар ТОВ ІПК Полтавазернопродукт , дата реєстрації договору оренди земельної ділянки 24.09.2012, реєстраційний номер 532450004002821 терміном на 10 років.

Якщо особа, якій належить право оренди земельної ділянки (первинний орендар) за законодавством, що було чинним до 01.01.2013, після настання цієї дати не зареєструвала таке право в Державному реєстрі прав, то укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, право якого зареєстроване у Державному реєстрі прав. Така реєстрація унеможливлює внесення запису до зазначеного Реєстру про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем. Відповідну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18.

З огляду на наведене доводи апеляційної скарги ТОВ Райземінвест-2017 щодо необізнаності відповідача про існування чинного договору оренди землі із позивачем та відсутності порушення державним реєстратором порядку та умов реєстрації спірного правочину на висновки суду першої інстанції не впливають, оскільки по справі встановлено факт набрання чинності договором оренди землі, укладеним з позивачем, 24 вересня 2012 року та його дії на час укладення оспореного договору, що відповідачами по справі не спростовано, а отже, є передбачені законом підстави для захисту прав позивача у визначений спосіб.

Встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування з мотивів, наведених в апеляційних скаргах відповідачів, відсутні.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги адвоката Бехтер Лілії Валеріївни в інтересах та від імені ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Райземінвест-2017 - залишити без задоволення.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 25 січня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. В. Прядкіна

Л. М. Хіль