Справа № 308/12677/21
1-кс/308/4082/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2021 року м. Ужгород
Слідчий суддяУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовихзасідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , директора ПП "Контакт-Парк" ОСОБА_4 , представника ПП "Контакт-Парк" адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42021072030000099, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання в якому слідчий просить накласти арешт на об`єкт незавершеного будівництва, площею 6,8x6,09 м, та висотою близько 3,5 м, який розташований на ділянці відкритої місцевості площею близько 15x40 м, біля будівлі «Баня» на відстані близько 15 м, за адресою м. Ужгород, Слов`янська Набережна, парк «Боздош», а також покласти на КП «Парк культури та відпочинку «Під замком» та на Приватне підприємство «Контакт парк» обов`язки: заборонити будівельні роботи, не пошкоджувати, не знищувати, не перетворювати, не відчужувати, не передавати третім особам вказаний об`єкт незавершеного будівництва.
Своє клопотання мотивує тим, що СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021072030000099 від 31.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що вході спілкування з мешканцями міста Ужгород, було виявлено, що на території парку «Боздош», біля будівлі «Баня» триває будівництво. Вході огляду місця події від 16.09.2021 за адресою: м. Ужгород, Слов`янська Набережна, парк «Боздош» було встановлено, що на ділянці відкритої місцевості площею близько 15x40 м, біля будівлі «Баня», на відстані близько 15 м, розташовується об`єкт незавершеного будівництва (будівля), яка займає площу близько 6,8x6,09м, висотою близько 3,5 м, від якої йде дерев`яна конструкція у вигляді «спуску», довжиною близько 48 м. Вказане будівництво проводить Приватне підприємство «Контакт парк».
Опрацюванням Публічної кадастрової карти (https://map.land.gov.ua) встановлено, що, станом на 20.09.2021 на даній території відсутні оформлені земельні ділянки. Окрім того, територія парку відноситься до земель природно-заповідного фонду, які не передаються у приватну власність.
Таким чином у діях забудовника вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, а саме - «Самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці».
Вищевказане майно, а саме об`єкт нерухомого майна - споруда незавершеного будівництва, яка розташовується на земельній ділянці біля будівлі «Баня», що за адресою м. Ужгород, міський парк «Боздош», є об`єктом злочинного посягання, та об`єктом природно заповідного фонду. Оскільки вказаний об`єкт нерухомого майна збудований без законних на те підстав, може бути використано, як доказ у даному кримінальному провадженні та підпадає під критерії визначені в ст. 98 КПК України, оскільки вказаний об`єкт нерухомого майна збудований у невстановлений законом порядок, а тому є підстави у накладенні арешту на майно у формі заборони його користування та розпорядженням. Даний захід забезпечення кримінального провадження, на думку слідчого, не дасть можливості вчиняти подальші протиправні дії направлені на його відчуження, приховування або підміну, шляхом зміни власників або здійснення інших цивільно-правових угод, щодо даного майна, що позбавить можливості накладення на них арешту, а також вказане майно має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та може бути використано як докази.
ПП «Контакт Парк» проти задоволення клопотання про арешт майна заперечує, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
У даній справі ПП «Контакт Парк» та його директор ОСОБА_4 , не мають статусу ні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, також санкція статті 197-1 ККУ не передбачає такого виду покарання як конфіскація, що вказує на безпідставність заявленого арешту майна.
Крім того, майно на яке просить прокурор та слідчий накласти арешт, не має чітких характеристик та ідентифікації: ня яку саме будівлю накласти арешт, де саме розташована будівля, на якій земельній ділянці, з яким кадастровим номером. Під ознаками як «будівля біля Бані» в Боздоському парку може бути не один об`єкт, а може не бути жодного. Ці обставини має довести слідчий та прокурор, які такого не зробили.
З яких підстав та причинно-наслідкових зв`язків слідчий просить заборонити будівельні роботи КП «Парк культури та відпочинку «Підзамок» та ПП «Контакт Парк», якщо до клопотання не надано жодного доказу проведення будівельних робіт як комунальним підприємством так і приватним підприємством. Розчистка сміття не є будівельними роботами. Крім того, ніхто земельну ділянку не огороджував, нові будівлі не будував.
Також до справи не додано висновку ДАБІ про існування факту незаконного самочинного будівництва. Як вбачається з відповіді на адвокатський запит Управління ДАБК ВК Ужгородської міської ради від 29.09.2021р., на час огляду по виклику поліції сектору № 11 Боздоського парку робіт по будівництву нових споруд не виявлено. Ремонтні роботи, які проводились на існуючій будівлі, дозвільних документів не вимагають.
Слідчим не надано розрахунок розміру шкоди та в чому така полягає.
В своєму клопотанні про арешт слідчий взагалі прийшов до безпідставних висновків, що існує начебто об`єкт злочинного посягання та такий ще відноситься до об`єктів природно-заповідного фонду. Таке твердження є голослівним та наведене з метою ввести суд в оману щодо оцінки фактів та об`єктивного аналізу події.
Відповідно до положень Закону України від 19.06.2003 № 963-ІУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи ОМС про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Разом з тим 16 липня 2020 року директор ПП «Контакт Парк» звернувся до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради з метою взяти участь у конкурсі на право розміщення атракціонів на території парку Боздоський та направив конкурсну документацію.
04 серпня 2020 року протоколом засідання конкурсної комісії на право розміщення атракціонів на території парку культури та відпочинку Боздоський комісія вирішила укласти договір на розміщення атракціонів строком на 10 років з ПП «Контакт Парк».
01 вересня 2020 року КП «Парк культури та відпочинку «Підзамок» та ПП «Контакт Парк» підписали договір №25/20 про розміщення та експлуатацію атракціонів. Згідно п.1.1 вказаного договору підприємство розміщує атракціони у визначених конкурсною комісією секторах з метою організації у парку дозвілля громадян, покращення умов відпочинку, розвитку інфраструктури парку.
Згідно умов конкурсу, підприємство взяло на себе зобов`язання розчистити територію, вивезти сміття та демонтувати старі фундаменти, які ніколи нікому не належали на праві власності невідомого походження на суму 200 000 грн.
Після демонтажу та вивозу сміття ПП «Контакт Парк» передало комунальному підприємству залишки придатних до використання після демонтажу будівельних матеріалів на суму 49 660грн. Наявність старих фундаментів доводиться ще і викопіюванням з карти м. Ужгорода в районі парку, з якого вбачається існування таких ще за радянських часів. Таким чином, жодного злочину ПП «Контакт Парк» не вчиняло, ніякі земельні ділянки в парку самовільно не захоплювало та не здійснювало будівництва нерухомого майна.
У відведеній під атракціон ділянці було збито з дошок дерев`яний спуск для тюбінгу, який не є нерухомим майном та має тимчасовий характер.
З існуючих будівель залишилося тільки декілька фундаментів придатних для непрямого функціонального призначення і які підприємство не будувало.
Згідно наведеного, вважає клопотання про арешт майна направлене на перешкоджання господарській діяльності ПП «Контакт Парк» та таким, що не підлягає до задоволення.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали вимоги клопотання, просили його задовольнити з підстав викладених у ньому.
Директор ПП «Контакт Парк» та представник підприємства, адвокат ОСОБА_5 , проти задоволення клопотання заперечували, просили слідчого суддю відмовити у його задоволенні.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя встановив наступне.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021072030000099 від 31.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що на території парку «Боздош», біля будівлі «Баня» здійснюється самочинне будівництво. Вказане будівництво проводить Приватне підприємство «Контакт парк».
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Загальні правила, що повинні враховуватись під час застосування заходів кримінального провадження, визначені ст. 132 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
З матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено наступне.
Згідно з Витягом з ЄРДР вбачається, що 31.08.2021 року внесено відомості до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 197-1 КК України по факту самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України є встановлений законодавством порядок будівництва на земельних ділянках відповідних об`єктів (будівель та споруд). Додатковими об`єктами вказаного злочину виступають, зокрема: правомірна управлінська діяльність державних і самоврядних органів у галузі земельних та архітектурно-будівельних відносин.
Під будівлею, як предметом злочину, передбаченого ч.3 ст. 197-1КК України, слід розуміти об`єкт будівництва, призначений для постійного або тимчасового перебування людей із захистом їх від впливу несприятливих атмосферних умов (житловий будинок, літня кухня, школа, вокзал тощо).
Споруда - це об`ємна, площинна або лінійна наземна, надземна чи підземна будівельна система (інженерно-будівельний об`єкт), що не належить до будівель і яка складається з несучих та в окремих випадках з огороджувальних конструкцій і призначена до виконання виробничих процесів різних видів, зберігання матеріалів, виробів, устаткування, для тимчасового перебування людей, пересування людей та вантажів тощо (наприклад, цех, склад, сарай, гараж, погріб, вежа, міст, тунель).
Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 цієї статті, полягає у самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Самовільне зайняття земельної ділянки - це фактичне заволодіння (чи заволодіння і користування) земельною ділянкою або її частиною, вчинене в особистих інтересах або інтересах інших осіб тим, кому ця ділянка у встановленому порядку не надавалась у володіння і користування (постійне, оренда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) або не передавалась у власність, або за відсутності вчинення правочину щодо такої земельної ділянки (чи щодо об`єкта, розташованого на земельній ділянці).
Однак, з матеріалів кримінального провадження не встановлено, що об`єкт незавершеного будівництва, площею 6,8x6,09 м, та висотою близько 3,5 м, який розташований на ділянці відкритої місцевості площею близько 15x40 м, біля будівлі «Баня» на відстані близько 15 м, за адресою: м.Ужгород, Слов`янська Набережна, парк «Боздош» є самовільною забудовою, а також те, що вказаний об`єкт зведений саме ПП ««Контакт парк», якому інкримінується така забудова.
Зокрема, як вбачається з відповіді на адвокатський запит Управління ДАБК ВК Ужгородської міської ради від 29.09.2021р., на час огляду по виклику поліції сектору № 11 Боздоського парку робіт по будівництву нових споруд не виявлено. Ремонтні роботи які проводились на існуючій будівлі дозвільних документів не вимагають. Інших відомостей про обставини самовільного будівництва будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці також не встановлено у кримінальному провадженні.
Наведене свідчить про те, що докази, на які посилається слідчий, не дають достатніх підстав вважати, що сталася подія злочину, передбачена ч.3 ст. 197-1 КК України. Отже, в своїй сукупності вищенаведене свідчить про те, що слідчим не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до частини другої статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»). Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з`ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).
Отже, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема, підставу і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
У своєму клопотанні слідчий зазначає як мету накладення арешту збереження речових доказів, що ґрунтується на наявній загрозі зміни їх змісту та їх знищення. Однак, жодного підтвердження, які є підстави вважати, що об`єкти будуть знищені, в клопотанні не зазначено.
В клопотанні також відсутні дані про чітке визначення майна і способи його ідентифікації. Означене в клопотанні майно неможливо належним чином ідентифікувати з огляду на те, що у клопотанні не зазначено чіткий опис об`єкту, прив`язки до затвердженого плану земельної ділянки, матеріали, з яких він збудований, час (рік) забудови.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 170-173, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42021072030000099, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 01.10.2021 о 16год.40хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2021 |
Оприлюднено | 22.05.2024 |
Номер документу | 100052210 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Хамник М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні